Право власності це категорія, яка супроводжується в людському суспільстві протягом всього його існування. Здавалось би, живемо у 21-му цивілізованому столітті. Та слова «окупація», «рейдерство» і «війна» не покидають наші вуста. Незаконне вторгнення на чужу територію, захоплення майна, введення нових неадекватних законів в Криму Російська Федерація не пояснює.
Агресія країни-окупанта спрямована на насильницьке вторгнення та масове захоплення української власності в Криму почалась в 2014-му році. Постраждала численна кількість державного та приватного майна. Безліч фізичних та юридичних осіб до цієї пори не можуть повернути права на свою власність та забрати її з окупованої території. Тому громадянам України доводиться переживати важкий, довготривалий та неприємний судовий процес.
Незаконно утвореними органами так званої «влади в Криму» «націоналізовано» усе державне майно та майно державних підприємств, що належало Міністерствам України, в тому числі і Чорноморнафтогаз. Все це складає загальну суму понад 50 млрд. грн.
Право користування, володіння, розпорядження на свою власність втратили і приватні підприємства. Компенсувати завдану шкоду Російська Федерація не збирається, а українські банки, де підприємці тримали свої кошти їх просто не повертають та заблоковують. Відродити свій бізнес на території України фінансово не вигідно і майже не можливо.
За даними засобів масової інформації встановлено вивезення з музеїв в Криму на територію Російської Федерації художніх цінностей, які є об’єктами культурної спадщини. За вказаними фактами також розпочато кримінальні провадження та проводиться досудове розслідування. Захист державних та приватних інтересів постраждалих осіб також розглядаються в українських та європейських судах.
З погляду правових законів кримський референдум є нелегітимний. Українська влада має рішуче проявляти захист своєї територіальної цілісності і карати всіх зазіхаючи на неї. Жодна держава світового співтовариства, крім самої Росії не визнала Крим частиною Російської Федерації.
