Голос Криму. Депозити та кредити (TV програма)

37

У програмі «Голос Криму» з ведучим Сергієм Мокренюком та гостем Максимом  Тимочко, адвокатом Української Гельсінської спілки з прав людини,  говоримо про кримські депозити та кредити. Практичні поради стосовно того як діяти кримчанам аби отримати свої гроші з депозитних рахунків і врегулювати проблемні питання з кредитними історіями.

С.М.: Пане Максиме, питання номер один – депозити. До окупації громадяни України та не громадяни мали депозити в різних банках України. Після окупації майно банків в Криму було «націоналізоване». Чи можливо зараз відновити можливість отримати ці гроші? Ваша організація презентувала нещодавно звіт, де ви визначили, що проблему з депозитами, що зараз знаходяться в «Приватбанку» вирішити можна. Як? Що конкретно треба зробити?

М.Т.: Давайте поетапно розберемо цю проблему. Перш за все людині потрібно зібрати документи, що посвідчують відносини її з банком. Що це за документи? Це договір, або може бути заява про приєднання до договору, де написано, що ви є вкладником і ви передаєте певну суму грошей банку. Друге – це квитанція, яка підтверджує, що  ви дійсно внесли ці кошти через касу банку або якимось іншим шляхом. Це є два основних документи, які треба зібрати, щоб підтвердити відносини з банком. Бажано, але не обов’язково, якщо ви зможете отримати певні поточні актуальні виписки по рахунку. Я маю на увазі поточні та актуальні не станом на 2020 рік, а мова йде про 2014 або 2015 рік. Адже в певні моменти у деяких вкладників з’являлася можливість зайти на свій рахунок… та  отримати виписки по рахунку… Ось ці документи всі вони потрібні. Більш того… не потрібно обмежуватися тільки паперовими носіями – це можуть бути і електронні документи: SMS повідомлення або повідомлення в системі он-лайн банкінгу  – все це є доказами, і їх потрібно на першому етапі, як я сказав, зібрати.

Другий етап – це або самостійно звернутися до банку або оформити довіреність/доручення на конкретну людину (вашого представника), який буде займатися цим, якщо у вас не має такої  можливості. Я це говорю зараз для кримчан, які з тих чи інших причин не можуть виїхати в певний проміжок часу на підконтрольну територію України. У зв’язку з цим часто звертаються до нотаріусів для того, щоб уповноважити свого адвоката, знайомого, родича, аби він міг почати процес повернення депозиту. Адже процедура повернення існує, хоч вона і складна…

Зауважу, що звернення до банку, воно також не відбувається у надто довільній формі. Чому? Якщо ви просто звернетеся з листом, то швидше за все вам банк відповість: через те, що це банківська таємниця ми не можемо вам надати відповідь на ваше звернення, тому що не можемо переконатися, що до нас звертається саме ви, адже під зверненням стоїть підпис якоїсь людини можливо це і він, а можливо і ні. Законодавство передбачає, що банківська таємниця розкривається в певному порядку і для того, щоб її розкрити людині банк має пересвідчитися, що це дійсно ви. Тому нотаріус саме і є тою особою, яка може зафіксувати, що це дійсно ваш підпис.  Чому? Тому що як правило люди звертаються через пошту, адже деякі банки можуть взагалі не вести особистий прийом громадян, де людина зможе сказати, що це дійсно вона, і це дійсно її звернення, це дійсно її підпис. Тому, як правило, комунікація з банком відбувається шляхом листування, але це листування має бути правильним. Воно повинно здійснюватися шляхом посвідчення вашого підпису нотаріусом…

Тому це означає, що кримчанам, які знаходяться на тимчасово окупованій території, принаймні один раз треба виїхати за межі окупованої території, щоб уповноважити свого представника, або самостійно направити таке звернення до банку і посвідчити його у нотаріуса   – це другий етап.

Переходимо до третього етапу. Він більш складний і передбачає безпосередньо звернення до суду, тому що у більшості випадків вам завжди банк буде відмовляти,  а не повертати ваш депозит. Мені за п’ять років моєї практики не відомо жодної людини, яка б змогла просто звернутися до банку і просто отримати свій депозит… відповідно до законодавства. Тому єдиний спосіб як повернути депозит – це ініціювати судовий процес відносно банку після того як він вам відмовив. Це досить складний етап, тому що він включає в себе підготовку позовної заяви,   формування доказової бази звернення до суду, проходження першої інстанції, проходження другої інстанції – апеляційної – тому що банк завжди буде оскаржувати рішення або суд може не правильно вирішити ваш спір. І лише після апеляційної інстанції ви зможете отримати виконавчий документ, який буде підставою для державного або приватного виконавця  здійснити стягнення вашого депозиту.

С.М.: Ви особисто бачили таких людей? Чи маєте ви особисто справи, коли людина отримала гроші?

М.Т.: Так. У нашій практиці такі випадки вже є. Є навіть випадки, коли люди самі без адвокатів здійснили таке стягнення: вони просто самостійно готували всі документи, самостійно ходили до суду і у 2020 році змогли через стягнення отримати свої депозити… здебільшого це з «Приватбанку».

С.М.: Коли документи є, то зрозуміло як діяти, але бувають випадки, коли документи загубилися. Чи якась можливість, якийсь шанс боротися за ці депозити, коли в тебе не має жодних документів про твої взаємовідносини з банком?

М.Т.: Це очевидно більш складна ситуація… Коли у людини не має певних документів, то ситуація є набагато складнішою і залежить від багатьох обставин. Зокрема, яких документів не вистачає, чи є копії цих документів, чи збереглися електронні відомості про депозит. В кожній окремій ситуації потрібно оцінювати докази і перспективи судового захисту…

С.М.: Кожна ситуація унікальна і навряд чи в цей момент можна дати якісь загальні рекомендації окрім того, що звертайтеся за юридичною допомогою, крім того, що не зупиняйтеся і шанс є.

М.Т.: Саме так. І наша організація (Українська Гельсінська спілка з прав людини – ред.) шляхом підготовки аналітичних звітів…, що є підтвердженням ваших вимог і допоможе вам захистити свої права. Тому що не може бути у демократичній державі, де панує верховенство права, щоб банки чи то державні, чи то комерційні брали у вас кошти і не повертали їх.

С.М.: Інша сторона зв’язку людини з фінансовими інституціями – кредити. Є купа випадків, коли людина придбала якесь майно, добросовісно сплачувала всі внески, але відбулася окупація і десь зникли документи, банки не дають відповіді, колектори викупають  нібито борг і починають переслідувати людину, яка виїхала чи не виїхала… Як людині захистити себе в таких ситуаціях?…

М.Т.: Ось такий досить дивний підхід нашої держави до своїх громадян в цілому, я маю на увазі до споживачів фінансових послуг, коли у вас депозит і щось трапляється з банком, то ви отримаєте колись і не все, а іноді як у випадку з кримськими вкладами, можете взагалі нічого не отримати поки не ініціюєте судовий процес і не пройдете всі інстанції протягом 3-4 років. А ось коли у вас є кредит, то вас дістануть, де б ви не були хоч ви на окупованій території, хоч ви за її межами, хоч ви знаходитеся на іншому кінці цього світу. Банк завжди знайде, де і що забрати у вас, а колектори тим більше.

Але шляхи боротьби з цією проблемою існують. По-перше, кримський контекст. Багато людей в Криму мали кредити і банки не зупинилися після того як відбулася окупація. Банки навпаки ініціювали купу судових процесів проти позичальників, які знаходяться в Криму або за його межами. Якщо позичальник залишився в Криму, то це заочні судові процеси, тобто людина може і не знати, що стосовно неї є судове рішення. А якщо ви за межами окупованої території, то будьте певні, що заочний судовий процес знайде і там, тому що банки і колектори вважають, що ви досі знаходитеся на території Криму… і стосовно вас також буде винесене заочне судове рішення, про яке ви можете взагалі ніколи не дізнатися до поки не почнеться процес виконання судового рішення і ваш рахунок може бути раптом арештований…

Повернути банківський депозит можна, захиститися від незаконних дій колекторів можна, де би ви не проживали… Для цього треба мати бажання боротися за свої права і звернутися за фаховою юридичною допомогою

Більше корисної та практичної інформації у програмі «Голос Криму»

SHARE