«Голос Криму: час окупації. Право на володіння майном» (TV- програма)

129

Тема розмовице право на мирне володіння майном в окупованому Криму. Гість програми «Голос Криму: час окупації. Право на володіння майном» – Роман Мартиновський – адвокат, провідний експерт Регіонального центру прав людини. Автор та ведучий програми – Юрій Смєлянський.

Право на володіння майном гарантує людині володіти майном як одноосібно, так і спільно з іншими, а також те, що ніхто не може бути безпідставно позбавлений свого майна.

Право на володіння майном означає, що кожна людина має право володіти, вільно розпоряджатися своїм майном і це право вона реалізує/здійснює в рамках чинного законодавства за своєю волею і незалежно від волі інших осіб.

Ю. С.: Пане Романе, я пропоную повернутися до Криму 2014 року… Територію Кримського півострова вже починають залишати ті, хто працював і жив в Криму. Першими – ті, хто працював, але не мав власного житла на території Кримського півострову…, адже майно не тримало їх там. Потім поїхали ті, хто мав в Криму постійне житло, або ж єдине житло. Хтось із них зміг розпорядитися майном, тобто продати житло в тих умовах, які створили окупанти, хтось мав можливість обміняти, а хтось просто закрив житло на ключ і поїхав.

Через дії окупанта було порушено право людини вільно володіти та розпоряджатися своїм майном. Це правильне твердження, або є якийсь нюанс?

Р. М.: Почну з формули про яку ви говорили, що право власності – це володіння, користування… тощо. Це класична формула з радянських часів, але якщо ми говоримо на мові, яка зрозуміла Європейському суду з прав людини (далі – ЄСПЛ)…, то ця класична формула не діє.  Право власності на майно може бути порушене навіть не стосовно тієї особи, яка є власником у класичному розуміння. Права орендаря можуть бути порушені  і ЄСПЛ може визнати таке порушення. Права користувача за іншими угодами, підставами також може бути порушено. Тобто, не обов’язково мусить діяти класична формула, щоб дійти висновку, що порушено право на мирне володіння майном  – це перше…

Друге, що стосується дій Російської Федерації (далі  – РФ). В будь-якому разі, коли приходить окупант на чужу землю, ми не можемо погодитися з тим, що його дії є законними. Це може мати місце лише тоді, коли окупація є вимушеною мірою, наприклад, після завершення воєнних дій, коли приходить інша держава на територію держави, яка на неї напала, коли підписуються відповідні договори  тощо, то існує потреба підтримувати окупаційний режим для того, щоб перевести цю країну, наприклад на демократичні рейки, або щось інше. Прикладів тому багато. Можна говорити про їх ефективність чи не ефективність. Але в цій ситуації у Росії не було жодних підстав для того, аби встановлювати окупаційний режим на цій території… – це вже відбулося втручання у дуже великий спектр прав людини і, в тому числі, право на мирне володіння майном. Чому? Тому що, навіть, той факт, що РФ змушує мене чи вас, чи когось іншого здійснити реєстрацію цього права на умовах, які визначені російським законодавством – це вже є втручанням в право на мирне володіння майном… Це ще може бути не позбавлення права, але це вже є втручання і вже може бути прийняте рішення ЄСПЛ… про те, що відбулося порушення цього права.

Ю. С.: Примушуючи громадян України до російського громадянства…  окупанти зажадали перереєстрації майна від жителів півострову. При цьому перереєструвати, укласти договори на придбання вже комунальних послуг можна було лише отримавши окупаційний аусвайс (паспорт – ред.) або посвідку на проживання. Це вже є порушення…

Штучна сепарація громадян України в питанні: кому можна в’їжджати на окуповану територію, а кому ні, кому це робити умовно безпечно, а кому небезпечно, незалежно від того є майно у власності в Криму чи ні, але ж в Україні є багато людей, які мешкають у Львові, Києві, а якась там дача чи хата, земля є в Криму – це ми відносимо теж до порушення права на майно або трактуємо якось по іншому?

Р. М.: Дуже хочеться зауважити, що тема примусового нав’язування громадянства  – це була тема однієї з наших попередніх розмов. І торкаючись цього я хочу сказати, що власність – це якраз такий інструмент, дуже ефективний для РФ, де вона може впливати, в тому числі, на нав’язування громадянства. Якщо в тебе не має російського паспорта, або якщо ти відмовляєшся його отримувати, або якщо ти написав відмову від отримання  цього паспорта, то у тебе виникають проблеми з тим, щоб оформити належним чином право власності на це майно на окупованій території. А ще гірше ситуація у тих людей, які свого часу, наприклад не приватизували майно, не використали свого права на приватизацію земельної ділянки, квартири чи ще якогось об’єкту нерухомості. Адже іноземець, в розміні РФ, не має права на безоплатне отримання цього майна у власність і це такий… інструмент, який змушував величезну кількість людей, які, наприклад, ні за яких інших умов не пішли б отримувати російський паспорт, але вони зрештою йшли… , бо іншого варіанту не має.

Тут є ще один дуже важливий момент: мене позбавляють права користуватися майном, наприклад квартирою, яка знаходиться на цій території (Кримський півострів – ред.), продати я її не можу, я поїхав з тієї території, я приїхав на територію материкової України… І хто мене тут чекає, що мене тут чекає? У мене тут інше житло чи інша земельна ділянка мене тут чекає? Мене це тут не чекає. Правда? Продати я там (в Криму – ред.) не можу, я приїхав без грошей сюди і мушу якимось чином тут влаштовуватися. Що мені залишається? Отримати цей паспорт  (російський  – ред.), оформити це майно, продати його там, якщо є можливість і тебе влаштовує ціна, іноді на 30% менша, а іноді і на 150% менше ніж була за часів України, і ти отримуєш ці кошти, якимось чином перевозиш їх сюди і тут вже купуєш нове житло та починаєш нове життя…

Далі у програмі говоримо про примусове відбирання майна та наслідки таких дій. Про те, як міжнародне гуманітарне право трактує  заборону володіти майном в районах Криму, які указом Президента РФ визнанні прикордонними? Про те, яким чином, в умовах окупації державна влада України повинна була створювати умови для виконання тих норм конституції, де йдеться про право власності та його захист?

Детальніше про право на мирне володіння майном дивіться у програмі: «Голос Криму: час окупації. Право на володіння майном»

 

Телевізійна програма «Голос Криму: час окупації» здійснена за підтримки «Фонду прав людини» Посольства Нідерландів в Україні в рамках реалізації проекту «Крим: час боротися за право» громадською організацією «Кримський центр ділового та культурного співробітництва «Український дім».

SHARE