«Крим: час окупації. Право на свободу зібрань та право на участь у державному управлінні» (TV – програма) 

104

У програмі ми говоримо про два невід’ємних права людини – право на свободу зібрань та право на участь у державному управлінні. Гості програми: Андрій Іванець, координатор «Таврійської гуманітарної платформи» та Андрій Щекун, член правління ГО «Кримський центр ділового та культурного співробітництва «Український дім», ініціатори відновлення діяльності Крайової Ради Українців Криму. Автор та ведучий програми  Юрій Смєлянський.

28 вересня 2020 року пройшла прес-конференція на тему «Відновлення діяльності Крайової Ради Українців Криму (далі – КРУК) та стан української громади на тимчасово окупованій території АР Крим». На прес-конференції,  у тому числі, була зроблена заява, що українська громада у тимчасово окупованому Криму через політику держави-агресора перетворилася на найбільш дискриміновану етнічну меншість. А на вільній території України за ініціативі української громадськості вже чотири роки поспіль 27 серпня проводиться день захисту прав української громади Криму.

Ю. С.: Українська громада та Крайова Рада Українців Криму – це про українську політичну націю або про національний інтерес титульної нації у Криму?

А. Іванець: Я думаю в принципі, що тут йдеться і про одне, і про інше. З одного боку КРУК прагне захищати права української громади Криму, тобто етнічних українців. Але нас єднає з усіма іншими громадянами України на тимчасово окупованій території Криму те, що  держава-окупант перетворила Крим фактично на територію безправ’я, територію, де системно порушуються права людини і права етнічних спільнот. От як раз українська спільнота та кримськотатарський народ, вони піддаються  найбільшій дискримінації з боку держави окупанта. І ми би хотіли, щоб повернулася в Крим і можливість вільно говорити, можливість вільно збиратися, захищати інтереси різних груп наших співгромадян в Криму, але це можливо лише після повноцінного звільнення Криму. Цей час може затягнутися і, відповідно, ми не можемо без діяти, особливо в умовах, коли там настільки брутально порушуються права громади українців Криму, у яких  держава-окупант фактично відібрала можливість нормально навчатися в українській школі; нормально, вільно об’єднуватися у свої організації, бо вони були відразу знищені державою-окупантом у 2014 році…

Підсумовуючи можна сказати, що КРУК захищає, в першу чергу, права своєї громади українців Криму, але ми солідарні з усіма представниками української політичної нації, які живуть в Криму. Адже у нас спільне завдання: відновити територіальну цілісність України і  відновити взагалі дію права на території тимчасово окупованого Криму.

А. Щекун: Я б ще добавив, що  КРУК – це в першу чергу самоорганізація українців Криму… Мало сказати самоорганізація, ми повинні розуміти чи потрібна така самоорганізація українців Криму саме тут на материковій частині України, коли є і функціонує держава Україна і всі державні органи України? Постає питання тоді, а навіщо, для чого? Відповідь очевидна – держава повинна сама сказати чи потрібна така самоорганізація українців з Криму?  І якщо вони скажуть – так, то вони повинні зрозуміти як ми можемо контактувати, як ми можемо взаємодіяти і які питання ми можемо реально вирішувати вже на державному рівні,  у державній політиці України. Сьогодні КРУК  – це такий посил, в першу чергу, державним органам влади, що, шановні, наразі питаннями українців Криму системно та професійно ніхто не займається, а проблем, особливо за цей період – сім років окупації Криму –  вдосталь.

І фактично одинично організації громадського суспільства дещо в різних напрямках роблять, і для цього ми об’єднали ці всі громадські інституції, які захотіли об’єднатися і посилити нашу діяльність направлену також і на державні органи влади: на лобіювання наших інтересів,  на лобіювання питань з деокупації та реінтеграції Криму, а це повна реальна дієздатність нашої організації  та впливу на владу саме щодо захисту прав та свобод українців, які знаходяться на тимчасово окупованій території.

Наразі вже є не тільки наші заяви, не тільки декларація, яку ми оприлюднили для суспільства, але і конкретні дії…

Ю. С.: …У чому логіка відновлення такого органу у 2020 році у Києві?… Українці – титульна нація, вони мають свою державу. Крим хоч окупований, але міжнародне співтовариство визнає його невід’ємною частиною України…

А. Іванець: Логіка дуже проста, хоча ви праві, що ситуація дещо парадоксальна, що українці в українській державі вимушені об’єднуватися в свої структури самоорганізації…

… Чому сьогодні в своїй державі українці мають об’єднуватися? У 90-ті роки проходили конгреси, багатолюдні конгреси українців Криму і за їх підсумками така самоорганізація починали виникати, але потім припинилася. Була така ілюзія  мабуть у нас, що ми у своїй державі  і відповідно держава буде захищати культурні права, політичні, суспільні українців. Перебування Криму в окупації чітко продемонструвало, що українська громада Криму, яка є другою за розмірами в Криму…опинилася в ситуації, коли  в неї держава-окупант забрала фактично можливість навчатися українською мовою – вся система україномовної освіти ліквідована. Повністю знищені політичні та суспільні структури, які діяли  в Криму, ліквідована україномовна преса, активісти української громади витісняються із Криму державою-окупантом постійно. І можна продовжувати перелік тих заходів, які здійснює держава-окупант – Росія – стосовно української громади в Криму.

Висновок один – це веде в перспективі до асиміляції цієї громади. Росія прагне маргіналізувати українців Криму і здійснює на них просто шалений інформаційно-психологічний тиск, а також адміністративний, кримінальний. Досвід Росії по асиміляції українців величезний: згадаємо Кубань сусідню до Криму, де у 1926 році понад половина населення  були українцями і що сталося через голодомор, геноцид і наступні практики тоталітарного режиму, де на Кубані сьогодні себе меншість називає українцями. Ось цей досвід тепер Росія переносить в Крим. Ми не бачимо реакції міжнародного співтовариства, нашої держави по захисту прав нашої громади кримських українців, тому ми самі ініціюємо нашу самоорганізацію для того, щоб захистити наші права у партнерстві з державними органами, у партнерстві з міжнародними інституціями, іноземними державами, які прагнуть відновити дію права в Криму і, зокрема, вирішити проблеми нашої громади, яка нажаль є однією з найбільш дискримінованих зараз на тимчасово окупованих територіях півдня України.

Ю. С.: З чим піде представник української громади Криму до Генеральної асамблеї ООН: з розповідями про дії окупанта…, з пропозиціями як діяти міжнародній спільноті…? І в контексті цього питання ще одне додаткове. Скільки представників української громади Криму сьогодні для вирішення питань Криму в цілому, українців в Криму безпосередньо представлені у владі в Україні? Скільки офіційно, перебуваючи на якійсь державній посаді займаються такими важливими питаннями як формування умов майбутньої деокупації та реінтеграції тимчасово окупованих територій України…?

А.Щекун: … КРУК зробив заяви щодо необхідності включення до членів делегації в ГА ООН представника від організації. І ми тоді не просто про це заявили, а назвали прізвище та ім’я людини, яку ми б хотіли бачити на зустрічах ООН, які відбувалися і відбуваються саме зараз – це митрополит Климент. Це людина, яка сьогодні перебуває на тимчасово окупованій території, яка найбільше переслідується на сьогодні владою окупованої території… Чому ми хотіли, щоб від КРУКу був делегований митрополит Климент? Для того, щоб він чітко заявив, навів факти, які відбуваються в Криму, і не тільки в питаннях церкви, а ще й мови…, у сфері культури, інформаційному просторі – якраз  там, де зазнали нищівного удару саме етнічні українці… Людина, яка проживає на окупованих територіях, коли буде на цих засіданнях виступати, і коли будуть привозити країна-агресор з окупованої території, скажімо так, фальшивих українців, що будуть представляти автономію – це вже буде позиція реального голосу і реальних дій (ред. – митрополита Климента).

… На сьогоднішній день дуже мало уваги в резолюціях ООН, і резолюції цього року це теж показала, що в них не відображається питання політичного тиску, політичного нищення української церкви в Криму… Ми б хотіли, щоб це питання було включене до міжнародних документів.

Крім того, КРУК  продемонстрував зараз центральним органам влади яскравий приклад. Ми зібрали, задокументували факти переслідувань Української православної церкви в Криму і тиску на митрополита Климента, саме фізичних осіб – ФСБ, прокуратура РФ, суддів РФ – прізвища, імена  – це близько 22 фізичних осіб, які були дотичні до знищення української церкви в Криму. Ми підготовили пакет документів для Міністерства з питань тимчасово окупованих територій для запровадження відповідних санкцій. Таким чином ми продемонстрували як можна взаємодіяти та діяти захищаючи тих кримчан, які знаходяться на окупованій території. Зараз питання за державними органами влади. Скільки часу їм потрібно, щоб ввести санкції проти тих осіб…

А.Іванець: … На сьогоднішній день представників української громади в органах влади практично не має. Якщо ми бачимо представників кримськотатарського народу, то вони є, тому що їх підтримував, зокрема, Меджліс кримськотатарського народу –  висував на ці посади і це рішення органів самоврядування кримських татар.

Окремі українці з Криму є в органах влади, хоча на нашу думку все ж таки не достатньо. Але, щоб українські організації, органи самоврядування кримських українців когось делегували в органи влади, такої практики поки що не має, але я думаю, що на певному етапі ми до цього прийдемо. І той приклад, який був наведений щодо владики Климента –  це не делегування в органи влади, але все ж таки це було звернення щодо включення в офіційну делегацію України митрополити Климента. Це такий сигнал, що ми прагнемо і до нашої представленості в офіційних органах влади. І це велике завдання на майбутнє як правильно організувати представництво українців Криму в органах влади Криму. Тому що під час незалежності України українці були в органах влади в Криму, але вони не представляли інтереси саме нашої громади. Вони представляли інтереси різних партій або кланів, які їх висували і, відповідно, вони працювали здебільшого не на інтереси в цілому громади, а захищали інші інтереси. І ось тут треба подумати як мусять бути захищені інтереси нашої громади, в тому числі при формування органів влади та органів самоврядування у звільненому Криму, а до того часу в органах влади на материковій Україні.

Більше інформації у програмі «Голос Криму: час окупації. Право на свободу зібрань та право на участь у державному управлінні» 

 

Телевізійна програма «Голос Криму: час окупації» здійснена за підтримки «Фонду прав людини» Посольства Нідерландів в Україні в рамках реалізації проекту «Крим: час боротися за право» громадською організацією «Кримський центр ділового та культурного співробітництва «Український дім».

SHARE