Сергій Кемський: наша кримська гордість і наш вічний смуток

771


У роковини Майдану кримчани вшанували свого земляка Сергія Кемського, який був вбитий снайпером 20 лютого 2014 року на вулиці Інститутській пострілом у шию.

Народився Сергій 15 листопада 1981 року в Керчі, де закінчив школу №1. Потім вступив до Львівського національного університету за спеціальністю «політологія», де здобув ступінь магістра політології. Працював у Києві в Інституту політичних та економічних ризиків і перспектив, писав статті для «Української  правди»,  газети  «День»  та  інших видань, перекладав з англійської, вів  декілька  інтернет-­проектів,  складав вірші. Любив займатися спортом: плавав, катався на роликах, лижах, ходив у гори. Дуже багато читав, любив Маяковського,  Шекспіра,  Ахматову, Гете.  Постійно  перечитував  історію України. Останні роки він жив у місті Коростень Житомирської області. Похований у селищі міського типу Яблунець Ємільчинського району Житомирської області, звідки родом батьки.


21 листопада 2014 року присвоєно звання Герой України з удостоєнням ордена «Золота Зірка» (посмертно) — «За громадянську мужність, патріотизм, героїчне відстоювання конституційних засад демократії, прав і свобод людини, самовіддане служіння Українському народу, виявлені під час Революції гідності».

«На небо погляне вільна людина

З новими думками, творча, нестримна.

Ми стіни проб’ємо з міцного граніту,

Щоб тільки любов панувала у світі!»,

цими рядками закінчується останній вірш Героя Небесної Сотні, кримчанина Сергія Кемського. Він написав його 16-го лютого за 4 дні до смерті.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

SHARE

2 COMMENTS

Comments are closed.