Представники КРУК провели у Переяславі діалог щодо стану громади кримських українців

269
Фото КРУК.

Представники Крайової Ради Українців Криму провели 6 грудня в Університеті Григорія Сковороди в Переяславі публічний діалог “Українська громада Криму: Вчора. Сьогодні. Завтра?”. У заході взяли участь члени КРУК – кандидат історичних наук, координатор Таврійської гуманітарної платформи Андрій Іванець, екс-заручник Кремля, головний редактор газети “Кримська світлиця” Андрій Щекун, виконавчий директор Союзу вимушених переселенців, адвокат Володимир Ляшенко, а також викладачі та керівники університету.

Захід було організовано Університетом Григорія Сковороди в Переяславі та КРУКом.

Керівництво та колектив вишу гостинно зустріли кримських українців і зацікавлено брали участь у обговоренні теми.

«Уже традиційно, в нашому університеті відбуваються зустрічі із цікавими людьми і сьогоднішній захід є, як ніколи, актуальним. Адже з 2014 року Україна перебуває у стані гібридної війни. Не випадково сьогодні ми маємо ще й державне свято, пов’язане з історією України, – День Збройних сил. Опосередковано це також стосується нашої сьогоднішньої теми, адже ми будемо розглядати питання Кримського півострова – проблеми, виклики, перспективи і, можливо, рішення. Адже втратити легко, а щоб здобути щось, треба докласти чимало зусиль. Сьогодні нашими гостями є члени КРУК, які поділяться з нами своїми переживаннями і своїм досвідом, адже всі вони мають пряме відношення до Криму», – сказав на початку заходу проректор університету з наукової роботи та інноваційної діяльності Василь Дудар.

«Одним із цілої низки негативних наслідків окупації Росією півдня України стало різке погіршення стану громади етнічних українців Криму. Політика держави-окупанта є відверто дискримінаційною щодо кримських українців і спрямована на створення умов для їх поступової асиміляції. На жаль, про це мало відомо на вільній частині країни. Для того, щоб хоча б трохи призупинити негативні процеси на окупованій території Криму та створити умови для відродження у майбутньому нашої громади потрібні спільні зусилля держави і громадянського суспільства, тому для нас є важливою увага значної частини колективу університету в Переяславі та, зокрема, його ректора Віталія Коцура до проблем кримського українства», – сказав представник КРУК Андрій Іванець. 

Учасники діалогу. Фото КРУК

Представники КРУК коротко розповіли про минуле своєї громади і показали відео про кримчанку-захисницю УНР, першу жінку нагороджену українською державною нагородою Харитину Пекарчук. Робилось це не лише на пошану українських воїнів 6 грудня, а й через те, що, за спогадами Х. Пекарчук, яка народилася у польській родині, вона “остаточно українізувалася” під впливом зустрічей у Сімферополі з переяславцем Петром Близнюком.

Під час діалогу було презентовано експертно-аналітичну доповідь А. Іванця про стан кримської громади українців, які перетворилися у тимчасово окупованому Криму на дискриміновану меншину.

Під час діалогу із аудиторією було обговорено цілу низку проблем української громади Криму, деокупації та реінтеграції окупованого півдня України загалом.

Виконавчий директор Союзу вимушених переселенців Володимир Ляшенко, який працював у ВР автономії, розповів про ставлення до української мови в органах влади АР Крим до війни. Зокрема В. Ляшенко зазначив, що не зважаючи на спроби певних депутатів ВР АРК обмежити рішенням кримського парламенту використання української мови лише як другої мови офіційних документів та нормативно-правових актів АРК, українська мова в Криму після подій Помаранчевої революції набирала популярності й станом на початок 2013-2104 навчального року був досить великий конкурс до перших класів небагаточисельних шкіл Криму з українською мовою навчання. Крім того, як правник, Володимир Ляшенко коротко висвітлив питання відсутності визначених законодавством України правових підстав для прийняття ВР АРК в 2014 році рішення про проведення «референдуму» щодо зміни державної належності Криму.

Екс-заручник Кремля, головний редактор газети “Кримська світлиця” Андрій Щекун поділився спогадами про створення українською громадськістю в Криму всупереч протидії місцевої влади україномовних шкіл і класів. «Для Крайової Ради Українців Криму заходи у вищих навчальних закладах є невід’ємною складовою частиною заходів з деокупації Криму. Адже носіями інформації про події, що відбулися в Криму, є саме кримчани, які своєю боротьбою у той час продемонстрували силу волі у захисті територіальної цілісності України. Вдячний за запрошення та підтримку з боку керівництва вишу у Переяславі»,  – додав він.

Представники КРУК передали бібліотеці Унівіерситету експертно-аналітичну доповідь Андрія Іванця «Громада етнічних українців Криму в умовах російської окупації», підбірку газет «Кримська світлиця» інші книжки і журнали з кримської тематики, частина з яких була підготована круківцями.

Флеш-мобом круківців і педагогів вишу на підтримку севастопольця, офіцера запаса ВМСУ Олексія Бессарабова. Фото КРУК.

Діалог закінчився флеш-мобом членів КРУК і педагогів вишу на підтримку севастопольця, журналіста, офіцера запасу ВМС України Олексія Бессарабова, якого Росія незаконно засудила за сфабрикованою справою на 14 років позбавлення волі та вивезла з окупованого півдня Україну на свої землі. Усі бажаючі могли взяти картки з написами #PrisonersVoice #FreeBessarabov #StopRussianAggression і привітати бранця Кремля з днем народження, яке він, на жаль, вже п’ятий рік відзначає за гратами.

Під час перебування у Переяславі кримські українці також відвідали будинок друга Т. Шевченка лікаря А. Козачковського, де Кобзар написав, зокрема, такі знакові твори як «Заповіт» і «Кавказ», «Наймичка». 

Прес-служба КРУК «Український голос Криму

SHARE