UA EN

28 Березня 2024

Олексій Скорик: «До деокупації Криму треба готуватися зараз, щоб потім не було несподіванок, як свого часу з окупацією» (радіо)

В ефірі Українського радіо програма «Голос Криму». У студії ведуча Людмила Боженко. Гість програми –  директор державного підприємства «Кримський дім» Олексій Скорик.

… Перші кроки роботи вашого підприємства були не простими: мали проблеми з фінансуванням, з приміщенням. Наразі маєте вже відремонтовані кімнати, фінансування підприємства відбувається з бюджету України. То як працювалось вам цей рік: які маєте здобутки, і які проблеми залишились ще не вирішеними?

О.С.: Фактично рішення про утворення державного підприємства «Кримський дім» ухвалено в 2014 році…, а в листопаді 2015 року було ухвалено рішення Міністерства культури  про утворення підприємства, в грудні воно вже було зареєстроване. Фактично з травня 2015 року підприємство  почало працювати, отримавши фінансування з Державного бюджету України. Отже на сьогодні ми працюємо  трохи більше року.

… Ми не отримували підтримку від держави на ремонт приміщень, на облаштування та закупівлю техніки, обладнання тощо – все це ми робили власними силами,  залучаючи кошти та підтримку від третіх осіб: різних організацій та міжнародних структур.

Працювати цей рік було цікаво, але нелегко. На сьогодні ми, можна так сказати, вже маємо якесь бачення нашої діяльності. Бо коли починали, то фактично не могли відповісти, чим і як ми будемо займатися, адже   це була нульова точка. Я вже не кажу взагалі про проблему окупованого Криму по якій, на скільки я розумію, навіть до тепер не має бачення, що з тим робити. А тут ми, які знаходяться майже за 800 кілометрів від окупованого Криму, маємо працювати на наших людей, які опинилися в окупації.

У вас є надзвичайно цікавий проект – це культурний простір AUTONOMOUS, який існує на базі «Кримського дому». Він став прихистком для кримчан, які прагнуть ділитися своїми творчими надбаннями.  Які цікаві ідеї вдалося реалізувати на цьому майданчику?

О.С.: … На початку існувало півтори концепції, якщо можна так висловитися,  функціонування «Кримського дому». Перша концепція –  поділити всі приміщення «Кримського дому», в яких планували розмістити різні організації, а друга  –  зробимо щось таке, щоб могли користуватися всі. … За цей час ми доопрацювали концепції і вийшли на відкритий простір (AUTONOMOUS – ред.) , який можуть використовувати для проведення абсолютно різноманітних заходів всі організації, активісти, будь-які структури… Ми облаштували його світлом, звуком, меблями, відремонтували… і він функціонує.

Ми почали з презентації цього культурного простору 27 лютого цього року. На сьогодні в цьому просторі проведено… вже більше 200 заходів. Він функціонує і як зона коворкінгу, де зустрічаються люди і працюють по робочих, адміністративних питаннях, а також – це є культурний майданчик: тут проводяться виставки, майстер класи, три театри у нас, які час  від часу  дають вистави… Зараз у нас триває виставка художниці …

На початку осені має розпочати вже функціонування музична кримськотатарська школа, шахова школа,  а також зараз ведемо перемовини з театром тіней.

В усіх наших заходах можуть брати участь переселенці і не лише вони, але тільки переселенці або їх діти можуть навчатися безкоштовно.  Цей простір відкритий не тільки для наших заходів, він відкритий для всіх, хто щось бажає зробити для суспільного блага… Тому ми запрошуємо всіх бажаючих скористатися можливостями цього культурного простору.

У яких напрямки ще, окрім культурного, працює ваше підприємство?

О.С.: … Перед нами поставленні певні завдання, які мають відповідне фінансове забезпечення держави. У нас є напрямок соціологічних досліджень, який ми проводимо з минулого року. Це дослідження, які можливо не такі популярні, але кожне їх проведення домальовує картину, що пов’язана з Кримом: це і права переселенців, а також забезпечення прав людей, які залишилися на окупованій території, забезпечення культурних, інформаційних потреб тощо…

…Ми розпочали наразі досить потужне соціологічне дослідження, в якому, напевно вперше, будемо опитувати думку кримчан… які виїжджають на материк, а потім знову повертаються назад до Криму.

Є у нас напрямок діяльності видавничої… ми вже видали перші дві книги – це праці дослідника-сходознавця пана Якубовича «Філософська думка кримського ханства»…

Зараз ми розпочали підготовку до нових двох видань… – це збірка документів пов’язаних з функціонуванням Криму з 40-х років і по теперішній час. Це видання дуже потужне, над ним багато років працювали відомі дослідники. В ньому буде представлено більше однієї тисячі сторінок документів. Друге видання – антологія кримської музики – це буде унікальна робота, яку готує відомий композитор, напевно, він є найбільш знаним фахівцем з кримськотатарської  музики – Джеміль Каріков. Він розпочав цю роботу десь років 30-ть тому, але зараз ми допомагаємо систематизувати всі ці наробки …

…Деякі речі ми тут в Києві вперше зробили після окупації півострову: ми утворили музичну студію, (що згодом стане школою – ред.) для якої придбали повний комплект народних традиційних кримськотатарських інструментів. Цього не було навіть в Криму – це для мене дивно.

Чи маєте можливість співпрацювати з тими, хто залишився в Криму? І що це за співпраця?

О.С.: … Наші книги, які ми видали вже є в Криму, але звичайно, що не в тому обсязі і не по тій програмі, якій би нам хотілось, але вони там є. Те що ми плануємо видавати буде так само потрапляти до Криму і забезпечить хоча б мінімальну потребу в друкованій продукції… Ми співпрацюємо з митцями, виконавцями з окупованої території. Вони мають можливість і проводять свої заходи тут – це виставки, беруть участь у різних культурних заходах, які організовує «Кримський дім» або інші організації та ініціативи. Підтримувати цей зв’язок вкрай важливо. Необхідно давати можливість нашим кримчанам виступати, бути почутими на материку, а нам тут, на вільній частині України, долучатися до їх творчих надбань.

Є інші напрямки нашої діяльності, але з міркувань безпеки ми не поширюємо інформацію про цю роботу, але використовуємо її результати. Зокрема моніторинги, які проводяться на окупованій території. Вони представляють інтерес радше не для великої аудиторії, а для професійних кіл.

Зараз у певних колах чимало говорять про реінтеграцію та деокупацію Криму, а також про те, що необхідно для цього робити. Нажаль, не далеко не все про що говорять втілюється в життя. Якою ви бачите свою роль у цих процесах?

О.С.: Якщо говорити про деокупацію Криму і про те, що є намагання, потреба якась у когось ухвали чи укласти якийсь документ зі стратегії, то я можу висловити свою точку зору: не може існувати жодного документу з деокупації Криму. Вона, деокупація, станеться з інших причин і будь-яка стратегія чи написаний документ до того не буде мати жодного відношення. Це події різного рівня.

Що ж стосується того, що буде після деокупації і як ми маємо бути готові: Нам треба використати час, який у нас зараз є для того, щоб для нас деокупація не стала несподіванкою, як свого часу несподіванкою стала окупація. Тому нам потрібно утворювати різні інституції на материковій частині України…

… По-перше, у нас має бути вирішено кадрове питання – -це мають бути набрані або підготовлені фахівці, мають бути написані програми та відпрацьовані алгоритми нашої діяльності в Криму в перші години, дні, місяці і в перші роки…

Що це за заходи? Я можу говорити про культурний напрямок: перше, нам потрібно з чимось повернутись, з якимось контентом, а не просто прийти і сказати, що ми все почнемо з нуля. Ми можемо і мусимо вже сьогодні підготувати школи, фахівців, мати кадровий запас в плані культурної політики, так само з інформаційної, безпекової політики тощо.

У нас дуже багато завдань і не має часу сперечатися про те, як саме нам деокуповувати Крим. Нам треба підготуватися до цього…

Про найближчі плани щодо діяльності  «Кримського дому» слухайте у повній версії радіопрограми: https://www.youtube.com/watch?v=ROjvX9ytvTk