UA EN

28 Березня 2024

Окупований Крим: реалізація права на освіту та задоволення освітніх потреб (моніторинг)

Центр громадянської просвіти «Альменда» підготував та оприлюднив «Моніторинг стану реалізації права на освіту та освітніх потреб мешканців окупованого Криму».

Автори моніторингу поставили за мету відстежити якісні та кількісні показники дій держави Україна, які характеризують доступність, прийнятність та адаптивність права на освіту мешканців окупованого Криму.

У документі зазначається, що моніторинг здійснювався за двома напрямками: якість роботи дистанційної системи навчання та зміст і уніфікованість вступних іспитів до закладів вищої освіти України для дітей з окупованого Кримського півострова.

Наразі, згідно з переліком, розміщеному на сайті Міністерства освіти і науки України, отримати дистанційну освіту можна у 176 закладах загальної середньої освіти.

Після проведення моніторингу якості надання освітніх послуг авторський колектив дійшов висновку, що  в Україні створено необхідну законодавчу базу, яка дозволяє організувати дистанційну освіту для дітей з окупованого Криму, проте на місцях виявляється не все так добре.

«…Дистанційна освіта імітується: інформаційне забезпечення відсутнє, керівництву більшості закладів (з числа визначених Міністерством освіти і науки України для організації дистанційної освіти для дітей із ТОТ АР Крим та м. Севастополь) не відомо, що вони повинні надавати таку послугу мешканцям тимчасово окупованих територій», – констатують автори моніторингу.

Досліджуючи тему уніфікованості вступних іспитів до закладів вищої освіти України для дітей з окупованого Кримського півострова експерти констатували, що зміст питань для випробувань дітей з окупованих АР Крим і м. Севастополя, які вступають за спрощеною системою через освітні центри  «Крим-Україна» та «Донбас -Україна», дотепер не уніфіковано.

«У навчальних закладах існують різні підходи до змісту на рівні Програм, відповідно до яких приймаються іспити (або Програми, рекомендовані для викладання предметів у навчальних закладах, або Програми, які використовуються для складання ЗНО)», – йдеться у моніторингу.

У висновках до моніторингу зазначається, що незважаючи на певні зрушення у напрямі забезпечення реалізації права на освіту за критеріями доступності, прийнятності та адаптивності, в Україні не створено умов для належного задоволення освітніх потреб мешканців окупованих територій і не забезпечено умов рівного доступу до послуг, а саме: створена система дистанційної освіти має формальний характер і не адаптована до потреб мешканців окупованих територій; питання, які стосуються програм навчання та підготовки до підсумкових атестацій або складання вступних іспитів до вишів належним чином не розв’язано (відсутність інформації, єдиних програм тощо).

Також автори праці вказують на те, що і досі державою не здійснюється моніторинг у сфері освіти щодо окупованих територій, і як наслідок цього – відсутні офіційні дані про стан реалізації права на освіту та освітніх потреб мешканців окупованого Криму.

«Відсутність державного моніторингу призводить до неврахування в освітній політиці освітніх потреб мешканців, які перебувають на тимчасово окупованих територіях (далі ТОТ), а саме: потребу в адаптації тестових завдань зовнішнього незалежного оцінювання (далі ЗНО) та програм вступних іспитів до закладів вищої освіти (далі ЗВО) з урахуванням стандартів та програм, за якими навчаються мешканці ТОТ; потребу в розробленні індивідуальних освітніх програм (траєкторій) для тих, хто навчається за дистанційною або екстернатною формою навчання; потребу у створенні єдиної освітньої платформи, що дасть можливість майбутнім абітурієнтам із ТОТ бути конкурентоспроможними під час вступу до ЗВО; прогнозування «потоків» під час вступу відповідно до географії вступу, напрямів обраних спеціальностей та освітніх кваліфікацій тощо», – констатують експерти.

Ірина БЄЛОВА