КРУК обговорив з представником омбудсмена проблеми української громади Криму

253

Представники Крайової Ради Українців Криму Андрій Іванець, Сергій Мокренюк, Андрій Щекун та Володимир Ляшенко взяли участь в онлайн-зустрічі з представником Уповноваженого з дотримання прав жителів Автономної Республіки Крим та міста Севастополя Іриною Верігіною. Під час заходу представникам КРУК була презентована щорічна доповідь Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини про стан додержання та захисту прав і свобод людини і громадянина в Україні за 2020 рік.

Як зазначається у повідомленні розміщеному на офіційному сайті Уповноваженого ВР України з прав людини, Ірина Верігіна наголосила на тому, що у щорічній доповіді звернуто увагу на порушення права користування українською мовою на тимчасово окупованій території АР Крим та м. Севастополя. Адже окупаційна адміністрація Російської Федерації, що діє на тимчасово окупованій території Автономної Республіки Крим та м. Севастополя, продовжує вживати заходів, які спрямовані на нівелювання правового статусу української мови.

«Так, станом на кінець грудня 2020 року в Автономній Республіці Крим функціонувала лише одна школа, що проводить навчання українською мовою – № 20 у м. Феодосія. У цьому закладі передбачається, що діти мають змогу навчатися українською мовою, але фактично такої можливості немає через відсутність вчителів української мови та літератури»,  – зазначила під час свого виступу представник Уповноваженого. Вона також наголосила, що окупаційна влада  створює перепони і для реалізації права кримськотатарського народу навчатися рідною мовою.

«У сучасних реаліях в Криму спостерігається найбільша дискримінація двох етнічних спільнот – української та кримськотатарської. До питання заборони в школах української та кримськотатарської мов, провадження політики викорінення будь-яких форм віросповідання, окрім православного, що підпорядковується Московському патріархату, було привернуто увагу Уповноваженим під час презентації 30-ої доповіді Управління Верховного комісара ООН з прав людини щодо ситуації з правами людини в Україні у вересні 2020 року», – констатувала Ірина Верігіна.

Під час зустрічі представники КРУК та представник Уповноваженого обговорили низку проблемних питань, розв’язання яких є вкрай важливими для української громади Криму та в цілому для держави, оскільки їх вирішення є реальними кроками до повернення Кримського півострову та відновлення територіальної цілісності України.

Андрій Щекун

Андрій Щекун наголосив на необхідності реальними державницькими рішеннями підтримати Кримську єпархію Православної Церкви України.  «У нас сьогодні є проект постанови Верховної Ради України щодо питань захисту права на свободу світогляду та віросповідання вірян Кримської єпархії Української православної церкви (ПЦУ) та збереження приміщень Кафедрального собору святих рівноапостольних князя Володимира та княгині Ольги. Кабінет  Міністрів України цей проект постанови повторно погодив  ще в травні 2020 року та передав до парламенту у червні того ж року…, де він лежить мертвим вантажем. КРУК звернувся до українського парламенту з вимогою прийняти цей проект постанови, але віз і нині там. Доречно було б, щоб омбудсмен звернувся до спікера Верховної Ради Дмитра Разумкова щодо необхідності прийняття надзвичайно важливої постанови», – зазначив представник КРУК.

Він також зауважив, що є ще одна важлива складова захисту церкви  – це приєднання до міжнародного позову «Україна проти Росії» кейсу щодо захисту прав віруючих Кримської єпархії ПЦУ. «Було б важливо, як би це питання знаходилося на контролі Уповноваженого», – наголосив Андрій Щекун.

Володимир Ляшенко

У своєму виступі представник КРУК Володимир Ляшенко наголосив на важливості вирішення питання безперебійного доступу до мережі Інтернет на КПВВ, що розташовані на адміністративній межі. «Відсутність Інтернету призводить до того, що кримчани, які виїжджають на підконтрольну територію не мають можливості встановити додаток «Дія», і це слугує підставою для прикордонників не пропускати їх», – констатує Володимир Ляшенко і додає, що незабезпечення Інтернетом та відмова у пропуску – це є ніщо інше, як порушення прав своїх же громадян. Він також зазначив, що КРУК – це та спільнота, яка не лише буде вимагати дій від влади, а й сама готова долучатися до напрацювання конкретних рішень для вирішення проблем кримчан.

Андрій Іванець. Фото ІА “Голос Криму”

Піднімалося питання і щодо ситуації з етнічними українцями в Криму. Представник КРУК Андрій Іванець розповів, що українці – це друга за розмірами етнічна громада в Криму,  яка піддається дискримінації. Але це не завжди усвідомлюється українською владою, міжнародними інституціями, пересічними громадянами.

«Ситуація з українською громадою Криму є дуже загрозливою, адже окупанти знищили всю суспільно-політичну структуру української громади – партії, громадські організації… Вони витискали і продовжують витискати активістів української громади, серед нашої громади, нажаль, є і зниклі. Знищена система україномовної освіти в Криму. За даними окупаційних органів влади у 2020/21 роках українською навчаються лише 214 школярів. Нагадаю, що у 2013/2014 р. в Криму українською мовою навчалися 13 тисяч школярів. Тому вкрай важливо, щоб у щорічних звітах Уповноважено була акцентована увага на те, що в Криму наразі створена система, яка веде до поступової асиміляції української громади півострову»,  –  констатував Андрій Іванець.

Він також зауважив, що вкрай важливим є підтримка тих інституцій українців, які виїхали на материк, але, нажаль, це ніяк не вирішується.

«Ситуація з «Кримською світлицею» – яскрава ілюстрація, що нема розуміння у державних органів, щодо підтримки власне таких інституцій. Це знакове для української громади півострову видання не отримує жодної фінансової підтримки від держави, позбавлене приміщення. Довелося відновлювати видання газети власними силами редакції, яка шукає тепер кошти, щоб якось виживати. Таке ставлення не покращує імідж держави і дає негативні сигнали для українців в Криму», – зазначив представник КРУК.

Андрій Іванець  розповів і про кримські конкурси, які також були змушені виїхати з Криму – конкурс Лесі Українки «Змагаймось за нове життя!» та  конкурс ім. Данила Кононенка – які теж не отримують жодної підтримки від держави.

Він також наголосив на необхідності створення Фонду деокупації та реінтеграції Криму. Адже на думку КРУК існування такого Фонду дасть можливість громадським інституціям, які цілеспрямовано займаються кримською тематикою, працювати у цьому напрямку більш  активно і системно.

Сергій Мокренюк. Фото ІА “Голос Криму”

У свою чергу представник КРУК Сергій Мокренюк зосередив увагу на підростаючому поколінні кримчан. Він зазначив, що вкрай важливим  і до сьогодні не вирішеним залишається питання отримання системної, якісної україномовної освіти дітьми, які живуть на тимчасово окупованій території.

«Необхідно для початку створити Єдиний центр дистанційного навчання на Херсонщині.  Можливості для створення такого Центру є в Херсоні на базі одного із навчальних закладів. Але для вирішення цього питання важливо визначитися з фінансуванням як самого Центру так і викладачів. Власне кажучи і фінанси на це є, адже минулого роки на заходи з реінтеграції було закладено 20 мільйонів, вони не були використані, позаминулого року була таж сама ситуація», – констатував Сергій Мокренюк.

Він також повідомив, що наразі важливо промоніторити  ситуації з підготовчими курсами для дітей з тимчасово окупованих територій, які цього року розпочалися. «Наразі з ними відбувається не дуже добра ситуація. В цьому питання є певна конкуренція між Міністерством реінтеграції та Міністерством освіти щодо організації цих курсів. По великому рахунку мова йде про те, хто буде реалізовувати 130 мільйонів гривень, які виділяються на ці курси. МОН вже декілька разів змінював наказ щодо цих курсів…  Тому вкрай важливо звернути увагу на цю ситуацію, адже це врешті-решт впливає на кінцевий результат  – скільки наших дітей з окупованих територій будуть навчатися в інших регіонах України», – наголосив представник КРУК.

За підсумками заходу була досягнута домовленість про спільну взаємодію та обмін інформацією з метою забезпечення захисту прав людини і громадянина на тимчасово окупованій території АР Крим, а також проведення спільних заходів.

Олександра НЕЗВАНА

SHARE