UA EN

28 Березня 2024

Керченський міст: відсутність політичної волі чи міцні бізнес-інтереси (радіопрограма)

Сьогодні в радіопрограмі «Голос Криму» будемо говорити з  Денисом Рабомізо, адвокатом, президентом Колегії юристів з морського права України, а також Віталієм Набухотним, юристом Регіонального центру прав людини, про будівництво керченського мосту, про кволу реакцію на цей процес з боку України та про можливості, які держава не використовує для захисту власних інтересів.

Нещодавно Росія визначилась з остаточною датою, коли керченський міст почне працювати. Зокрема, 18 грудня 2018 року заплановано розпочати автомобільний рух , а 2019 – залізничний.

Уявімо, що наближаємось до цієї дати, міст запустили. Якими будуть наслідки для України?

В.Н.: З самого початку цієї окупації, яка сталась у лютому  та березні 2014 року, однією з головних цілей держави-окупанта було будівництво транспортного коридору між материковою частиною Росії та окупованими нею територіями. Звичайно, що таке будівництво керченського мосту порушує міжнародні двосторонні угоди між Україною та Росією так само як і багатосторонні міжнародні угоди. Зокрема такого вагомого документу, як Конвенція ООН з морського права… Росія порушує ці зобов`язання, тому що не можна будувати, зокрема цей керченський міст без згоди на те України. Адже… Україна як причорноморська та приазовська держава має також свої об`єктивні інтереси задля того, щоб підтримувати нормальне судноплавство саме через Керченську протоку.

Д.Р.: Один із наслідків, який ми можемо мати у цій ситуації – це питання з судноплавством…. На сьогоднішній день, ми знаємо, що Росія планує збудувати міст, висота якого у судноплавній частині Керченської протоки сягатиме 35 метрів – це невелика висота. Вона забезпечить прохід для середнього класу суден, але якщо ми будемо говорити про більш значимі судна, то висота мосту повинна бути що найменш 50-60 метрів…

Чому важлива висота мосту…? Це для того, щоб ми змогли забезпечити роботу тих приазовських портів, які є в Азовському морі: перш за все – це Маріупольський торговий порт….

Окрім того, … якщо Україна колись вирішить займатися нафто та газовидобуванням в Азовському морі, то через цей міст ми не зможемо переправити вишки для видобутку до Азовського моря…

Окреме питання, яке сьогодні стоїть  – це питання навколишнього середовища…

Якщо такі невтішні наслідки, то чому наша держава обмежується виключно нотами протесту щодо цього будівництва?

В.Н.: Ми знаємо, що крім нот протесту, яке направляло наше Міністерство закордонних справ до Міністерства закордонних справ РФ, як такої реакції більше не має. Так,  ми не одноразово чули, що офіційна влада України заявляла про те, що вони готують позови до міжнародних судів, які стосуються зокрема і керченського мосту і видобування Росією на континентальному шельфі України природних ресурсів також були питання риболовства, які здійснює Росія незаконно  у водах Чорного моря. Проте  по факту, окрім лише заяв ми нічого не маємо. І я вважаю, що це обов`язок кожного свідомого громадянина своєї держави надати певний імпульс, зокрема цим заявам, заради того, щоб у майбутньому від цих заяв були результати…

Якщо ти не бачиш чіткої позиції держави, то цілком логічно виникає підозра, що діють якісь невідомі нам домовленості зацікавлених людей, можливо бізнес-еліт…

Д.Р.:  Ми дійсно програємо дипломатичну війну з Росією і це триває вже два роки. Скоріш за все – це пов`язано з тим, що бізнес- інтереси між Україною та Росією є дуже міцними і це, напевно, впливає на рішучість української влади діяти в міжнародних інстанціях. З іншого боку – це відсутність політичної волі в Україні приймати такі рішення, подавати до Міжнародного суду…

Я вважаю, що рано чи пізно українці  змінять свою політику і будуть дуже рішучими на міжнародній арені, але сьогодні ми, нажаль, маємо те, що маємо…

Далі ми говоримо про механізми, які могла б вже сьогодні застосовувати Україна, аби заморозити будівництво керченського мосту, та про органи влади, що мають відігравати у цьому процесі головну роль.

Слухайте повну версію радіопрограми “Голос Криму”