Нью-Херсонес як частина росiйської державної iдеологiї, або «руська Мекка» для «руського миру»
Знищення Херсонеса Таврійського – культурної спадщини ЮНЕСКО
30 липня в окупованому Севастополі, у межах античного та візантійського міста Херсонес Таврійський, що входить до списку світової спадщини ЮНЕСКО, офіційно відкрився так званий історико-археологічний парк «Херсонес Таврійський» (або «Новий Херсонес»). Зведенням об’єктів на площі 22,4 га протягом майже двох років займалася Військово-будівельна компанія (ВБК) Міноборони РФ. Відомству держави-окупанта раніше належала земля в районі Карантинної бухти, звідки передислокували військові підрозділи. Там, переважно на місці руїн передмістя та хори (господарської території) стародавнього Херсонеса, тепер зведено «грандіозний», за словами так званого губернатора Севастополя Михайла Развожаєва, «Новий Херсонес».
На підсумковій прес-конференції 23 липня, за тиждень до початку роботи комплексу, виділені на нього кошти, Развожаєв назвав «безпрецедентними», хоча цифри та інших донорів, крім «Транснафти», не вказав. Як відомо, спочатку фінансування лягло на плечі фірм «Газпром нафта» та «Транснафта». Можливо, перша з двох фірм якимось чином причетна, але на прес-конференції подяки була удостоєна лише друга — «Транснафта». У цьому контексті можна додати також фірму «Сбербанк», яка пролунала в контексті нового севастопольського об’єкта, що у червні 2024 р. обіцяла підтримати проєкт «Новий Херсонес» після його відкриття.
З травня 2021 р. паралельно до підготовки до будівництва почалися так звані рятувальні археологічні розкопки. Як стверджувала ВБК, до початку робіт археологи на майданчику знайшли близько 7 млн знахідок.
Развожаєв назвав розкопки дослідженнями «світового рівня» та згадав, що до них залучався Інститут історії матеріальної культури РАН (ІІМК), Державний Ермітаж та інші культурно-наукові інституції.
За словами так званого директора археологічного заповідника «Херсонес Таврійський» Олени Морозової, зараз документація щодо цих знахідок обробляється «щодня».
За її словами, експозиція, що займала в колишніх приміщеннях монастиря площу 1000 кв. м, переїжджає до «Нового Херсонеса» та на 10 000 кв. м доповнить те, що було знайдено під час «рятувальних» розкопок під час будівництва. Крім того, за словами Развожаєва, частину знайдених архітектурних об’єктів буде «музеєфіковано» і розміщено на цокольному поверсі будівлі Музею античності та Візантії.
За підсумками робіт, що тривали рік і вісім місяців, поверх стародавнього з’явилося «друге місто» на площі близько 22,4 га у вигляді комплексу більш ніж 10 будівель, включаючи три музеї, два турцентри, амфітеатр, храм-парк, квартал реконструкцій, готелі та ін. При цьому безпосередньо площа будівель музейного комплексу становила 144 000 кв. м, а також прокладено 100 км підземних комунікацій, наголосив митрополит Сімферопольський і Кримський Тихон (Шевкунов), головуючий у Патріаршій раді з культури. «Це визначне архітектурне та інженерне досягнення», – сказав він.
Серед іншого зведено школу мистецтв, Музей античності та Візантії, музей Криму та Новоросії, а також найбільший і, за словами митрополита, який планувався ще до Першої світової війни імператором Миколою II Музей християнства, тепер, проте, більший, ніж тоді, коли замислювався. Крім того, у реконструкціях візантійського Херсонеса передбачені зони кафе, дитячі зони та навіть РАЦС для реєстрації шлюбів разом із храмом для вінчання.
Развожаєв назвав проєкт «безпрецедентним» для Севастополя та всієї Росії. Об’єкти розраховані на прийом 50 000 відвідувачів на рік. Разом із Тихоном він наголосив, що, крім музею Криму та Новоросії, відвідування комплексу буде безкоштовним за попередньою онлайн-реєстрацією.
За словами Развожаєва, під час будівництва музейного комплексу враховано використання цокольних поверхів як притулків у разі повітряних тривог. Він наголосив, що співробітники музею допомагатимуть гостям спускатися в укриття, а простору цокольних поверхів достатньо, щоб «укрити будь-яку кількість людей – точніше, ту, що передбачає ємність парку».
Сакральність та ідеологія «руської Мекки»
Про намір збудувати на місці Херсонеса новий музейний комплекс очільник держави-окупанта Путін заявив ще у 2015 р., під час відвідин окупованого Севастополя разом із експрем’єром Італії Сільвіо Берлусконі. У 2017 р. Путін повернувся до цієї ідеї, оскільки, за його словами, «тут після хрещення князя Володимира розпочалося зміцнення централізованої російської держави».
У керівництві музейно-храмового комплексу кажуть, що Путін озвучив ідею створити «Новий Херсонес» навіть у 2014 році. Реалізацію задуму доручили Патріаршій раді з культури, фонду «Моя історія» та військовим будівельникам.
«Губернатор» Севастополя Развожаев погодився, що Херсонес – «це наші витоки, витоки духовно-моральних цінностей, нашого історичного вибору, що ми стали наступниками стародавньої Візантії, Москва стала Третім Римом, це частина нашої державної ідеології, духовної ідентичності нашого народу». У цьому контексті Развожаєв зазначив, що зараз на території «Нового Херсонеса» обговорюється створення кафедри з вивчення Візантії – на базі однойменного музею та Севастопольського університету, яку, найімовірніше, очолить нинішній президент істфаку МДУ ім. М.В. Ломоносова – візантиніст, академік Сергій Карпов.
При цьому людиною, яка розробляла «смисли, ідеологію та її обриси» музеїв та простору «Нового Херсонеса», Развожаєв назвав саме Тихона. За його словами, поки що в «гібридній війні» головний удар «завдається по наших цінностях, по можливості Росії бути Росією». Митрополит Тихон з березня 2024 р. – священноархімандрит Володимирського Херсонеського чоловічого монастиря. Монастир відновлює роботу рівно через 100 років на території, де весь цей час розташовувався початковий музей Херсонеса, в межах руїн стародавнього міста, включаючи античний амфітеатр.
За словами «експерта з історії РПЦ» Олексія Макаркіна, «Новий Херсонес» сприяє розвитку державної ідеї «безперервної історії країни», згідно з якою важливою визнається кожна епоха в житті Росії. «У Криму раніше не було монастиря, який відігравав значну роль в історії країни, при цьому там завжди були античні пам’ятки та особлива християнська традиція», – уточнив він. Важливу ідеологічну функцію для держави має легенда про хрещення князя Володимира в Херсонесі, який символізує поєднання світського та релігійного життя, продовжує «експерт». При цьому «Новий Херсонес» насамперед – проєкт митрополита Тихона, впевнений Макаркін: «Владика має ресурси, які відсутні у більшості правлячих архієреїв єпархій РПЦ. Його перевага у тому, що він просуває «дуже консервативну» ідеологію з допомогою сучасних технологій та інтерактивних виставок».
Що саме побудовано?
Територія, де розміщується «Новий Херсонес», пов’язана з місцем хрещення князя Володимира та його дружини. Деякі дослідники вважають, що Свято-Володимирський собор, вид на який відкривається з території нового паркового комплексу, стоїть якраз там. Саме тому складовою проєкту «Нового Херсонеса» стала реставрація Свято-Володимирського собору, який у «новій концепції» має стати центром життя Херсонеса. Тим більше, що тепер там відновлено чоловічий монастир, який зайняв церковні приміщення.
Музей християнства
Музей християнства було задумано у «Херсонесі Таврійському» ще наприкінці ХІХ — на початку ХХ століття. Його мали відкрити в 1913 році, але цьому завадили події Першої світової війни. За задумом сучасних ідеологів його створення він має бути єдиним у світі музеєм християнства такого обсягу і наповнення.
Купол будівлі виконано за прототипом купола собору святої Софії у Стамбулі та має вражаючий діаметр – 31 метр. По периметру музей прикрашають лики святих апостолів. Вінчає його візантійський символ Ісуса Христа – Хризма. На вході до будівлі встановлено два бронзові грифони, які тримають у руках Хризму. Грифон у даному разі – метафора Ісуса Христа. По периметру фасаду музею встановлено архітектурні барельєфи, на яких з бронзи відлито метафоричну історію християнства від ранньохристиянського періоду до сучасності. Там можна побачити зображення Єрусалима, Константинополя – Царгорода, зображення Москви. При цьому, звісно же, жодної згадки про Київ!
Музей розповідатиме всю євангельську історію та історію приходу до віри князя Володимира живою мовою. Судячи з того, що головним героєм у цьому музеї, за задумом творців, буде князь Володимир, який спілкуватиметься з відвідувачами та розповідатиме, що він знайшов важливого і дійсно потаємного для своєї душі, що змусило його хреститися тут і після цього хрестити Русь, цей заклад і справді не матиме аналогів у світі.
Музей античності та Візантії
Як зазначило нинішнє керівництво комплексу, до сьогодні музей-заповідник «Херсонес Таврійський» мав лише 900 квадратних метрів музейних площ, де навіть не міг виставити 150 тисяч предметів своєї колекції, що зберігається в запасниках. Збудований у «Новому Херсонесі» Музей античності та Візантії, куди переїде «Херсонес Таврійський», має аж 22 тисячі квадратних метрів музейної площі.
Храм-парк
На території «Нового Херсонеса» працюватиме єдиний у світі храм-парк. У певний час у ньому проходитимуть церковні служби просто неба, а за їхніми рамками храм виконуватиме функції парку. Звісно, у храмі-парку є паркові скульптури, але це не просто постаті. Це символічні образи євангелістів Івана, Матвія, Марка та Луки зображені у формі скульптур лева, вовка, орла та ангела. І загалом у парку дуже багато подібних скульптур, кожна з яких має своє певне значення.
Музей Криму та Новоросії
Ще одним важливим з точки зору російської ідеології і сакральності для творців «Нового Херсонеса» є музей Криму та Новоросії, назва якого говорить сама за себе.
Основними його героями є давні мешканці цієї землі. Оповідання в експозиціях починається з періоду до X століття, коли в Криму жили скіфи, сармати, кіммерійці, стародавні таври і багато-багато інших. Але значна частина музею присвячена вже сучасній історії Севастополя, Криму та так званої Новоросії. Починаючи з Петра Великого, з його Азовських походів, і закінчуючи Катериною II, Потьомкіним, створенням Новоросії.
Річка Героон
Є у парково-храмовому комплексі й незвичайна гідротехнічна споруда, якої не було у первісному проєкті, — невелика річка із прісною водою. Цікавою є історія її появи – у 2022 році в одному з нижніх археологічних шарів на глибині близько 13 метрів російські археологи знайшли давню річку. Вона була засипана й існувала у такому вигляді кілька століть як підземна. Фактично археологами було знайдено артерію прісноводної річки, яка постачала древній Херсонес настільки необхідною водою.
У творців «Нового Херсонеса» було два варіанти. Перший – забути про цю річку і закопати її назад. Другий — зберегти її та показувати, зокрема у «Новому Херсонесі», у новому унікальному ландшафті. Поруч із річкою було знайдено античну пам’ятку Героон — святилище, присвячене, як кажуть археологи, одному із засновників Херсонеса, можливо, градоначальнику Херсонеса в перших століттях його існування. Тому річка поки що й отримала назву Героон.
Амфітеатр «Грифон-арена»
Крім того, на руїнах античного міста побудовано новий сучасний амфітеатр «Грифон-арена» на 1200 місць, який отримав свою назву на честь вистави «Грифон», що вже стала «візитівкою» Херсонеса.
До репертуару амфітеатру увійдуть історичні постановки, реконструкції битв і гладіаторських боїв, твори античних та сучасних авторів. Тут же відбуватимуться концерти та різноманітні урочисті заходи.
Натомість справжньою «перлиною» цього сакрального для «руського миру» місця стало створення… РАЦСу. Хоча більше вражає не доречність його розташування саме там, а його назва – ГБУ «РАЦС Новий Херсонес ім. Святого рівноапостольного князя Володимира та княгині Анни». «Це чудова ідея, яка дозволить севастопольцям і всім охочим одружитися в неймовірному історичному місці, де за переказами вінчався князь Володимир з Анною Візантійською», — так пояснив вибір місця для реєстрації шлюбів так званий губернатор Севастополя Михайло Развожаєв.
Археологічні знахідки під час будівництва
Під час розкопок, що передували будівництву «Нового Херсонеса», археологами було знайдено 495 877 предметів, з яких 351 780 – предмети музейного значення, відібрані для передачі до музеїв «Херсонеса Таврійського». Відреставровано 22 584 предмети, відпрацьовано понад 900 000 кісткових залишків, визначено 9500 монет, 5000 клейм та написів.
Ці та інші найцікавіші дані наводяться у бюлетені № 15 Інституту історії матеріальної культури (далі ІІМК) Російської академії наук. На 336 сторінках автори підбивають підсумки величезної роботи, виконаної протягом 2,5 року великим колективом фахівців під керівництвом ІІМК РАН на території, яка відома севастопольцям як автобат і школа водолазів.
Окрім ІІМК, у комплексній археологічній експедиції брали участь Державний Ермітаж, «музей-заповідник ”Херсонес Таврійський”», Інститут археології Криму РАН, «Севастопольський державний університет», НАО «Спадщина Кубані» та «ІТЦ спеціальних робіт». Археологічні дослідження було проведено на площі близько 90 000 кв. метрів. Такого обсягу робіт за такий стислий термін, зазначають автори, ще не знала російська, а можливо, і світова археологія.
Як неодноразово наголошується в роботі, територія зазнала значного антропогенного впливу. «Вже на початковому етапі археологічних розкопок було встановлено, що шари техногенного походження різної потужності перекривали всі ділянки досліджень як наслідок нівелювання поверхні Херсонеської балки під забудову військової частини, яка почалася у 50-ті роки XX ст. і тривала протягом наступних десятиліть, якій до того ж передувала будівельна діяльність військових відомств ХІХ ст., пов’язана зі зведенням берегових батарей 12 і 13, а також господарські будівлі перших десятиліть XX ст.», – йдеться у цитованій роботі.
Частково територія використовувалася й для складування відвалів із розкопок, які велися археологами біля Херсонеса наприкінці ХІХ і у другій половині XX ст.
«У результаті товщина техногенних відкладень у центральній частині Херсонеської балки досягла 4 м. В окремих випадках підвальні поверхи сучасних будівель, котловани під паливну заправку, стрілецький тир, каналізаційна насосна станція, сміттєзвалища та туалети, траншеї під різного роду комунікації були заглиблені в скельний масив, прорізавши культурні шари пам’ятки та заподіявши непоправних руйнувань археологічним об’єктам», – констатують автори.
У повоєнний час, коли відбувалось облаштування військової частини, сюди завозили велику кількість ґрунту, зокрема з території Херсонеського городища.
«Підтвердженням цього є знахідка з техногенних напластувань кількох фрагментів мозаїчної підлоги Володимирського собору, підірваного під час війни. Очевидно, ґрунт із розвалу собору та його околиць із великим змістом археологічних знахідок із центральної частини Херсонеса було переміщено на Південне передмістя».
Зроблені знахідки належать до різних епох – від античності до нового часу. Понад сотню предметів, що належать до періоду Другої світової війни, було передано на зберігання музейному комплексу «35 берегова батарея». Але найунікальніші знахідки, безумовно, розповідають про життя людей із далеких епох.
«Відкрито та вивчено: некрополь античного часу із похованнями, зробленими за обрядами інгумації та кремації, склепами з різноманітним і багатим похоронним інвентарем, ритуальними архітектурними спорудами; некрополь ранньохристиянського часу з ґрунтовими похованнями та вирубаними у скелі склепами зі складною архітектурою; гідротехнічні споруди для запасів води (цистерни та колодязі), німфей, купіль для хрещення; господарські та виробничі споруди, дороги, підпірні та оборонні стіни… Відкрито понад 30 архітектурних об’єктів, у складі яких… унікальні культові та похоронні споруди: храм в антах, героон, толос, колумбарій з екседрою, екседра-склеп, а також фортифікаційні споруди – стіни елліністичного часу та епохи Середньовіччя».
Для мешканців стародавнього Херсонеса досліджувана територія була заміською. Освоєння її почалося в епоху еллінізму – тоді тут займалися сільським господарством і ремеслами. Свідчення тому – залишки сільгоспбудівель із колодязями та печі, в яких обпалювали кераміку. Приблизно тоді цю землю вперше почали використовувати і в ритуальних цілях.
«Відкритий тут героон – свого роду мавзолей та святилище обожнюваного видатного громадянина Херсонеса – унікальна похоронна пам’ятка Північного Причорномор’я. У наступну римську епоху територію Південного передмістя було перетворено на великий некрополь, поховання якого демонструють велику різноманітність похоронної обрядовості жителів Херсонеса цього часу».
Цікаво, що саме слово «героон» видалося ідеологам створення «Нового Херсонеса» найбільш доречним для того, щоб назвати ним річку, яка несподівано вийшла на поверхню в процесі будівництва історико-археологічного парку. Наскільки доречно називати її словом, що означає «унікальну похоронну пам’ятку», теж велике питання. Натомість історію розкопок у «Новому Херсонесі» автори збірника розглядають як вельми обнадійливу подію.
Думка містян
Геть іншу думку з приводу будівництва цього сакрального комплексу мають севастопольці:
«Загалом, для цього проєкту загробили унікальний археологічний об’єкт світового рівня – передмістя античного та середньовічного Херсонеса. Ех, люди, люди… Як багато мерзощів у цьому світі зроблено з ім’ям Христа на устах!»
«Як сумно, втрачено назавжди живий дух стародавнього Херсонеса. Але за відчуттями тільки заради грошей, а не істинної історії. А Шевкунову чомусь не вірю».
«Жодна ідея, навіть глави держави, не передбачає знищення того, що дорого людям. Не можна на руїнах, на об’єкті охорони ЮНЕСКО, клепати новороб. Якби хоч одне слово прозвучало від губернатора про неприпустимість будівництва тут усього цього гротеску, про негативне ставлення мешканців до цього, то президент ніколи не став би продавлювати «свою» ідею. А так місцева влада та їхні «куратори» радісно вчепилися за візит С. Берлусконі і прогнулися, потираючи спітнілі рученята…» – пишуть на місцевих форумах небайдужі містяни.
Думка фахівців
І вони мають рацію. Адже пам’ятку «Стародавнє місто Херсонес Таврійський і його хора» у 2013 році було внесено до списку Всесвітньої спадщини ЮНЕСКО. Цей статус передбачає виконання певних умов, а саме: тут не можна будувати об’єкти без погодження з ЮНЕСКО. Отже, через появу будь-яких новобудов на місці античних руїн Херсонес цілком може втратити статус об’єкта Всесвітньої спадщини ЮНЕСКО.
На думку кандидата історичних наук, старшого наукового співробітника Інституту археології Евеліни Кравченко, яку вона висловила в інтерв’ю Російській службі «BBC news», те, що побудували росіяни в Херсонесі, складно назвати науковим чи освітнім центром. «Це – пропагандистський центр, адже його увагу зосереджено не на античній пам’ятці, а на російській історії Криму». За її словами, територія, де побудували комплекс, має до 14 метрів культурного шару.
Всі дії окупантів, на думку українських археологів та істориків, призвели лише до знищення частини історичної пам’ятки – комплекс побудували на залишках давнього храму, заміських комплексів з керамічними майстернями і на території міського некрополя з унікальними могильно-меморіальними спорудами. Дослідити цю ділянку не можна було і до 2014 року – з радянських часів тут розташовувались російські військові частини.
Цікаво, що ідея створення археологічного парку на території Херсонеса не нова – вона існувала ще до окупації Криму.
Тоді планувалося, що парк буде розташовано на околиці античного міста, де є цікаві археологічні об’єкти античної доби (ділянки античних шляхів, залишки садиб, стародавні винарні, залишки від античних виноградників і садів). За планом частину ділянок планувалося лише законсервувати, інші – музеєфікувати, на вільних, сусідніх ділянках хотіли створити макети садибних будівель з частковою їх ревіталізацією і включенням для туристичного використання. В археологічному парку планували створити нову експозицію, школу археології.
Як видно, ці плани не мали нічого спільного з тим, що створили окупанти.
Насамкінець варто зазначити, що будівництво так званого історико-археологічного парку «Новий Херсонес» цілком лягає в концепцію «руського миру» з її пропагандистською тезою про те, що «Херсонес – колиска православ’я», адже для імперських амбіцій Росії це місце завжди мало велике значення. І своїми «безпрецедентними» коштами і діями держава-агресор продовжує творити свою нову реальність, в якій Великий князь Київський Володимир, Візантія і безпосередньо Росія тісно пов’язані між собою, а фактично просто знищує неугодну їй історію та стародавні пам’ятки.
Євгенія БОРИСЮК
P/S. Редакція Інформаційної агенції “Голос Криму” продовжує здійснювати моніторинг стану культурної спадщини України в окупованому Криму. Разом з цим матеріалом рекомендуємо до читання:
У Сімферополі фасад молитовного будинку караїмів обвалюється після «реставрації»
В окупованій Ялті знищили музей Лесі Українки
Знищення музею Лесі Українки: документування злочину
443 views
