Консультує нотаріус. Як кримчанам оформити спадщину?

4217

12.02.2015 року Верховною Радою  України  було прийнято Закон  України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо забезпечення реалізації права на спадкування», який набув чинності 04.03.2015 року. Цим документом, фактично, було врегульовано питання  оформлення спадщини після смерті осіб, які проживали  на час смерті  на території Автономної Республіки Крим, або на території населених пунктів Донбасу, де органи державної влади тимчасово не здійснюють, або здійснюють не у повному обсязі свої повноваження.

Зміни у законодавстві України   щодо оформлення спадщини та практичні поради у застосуванні цього Закону ІА «Голос Криму» прокоментувала приватний нотаріус Київського  міського нотаріального округу Павловська Олена Володимирівна, яка   до  квітня 2014 року працювала  нотаріусом в Сімферополі, але   переїхала  до Києва у зв’язку із подіями у Криму. Тому, зрозуміло, що  проблеми  кримчан їй  дуже близькі.

Нотаріус консультує

За загальним правилом,  для прийняття спадщини спадкоємцю  слід подати відповідну заяву  у шестимісячний строк з дня смерті спадкодавця  приватному або державному нотаріусу  за місцем  останнього постійного місця проживання   (тобто, реєстрації) спадкодавця. За фактом отримання першої заяви таким нотаріусом заводиться спадкова справа, до якої вже будуть долучатись усі наступні заяви від інших спадкоємців, і на підставі матеріалів заведеної спадкової справи тим же нотаріусом у подальшому  будуть видаватись свідоцтва про право на спадщину.

Після звісних подій у Криму, на Донбасі, та до  прийняття зазначеного Закону,    люди фактично не могли подати   заяви про прийняття  спадщини, про  відмову від спадщини, бо  відсутні  були нотаріуси, які можуть  її належним чином прийняти (нагадаю, що українські нотаріуси в Криму вже не працюють, а на територіях проведення АТО нотаріуси хоч і працюють, але дуже в обмеженій кількості нотаріальних дій, спадщину вони точно не мають можливості оформлювати – відключені від Спадкового реєстру).  А порушення строків   для прийняття спадщини  – це фактично неприйняття спадщини.      Зазначений же  Закон надав можливість будь-якому нотаріусу України вести спадкові справи та  оформлювати спадкові права після смерті громадян,  які на час смерті проживали  в  Криму (за умови, що смерть мала місце вже після звісних подій), або на  території проведення АТО.

Можливо багато із кримчан скажуть, а взагалі навіщо оформлювати свідоцтва про право на спадщину  за законодавством України, якщо це можна зробити у кримського нотаріуса, що працює як російський нотаріус? Не обговорюючи легітимність    російських органів на території Криму та не вдаючись до тонкощів  міжнародного права,    відповім, що дуже часто до складу  спадкового майна осіб, які на час  смерті проживали в Криму, входить майно, яке розташоване на території материкової частини України, або взагалі за межами  України (у цих випадках нотаріус видає свідоцтва про право на спадщину  на закордонне майно).  Навіть якщо вам кримський російський нотаріус  і видасть  свідоцтво про право на спадщину, наприклад на  грошовий вклад в українському банку або на спадкову  квартиру у місті Києві, як ви його реалізуєте  в Україні?

Однак саме прийняття Закону не усуває усіх проблем.  Чому? Бо проблема, породжена кримськими подіями і подіями на Донбасі, сама по собі дуже складна.  Ми з такими  проблемами вже стикаємось та передбачаємо ще їх у майбутньому  під час подальшого застосування Закону.

З проблемних питань  можна виділити   наступні:

– По-перше,   сама необхідність поїздки  спадкоємців до нотаріуса для подання заяви про прийняття спадщини або про відмову від спадщини.  Це іноді проблематично як для спадкоємців, що проживають у Криму, так і для спадкоємців, які проживають  на  непідконтрольній українській владі  території Донбасу.     У будь-якому випадку заяву можна відправити поштою.  Але у цьому разі  підпис на заяві спадкоємця  має бути засвідчений нотаріально.  На території самопроголошеної ЛНР, ДНР, як не дивно, досі  українські нотаріуси   можуть вчиняти такі дрібні нотаріальні дії, як засвідчення справжності підписів на заявах (а спадкові справи вже не ведуть).  Що  стосується кримської ситуації –  українські нотаріуси там вже не працюють.   Будь-які документи від нотаріусів Криму,  що працюють як нотаріуси Російської Федерації,  відповідно до Закону  України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України»   (частина 2 статті 9) прийняти не можна.  Але і  тут є вихід – направити заяву нотаріусу  про прийняття спадщини без засвідчення підпису на заяві, але  поштою. В останньому випадку   нотаріус зобов’язаний прийняти заяву, завести спадкову справу (якщо її ще не заведено), але повідомити спадкоємця про необхідність оформлення заяви належним чином або про необхідність з’явлення до нотаріуса.  Дуже раджу всім спадкоємцям, якщо вони самостійно не можуть  з’явитись   до нотаріуса за поданням аналогічних заяв,  та хочуть завести спадкову справу, направивши документи поштою,  попередньо  поспілкуватись з нотаріусом, в якого можете і хочете завести спадкову справу. По перше,  ви  отримаєте консультацію, як правильно написати заяву, які документи або їх копії ви можете долучити до  заяви з тих, що маєте. По-друге, вам скажуть цінову політику   (це стосується приватних нотаріусів), також при заведенні спадкової справи  за   відповідні пошуки у Спадковому реєстрі справляється  плата до бюджету – ви також  визначитесь як сплачувати такі кошти.  Ще раз наголошую, що це може бути як приватний, так і державний нотаріус. Майте також на увазі, що якщо ви завели   спадкову справу у  конкретного нотаріуса, наприклад, в місті Херсоні,  потім від нього вже не «втечете», навіть, якщо згодом  переселитесь до Львова і вам не зручно буде їздити до Херсона для оформлення спадщини.

–   По-друге, це те, що нотаріуси України дуже часто  при заведенні спадкової справи  просять подати довідку  компетентного органу про те, де був зареєстрований  спадкоємець на час смерті, а також оригінал свідоцтва про смерть спадкодавця.      Іноді таку довідку про реєстрацію спадкодавця та свідоцтво про смерть українського зразка подати одразу ж неможливо,  а строки горять.  Як вирішувати цю проблему: або, знову ж таки,  подавати заяву про прийняття спадщини поштою, або  шукати нотаріуса, який, на мій погляд, правильно розуміє норми матеріального права України.  Цивільний кодекс України вимагає від особи, що хоче прийняти або відмовитись від спадщини, лише подання заяви компетентному нотаріусу. І більше нічого. Дійсно, відповідно до Порядку вчинення нотаріальних дій,  при заведенні спадкової справи нотаріус з’ясовує  місце відкриття спадщини, факт смерті, час відкриття спадщини та ще багато відомостей, необхідних для ведення спадкової справи.  Але  за відсутності оригінала свідоцтва про смерть, все ж таки має прийняти заяву та зробити відповідний запит до органів РАГСу, інші ж відомості на час заведення спадкової справи з’ясовує зі слів особи, що звернулась.

– По-третє,  проблемним  залишається  питання  отримання свідоцтв про право на спадщину.  Хочу одразу ж зауважити,  що  законодавством України не встановлені граничні строки отримання свідоцтв про право на спадщину. Вам  надано шестимісячний строк для прийняття або для відмови від спадщини, але  ініціювати  оформленням   свідоцтва про право на спадщину ви можете як одразу ж після спливу шестимісячного строку, так і  років через десять-двадцять. Але якщо вам необхідно отримати  свідоцтво про право на спадщину як найшвидше, то слід подати нотаріуси необхідні документів. Зокрема – свідоцтво  про смерть, довідку з місця проживання померлого з відомостями про те, де він був зареєстрований  на час  смерті і хто з ним ще проживав,   документи про належність спадкодавцю спадкового майна,  у деяких випадках – надати довідку  про те, що за даними БТІ  нерухоме майно  знаходилось у власності спадкодавця станом на 01.01.2013 року, щодо земельної ділянки – надати витяг з  Державного земельного кадастру. На підтвердження факту родинних відносин – надати відповідні свідоцтва про народження тощо.  Але з цим у багатьох  з спадкоємців буде проблема, яку не завжди можна буде вирішити без звернення до суду.   Щодо свідоцтва про смерть, виданого органами РАГСу Криму – воно на території України (та більшості країн світу) не може бути прийнятим, тому треба отримувати  свідоцтво в органах РАГСу України.   Для цього потрібна або медичне  свідоцтво про смерть (яке вже  було вилучено російським ЗАГСом), або рішення суду України про встановлення факту смерті, або   якщо вдасться,  поновити актовий запис  про смерть, який було зроблено в Криму,    в органах РАГСу України.  З приводу документів БТІ, що залишились в Криму, довідок з місця проживання – це проблема. Відповідні  документи знаходяться  у фактичному володінні російських органів, тому  треба намагатись отримати інформацію від них.  Спадкоємцям таку інформацію вони, скоріш за все, не дадуть, а якщо і дадуть то як їх приймати нотаріусу, враховуючи нелегітимність існування російських  органів відповідно до законодавства України? Вже як фахівець, можу сказати, що якщо і будуть заведені спадкові справи,  значна кількість з них не буде доведена до стадії видачі свідоцтв про право на спадщину, тобто, залишаться невиданими.

Але, ще раз наголошу,   заводити спадкову справу, подавати заяви про прийняття або відмову від спадщини у шестимісячний строк необхідно.  Інакше, ви втратите будь-які права як спадкоємець щодо спадщини.   Навіть якщо після заведення спадкової справи вам нотаріус не  зможе видати свідоцтво про право на спадщину на якесь майно – ви зможете звернутись до суду, а суд вже матеріали спадкової справи запитає у нотаріуса (щоб з’ясувати, хто прийняв спадщину тощо).

 

Сплата податку за спадщину. Відповідно до  статті 12 Закону України «Про створення вільної економічної зони «Крим» та про особливості здійснення економічної діяльності на тимчасово окупованій території України» особи, які проживають  на території  Кримського півострова  з метою оподаткування прирівнюються до нерезидентів.  При  отриманні спадщини це означає, що якщо спадкодавець проживав на території Криму на час смерті,   його спадкоємці, навіть рідні діти, мають  сплатити до відповідного бюджету    податок з доходів фізичних осіб у розмірі 15 % – сума досить велика. Але це також не означає, що заяви про прийняття спадщини  не слід подавати, якщо такі  великі податки. Адже, по-перше,  обов’язок  щодо сплати фактично  виникає  з дня отримання свідоцтва про право на спадщину  (якщо  спадкоємець не проживає на материковій частині Україні – в день   видачі такого свідоцтва, якщо спадкоємець проживає на материковій частині України –  не пізніше  першого серпня року, наступного за роком видачі такого свідоцтва). По-друге,  вважаю, що проблема визнання осіб, які проживають в Криму, нерезидентами є тимчасовою, і кримська   громада працює над тим, щоб добитись  відповідних змін  до законодавства України. Тому, ви можете подати заяву до нотаріуса про прийняття спадщини,  чекати змін до законодавства України, а потім вже отримувати  свідоцтво про право на  спадщину.

Існуючий Закон також не вирішив ще одного питання: що робити з спадковими справами, які фактично залишились невиданими, тобто, спадкоємці не  встигли за ними отримати свідоцтва про право на спадщину  за часів роботи українських нотаріусів.      Архіви залишились в Криму, ведення цих спадкових справ залишилось у виключній компетенції українських нотаріусів Криму (а таких там фактично не залишилось, усі припинили діяльність, більшість стала російськими нотаріусами).  Це велика проблема,  де єдиною  можливістю для спадкоємців  є звернення до суду  за визнанням  права власності на  успадковане майно.   Але  як саме вони будуть  доводити суду своє право, це також  питання, особливо враховуючи  відсутність   судової  практики з  цієї категорії справ та знаходження спадкових справ на  непідконтрольній  території.

Наприкінці,  ще раз раджу:  звертайтесь до фахівців! Оформлення спадщини іноді виявляється не таким простим. Іноді поради сусідів, знайомих, в яких, на вашу думку, була така ж сама ситуація,   можуть лише зашкодити.  В той же час консультації у нотаріусів, як правило,   безкоштовні, а на деякі питання можна  отримати відповіді за телефоном. Хоча,  я   вважаю, що найбільш змістовна консультація – на прийомі у нотаріуса та з документами.

 

Можете звертатись,  дзвонити також і  мені  (телефон   у Києві (044) 278-5-777, +38(067) 652-45-94,  +38(095)5300035, адреса –  місто Київ, вулиця Пушкінська, 2-4/7, офіс 2). 

 

 

 

 

SHARE