UA EN

29 Березня 2024

«Кримська платформа»: чи достатньо дій влади для деокупації

Україна продовжує активно запрошувати іноземних партнерів брати участь у першому саміті «Кримської платформи», який запланований на серпень 2021 року в Києві.

Так, 1 березня заступниця міністра закордонних справ України Еміне Джапарова для делегацій держав-учасниць ОБСЄ презентувала українську ініціативу під назвою «Кримська платформа». Вона розповіла про мету, структуру і плани роботи «Кримської платформи». Про це повідомила пресслужба МЗС України.

«Дуже важливо спільно шукати відповіді на весь комплекс наслідків тимчасової окупації Криму і тримати цю проблему в постійному полі зору світової спільноти», – підкреслила Еміне Джапарова.

Також в онлайн-брифінгу взяли участь постійний представник Президента України в АР Крим Антон Кориневич і заступник Міністра оборони України з питань європейської інтеграції Анатолій Петренко. Антон Кориневич висвітлив широкий спектр порушень прав людини й основних свобод російською окупаційною владою в Криму. Анатолій Петренко представив факти, що підтверджують мілітаризацію, яка триває, Росією тимчасово окупованого півострова та Чорноморсько-Азовського регіону, яка несе в собі загрозу для всього простору ОБСЄ.

Пресслужба МЗС також інформує, що іноземні партнери підтвердили непохитну підтримку суверенітету й територіальної цілісності України в рамках її міжнародно визнаних кордонів, рішуче засудили порушення прав людини в Криму, його мілітаризацію, а також просування Росією дезінформації з метою приховування негативних наслідків окупації.

Колишній глава Міністерства закордонних справ України Павло Клімкін переконаний, що просто діяльності платформи недостатньо. Про це він сказав у інтерв’ю «Європейській правді». За його словами потрібна також серйозна робота в інформаційній війні з РФ на території соціальних мереж.

«У Росії вже відбуваються зміни. Раніше було 48-50% росіян, яким була важлива окупація Криму. Минулого року залишилося 30 з чимось відсотків – падіння в півтора рази. Тому треба зараз заходити в російські соцмережі, такі, як “Вконтакті”, і пов’язувати окупацію Криму з економічним занепадом і путінським режимом. Так хіба ми не можемо запускати в «Тік-Ток» думку про те, що це Путін своєю окупацією довів до того, що у них відбувається? А російській молоді це заходить, вони не хочуть жити в країні, де Путін контролює все, де замість Ютюба буде Рутюб. Тобто ми повинні вести гібридні війни на території ворога», – повідомив Клімкін.

Колишній президент України Петро Порошенко назвав вірними ініціативи влади по роботі Кримської платформи для повернення окупованого Росією півострова, проте звернув увагу на те, що реалізувати деокупацію буде складно. Про це він повідомив повідомив у Facebook.

«Створення Кримської платформи – це правильно. Кримську платформу запропоновано в базових документах Європарламенту, які підготовлені за пропозицією України ще в 2016-му році. Проблема не в тому, щоб запросити представників або лідерів низки країн. Проблема в тому, щоб забезпечити механізм, який би реалізовував деокупацію Криму. Я буду дуже щасливий, якщо саміт Кримської платформи буде успішний. Мені байдуже, хто це принесе в Україну – Порошенко, Зеленський, громадянське суспільство чи будь-хто», – написав Порошенко.

Україна також чекає, що участь у платформі візьме президент США Джо Байден.

Нагадаємо, Президент Володимир Зеленський підписав указ про запуск Кримської платформи. Про це він повідомив у зверненні до Дня спротиву російській окупації Криму.

«Разом з міжнародними партнерами напередодні Дня Незалежності в Києві відбудеться перше засідання Кримської платформи. Це ініційований Україною міжнародний майданчик для пошуку та подальшого втілення у життя комплексу заходів для деокупації півострова та захисту прав кримчан. Сьогодні мною підписано указ про окремі заходи, спрямовані на деокупацію та реінтеграцію півострова Крим. Зокрема, уряду доручена організація та запуск Кримської платформи, а також заходи для підтримки та розвитку кримськотатарської мови, культури та захисту прав мешканців анексованого Криму», – додав президент.

Він висловив сподівання, що ще за його каденції Крим буде звільнений з-під окупації і цей указ можна буде скасувати як такий, що втратив актуальність.

Наразі МЗС розіслали лідерам іноземних держав запрошення для участі в саміті міжнародної платформи з деокупації Криму, запланованому на 23 серпня 2021 року.

«Та робота, яку ми проводимо з усіма країнами з роз’яснення цілей «Кримської платформи», її формату, демонструє, що ця ініціатива здобуває дедалі більшу підтримку», – переконаний міністр закордонних справ Дмитро Кулеба.

Кримська платформа працюватиме на кількох рівнях. Перший – найвищий – політичний, до якого приєднаються глави іноземних держав та урядів. Другий – рівень керівників зовнішньополітичних відомств і міністрів оборони, третій – міжпарламентський рівень, а четвертий – неурядових експертів. Для посилення ефективності дій держави, а також для залучення додаткових інтелектуальних ресурсів до роботи платформи буде створена експертна мережа.

Матеріал підготувала Ольга ГЕРАСИМЧУК