Фото: depo.ua 

25 лютого може стати «чорним днем» для Алушти, адже від цього часу окупаційна влада планує запровадити у місті подачу води погодинно. Якщо таке трапиться, то Алушта стане наступною після Ялти, Сімферополя, Євпаторії та Бахчисараю, де воду будуть подавати за графіком.

Тестове запровадження подачі води по годинах в Алушті проведуть 17, 18, 19 лютого. Із 25 лютого планують запровадити графіки. Воду подаватимуть з 05:00 до 10:00 та з 17:00 до 22:00. Про це у фейсбуці повідомила очільниця окупаційної адміністрації Алушти Галина Огнєва. Запаси води в Ізобільненському водосховищі, яке живить Алушту, перебувають на критичних відмітках – чверть від того, що було раніше, опади ситуацію не поліпшили. Через це в Алушті готуються до подачі води за графіком – поки 10 годин на добу.

Однак, висихає не лише Ізобільненське водосховищ, а й Балановське, через що гострий дефіцит води відчувають жителі селища Зуя і села Кримська Роза Білогірського району. У зв’язку з цим влада вирішила розконсервувати дві місцеві свердловини. Також, в ці села триває підвезення води. Через падіння притоку води в Щасливенське і Загірське водосховища, зокрема жителям Ялти, подають воду по шість годин на добу. З іншими водосховищами ситуація аналогічна. Загалом, станом на початок лютого загальний обсяг води у водосховищах природного стоку становить близько 36 млн кубометрів, рік тому було майже 86 млн кубометрів.

Заходи, спрямовані на забезпечення прісною водою

У той же час, паралельно з інформацією про погодинну подачу воли в Алушті окупанти поширюють у засобах масової інформації повідомлення, що у російській федеральній цільовій програмі з розвитку Криму і Севастополя заплановано понад 60 заходів, спрямованих на забезпечення прісною водою Криму, де спостерігається вододефіцит. Про це 9 лютого на нараді з російським прем’єр-міністром Михайлом Мішустіним повідомив віцепрем’єр Росії Марат Хуснуллін, інформують Крим. Реалії.

«Другим найважливішим напрямком роботи в Криму є забезпечення якісним водопостачанням – те, що ми затвердили в окрему програму. Загалом за цією програмою у нас заплановано близько 65 заходів, що передбачають видобуток води, очищення її, доставку до всіх населених пунктів з урахуванням перспективи розвитку Криму», – цитує Хуснулліна пресслужба російського уряду. Що це за заходи, він не конкретизував.

Уряд Росії раніше продовжив дію державної програми соціально-економічного розвитку тимчасово окупованого Криму і Севастополя до 2025 року, збільшивши обсяг фінансування до 712 мільярдів рублів. Ця програма була затверджена в 2019 році, основним механізмом її реалізації стала ухвалена раніше Федеральна цільова програма. ФЦП з розвитку Криму і Севастополя була ухвалена урядом Росії після анексії півострова в 2014 році і спочатку була розрахована до 2020 року, проте пізніше її продовжили на період до 2024 року.

Раніше з’ясувалися деякі подробиці планів російської влади з опріснення морської води на півострові. Зокрема, стало відомо, що до процесу залучена структура «Роскосмосу». Хоча Марат Хуснуллін стверджував раніше, що Росія розглядає опріснення для Криму як крайній варіант – бо «це досить дорога методика».

Президент Росії Володимир Путін вважає, що запаси прісної води є в прилеглих до Криму акваторіях, під Азовським морем. Після цього російський глава Криму Сергій Аксьонов повідомляв, що фахівці розпочали роботу з обґрунтування можливості видобутку прісної води під Азовським морем.

Для перекачування води не вистачає насосів

На сьогодні окупований Крим переважно використовує воду з артезіанських свердловин. Але насосів не вистачає для того, щоб качати підземні води. Про це повідомив так званий «керівник» державного унітарного підприємства «Вода Криму» Володимир Баженов.

«Ми купили два нових насоси, змонтували, обв’язали, зараз качаємо вже під 75 тисяч, а до кінця цього тижня кількість води, що перекачується перейде у розмір близько 83-85 тисяч кубометрів західного напрямку. Тому до середини лютого будемо запускати після майже 10-річної перерви ще один насос – ЦН-3000 який дозволить відразу 75 тисяч перекачувати. Це чергова революція в системі гідравліки нашого підприємства», – заявив «чиновник».

Однак як виявилося, потужностей поки не вистачає. Баженов також додав, що за минулий тиждень для водопостачання Сімферополя і околиць було піднято 1,28 мільйона кубометрів води, з них 717 тисяч – з артезіанських свердловин на заході Криму. Крім того, на минулому тижні в Сімферополі остаточно змінився напрям подачі води.

«Близько 8 років не працював водогін Веселе – Дзержинського, на цьому тижні він був нарешті запущений, вода пішла в місто, пішла проти традиційного маршруту: завжди йшла з Білого на Дзержинського, тепер пішла з Дзержинського на Біле. Тому все, що за майже 10 років накопичилося в трубах, підірвало і потягло до наших споживачів», – пояснив Баженов.

Раніше у ЗМІ повідомлялося про те, що 28 січня так зване «державне унітарне підприємство «Вода Криму» запустило новий магістральний водогін «Веселе – Дзержинського». Але новий водогін встиг попрацювати всього 4 дні. За 4 дні роботи він отримав 16 пошкоджень. Водогін від села Веселе до радгоспу ім. Дзержинського на думку окупантів, призначався для того, щоб зробити Сімферополь незалежним від поверхневих джерел.

Фото зі сторінки Фейсбук Д. Черняєва

Як раніше писав на своїй сторінці в мережі фейсбук так званий «міністр ЖКГ Криму» Дмитро Черняєв, ще восени окупанти провели перекладку 800 метрів зношених труб, потім замінили ще 4 кілометри водоводу. На насосній станції «Веселе» встановили більш потужний насос. А потім пробурили і облаштували ще чотири свердловини біля Вілінського водоводу.

«Введення в систему трубопроводу дозволить подавати до 70 тисяч кубометрів води в північно-східну частину Сімферополя з насосної станції Веселе. Нові свердловини збільшать подачу води на Міжгірський гідровузол на 10 тисяч кубометрів на добу», – пояснював Черняєв. Але, як бачимо, чергова задумка окупантів закінчилася нічим.

 

фото зі сторінки Фейсбук Д. Черняєва

Раніше видання «Флот 2017» повідомляло про те, що окупанти демонтують водовід від Тайганського водосховища до Сімферопольського. Ще влітку російські військові екстрено прокладали труби, а так звана «влада» стверджували, що водовід врятує Сімферополь від посухи. Також, окупанти будують черговий водовід в окупованому Криму. На цей раз за 1,5 мільярда рублів передбачається будівництво Бештерек-Зуйського водозабору і водоводу від нього.

Також, кримські окупанти не втомлюються вигадувати все нові і нові ідеї з водоводами на окупованому півострові. І вже приступили до будівництва останнього переходу чергового такого споруди. Російська «Об’єднана енергобудівельна корпорація» приступила до пристрою останнього переходу для прокладки магістрального водоводу від трьох водозаборів до насосної станції у Владиславівці на сході окупованого Криму.

Українські експерти вказують на те, що активна фаза глобального потепління збіглася у часі із окупацією Криму. Україна ж у відповідь припинила поставку води. Як відомо, раніше Україна забезпечувала до 85 відсотків потреб півострова у прісній воді, яка постачалася через Північно-Кримський канал, що з’єднує головне русло Дніпра з півостровом. Канал напоював кримські водосховища, до яких додавалася вода з природних джерел та опадів. Нині для кримчан дніпровська вода недоступна.

З місцевих природних стоків у Криму формується лише 15 відсотків прісної питної води. Та останні шість років самопроголошена “влада” Криму практично вичерпала запаси питної води, сформовані природними стоками. “Північно-Кримський канал не працює, водосховища не наповнюються та вже перетворилися на деградаційні екологічні об’єкти. Через глобальне потепління не наповнюються місцеві річки та озера, які формуються стоками“, – коментує ситуацію заступник директора з наукової роботи Інституту водних проблем і меліорації Національної академії аграрних наук України Михайло Яцюк.

Українські науковці також скептично оцінюють заяви окупантів про розвідку додаткових природних запасів прісної води у Криму. Михайло Яцюк вважає, що за поточної ситуації акумулювати водний ресурс можна було б шляхом зменшення кількості населення, а отже і зменшенням обсягів використання вже наявного залишку питної води. Потрібні і роботи із оновлення  водомережі півострова, аби скоротити втрати ресурсу через старі водогони.

Керівниця Кримської правозахисної групи Ольга Скрипник вважає, що Москва піде іншим шляхом. «Росія не вкладатиме гроші у те, аби кримчани були з водою, а продовжить спекулювати на темі води і тиснути на Україну, щоби Київ пустив воду Північно-Кримським каналом», – повідомила вона в коментарі DW.

Життя за графіком

Як живеться усім тим, яким ще раніше почали подавати воду за графіком? Звісно, що люди жаліються на те, що навіть після включення за графіком, вода іноді має жовтуватий відтінок і тече зі слабким напором, через що багатьом не вдається скористатися бойлерами для підігріву. У містах з’явилися бочки з водою, але її рекомендують обов’язково кип’ятити перед вживанням.

Ще з минулого року у соцмережах з’являлися фото дивної субстанції, що часто тече з кранів.

Фотографію, яка наочно демонструє екологічну катастрофу на півострові, опублікував блогер RoksolanaToday&КрымUA на своїй сторінці в твітері. Ось це фото:

Сімферополь, болото в мережі качають… Вчора якась смердюча рідина з крана текла“, – підписав своє фото блогер.

Професор кафедри екології Києво-Могилянської академії Євген Хлобистов не бачить жодних перспектив покращення ситуації із водою в Криму в 2021-му році. Щоби водосховища наповнювалися через сніги й дощі, потрібен зовсім інший режим зволоження — приблизно такий, як був 15 років тому. Проте через глобальну зміну клімату повернутися до тих умов уже неможливо.

Будівництво водогонів від річок на території Росії експерт вважає нереальним:

«Найближча до Криму російська річка — це Кубань, Наразі Кубань достатньо маловодна. Її води використовують на потреби місцевого населення. Там немає надлишків, які можна перекидати через Керченську протоку. У нижній течії Дон теж маловодний, і він розбивається на місцеве водоспоживання — там немає такої кількості води, яку можна просто взяти й перекинути. Повноводні річки Росії — це річки Сибіру. Уявіть, який треба зробити водогін, щоби звідти гнати воду в Крим. Абсолютно повноводна річка — Єнісей. Але якщо звідти тягнути водогін до Керченського півострова, то дешевше буде літаками воду в скляних пляшках по 0,33 перевозити в Сімферополь і виливати в тамтешні водосховища», — пояснює Хлобистов.

Погрози російських політиків перекрити Дніпро в Смоленську — пропагандистська страшилка, переконаний Хлобистов. Адже основний водозбір Дніпра припадає на Україну й частково на Білорусь.

Нагадаємо, постійний представник України при ООН Сергій Кислиця вважає, що обговорювати відновлення поставок дніпровської води в окупований Крим можна лише в тому випадку, якщо Росія офіційно звернеться з таким проханням до влади України і при цьому визнає себе країною-окупантом.

«Для того щоб почати розмову про постачання води, вони (влада Росії – ред.), по-перше, повинні визнати, що вони країна-окупант і офіційно звернутися як країна-окупант, згідно з гуманітарним правом. Вони повинні звернутися до влади України з офіційним проханням, а не з погрозами, з істериками, розумієте. І тоді будемо дивитися, тоді відповідні міністерства і відомства будуть дивитися, яка повинна бути наша реакція. Наскільки мені відомо, на сьогодні країна-окупант ніколи не зверталася до України з проханням почати діалог про цю проблему. Замість цього ми бачимо багато метушні й істерик за лаштунками цієї проблеми», – зазначив посол.

Варто також зазначити, що нещодавно Президент України Володимир Зеленський у своєму відеозверненні до учасників 75-ї сесії Генасамблеї ООН закликав міжнародних партнерів України взяти участь у створенні міжнародної платформи щодо деокупації Криму, де ймовірно, також обговорюватимуть питання води в Крим.

Нагадаємо, що Україна забезпечувала до 85% потреб Криму в прісній воді через Північно-Кримський канал, що з’єднує головне русло Дніпра з півостровом. Після тимчасової окупації Автономної Республіки Крим та міста Севастополя Російською Федерацією в 2014 році, постачання води на півострів припинили.

Лишається сподіватися, що українська влада й надалі демонструватиме єдність у водному питанні  – а саме дотримуватиметься принципу «Вода в Крим – лише після деокупації». Адже це чи не єдиний дієвий «козир в рукаві» України, яким можна тиснути на країну – окупанта – Російську федерацію і вимагати звільнення української території.

Андрій БОБАК

Читайте по темі: Вода Криму: від роздратування до погроз

SHARE