UA EN

29 Березня 2024

Рік окупації для кримських ЗМІ

Валентина Цимбал,

для ІА «Голос Криму»

“Міністр” інформації й масових комунікацій Криму, Дмитро Полонський, заявив, що з пресою на півострові все гаразд, все в межах закону: “Якщо журналісти активно скаржаться на це (відсутність свободи слова), то це і є свобода слова. На мою думку, абсолютно всім ЗМІ в Криму гарантовані різні права, доступ до інформації, всі передбачені і Конституцією Російської Федерації, і всіма міжнародними правовими нормами права. Тому я вважаю, що це не більше, ніж «гра у вигадки» у тій же інформаційній війні, яку зараз веде українська влада проти Республіки Крим, проти Росії в цілому”.

Вже за місяць від цієї заяви, 9 квітня 2015 року, Кримська польова місія з прав людини та Центр інформації з прав людини зібрали в Києві прес-конференцію і заявили про зовсім протилежний факт. На думку правозахисників, порушення мають місце, до того ж, суттєві. Сама прес-конференція мала на меті відповісти на питання: що можна зробити для захисту свободи слова в Криму? Виходить, захищати є кого і є від чого. Такої ж думки дійшли й міжнародні організації та спостерігачі, вони теж не один раз протягом минулого року висловлювали занепокоєння станом справ на ринку інформаційних послуг Криму. Причому хвилювання викликав, в першу чергу, людський фактор: ставлення до журналістів в Криму, умови їхньої праці, можливість чи неможливість зберегти людську гідність, здоров’я, безпеку життя та при цьому ще й не втратити фахову відповідність. Ну й, звичайно, про щось свідчать й масштаби міграції журналістів з Криму до материкової України. Навряд чи люди зривалися з насиджених місць, кидали затишне житло, хапали родину та з клунком найнеобхіднішого їхали з дому…

Представник ОБСЄ з питань свободи ЗМІ Дуня Міятович ще в квітні минулого року почала висвітлювати особливості роботи журналістів в Криму й на сході України. На той час ОБСЄ тільки бралася до розгляду ще свіжої ситуації, коли на півострові раптом змінився політичний лад і ніхто ще до кінця не вірив у те, що відбуваються тихі та дуже серйозні, давно сплановані дії окупаційного характеру з відкладеною перспективою вирішення. Тоді міжнародні спостерігачі просто констатували жорстоке й несправедливе ставлення до представників преси, посередників між подіями й світовою спільнотою, кажучи, що всі сторони конфлікту причетні до неправомірних дій, а робітники ЗМІ стали лишень заручниками ситуації.
Саме в цей час, на самому початку роботи окупаційного режиму, Крим залишили майже всі україномовні ЗМІ та закрилися корпункти українських загальнонаціональних телекналів, окрім “Інтера”, який було перереєстровано. Щодо державних телерадіокомпаній Криму, то ДТРК “Крим” націоналізувала окупаційна влада. Три кримські україномовні газети “Дзвін Севастополя”, “Кримське слово” та “Думка” закрилися й мова про їх відновлення хоча б на материку – поки не йде. Також ліквідували й інформаційні сайти “Медіа-Крим”, “Голос Таврії”, “Український Кавказ”. Міграція україномовних видань практично завершилася до червня 2014 року.
Вже у серпні 2014 року ОБСЄ констатує прямі й конкретні порушення на адресу працівників медіагалузі в Криму. Спочатку – окупаційна влада вилучила власність “Чорноморської” телерадіокомпанії й цей факт прикро вразив світову спільноту. Затим на 5-ти річний термін  заборонили в’їзд до території півострова Генеральному координатору інформаційної агенції QHA, засновнику турецького каналу  TRT Ісмету Юкселю. Окупаційна влада ніяк не пояснила мотивів своїх дій, зате щодо порушення міжнародних норм висловилась ОБСЄ через свого представника – Дуня Міятович, котра зазначила: “Я закликаю всіх відповідальних за ситуацію в Криму зупинити залякування представників ЗМІ та утриматися від придушення критичної інформації. Такі вибіркові та обмежувальні заходи не можуть бути прийнятними, оскільки це впливає на вільний потік інформації та свободу слова”.

 

А вже в вересні ОБСЄ ще голосніше повторювала тимчасовій владі Криму те, що в сучасному суспільстві цензура ЗМІ – недопустима. І сталося це через нову резонансну подію на півострові: відбулися  обшуки й конфіскація майна кримськотатарської газети “Авдет”.  У січні 2015 року представники міжнародних організацій звернули увагу на примусове припинення аналогового транслювання кримського телеканалу ATR. Черговий багатогодинний обшук, російський ОМОН, вилучення архівних матеріалів щодо мітингу 26 лютого 2014 року, який відбувся під стінами кримського парламенту. І чергове звернення представника міжнародної організації щодо свободи слова в Криму: “Я неодноразово нагадувала про необхідність поважати роботу журналістів і ЗМІ. До такої практики посягання на вільні та незалежні ЗМІ не можна терпимо ставитися в регіоні ОБСЄ”.

Але в січні справи навколо кримських ЗМІ лише починали ускладнюватися, справжнього апофеозу цілеспрямоване викорінювання всіх думок (крім офіційної думки окупаційного уряду) досягло вже після 3 березня 2015 року. Саме тоді почалася перереєстрація всіх ЗМІ на території Криму. А разом з формальною, здавалося б, процедурою  – провели зачистку “неугодних” медійних організацій. Тут і продовжилась історія з утисками всіх незручних, для новоспеченої влади, кримських ЗМІ. До них застосують вибіркову політичну цензуру. А термін перереєстрації всіх видів кримської преси до 1 квітня 2015 року, представник ОБСЄ з питань свободи ЗМІ Дуня Міятович, назвала нав’язаним: “Частина  ЗМІ отримали відмову в реєстрації з суб’єктивних причин. Це є ще одним доказом, що в Криму триває політична вибіркова цензура вільних і незалежних голосів …”. Та ще до викривальних заяв, які були озвучені 1 квітня поточного року, крім закономірних скарг, висловлених на адресу окупаційної влади Криму, – вже проводилась певна робота задля усунення загрози упередженого ставлення до працівників ЗМІ на кримському півострові. Міністр закордонних справ України Павло Клімкін обговорив з представником ОБСЄ можливість залучення інститутів ОБСЄ до врегулювання ситуації в галузі свободи слова в Криму й непідконтрольних Києву територіях Донбасу. В МЗС запевнили, що Україна робить все можливе для забезпечення безперешкодної роботи журналістів. Також там зазначили: “19 березня міністр закордонних справ України Павло Клімкін прийняв представника ОБСЄ з питань свободи ЗМІ Дуню Міятович. Сторони детально зупинилися на можливостях залучення потенціалу інститутів ОБСЄ, зокрема, представника ОБСЄ з питань свободи ЗМІ, до врегулювання ситуації в нашій країні, забезпечення прав журналістів і свободи ЗМІ, зокрема, на окупованій території АР Крим та в окремих районах Донецької та Луганської областей, які знаходяться під контролем незаконних збройних формувань … Також в ході зустрічі “була виражена стурбованість” у зв’язку з використанням Росією засобів масової інформації та пропаганди як зброї в агресії проти України, а також переслідуванням незалежних журналістів у тимчасово окупованому Криму”.
Затим відбулися зустрічі з міністром інформаційної політики Юрієм Стецем, главою комітету Верховної Ради з питань свободи слова й інформаційної політики Вікторією Сюмар, главою Національної ради з питань телебачення та радіомовлення Юрієм Артеменком та генеральним директором Національної телерадіокомпанії Зурабом Аласанія. Питання безпеки журналістів, свободи та розповсюдження “вільного потоку правдивої інформації” обговорювали на зустрічі представників ОБСЄ з журналістами та представниками ЗМІ з Києва, Криму, Донецька, Харкова, Луганська й Одеси. Навряд така масштабність обговорення проблеми роботи журналістів на тимчасово окупованих територіях України, в тому числі й в Криму, – свідчить про “надуманість проблеми” чи є виключно шаховим ходом в черговій партії політичної гри. Адже, знову, повертаючись до недавніх подій навколо кримськотатарських ЗМІ, – не можна заперечити того, що вочевидь відбувається, або сказати, що це чиясь нездорова фантазія: “Спираючись на ст.16 Декларації ООН про права корінних народів, Меджліс розглядає відмову в перереєстрації незалежних кримськотатарських ЗМІ як порушення законних прав та інтересів кримськотатарського народу“. Це слова офіційної заяви кримчан. Та й перелік медіа, що потрапили до”чорного списку” російського чиновництва – вражає: “Причиною припинення з 1 квітня 2015 мовлення єдиних у світі кримськотатарського телевізійного каналу “ATR”, дитячого телевізійного каналу “Лялі” і радіостанції “Мейдан”, виходу друкованих видань “Авдет”, “Кирим” та інших, діяльності інформаційного агентства “QHA”, є відмови “влади” Криму їх перереєстувати”.


Не краще живеться і україномовним ЗМІ на окупованому півострові. Мовлення єдиної на півострові україномовної телепередачі “Рідна хата” скоротили вдвічі. На кінець квітня 2015 року, як нам повідомив мешканець Севастополя, котрий побажав залишитися інкогніто, – справи такі: “Стосовно українських ЗМІ в Криму, то існує в електронному виді лише “Кримська світлиця”. Більше нема ніяких, у крайньому разі якоїсь інформації про їх існування не маю. “Флот України” і ТРК МО України “Бриз” виїхали в Одесу і там відновили свою діяльність. У Криму газети та інші ЗМІ з України не розповсюджуються. На середніх радіохвилях з Миколаєва почало мовлення, яке прослуховується в Севастополі,  Укррадіо, перша програма”. Джерела повідомляють, що газета “Слово Севастополя” за рік вийшла лише тричі. “Сайти порталу Українське життя в Севастополі працюють, але новинами не наповнюються із зрозумілих причин”. Держтелерадіо України й громадська організація “Український дім” зараз намагаються відновити вже на материку діяльність експропрійованого окупантами “Всеукраїнського культурного інформаційного центру”, про що розповів Андрій Щекун: “…буквально днями вийшов наказ про відновлення цього центру. Особисто я переймаюся цим і він можливо відновить свою діяльність, але, ясна річ, не в такому штатному розкладі, як був у Криму. З материка «Всеукраїнський культурний інформаційний центр» буде працювати для всіх внутрішньо переміщених осіб та на всю окуповану територію Криму “.

Крім ОБСЄ й так очевидні факти переслідувань україномовних, російськомовних, кримськотатарських та інших кримських журналістів засвідчують й інші вітчизняні й міжнародні організації, профілюючою задачею яких є підтримка адекватного інформаційного простору та умов журналістської роботи. Інститут масової інформації нещодавно опублікував результати дослідження свободи слова в Криму, яке провели “Репортери без кордонів”: “Як заявив голова німецького відділення організації Крістіан Мир (Christian Міhr), в останні 12 місяців Росія встановила контроль практично над усіма кримськими ЗМІ, зазначивши, що майже повністю відсутня можливість критичного підходу до висвітлення подій”. Осторонь не лишилася й організація “Стоп цензурі!”: “Рух «Стоп Цензурі!» приєднується до заяв Європейського Союзу, міжнародних правозахисних організацій, які відкрито засудили дії російської влади і назвали закриття кримських медіа наступом на права людини, який почався в Криму з початку окупації у 2014 році. Переслідування журналістів, незалежних блогерів, перешкоджання діяльності медіа, арешти громадських активістів стали жахливою реальністю для жителів Криму”.

Рік окупації Криму став досить травматичним для робітників преси. Багатьом кримчанам-медійникам довелося кардинально змінити своє життя.

У другій частині чекайте більше про випадки переслідувань кримських ЗМІ, імена конкретних журналістів, що постраждали на території АРК.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Вже мінімум шість років у Росії нелегітимний президент, – Олександр Левченко

15-17 березня 2024 року в РФ та на підконтрольних путінському режиму окупованих територіях відбулися так звані «президентські вибори». Російська диктатура давно не має нічого спільного з демократією,

Особистості: видатний кримський лікар Олександр Яценко

Інформаційна агенція «Голос Криму» за сприяння медіаініціативи «Кримські українці» продовжує знайомити читачів з історіями кримських українців. Героєм сьогоднішньої історії стане відомий український хірург Олександр Яценко. Дата народження

У центрі Діорами “Штурм “Сапун-гори” українець Іван Яцуненко встановлює прапор Перемоги

Інформаційна агенція «Голос Криму» за сприяння медіаініціативи «Кримські українці» продовжує знайомити читачів з історіями непересічних українців Криму. Сьогоднішню березневу оповідь ми ведемо про Івана Яцуненка – Героя

Розмова у Таврійському виші про екологічні події в Україні та їх наслідки

Десятий рік поспіль через російську агресію Україна не лише стикається з політичними та соціальними труднощами, але й зазнає серйозних екологічних наслідків. Спочатку анексія Криму та військові дії

Перші акції українського спротиву в умовах російської окупації Криму

2 березня 2014 року в місті Сімферополі відбулася перша акція спротиву в умовах початку російської окупації, організована рухом «Євромайдан-Крим». Євромайданівці на  той час, усвідомлюючи всі загрози, все

29 Березня 2024