Зображення із соціальних мереж. На ньому відображено аналіз ситуації щодо знищення частини місцевості, що має важливе археологічне значення.

Експертами громадських організацій «Євромайдан-Крим», «Регіональний центр прав людини», «Українська Гельсінська спілка з прав людини», представниками Крайової Ради Українців Криму проведено аналіз окремих фактів порушень міжнародного права та національного права України, що призвели до знищення чи пошкодження об’єктів матеріальної культурної спадщини України в Криму або загрозу такого знищення/пошкодження.

Деякі із зазначених фактів в адаптованій для широкого кола читачів формі включено до цієї публікації. Під час підготовки матеріалів використано інформаційно-аналітичні матеріали сайту Голос Криму.Культура.

Комплекс пам’яток Мікензієві гори і могильник Черкес-Кермен (а також в районі т.зв. ІІ Кордону і балки Камишли). Місцевість тричі досліджувалися потягом ХХ ст.[1] і щонайменше один раз в кінці ХІХ ст.[2]

Одне з поселень стаціонарно досліджувалося спільною радянсько-американською експедицією у 1931-1933 роках на чолі із С.А.Семеновим-Зусером. Увесь матеріал досліджень було передано на зберігання до Пенсильванського університету (Філадельфія, США), де він зберігається і зараз. На жаль, матеріал не опубліковано, тому наразі неможливо визначити датування пам’ятки. За попередніми публікаціями поселення було багатошаровим.

Розвідками 1981 року під керівництвом О.Я.Савелі було відкрито велике укріплене поселення із кам’яними стінами окружністю близько 1500 м, яке співвідноситься із об’єктом У Стєни-2 або Кермен-Бурун. Навколо цих об’єктів дослідженнями кінця XIX-XX було відкрито ще низку археологічних пам’яток різного часу[3].

Загальний вигляд археологічної пам’ятки під час так званих археологічних розкопок, організованих окупаційною владою. Джерело: збірник Інституту археології РАН «Крым — Таврида. Археологические исследования в Крыму у 2017–2018 гг.» у 2 т.

Наказом першого заступника міністра культури Російської Федерації В.В. Арістархова № 2259 від 7 жовтня 2016 р. науковому співробітнику Інституту археології Російської академії наук І.В. Рукавишниковій[4] надано дозвіл на проведення археологічних розвідок зі здійсненням локальних земляних робіт у зоні будівництва та реконструкції автомобільної дороги «Керч — Феодосія — Білогірськ — Сімферополь — Бахчисарай — Севастополь» (території в та навколо населених пунктів м. Керч, м. Феодосія, м. Білогірськ, м. Сімферополь, а також Ленінського, Кіровського, Білогірського, Сімферопольського, Бахчисарайського районів окупованої АР Крим).

Під час протиправних розкопок у листопаді 2016 року за 800 м на захід від селища Фронтове Севастопольської міськради на лівому березі річки Бельбек було проведено незаконні археологічні роботи на укріпленому поселенні на Мікензієвих горах, яке російськими археологами помилково визначене як нововідкрите Кермен-Бурун (археологічна назва — «У стєни–2»).

У квітні-липні 2018 р. «загін Кримської новобудовної археологічної експедиції Інституту археології РАН під керівництвом І.Рукавишникової за участі «наукових співробітників Інституту археології Криму РАН» Д. Бейліна та О. Волошинова, а також архітектора Інституту археології РАН О.Берсенєва та співробітників музею-заповідника «Херсонес Таврійський» провів на поселенні т. зв. «рятувальні археологічні роботи».

За інформацією зазначених осіб, під час незаконних досліджень було виявлено поселення, що становить собою частину більш розлогого комплексу невеликих поселень, основним ядром яких була невелика кам’яна фортеця, яка потрапляла до зони незаконного будівництва т. зв. траси «Таврида». Відкрита незаконними розкопками площа поселення становить приблизно 15 га. Водночас загальна площа поселення обчислюється приблизно у 20 га[5].

Керівниця незаконних розкопок І.Рукавішнікова 26 травня 2018 р. повідомила, що поселення Кермен-Бурун після проведення розкопок буде зруйноване через неможливість зміни плану прокладання траси «Таврида», однак збережеться лише частина укріплення, розташована в лісі неподалік.

Пізніше, 24 серпня 2018 р., з’явилась інформація, що так звана траса «Таврида» пройде попід укріпленням, яке вирішили не руйнувати.

Проте 7 січня 2019 р. з відкритих джерел стало відомо, що посад фортеці (назву було подано як «Керменчик-Бурун») знищено через прокладання так званої «траси Таврида». 

У такій ситуації окупаційна влада мала б негайно припинити будь-яке будівництво на цій ділянці, оскільки воно загрожує археологічній пам’ятці знищенням, проте, цього не відбулося. Через будівництво автомобільної дороги комплекс археологічних пам’яткок із майже сторічною історією досліджень зазнали катастрофічних пошкоджень, а значна кількість артефактів, що знаходилися на їх території, назавжди втрачені.

Сергій МОКРЕНЮК, Максим ТИМОЧКО, Евеліна КРАВЧЕНКО

Також по темі: Пошкодження та знищення культурної спадщини в Криму: Башта Костянтина в Феодосії

Культурна спадщина України в Криму: пошкодження та знищення (презентація інформаційного огляду)

Комітет ухвалив рішення про захист культурної спадщини в Криму

_______________________________

[1] С.А.Семенов-Зусер, розкопки 1931-1932 рр.; М.І.Репніков, розвідки 1031-1933 рр.; О.Я.Савеля, розвідки 1981 р.

[2] Ю.А.Кулаковський, розкопки і розвідки 1896 р.

[3] Кравченко Е.А. 2011. Кизил-кобинська культура у Західному Криму, Київ, Луцьк: Волинські Старожитності: 251 (п. 37), рис. 1:37; 2:37; 147: 1

[4] Інформація про особу: https://cutt.ly/BnE1fVh

[5] Детальна інформація про незаконні розкопки на укріпленому поселенні на Мікензієвих горах: https://cutt.ly/wnE1h1f

SHARE