Учасники_Першого_саміту_Кримської_платформи. Фото МЗС України

Можна переконливо сказати, що цьогоріч на зовнішньополітичному напрямку було багато роботи, що мала і результат, і досягнення. Одним з головних – затвердження цілісної Стратегії зовнішньополітичної діяльності України. Стратегія структурує мислення та уявлення про світ, а головне, дії, спрямовані на захист і просування національних інтересів України. У Стратегію було закладено багаторічну державну політику, спрямовану на досягнення миру, безпеки та добробуту для українців, утвердження України як активного учасника міжнародної політики. В ній визначено шість пріоритетних завдань: по-перше, забезпечення незалежності, державного суверенітету України і відновлення її територіальної цілісності, по-друге, протидія російській агресії та притягнення Росії до юридичної відповідальності за злочини проти України, третє – продовження курсу на набуття повноправного членства в ЄС та НАТО, четверте завдання – просування українського експорту і залучення іноземних інвестицій, п’яте завдання – захист прав та інтересів громадян України за кордоном, шосте – утвердження позитивного іміджу України у світі

«Відповідно до цих шести пріоритетів,- зазначив глава МЗС Д.Кулеба, структурувалася робота усієї зовнішньополітичної служби, здійснюється курс на утвердження впливової та сильної України, яка не лише просить про допомогу, але і сама допомагає, пропонує і реалізує рішення проблем інших. Стратегія унеможливлює ризики зміщення загальнодержавного курсу і дозволяє уникнути будь-якої турбулентності у зовнішній політиці в разі коливань всередині держави».

Одним із інструментів реалізації стратегії визначена багатостороння дипломатія. Ще в 1945 р., зазнавши величезних втрат (10 млн осіб, найбільше серед усіх європейських націй) у Другій світовій війні, Україна була запрошена стати однією із держав-засновниць ООН. Важливим доказом нової якості багатосторонньої дипломатії та масштабного виміру зовнішньої політики України стало створення цьогоріч Кримської платформи – міжнародного майданчика з питання деокупації Кримського півострова. Установчий саміт Кримської платформи був найбільшим в історії України міжнародним заходом, участь в якому взяли 46 високих іноземних делегацій. Тепер ми розвиваємо Кримську платформу, забезпечуємо її укорінення в системі міжнародних відносин. Україна зараз активно вмонтовує Кримську платформу в систему міжнародних відносин. Росія розуміє, що Кримська платформа – це інструмент, який формалізував існування світової коаліції, яка ніколи не погодиться з незаконною окупацією Криму і не дозволить Росії створити картинку, що світ погодився з її перебуванням на українському півострові. Кримська платформа важлива – тому що вона збирає докупи увесь демократичний світ довкола кримського питання. Дуже важливо, що міжнародна спільнота нарешті починає розуміти, що ключом повернення усіх тимчасово окупованих територій є не Донбас, а саме Крим. З нього почалася російська агресія на Україну, тут і мають концентруватися головні міжнародні зусилля щодо повернення півострова його законному власнику – Українській державі.

Щодо другого напряму зовнішньополітичної діяльності – регіональної політики України та відносин з ключовими міжнародними партнерами, то в цьому році вдалося створити Асоційоване тріо з Грузією і Молдовою. Минулого року був створений Люблінський трикутник з Литвою і Польщею, а також  формат – Квадрига з Туреччиною, у якому міністри закордонних справ і оборони двох країн разом визначають подальші кроки у політико-безпековій сфері. І Люблінський трикутник, і Асоційоване тріо – це формати, які підсилюють євроінтеграційний та євроатлантичний курс України. Встановлені стратегічні партнерства України з Азербайджаном, Грузією, Литвою, Румунією стали вагомим чинником стабільності в Центральній та Східній Європі, у регіоні Азовського, Чорного, Балтійського морів. Україна посилила взаємодію з Вишеградською групою. Цього року нашу державу вперше запросили взяти участь у міністерській зустрічі Центральноєвропейської п’ятірки. Україна також вперше брала участь у переговорах держав східного флангу НАТО, Польщі, Румунії та Туреччини. Україна вже головувала в Дунайській комісії, а вже цього року стала першою країною, яка, не будучи членом Євросоюзу, почала головувати в Стратегії ЄС для Дунайського регіону і координувати стратегічні політики щодо 14 країн-членів ЄС, учасників цієї Стратегії.

Що стосується протидії російській агресії, то напевне, найбільше українські громадяни очікують просування саме на цьому треку. Україна приєдналася до Європейського фонду миру. Це на практиці означає 31 мільйон євро для українського сектору оборони. А у ширшому політичному контексті – додаткове залучення України до механізмів Європейського Союзу. Стратегія полягає в тому, що поки двері формально залишається зачиненими, ми маємо відкрити якомога більше вікон, навіть усі вікна. Це стосується не лише ЄС, але й НАТО. Це теж частина протидії російській агресії, тому що чим сильнішою буде Україна, чим більше вона буде інтегрованою з ЄС  і НАТО, тим меншими будуть шанси Росії на дестабілізацію та руйнування нашої держави.

Членство в ЄС і НАТО – не беззастережна самоціль, а насамперед інструмент зміцнення безпеки України, підвищення добробуту українців, додаткового захисту прав, свобод, соціальних гарантій наших громадян. Це інструмент, який допомагає вже сьогодні робити Україну сильнішою, кращою, а українських громадян заможнішими. Курс України на членство в ЄС і НАТО, який обрав і підтримує український народ, не зміниться під жодним зовнішнім тиском. Зараз, в контексті вимог Росії щодо припинення розширення НАТО на Схід, вони категорично були відкинуті Брюсселем та Вашингтоном, тому що ніхто, крім України і самих ЄС та НАТО, не може вирішувати долю цих відносин.

У 2022 році Україна приділить особливу увагу зміцненню позицій в регіонах Азії та Африки. На засіданні Колегії МЗС України було нещодавно затверджено Азійську і Африканську стратегії, які були приведені у відповідність до Стратегії зовнішньополітичної діяльності. Що стосується економічної дипломатії, то вже майже 400 компаній входять до Ради експортерів та інвесторів при МЗС України. Це означає, що бізнес починає довіряти державі. МЗС допомогло понад 150 українським компаніям розпочати роботу за кордоном. Незабаром для українського експортоорієнтованого бізнесу буде представлено новий цифровий інструмент роботи, який буде зручним і ефективним як для бізнесу, так і для держави.

Щодо окремих стратегічних партнерств України, то цьогоріч вони успішно розвивалися з Великою Британією, яка швидко набирає позиції в рейтингу безпекових партнерів України. Разом з тим, партнером України номер один в галузі безпеки залишається США. Безпрецедентна кількість контактів на найвищому і високому рівні в цьому році, особистий діалог Президента В.Зеленського з Президентом Д.Байденом, угоди, механізми, що запускаються – коліщата двох державних машин, американської і української, крутяться з підвищеною швидкістю для того, щоб давати конкретні результати. Центральним елементом цієї механіки стала Комісія стратегічного партнерства Україна-США, яку оновили після кількох років перерви і  затвердили на ній нову Хартію стратегічного партнерства.

Головний клієнт зовнішньополітичного відомства – це громадянин України. Держава має існувати і розвиватися як безпечний простір для життя і розвитку наших громадян. Протягом року Україна рятувала людей, евакуювали їх з різних найгарячіших точок світу, забезпечували, щоб кордони інших держав не закривалися через пандемію COVID-19, допомагали людям.

Присутність України в світовому інформаційному просторі. Вона має бути значно ширшою, наступальними мають бути коментарі українських послів у закордонних ЗМІ щодо російської агресії на Україну. Досвід багатьох країн світу свідчить, що без перемоги над ворогом в інформаційній війні неможливо розраховувати на перемогу у збройному протистоянні. Інформаційна складова має стати провідною у відсічі російській гібридній агресії. Заслуговує на похвалу та всіляку підтримку робота українського посла в Берліні, який своєю щоденною роботою в ЗМІ країни перебування зміг донести широкій німецькій громадськості та політикуму проблематику російської окупації Криму та частини українського Донбасу, а також небезпеки не тільки для України, але і всього континенту, відкриття трубопроводу Північний потік-2.

Наприкінці року, як важливе завдання Президент Володимир Зеленський наголосив на необхідності зміни стилю й філософії зовнішньої політики України – вона має бути швидкою, креативною, амбітною та результативною. Про це Глава держави заявив під час виступу на конференції послів України “Дипломатія 30. Стратегія сильної держави”. Перша – швидкість. З надмірно консервативної, а тому дуже повільної наша дипломатія має стати жвавою й динамічною, тобто швидкою. Наразі у багатьох процесах Україна змушена наздоганяти. І це неправильно. “Україна має швидко рухатися, а тому не повинна марнувати часу на другорядні речі. Ми прагнемо якомога швидше розблокувати процес мирного врегулювання на Донбасі, повернути Крим, досягти членства в ЄС у найближчі роки й отримати дуже чітку часову перспективу від НАТО. Дуже конкретну. І хочемо її отримати у 2022 році”, – заявив Президент України. Для досягнення всіх цих цілей потрібна друга річ – креативність. Адже бажання швидкого результату змушує Україну шукати всі можливі шляхи для його досягнення. “Ми повинні не чекати, доки хтось вирішить наші проблеми за нас, а шукати й пропонувати щодня нові механізми, нові формати. Кожен з вас має піти далі традиційної політичної площини. Подумати, як іще ми можемо допомоги своїй державі, Україні, крім звичайних щоденних закликів про збереження санкцій чи вступу до НАТО”, – зазначив Володимир Зеленський.

Для того щоб ці ідеї були цікавими й мали підтримку міжнародних партнерів України, потрібна третя річ – амбітність. Амбітність думок, амбітність форматів, амбітність ідей. Це обличчя нашої держави. “Позбутися негативного, постійно пригніченого, песимістичного мислення. Позбутись таких слів: це неможливо, цього не буде, і це не для нас. Позбудьтесь комплексу країни третього світу. Ми маємо тисячолітню історію державності. У нас діяли механізми демократії й народовладдя задовго до багатьох європейських країн. У нас величезний потенціал. Це Україна потрібна Європі, а не навпаки. Ось це – амбітність”, – наголосив Глава держави. Зміна власного сприйняття України змінить і сприйняття нашої країні в усьому світі. Україна повинна заявити про себе як про сильного стратегічного партнера та джерело можливостей, а не проблем і загроз. Слід продовжити становлення України як регіонального лідера, шляхом малих союзів та ініціатив варто будувати нову реальність, де Україна – драйвер і лідер процесів. “Не бідний родич, який завжди щось у когось просить, а сильна, самодостатня країна, яка передусім розраховує тільки на себе. І прекрасно, якщо інші держави розраховують на Україну. Це амбітно”, – додав Володимир Зеленський. Всі ці чинники забезпечать четверту, найголовнішу складову – результат, який вимірюється не кількістю заяв, а конкретними обсягами підтримки, проектами, інвестиціями. “Конкретика. Менше політики, більше економіки. Бо зрештою саме вона та спільний економічний інтерес тих чи інших держав зміцнюють політичне партнерство між країнами. Української продукції за кордоном має ставати більше щоденно. Треба відходити від шаблонного бачення, постійно шукати нові можливості, постійно шукати нові ринки. Це амбітно, і це саме про результат”, – зазначив Глава держави.

Українським дипломатам слід трансформувати свою роботу в країнах перебування у конкретні економічні й соціальні здобутки, бо іноді поруч з економікою йдуть політичні дивіденди. Треба шукати конкретні теми, якими Україна може зацікавити лідерів інших держав, і що було б цікаво нашій країні. Ось це і стало квінтесенцією минулого 2021 дипломатичного року. З новими конкретними завданнями та настановами українська дипломатія входить в новий 2022 рік.

Олександр ЛЕВЧЕНКО, експерт, посол України в Хорватії 2010-17 рр.

SHARE