Парламентські слухання «по-кримському»: бездіяльність очевидна

169

15 червня 2016 року у залі пленарних засідань Верховної Ради України відбулися парламентські слухання на тему: «Стратегія реінтеграції в Україну тимчасово окупованої території Автономної Республіки Крим та міста Севастополь: проблемні питання, шляхи, методи та способи».

Станом на той момент, коли тривав третій рік окупації Кримського півострова, а державна політика щодо деокупації та реінтеграції знаходилася в зародковому стані, сам факт проведення такого заходу був важливим кроком. У 2016 році питання формування «дорожньої карти» повернення Криму турбувало виключно вузьке коло однодумців, більшість із яких можна визначити двома критеріями: 1) тісно пов’язані з Кримом і були змушені покинути півострів після початку окупації; 2) є представниками громадських, правозахисних організацій, кримськотатарського національного руху. Небайдужі люди плекали надії, що парламентські слухання нарешті винесуть питання деокупації Криму на найвищі щаблі державної влади, сформувавши таким чином базис для державної політики, оскільки сили волонтерів та активістів є аж занадто обмеженими.

Проте, сталося інакше. День проведення парламентських слухань став повним розчаруванням. Ольга Скрипник, координатор Кримської правозахисної групи так описала свої враження від заходу: «В цілому, після слухань залишається відчуття порожнечі — порожнього залу і порожніх заяв. На жаль, через два роки, яких вже точно достатньо для усвідомлення того, що сталося і що потрібно робити, так і немає державної політики щодо Криму, немає навіть загальних принципів. Від органів влади практично не було конкретних пропозицій щодо змін до законів і нормативних актів, хоча саме цього від них і очікували. Як і раніше, конкретні пропозиції були від експертів правозахисних та громадських організацій».

Рекомендації без імплементації

Не дивлячись на самотність представників громадянського суспільства на парламентських слуханнях і повне ігнорування з боку представників держави, через 3 місяці Парламентом були затверджені рекомендації парламентських слухань на тему: «Стратегія реінтеграції в Україну тимчасово окупованої території Автономної Республіки Крим та міста Севастополь: проблемні питання, шляхи, методи та способи».

Самі по собі рекомендації є доволі цілісним документом. У них охоплено більшість проблемних питань у контексті окупованого Криму: національна безпека, освіта, необхідність перегляду спеціального статусу м. Севастополя та визначення підґрунтя Кримської автономії, безальтернативність розробки стратегії деокупації та реінтеграції та багато інших важливих питань. Документом вдалося сформувати «дорожню карту» і прописати чіткі кроки, реалізація яких повністю змінила би «обличчя» державної політики. На жаль, «дорожня карта» залишилася на папері, а сам факт, що майже всі питанні, прописані в рекомендаціях, залишаються актуальними після 4 років з моменту проведення парламентських слухань, чітко підкреслює «ефективність» та «прогрес» в їх реалізації.

Одним із факторів, яким пояснюється такий стан речей є те, що на цей час більшість представників органів державної влади, у тому числі представники Верховної Ради та Кабінету Міністрів, вважають, що прийняття рекомендацій є завершенням роботи. Відсутнє розуміння, що парламентські слухання та відповідні рекомендації є лише інструментом, а не самоціллю. Адже лише після затвердження рекомендацій починається найважча та найважливіша частина роботи – реалізація.

Що (не) зроблено?

Загалом рекомендаціями було визначено 39 завдань, з яких: виконано – 1, виконано частково – 8, не виконано – 30.

Оцінка результативності виконання рекомендацій органами влади:  Президент України: виконано 1 з 4 завдань; 3 завдання не виконано. Кабінет Міністрів України: виконано 0 з 26 завдань; 8 завдань виконано частково або виконуються з недостатньою ефективністю; 18 завдань не виконано. Верховна Рада України: не виконано жодне з 9 визначених завдань.

Завдання Президента України Ступінь виконання
Створення консультативно-дорадчого органу при Президентові України з питань деокупації та реінтеграції в Україну тимчасово окупованої території Автономної Республіки Крим та міста Севастополь. Не виконано. Указом Президента України №119/2015 від 3 березня 2015 року було утворено Конституційну Комісію як спеціальний допоміжний орган при Президентові України та затверджено Положення про конституційну Комісію.

Конституційна комісія прийняла рішення про створення робочої групи з напрацювання пропозицій змін та доповнень до Конституції України стосовно Автономної Республіки Крим та міста Севастополь. У результаті були напрацьовані проєкти законів України  «Про корінні народи Укаїни», «Про статус кримськотатарського народу» та змін до розділу X Контистуції України «Автономна Республіка Крим».

21 червня 2019 року Указом Президента України №421/2019 було ліквідовано Конституційну комісію та утворено Комісію з питань правової реформи України як консультативно-дорадчий орган при Президентові України.

Таким чином, комплексного та постійно діючого консультаційного органу з питань формування та реалізації державної політики реінтеграції та деокупації Криму створено не було.

Оптимізувати діяльність Представництва Президента України в Автономній Республіці Крим відповідно до завдань і повноважень, визначених Законом України “Про Представництво Президента України в Автономній Республіці Крим”, та викликів сьогодення. Виконано. Був підписаний Указ Президента України «Питання Представництва Президента України в Автономній Республіці Крим» від 17 жовтня 2019 р. № 758/2019, яким функції Представництва була приведені у відповідність до вимог часу.
Внести до парламенту законопроекти щодо визнання кримських татар, караїмів і кримчаків корінними народами України з внесенням відповідних змін до статті 11 Конституції України. Не виконано. Конституційною комісією при Президентові України було розроблені проєкти Законів «Про корінні народи України» та «Про статус кримськотатарського народу». Проте, вони не були подані Президентом до Верховної Ради.

Проте відповідні проєкти законів були подані народними депутатми:

–          «Про права корінних народів України» № 4501 від 20.03.2014;

–          «Про статус кримськотатарського народу в Україні» № 6315 від 07.04.2017

Внести до парламенту законопроекти щодо оптимізації адміністративно-територіального устрою на тимчасово окупованій території Кримського півострова з внесенням змін до статей 118, 133, 140 та розділу X «Автономна Республіка Крим» Конституції України. При цьому місто Севастополь має бути позбавлене в Основному Законі України спеціального статусу. Не виконано. Конституційною комісією при Президентові України був розроблений проєкт змін до розділу Х Конституції, але до Верховної Ради він поданий не був.

 

Перед Кабінетом Міністрів України було поставлено найбільшу кількість завдань – 26. Повністю не виконано жодного.

Завдання Кабінету Міністрів України Ступінь виконання
Належне забезпечення діяльності Міністерства з питань тимчасово окупованих територій та внутрішньо переміщених осіб. Виконано частково. У травні 2020 року було ліквідовано Управління з питань Автономної Республіки Крим та м. Севастополя. На цей момент вирішення проблемних питань формування та реалізації державної політики щодо ТОТ АРК та м. Севастополя знаходиться в компетенції декількох підрозділів. Оскільки на першому плані нинішнього політичного керівництва держави є врегулювання ситуації в окупованих районах Донецької та Луганської областей, питання Криму може опинитися поза порядком денним міністерства.
Розробити і подати до Верховної Ради України проекти законів України:

про Державну стратегію деокупації та реінтеграції території Автономної Республіки Крим» з наступним поданням на затвердження законом Державної стратегії деокупації та реінтеграції в Україну тимчасово окупованої території Автономної Республіки Крим та міста Севастополь, як загальнодержавної програми, що передбачатиме, зокрема, належне фінансове забезпечення відповідних заходів;

 

Не виконано.
про визнання таким, що втратив чинність Закону України «Про створення вільної економічної зони «Крим» і про особливості здійснення економічної діяльності на тимчасово окупованій території України»;

 

Не виконано.
про колабораціонізм та очищення влади (люстрацію) в Автономній Республіці Крим та місті Севастополь Не виконано.
про визнання незаконною націоналізацію на тимчасово окупованій території Автономної Республіки Крим та міста Севастополь окупаційною владою Російської Федерації державних підприємств України, інших об’єктів права власності Українського народу, колективної або приватної власності громадян України Не виконано.
про особливості ведення господарської діяльності на тимчасово окупованій території Автономної Республіки Крим та міста Севастополь Не виконано.
про особливості ведення економічних відносин з тимчасово окупованими територіями Не виконано.
про забезпечення реалізації права власності на тимчасово окупованих територіях України Не виконано.
про організацію та проведення державно-правового експерименту зі створення моделі електронного виборчого процесу в рамках часткового відновлення системи формування представницьких органів публічної влади Не виконано.
про організацію і проведення державно-правового експерименту зі створення моделі економічного розвитку Херсонської області як базової для забезпечення розвֽ’язання проблемних питань деокупації та реінтеграції в Україну тимчасово окупованої території Кримського півострова Не виконано.
про внесення змін до Закону України «Про засади внутрішньої і зовнішньої політики» щодо вирішення питань деокупації та реінтеграції в Україну тимчасово окупованої території Автономної Республіки Крим та міста Севастополь Не виконано.
Розробити і подати до Верховної Ради України на затвердження законом проект нової редакції Конституції Автономної Республіки Крим. Не виконано.
Зобов’язати міністерства України та інші центральні органи виконавчої влади, починаючи вже з 2017 року, передбачати у планах своєї роботи заходи, пов’язані із забезпеченням деокупації та реінтеграції в Україну тимчасово окупованої території Автономної Республіки Крим та міста Севастополь. Виконано частково. 28 березня 2018 р. був затверджений План заходів, спрямованих на реалізацію деяких засад державної внутрішньої політики щодо тимчасово окупованої території Автономної Республіки Крим та м. Севастополя».
На жаль, план повнений суттєвих недоліків і виявися малоефективним. А більшість органів центральної виконавчої влади, які мали би формувати політику в контексті окупованого Криму (Мінприроди, Міносвіти, Мінінфраструктури, МОЗ та багато інших) не вважають за потрібне займатися цим питанням, або здійснюють за це за залишковим принципом.
Сприяти спільно з міжнародними партнерами створенню правозахисних та благодійних організацій на тимчасово окупованій території Автономної Республіки Крим та міста Севастополь для моніторингу ситуації і забезпечення прав громадян України, представників національних меншин, громадсько-політичних об’єднань та церков і релігійних організацій. Не виконано.
Розробити і запровадити соціальні програми для громадян України, які вимушено покинули тимчасово окуповану територію Автономної Республіки Крим та міста Севастополь, а також тих, які досі знаходяться в місцях депортації, за умови набуття ними громадянства України (будівництво житла, працевлаштування, соціальне забезпечення тощо). Не виконано. На жаль, в Україні досі відсутня ефективна державна політика щодо підтримки внутрішньо переміщених осіб, підтримки культури та мови корінних народів України тощо.
Розробити і запровадити програми дистанційного навчання громадян України. Не виконано. У зв’язку з пандемією, був реалізований проєкт «Всеукраїнська школа онлайн». Проте, цей проєкт є тимчасовим і не вирішує проблеми доступу мешканців ТОТ до дистанційного навчання.
Розробити і запровадити інструменти застосування соціально-економічних, політичних, дипломатичних та адміністративних важелів тиску на офіційний Кремль для створення ситуації, за якої утримання Автономної Республіки Крим та міста Севастополь у складі Російської Федерації буде економічно руйнівним для її економіки. Частково виконується.  

Українські дипломати успішно забезпечують продовження та посилення режиму міжнародних санкції проти Російської Федерації.

Але санкційна політика України залишається надзвичайно недосконала, неефективна та сповнена корупційних ризиків.

Розробити за участю міжнародних експертів (зокрема, провідних аудиторських компаній) методики визначення збитків, завданих державі, громадянам України та юридичним особам, що належать до юрисдикції України, внаслідок тимчасової окупації території Автономної Республіки Крим та міста Севастополь. При цьому передбачити належні заходи реагування у випадку оскарження Російською Федерацією таких дій України в міжнародних судових інстанціях. Не виконано.
Посилити роботу з іноземними державами та міжнародними організаціями щодо застосування ними заходів, спрямованих на унеможливлення здійснення господарських операцій з суб’єктами господарської діяльності та іншими юридичними особами, що зареєстровані (перереєстровані) після 20 лютого 2014 року на тимчасово окупованій території Автономної Республіки Крим та міста Севастополь у всіх сферах господарської діяльності. Частково виконується. 

Міністерству закордонних справ України завдяки ефективній співпраці з міжнародними партнерами вдається запобігти масштабним порушенням режиму санкції.

Проте відома низка фактів обходу режиму санкцій і ведення господарської діяльності  в окупованому Криму всупереч існуючим заборонам (магазини «Метро», «Новус»; кінотеатри «Multiplex» у Сімферополі та «Imax» в Ялті тощо).

Забезпечити розробку і проведення постійних інформаційних заходів, спрямованих на формування громадської думки в інтересах забезпечення територіальної цілісності України в умовах збройної агресії Російської Федерації, в тому числі шляхом поширення інформаційних матеріалів, в яких висвітлюватимуться незаконні дії агресора та їх наслідки для Російської Федерації в історичній перспективі, погіршення соціально-економічної ситуації на тимчасово окупованій території Кримського півострова, системні факти порушень прав і свобод людини і громадянина тощо. Частково виконується.

Міністерством з питань інформаційної політики було проведена низку інформаційних кампаній, наприклад: «Спілкуйся серцем – спілкуйся українською!»; інформаційна кампанію до дня

корінних народів 2018 року; розповсюдження листівок та виготовлення бордів щодо доступу до українсько освіти мешканців ТОТ у 2018 році; проведення у 2018 році мистецьких конкурсів на тему «Висвітлення подій на тимчасово окупованій території АР Крим та м. Севастополь» тощо.

Головним документом у цьому напрямі є затверджена в 2018 році Стратегія інформаційної реінтеграції АРК та м. Севастополя. Проте, досі не затверджено План заходів із реалізації Стратегії, що унеможливлює її ефективну реалізацію.

Залучити закордонні представництва України до проведення публічних заходів (фотовиставки, конференції, круглі столи тощо), спрямованих на актуалізацію проблематики тимчасової окупації Російською Федерацією території Автономної Республіки Крим та міста Севастополь і утисків кримськотатарського народу, української меншини та інших громадян України в Криму. Частково виконується.

Посольства України регулярно залучаються до інформаційних заходів щодо невизнання окупації Криму, а також пам’яті жертв депортації кримськотатарського народу. Проте, у зв’язку з об’єктивними та суб’єктивними причинами, ефективність діяльності закордонних представництв України в цьому напрямку є недостатньою.

Розглянути та затвердити проект постанови Кабінету Міністрів України «Про внесення змін до деяких постанов Кабінету Міністрів України з питань перетину адміністративної межі з Автономною Республікою Крим». Не виконано.
3 метою забезпечення сприяння вирішенню питання щодо перетину адміністративної межі з Автономною Республікою Крим приватним вантажним транспортом без вантажу, приватним вантажним транспортом, що перевозить приватні речі, меблі осіб з метою їх переїзду з тимчасово окупованої території на іншу територію України, що залишилось поза предметом правового регулювання постанови № 1035, з метою зняття соціальної напруги в частині провозу продуктів харчування, що дозволено провозити, разом із Державною службою України з питань Автономної Республіки Крим та міста Севастополя розробити проект постанови Кабінету Міністрів України «Про внесення змін до постанови Кабінету Міністрів України від 16 грудня 2015 р. № 1035». Не виконано.
Доручити Міністерству юстиції України вжити заходів стосовно виконання постанови Кабінету Міністрів України від 16.09.2015 № 722 «Про внесення змін до Порядку в’їзду на тимчасово окуповану територію України та виїзду з неї» щодо врегулювання питання надання безпосередньо в контрольних пунктах, що знаходяться на адміністративній межі з Автономною Республікою Крим, нотаріальних послуг громадянам України, які проживають на тимчасово окупованій території Кримського півострова, в яких закінчився строк дії паспортних документів, або тих, які народилися на тимчасово окупованій території після 20 лютого 2014 року. Частково виконано.

Завдяки відкриттю центрів надання адміністративних послуг на КПВВ «Чонгар» і «Каланчак», мешканці окупованого Криму мають можливість отримати отримати/оновити паспортні документи тощо безпосередньо на адміністративній межі.

Проте, для мешканців Криму зберігаються суттєві перешкоди в отриманні послуг нотаріусу, реєстрації шлюбу, реєстрації фактів народження/смерті людини.

Здійснити заходи із заборони реалізації в Україні та в іноземних державах продукції, що вироблена на тимчасово окупованій території Автономної Республіки Крим та місті Севастополь або на території Російської Федерації під торговельними марками, зареєстрованими відповідно до вимог українського законодавства після 20 лютого 2014 року. Частково виконано.

Завдяки запровадженню міжнародних санкцій, продукція, що виготовлена на території окупованого Криму, не допускається на ринках більшості країн світу. Проте, існування ВЕЗ «Крим» створює можливість для продовження діяльності великих підприємств на окупованій території (наприклад, Кримський титан) та реалізації їх продукції.

Розглянути можливість збільшення Державному агентству водних ресурсів України бюджетних призначень за бюджетною програмою 2407070 «Захист від шкідливої дії вод сільських населених пунктів та сільськогосподарських угідь, в тому числі в басейні р. Тиса у Закарпатській області» на суму 15,64 млн. грн., які будуть спрямовані на добудову капітальної підпірної споруди у руслі Північнокримського каналу.” Не виконано. Протягом 2017-2019 рр. коштів на добудову дамби виділено не було.

 

Верховною Радою України не виконано жодного з 9 визначених для неї завдань. А оскільки всі ці завдання передбачали прийняття законів України та внесення змін до Конституції, часткове їх виконання є неможливим.

Завдання Верховної Ради України Ступінь виконання
Прийняти закони України:

про Державну стратегію деокупації та реінтеграції в Україну тимчасово окупованої території Автономної Республіки Крим та міста Севастополь, а також затвердити законом розроблену і подану Урядом України Державну стратегію деокупації та реінтеграції в Україну тимчасово окупованої території Автономної Республіки Крим та міста Севастополь як загальнодержавну програму, що передбачатиме, зокрема, належне фінансове забезпечення відповідних заходів;

Не виконано.
про внесення змін до Закону України «Про засади внутрішньої і зовнішньої політики» щодо вирішення питань деокупації та реінтеграції в Україну тимчасово окупованої території Автономної Республіки Крим та міста Севастополь. Не виконано.
про організацію і проведення державно-правового експерименту зі створення моделі економічного розвитку Херсонської області; Не виконано.
про організацію та проведення державно-правового експерименту зі створення моделі електронного виборчого процесу;

 

Не виконано.
про забезпечення реалізації права власності на тимчасово окупованих територіях України; Не виконано.
про особливості ведення економічних відносин з тимчасово окупованими територіями; Не виконано.
про колабораціонізм та очищення влади (люстрацію) в Автономній Республіці Крим та місті Севастополь; Не виконано.
про визнання таким, що втратив чинність Закону України «Про створення вільної економічної зони «Крим» і про особливості здійснення економічної діяльності на тимчасово окупованій території України»; Не виконано.
Затвердити законом нову редакцію Конституції Автономної Республіки Крим, яка б повністю виключала можливості реалізації негативних для територіальної цілісності України сценаріїв. Не виконано.

Варто зазначити, що Верховна Рада несе відповідальність не лише за невиконання 9 завдань, що були визначені саме для депутатів. Парламент несе відповідальність за стан виконання рекомендацій загалом! У тексті постанови, якою затверджено рекомендацій чітко зазначено, що відповідальність за їх виконання покладено на Комітет Верховної Ради України з питань державного будівництва, регіональної політики та місцевого самоврядування, головою якого був Сергій Власенко, народний депутат від політичної партії «Всеукраїнське об’єднання «Батьківщина». Контроль Комітету за виконанням рекомендацій полягав на заслуховуванні Міністерства з питань тимчасово окупованих територій, що відбулося двічі: 12 квітня 2017 року та 6 червня 2018 року. В обох випадках Комітетом було взято до відома «виконання» рекомендацій та прийнято рішення про продовження моніторингу.

Слід підкреслити, що неспроможність українського Парламенту встановити ефективний контроль за виконанням власних рішень Кабінетом Міністрів України, який є підзвітний та підконтрольний Парламенту, не знімає відповідальності з політичного керівництва країни тих часів. Оскільки у питанні формування та реалізації державної політики щодо деокупації та реінтеграції Криму, лише злагоджена та наполеглива робота Парламенту, Уряду та Президента матиме бажаний результат.

Виправити не можна повторити

Національним інститутом стратегічних досліджень України було підготовлено аналітичну записку на тему: «Механізми вдосконалення законодавчого забезпечення організації і проведення парламентських слухань в Україні». Із цього дослідження можемо зробити висновки, що проблема відсутності прогресу в реалізації рекомендацій парламентських слухань по Криму є не винятком, а правилом. Як зазначено в дослідженні: «Аналіз практики реалізації парламентських слухань засвідчив той факт, що лише третина доручень виконується повністю, інша третина частково, а ще третина зовсім не виконується. В значній мірі, це пов’язано з недостатнім рівнем контролю з боку парламентських комітетів».

Досліджуючи механізм парламентських слухань в Україні, Анастасія Константинівська, аналітикиня Громадянської мережі ОПОРА, зазначила: «Найважливішою проблемою є виконання та контроль за реалізацією рекомендацій парламентських слухань; органи виконавчої та місцевої влади часто не виконують відповідних доручень через відсутність подальших санкцій».

Таким чином центральні та місцеві органи влади не несуть жодної відповідальності за свідоме саботування результатів парламентських слухань. Це створює прецедент та прищеплює органам державної влади інституційну пам’ять, що ніби то парламентські слухання можна ігнорувати, а постанови Верховної Ради не виконувати. Навіть не дивлячись на те, що це є порушенням Конституції України, у статті 114 якої зазначено, що Кабінет Міністрів України у своїй діяльності керується в тому числі постановами Верховної Ради України. А в Законі України «Про Кабінет Міністрів України» вказується, що Уряд спрямовує свою діяльність на виконання Конституції та законів України, актів Президента України, постанов Верховної Ради України.

Без вивчення помилок минулого, ми приречені на їх повторення в майбутньому. У 2016 році парламентські слухання не мали свого продовження у вигляді прийняття Законів і підзаконних актів, якими б реалізовувалися рекомендації та формувалася державна політика щодо реінтеграції та деокупації Криму. На 18 березня 2020 року було заплановано проведення других парламентських слухань на тему: «Стратегія деокупації та реінтеграції в Україну тимчасово окупованої території Автономної Республіки Крим та міста Севастополя». Але пандемія коронавірусу і впровадженні у зв’язку з цим обмеження спричинили перенесення парламентських слухань на осінь-зиму цього року.

Існує значна ймовірність, що доля парламентських слухань 2020 року буде ідентична попереднім слуханням. Уникнути цього можна, скориставшись вимушеним відтермінуванням і забезпечивши внесення змін до Регламенту Верховної Ради України та постанови Верховної Ради України «Про затвердження положень про проведення парламентських слухань у Верховній Раді України та слухань у комітетах Верховної Ради України», зокрема:

  • зобов’язати всі парламентські фракції та групи депутатів, Комітетів Верховної Ради, міністерств та інших зацікавлених органів центральної та місцевої влади надсилати своїх представників для участі у парламентських слуханнях;
  • деталізоване та чітке визначення завдань, строків виконання, відповідальних органів центральної та місцевої влади;
  • запровадити обов’язковий звіт відповідальних органів центральної та місцевої влади щодо стану виконання рекомендацій парламентських слухань;
  • визначення політичної відповідальності органів державної влади, відповідальних за невиконання рекомендацій парламентських слухань.

Проте найважливішим є усвідомлення політичним керівництвом України важливості деокупації Криму як єдиноможливого шляху для забезпечення незалежності, суверенітету та територіальної цілісності країни. Лише визнавши деокупацію Криму головною стратегічною метою Української держави, парламентські слухання 2020 року щодо Криму зможуть стати поворотним моментом на шляху до деокупації, а їх рекомендації стануть настільним документом, який реалізується, а не черговою брошуркою «в стіл».

Сергій КОЦЮБИНСЬКИЙ

Інформаційний партнер редакція газети “Кримська світлиця”

Фото з відкритих джерел

SHARE