Кримчани, які прибули для проходження служби до Ростова-на-Дону. Фото з сайту Міністерства оборони РФ.

Російська Федерація призиває кримчан до служби у своїй армії, оскільки примусово визнала їх своїми громадянами. Починаючи з часу тимчасової окупації півострова щороку, двічі на рік вона проводить призовні кампанії: навесні та восени. Обов’язковому призову підлягають придатні до військової служби чоловіки віком від 18 до 27 років, які отримали російське громадянство і не проходили військову службу в армії іншої країни. За ухилення від російського призову кримським юнакам сьогодні загрожує кримінальна відповідальність.

За даними Кримської правозахисної групи, в тимчасово окупованому Криму з 2014 року по 2020 в російську армію незаконно призвали понад 28 тисяч жителів півострова.

Однак, правозахисники зазначають, що примусовий призов кримчан, так само як і залучення до відповідальності за відмову від служби в російській армії, є злочином з погляду міжнародного гуманітарного права. Адже здійснення призову мешканців окупованих територій до лав армії, яка окупує, а також неперервна на території Криму пропаганда служби в ЗС РФ порушують ст. 51 Конвенції про захист цивільного населення під час війни (Четвертої Женевської Конвенції).

Водночас, правозахисники фіксують тенденцію до збільшення кількості переслідувань осіб за відмову від служби в армії країни-окупанта. Особливо помітним це стало у 2020 році.

Так, у січні 2021 року Кримська правозахисна група (КПГ) зафіксувала 13 нових кримінальних справ щодо мешканців Криму за ст. 328 КК РФ (Ухиляння від служби в збройних силах РФ) і 13 нових вироків, ухвалених за цією ж статтею. Це найбільше число вироків, зафіксованих за цією статтею за місяць впродовж усього періоду окупації, повідомляє сайт КПГ. Нагадаємо, в грудні 2020 року було зафіксовано 16 нових кримінальних справ щодо мешканців Криму за ст. 328 КК РФ (Ухиляння від служби в збройних силах РФ) і 10 нових вироків, ухвалених за цією статтею.

«Починаючи з 2017 року, у Криму зареєстровано 256 справ за ухиляння від призову. З них — у 147 ухвалений вирок. У кодексі адміністративних правопорушень Росії за ухилення від служби передбачені штрафи або виправні роботи. У кримінальному кодексі — штрафи й санкції до позбавлення волі. Причому сплата штрафу не звільняє від обов’язку служби у збройних силах», — говорить Олександр Сєдов, аналітик Кримської правозахисної групи

За його словами, якщо за період з 2015 по 2019 роки в так звані «кримські суди» було передано 82 справи за відмову від служби в російській армії, то у 2020 році цих справ було 81. Як зазначив аналітик КПГ, у 2020 році в Криму було проведено дві призовні кампанії. Всього за рік було призвано не менше ніж 6300 осіб.

Аналітик зазначає: досить часто випадки переслідування замовчують самі постраждалі. Вони відмовляються повідомляти про переслідування й не готові спілкуватися ні з правозахисниками, ні з журналістами.

«Кримчани, призвані на військову службу до збройних сил та інших військових формувань РФ після початку окупації Криму, не є злочинцями, вони — жертви воєнного злочину, що вчиняє держава-окупант», — підкреслює Олександр Сєдов. Також він радить звертатися до прокуратури АРК і повідомляти свої історії, які можуть лягти в основу кримінальних проваджень проти організаторів російського призову в Криму.

Прокуратура: призов – воєнний злочин 

Кримська прокуратура збирала факти, що підтверджують незаконний призов до Збройних сил РФ у Криму або пропаганду такого вступу.

Керівник прокуратури Автономної Республіки Крим та міста Севастополя Ігор Поночовний на одній із пресконференцій в Укрінформі повідомив, що в рамках досудового розслідування кримінального провадження допитали близько 45 громадян, які підтверджують незаконний призов: «Особи надають підтверджувальні документи, як то повістки про виклик, відповідні рішення судів, якими окупаційна влада їх примушує служити і залякує, що в разі небажання добровільно йти служити, їх притягнуть до кримінальної відповідальності».

Всі ці факти Україна надіслала до Міжнародного кримінального суду (МКС) докази воєнних злочинів РФ в окупованому Криму, де громадян України призивають на військову службу до армії країни-окупанта та пропагують цю службу серед цивільного населення.

«За національним законодавством ми кваліфікуємо цей злочин за статтею 438 як порушення законів і звичаїв війни, а саме порушення статті 51-ої Женевської конвенції або Конвенції про захист цивільного населення під час війни, яка прямо забороняє державі-окупанту проводити призов громадян до лав свої збройних сил або здійснювати тиск або іншу пропаганду вступу до ЗС», – розповідає Поночовний.

Ігор Поночовний. Фото: Укрінформ

Він уточнив, що це не стосується тих, хто добровільно йде до збройних сил держави-окупанта. Злочином є лише діяльність держави-окупанта, а також її адміністрації на окупованій території, які пропагують добровільний вступ до своїх збройних сил.

«На міжнародному рівні це є воєнним злочином відповідно до Римського статуту, який дещо звужує поняття цього порушення і говорить саме про незаконний призов у збройні сили держави-окупанта як злочин. Тому кваліфікація за національним законодавством охоплює дещо ширший спектр порушень, які вчиняються державою-окупантом в Криму», – пояснює очільник прокуратури АРК та м. Севастополя.

За його словами, національне законодавство дає можливість розслідувати, направляти до суду і притягати до відповідальності воєнних злочинців, але відсутність доступу до території та співпраці з державою-окупантом звужує ці можливості. Тому інформаційні повідомлення скеровуються до офісу прокурора МКС.

Як карають кримчан, які не хочуть служити у російській армії

За російським законодавством, ухилення від призову на військову службу карається відповідно до статей 21.5, 21.6 та 21.7 Кодексу РФ про адміністративні правопорушення та статті 328 Кримінального кодексу РФ. Як кримінальне правопорушення ухилення від призову на військову службу карається штрафом або позбавленням волі на термін до двох років. Особи, які відбули покарання за ухилення від призову на військову службу, і далі є зобов’язаними проходити службу в збройних силах.

Організація Human Rights Watch вивчала матеріали кримських судових засідань за 2017, 2018 та 2019 роки, покарання у цих справах  – штрафи у розмірі від 5 000 до 60 000 рублів (приблизно від $77 до $1000 доларів). Один із вироків, який було винесено Первомайським районним судом Криму 17 травня 2018 року, передбачав покарання у вигляді 8 місяців позбавлення волі умовно. Підсудний визнав свою провину.

У більшості судових рішень, переглянутих Human Rights Watch, йдеться про те, що обвинувачені діяли зі «злочинним наміром ухилитися від військової служби» й не з’являлись на призовну медичну комісію, або ж у військову частину для проходження служби. У більшості судових справ суди виносили рішення про повернення особових справ призовників до тих військових комісаріатів, де вони стоять на обліку, очевидно, для подальшого призову.

Приміром, у переглянутій Human Rights Watch справі від 12 вересня 2019 року, Судакський міський суд Криму інкримінував менеджеру з продаж навмисний злочин, який полягав у тому, що чоловік ухилявся від призову на військову службу, не з’являючись на медичну комісію після офіційного отримання повісток. Під час суду звинувачений визнав свою провину і йому було присуджено штраф у розмірі 20 000 рублів ($308 доларів США).

Дані оприлюднені організацією Human Rights Watch

 

В іншій справі Сімферопольський районний суд Криму 15 березня 2019 року звинуватив в ухиленні від призову на військову службу зварювальника, який проживає у Сімферопольському районі. Медична комісія визнала чоловіка придатним до військової служби «з незначними обмеженнями», але той, отримавши повістку, не з’явився у військовий комісаріат Сімферопольського району. Зважаючи на те, що обвинувачений визнав свою провину, а також, що під його опікою перебувають батьки похилого віку з інвалідністю, суддя закрив порушену проти обвинуваченого кримінальну справу, але призначив йому штраф у розмірі 50 000 рублів ($770 доларів США). Суддя також постановив залишити особову справу призовника у комісаріаті Сімферопольського району, очевидно, аби найближчим часом призвати його на військову службу.

У вересні 2017 року Євпаторійський міський суд визнав винним менеджера місцевого бізнесу в ухиленні від призову на військову службу та присудив сплатити штраф у розмірі 20 000 рублів (приблизно $313 доларів США) за те, що він не з’явився у військовий комісаріат після офіційного отримання повістки. Під час судових слухань, чоловік заявив, що він не міг прибути для проходження служби, оскільки все ще одужував після операції на ґеніталіях. Операцію йому буцімто провели вже після проходження медичної комісії, яка визнала його придатним до військової служби, але перед тим, як він отримав повістку. Євпаторійський міський суд виніс обвинувальний вирок, встановивши, що чоловік був визнаний придатним до військової служби, оскільки під час медичного огляду не висловлював жодних скарг на стан здоров’я, а обстеження та лікування, які він пройшов пізніше, проводилось у приватній клініці, а не в державному медичному закладі, і що він не надав призовній комісії жодних медичних документів щодо операції.

За твердженням суду, не з’явившись для проходження військової служби, чоловік «усвідомлював суспільну небезпеку своїх злочинних дій, передбачував неминучість настання суспільно небезпечних наслідків у вигляді ухилення від проходження військової служби і бажав настання цих наслідків». 

Чому дії Росії незаконні?

Відповідно до IV Женевської конвенції, учасницею якої є Росія, держава-окупант не має права примушувати жителів окупованої території служити в її збройних або допоміжних силах. Конвенцією також прямо заборонено «чинити тиск і вести пропаґанду на користь добровільного вступу до армії». Ці заборони є абсолютними, і їх недотримання є серйозним порушенням конвенцій.

Раніше, Міністерство закордонних справ України висловило рішучий протест у зв’язку із призовом Російською Федерацією на військову службу громадян України, які проживають на тимчасово окупованій території АР Крим і м. Севастополь. Про це йшлося у заяві відомства.

Зазначається, що згідно з міжнародним гуманітарним правом, зокрема Конвенцією про захист цивільного населення під час війни, державі-окупанту забороняється примушувати осіб служити в її збройних або допоміжних силах, а також чинити тиск і вести пропаганду на користь добровільного вступу до армії.

«Російська Федерація порушує норми міжнародного права, здійснюючи призов захищеного населення до збройних сил РФ, переслідуючи у кримінальному порядку осіб, що відмовляються від такої служби, а також проводячи масові військово-пропагандистські заходи із залученням населення всіх вікових категорій, включно з неповнолітніми, в умовах стрімкого поширення коронавірусного захворювання COVID-19», – заявили українські дипломати.

Моніторинґова місія ООН із прав людини в Україні неодноразово засуджувала протиправну практику призову, до якої вдається російська влада в Криму. Місія констатувала, що примусовий призов також «неґативно впливає на реалізацію потенційними призовниками прав людини, обмежуючи їхнє вільне пересування й доступ до освіти і зайнятості».

У резолюціях, прийнятих у 2014 та 2016 роках, Генеральна Асамблея ООН підтвердила свою прихильність до «суверенітету, політичної незалежності, єдності та територіальної цілісності України в межах її міжнародно визнаних кордонів» і закликала Росію дотримуватися своїх зобов’язань як окупаційної держави відповідно до норм міжнародного права.

Ольга ГЕРАСИМЧУК

SHARE