Напівміри стратегії інформаційної реінтеграції Криму

31

Російсько-українську війну, яка розпочалася в лютому 2014 року часто окреслюють «гібридною війною». Цей різновид збройного конфлікту характеризується поєднанням конвенційних методів війни із використанням регулярних збройних сил у поєднанні з напівмілітарними організаціями, роздмухуванням внутрішніх протиріч та дезінформації. Саме дезінформація займає одне з провідних місць. Це особливо помітно на прикладі подій в Криму зимою та весною 2014 року. Російській пропаганді вдалося досягнути викривлення уявлення про події в Україні у свідомості значної частини мешканців Криму. Україна виявилась надзвичайно вразливою до інформаційних атак Російської Федерації, не маючи можливості забезпечити активну протидію.

Після початку окупації, інформаційний простір окупованого Криму був повністю «монополізований» російськими телерадіостанціями. Протидія російській пропаганді та проактивна позиція в питанні донесення до мешканців тимчасово окупованої території правдивої інформації стали невід’ємними елементами національної безпеки України. Одним із важливих кроків у цьому напрямку мала стати затверджена 27 грудня 2018 року стратегія інформаційної реінтеграції Автономної Республіки Крим та м. Севастополя. Проте, ефективність стратегії залишається під питанням.

Положення стратегії

За словами Юлії Каздобіної, однієї з авторів стратегії: «Основна мета документа – створення саме інформаційними інструментами передумов для відновлення територіальної цілісності України і захист прав людини, тих наших громадян України, які перебувають на окупованій території Криму».

Узагальнюючи, необхідно зазначити, що стратегія інформаційної реінтеграції Автономної Республіки Крим та м. Севастополя є якісним документом, що міг би стати поворотним моментом в інформаційній війні у контексті окупованого Криму.

Стратегією визначені наступні завдання для виконання:

  • реалізація державної інформаційної політики щодо Автономної Республіки Крим та м. Севастополя за принципом “єдиного голосу”;
  • утвердження в українському та міжнародному інформаційному просторі стратегічних наративів обов’язкового відновлення територіальної цілісності України;
  • здійснення постійного моніторингу інформаційного простору тимчасово окупованої території України (Автономної Республіки Крим та м. Севастополя), збору, накопичення, систематизації, аналізу, оцінки отриманої інформації та обміну нею з метою оперативного реагування відповідними органами державної влади на дії Російської Федерації;
  • інформування громадян України, іноземців та осіб без громадянства про ситуацію в Автономній Республіці Крим та м. Севастополі, дії України стосовно реінтеграції Автономної Республіки Крим та м. Севастополя;
  • систематичне інформування мешканців тимчасово окупованої території України (Автономної Республіки Крим та м. Севастополя) та прилеглої до неї території України про негативні наслідки тимчасової окупації;
  • спростування ідеологем радянської та сучасної російської історіографії щодо минулого та сучасного Автономної Республіки Крим та м. Севастополя, які поширюються в українських та іноземних засобах масової інформації;
  • сприяння забезпеченню права мешканців Автономної Республіки Крим та м. Севастополя на отримання інформації про політику держави, спрямовану на реінтеграцію Автономної Республіки Крим та м. Севастополя;
  • налагодження зворотного зв’язку з мешканцями тимчасово окупованої території України (Автономної Республіки Крим та м. Севастополя);
  • забезпечення культурно-інформаційних прав усіх мешканців Автономної Республіки Крим та м. Севастополя;
  • сприяння інтеграції до інформаційного, культурного та політичного простору України громадян України, зокрема корінних народів та національних меншин, які проживають на тимчасово окупованій території України (Автономної Республіки Крим та м. Севастополя);
  • мобілізація інформаційними інструментами міжнародної підтримки у справі відновлення територіальної цілісності України;
  • ефективна координація дій органів державної влади та громадянського суспільства у формуванні та реалізації інформаційної політики щодо тимчасово окупованої території України (Автономної Республіки Крим та м. Севастополя), зокрема через залучення до цього процесу всіх заінтересованих сторін.

У тексті стратегії наголошено, що її реалізація відбуватиметься у трьох площинах: інформаційному просторі тимчасово окупованого Криму, загальноукраїнському та міжнародному середовищах. Серед загроз особлива увага приділяється зусиллям Російської Федерації, спрямованим на легалізацію окупації Криму; недосконалість державної політики України в контексті Криму; низька спроможність Уряду тощо.

Доречно наголошено на тому, що водночас шляхи відновлення територіальної цілісності України залишаються остаточно не визначеними, а політика щодо мешканців тимчасово окупованої території України (Автономної Республіки Крим та м. Севастополя) і захисту їх прав ще остаточно не сформована. Дуже показово, що саме такими визначеннями можна охарактеризувати і саму стратегію.

Реалізація стратегії інформаційної реінтеграції Криму

На жаль, оцінити ступінь реалізації стратегії неможливо. Причина проста: протягом двох років дії стратегії, Кабінетом Міністрів так і не був затверджений план заходів із реалізації стратегії. Стратегічне планування в багатьох органах державної влади завершується на етапі прийняття стратегії. За дужками часто залишається затвердження плану заходів, адже власне стратегія не є самоціллю. Це лише дороговказ, рамковий документ, який визначає головні пріоритети та розподіляє обов’язки між органами державної влади. А для визначення конкретних заходів із конкретними термінами та виконавцями, неодмінно має бути затверджений план заходів.

Стратегія, реалізація якої розрахована на період до 2022 року, станом на кінець 2020 року все ще не має плану заходів із її реалізації. А значить, і не може мати жодного прогресу у виконанні. Без визначення чіткого переліку завдань у визначений термін і відповідальних органів державної влади, стратегія інформаційної реінтеграції Криму продовжить припадати пилом на полицях владних кабінетів, так і не перетворившись на дієвий інструмент реінтеграції.

Серед причин низької ефективності реалізації стратегії, спричиненої, перш за все, відсутністю плану заходів, є політичні пертурбації першої половини 2019 року, коли керівники органів державної влади більше опікувалися виборчою кампанією, а не державної політикою. Надзвичайно негативний вплив відіграла невизначеність у діяльності профільного Міністерства інформаційної політики в другій половині 2019 року. 2 вересня 2019 року рішенням Кабінету Міністрів України були об’єднані Міністерство інформаційної політики, Міністерство культури та Міністерство молоді та спорту України. Вже через пів року, 4 березня 2020 року, об’єднане Міністерство культури, молоді та спорту України було розділено на Міністерство культури та Міністерство молоді та спорту. Повноваження колишнього Міністерства інформаційної політики були інтегровані в Міністерство культури, перейменованого пізніше в Міністерство культури та інформаційної політики України. Постійна реорганізація міністерства фактично паралізувала його роботу, відсунувши інформаційну політику на другий план.

Водночас, не дивлячись на відсутність плану заходів та послідовної державної інформаційної політики, були реалізовані певні важливі заходи. Наведемо декілька прикладів:

  • 16 лютого 2020 року Міністерством культури, молоді та спорту організовано міжнародний форум «Age of Crimea», що зібрав представників органів державної влади, громадянського суспільства, міжнародних партнерів для обговорення проблемних питань державної політики щодо Криму.
  • Спільними зусиллями Державної архівної служби України, газети «Кримська світлиця» було створено всеукраїнський онлайн-банк архівних, музейних, науково-публіцистичних, просвітницьких та інформаційно-аналітичних матеріалів на підтвердження тісного зв’язку Криму з материковою Україною.
  • У 2020 році міністерством культури та інформаційної політики запущено відеопроєкт #завжди_у_серці про спогади осіб, пов’язаних із Кримом, про півострів.
  • Міністерством культури та інформаційної політики заплановано проведення рік Агатангела Кримського, імовірно, 2021 року на 150-річчя від дня народження українського науковця. Такі заходи є важливим для актуалізації теми окупованого Криму в інформаційному просторі держави.

Реалізація всіх вищеперелічених та інших заходів є важливою і говорити про абсолютну бездіяльність влади не доводиться. Але реалізація державної інформаційної політики щодо Криму залишається вкрай непослідовною, неефективною та невідчутною для мешканців окупованого Криму. А говорити про інформаційну реінтеграцію мешканців окупованих територій в умовах реалізації державою виключно поодиноких заходів є нічим іншим, як «імітацією діяльності» без візії та чітких цілей досягнення бажаної інформаційної реінтеграції.

Олександр ВИШНЕВИЙ

Фото: Урядовий портал

SHARE