Крим. Спротив окупації. 21.02.2014 рік. м. Сімферополь. Фото: sun9-1.userapi.com

 

Після кривавих подій на київському Майдані 18-20 лютого 2014 року, у вищих владних колах Російської Федерації (РФ) було прийнято рішення про початок застосування військової сили проти України. Дата 20 лютого 2014 р. як початку спецоперації з захоплення Криму закарбувалася на російських медалях «За возвращение Крыма», якими були нагороджені її учасники. Саме в ніч на 20 лютого відбулася спроба підпалу офісу руху «Євромайдан-Крим» у Сімферополі: активісти прийняли рішення залишити приміщення, щоб не наражати сусідів на небезпеку.

У Москві відбулася зустріч спікера Верховної Ради Автономної Республіки Крим  (ВР АРК) Володимира Константинова з головою Ради Федерації РФ Валентиною Матвієнко, під час якої російська сторона підтвердила свою зацікавленість у будівництві мосту через Керченську протоку та гуманітарних проектах у Криму. При цьому  Константинов не виключив відокремлення Криму від України, «якщо країна розвалиться», оскільки «все до цього йде». В разі повалення центральної влади він пообіцяв, що ВР АРК визнаватиме легітимними лише свої рішення та денонсує рішення Президії ЦК КПРС від 1954 р. щодо передачі Криму до складу України. З приводу цих заяв рух «Євромайдан-Крим» звернувся до СБУ, зажадавши негайно провести профілактичні дії з метою недопущення порушення територіальної цілісності та недоторканності України, а також попередив депутатів ВР АРК, що кожний, хто проголосує за відокремлення Криму від України, сидітиме у в’язниці.

В ніч на 21 лютого депутати ВР АРК отримали повідомлення про необхідність зібрання на позачергову сесію о 12:00; порядок денний – «Про суспільно-політичну ситуацію в Україні». Передбачалося, що під час сесії можуть бути прийняті рішення щодо можливого приєднання Криму до Росії. Після того, як голова кримського уряду Володимир Константинов повернувся з Москви і відверто заявив, що Крим може відійти до Росії, об 11:00 близько 30 активістів руху «Євромайдан-Крим» зібралися біля будівлі ВР АРК на мирний мітинг: координатор руху Сергій Ковальський зачитав заяву до депутатів ВР АРК щодо кримінальної відповідальності в разі їхнього особистого голосування за прийняття незаконних рішень. Мітинг скінчився нападом прибічників сепаратизму на учасників проукраїнського зібрання.

Того ж дня у Севастополі на нараді у штабі Чорноморського Флоту  РФ  (ЧФ РФ) було оголошено про початок війни Росії проти України. Окремо обговорювалася підготовка до проведення мітингу на площі Нахімова 23 лютого, де конкретно були дані вказівки обов’язкової присутності службовців, перевдягнених у «цивілку» військовослужбовців та працівників підприємств ЧФ РФ. Цю інформацію було передано до Києва, проте безрезультатно. Також стало відомо, що на останньому інструктажі в Москві перебуває керманич севастопольського громадського руху «Республіка», громадянин РФ Олексій Чалий: зокрема, телефоном він дав команду своїм діячам з громадського руху, щоб вони терміново зареєстрували повідомлення про проведення зазначеного мітингу.

22 лютого в Керчі на 20-х учасників мирного мітингу напали озброєні кастетами та арматурою молодики з георгіївськими стрічками. На очах у міліціянтів сильно побили одного з активістів; частину техніки мітингарів розтрощили, частину викрали. Жоден з нападників, які навіть не приховували своїх облич, затриманий не був. Через інцидент рух «Євромайдан-Крим» зажадав від правоохоронців «нарешті почати охороняти громадян, які висловлюють свою позицію на площах і вулицях міст, і припинити покривати злочини агресивно налаштованої та звезеної невідомо звідки молоді».

23 лютого зібралася позачергова сесія Севастопольської міської державної адміністрації (СМДА), під час якої депутати висловили негативне ставлення до «захоплення» влади в Києві та заявили про проведення місцевого референдуму. Активісти севастопольського Євромайдану спільно з кримськотатарською громадою міста, наражаючись на провокації з боку «тітушок», провели на площі Повсталих мітинг пам’яті кримськотатарського громадського діяча Номана Челебіджихана. Незабаром на площі Нахімова розпочався велелюдний багатогодинний мітинг за участі керівників СМДА та переважної частини депутатів і працівників районних адміністрацій, а також байкерів пропутінського мотоклубу «Нічні вовки». Під час мітингу мешканці міста висловили недовіру голові СМДА Володимиру Яцубі та «спільним голосуванням» обрали «народним мером» Олексія Чалого.

Крим. Спротив окупації, 23.02.2014 рік. , м. Сімферополь. Фото: sobytiya.info

У Сімферополі активісти руху «Євромайдан-Крим», ультрас футбольного клубу «Таврія», російські націоналісти та люди доброї волі зібралися біля кафедрального собору Української Православної Церкви  Київського Патріархату (УПЦ КП) на панахиду за загиблими під час протистоянь у Києві. Після молебню близько 1000 активістів з прапорами України та транспарантами вирушили колоною на площу Леніна, де відбувся мітинг Меджлісу кримськотатарського народу з нагоди 96-ї річниці вбивства Номана Челебіджихана та з метою осуду сепаратистських дій кримського уряду. Хода йшла від кафедрального собору святих рівноапостольних князі Володимира та княгині Ольги УПЦ КП по вулиці Севастопольскій до будівлі Кабінету Міністрів АР Крим під спів гімну України та гасла «Слава Україні! Героям слава!», «Слава нації! Смерть ворогам!», «Україна понад усе!» тощо. Кримськотатарська громада на площі Леніна зустріла колону оплесками. Того ж дня в селі Привітне поблизу Алушти та селищі Зуя Білогірського району скинули й потрощили пам’ятники Леніну. Очікувалося, що «ленінопад» відбудеться і в Сімферополі: зокрема, проукраїнські активісти дали міській владі кілька днів на демонтаж ідола «вождя революції». Хоча для повалення пам`ятника рух “Євромайдан-Крим” організував спецстехніку (кран).

Ось що про цю подію згадує один із співкоординаторів руху “Єромайдан-Крим” Андрій Щекун: “Кардинальний злам і водночас наша спільна суспільно-політична перемога над проросійськими силами в Криму мала відбутися 23 лютого 2014 року – в день пам’яті загибелі від московсько-більшовицької кулі Номана Челебіджихана в 1918 році. Ми, українці та кримські татари, не спромоглися взяти на себе відповідальність звалити пам’ятник Лєніну в центрі Сімферополі. У той час, коли нам ніхто не заважав зробити це. Ми про цю помилку в історії сьогодення повинні говорити, не мовчати, бо це ще гірша ганьба, яка мене до сих пір непокоїть, і в середині до себе злість і постійно питання, що мучить: Чому? Я не шукаю винних, бо Бог всім суддя. Але й ми всі винні в цьому, в тому числі і себе картаю. Чому не наполіг, чому не радикалізувався? Чому – тому що вірив вже в перемогу, тому що повірив, що це можна зробити через 10 чи 5 днів. Чому довірився? Ми повинні усвідомлювати й не знімати кожен з себе також відповідальності. Бо кожен з нас мав на це право, кожен з нас в особі і по духу є лідером. За кожним з нас є десятки і сотні. Дух, що тіло рве до бою… Кардинальна історична помилка. На жаль, помилка, яку замовчують і не хочуть визнавати політики. А про це важливо публічно говорити”.

Крим. Спротив окупації 26.02.2014 під стінами Верховної Ради АР Крим. Фото: radiosvoboda.org

День 26 лютого увійшов до історії під назвою Дня кримського спротиву: саме тоді відбулося протистояння біля Верховної Ради АР Крим між кількатисячними проросійськими та проукраїнськими таборами у зв’язку з намірами кримського парламенту щодо виходу Криму зі складу України. Після мітингу біля ВР АРК проукраїнські активісти розійшлися, щоб створити самооборону, на заклик голови Меджлісу кримськотатарського народу Рефата Чубарова: «Крим переміг! Організованими групами вирушаємо додому, до своїх сусідів, разом охороняти церкви, мечеті та школи».

У ніч на 27 лютого розпочалася відкрита окупація Криму: російські спецпризначенці без розпізнавальних знаків захопили будівлі ВР та Ради міністрів АРК, на яких були вивішені російські прапори. Терористи назвалися «самообороною російськомовних громадян Криму» та відмовилися від будь-яких перемовин. Під дулами автоматів окупантів депутатський корпус ВР АРК за відсутності кворуму ухвалив постанову про проведення 25 травня 2014 р. республіканського референдуму щодо статусу автономії та проголосував за відставку Анатолія Могильова з посади прем’єр-міністра АРК, призначивши натомість голову партії «Русское единство» Сергія Аксьонова, який заявив, що вважає своїм президентом Януковича і чекає на матеріальну підтримку Криму від Росії.

Активісти руху «Євромайдан-Крим» та Меджлісу кримськотатарського народу відмовилися від проведення акцій задля уникнення провокацій.

При цьому представники українських громадських організацій та духівництво Кримської єпархії УПЦ КП були стурбовані ситуацією на півострові: про це йшлося у заяві представників української громади півострова, підписаній архієпископом Сімферопольським і Кримським УПЦ КП Климентом і координатором руху «Євромайдан-Крим» Андрієм Щекуном. «Сьогодні як ніколи ми відчуваємо небезпеку мирові та спокоєві в Україні з боку сепаратистських сил на терені Криму! Йдуть прямі погрози українцям, що проживають в автономії, погрози тим, хто підтримав Євромайдан у Криму незалежно від національності. Мешканці Криму в паніці, бо на вулицях ходять озброєні бандформування, а дії частини депутатів автономії провокують громадянську війн», – йшлося в документі. Його автори зазначили, що «безвідповідальні політики» поставили Крим на межу міжнаціонального конфлікту та провокували збройне зіткнення між Україною і Росією. На думку громадських і духовних діячів, «тільки злагоджені кроки державної влади України та світової спільноти здатні запобігти діям розпалювачів жорстокого громадянського протистояння та кривавого збройного міждержавного протистояння». Автори звернення закликали владу і світ не допустити війни і кровопролиття в Криму, захистити всіх громадян України, які проживають на півострові, та негайно вжити заходів для гарантування миру, спокою та безпеки кримчан. У зверненні також містилося прохання до держав-гарантів територіальної цілісності та безпеки України, відповідно до Будапештського меморандуму, вжити заходів для запобігання іноземному втручанню у внутрішні справи України. ООН, ОБСЄ, ЄС і Раду Європи автори звернення закликають вплинути на позицію Росії щодо «неприпустимості провокування сепаратизму в регіонах України, зокрема, в АРК і Севастополі». Додатково всіх тверезо мислячих кримчан закликали не піддаватися на провокації антидержавних сил.

Віталій СОЛОНЧАК

SHARE