Лінгвоцид українців на окупованих територіях триває вже сьомий рік

133

З нагоди Міжнародного дня рідної мови у Києві відбулася пресконференція  на тему: «Становище державної та кримськотатарської мов на тимчасово окупованих територіях України», організаторами якої виступив секретаріат  Уповноваженого із захисту державної мови.

У заході взяли участь Тарас Кремінь  – Уповноважений із захисту державної мови; Таміла Ташева  – заступниця Постійного представника Президента України в Автономній Республіці Крим; Ескендер Барієв – голова Кримськотатарського ресурсного центру, голова управління з правових питань та закордонних справ Меджлісу кримськотатарського народу; Андрій Щекун – представник Крайової Ради Українців Криму (КРУК); Сергій Стуканов –  керівник аналітичного відділу Центру контент-аналізу, співкоординатор  руху «Простір свободи».

Пресконференція розпочалася з виступу  Уповноваженого із захисту державної мови, який презентував огляд щодо обмеження функціонування державної мови на тимчасово окупованих територіях України.

«Цей огляд є однією з перших фундаментальних спроб дати чітку і яскраву характеристику того, яким чином порушуються права громадян України на окупованих територіях в частині заборони і переслідування за українську мову», – зазначив Тарас Кремінь і додав, що відсутність системної та цілісної державної мовної політики створила передумови для здійснення агресії щодо України з боку Росії.

Інфографіка з огляду щодо обмеження функціонування української мови на тимчасово окупованих територіях України.

Під час свого виступу він навів цифри та факти, які свідчать, що окупаційні адміністрації створюють такі умови, коли використання української мови для людини на окупованій території представляє небезпеку для життя.

Він також наголосив, що питання мови є одним із ключових факторів національної безпеки України, а дії держави-окупанта щодо нівелювання статусу української мови потребують ефективної протидії з боку Української держави.

Зокрема, серед заходів такої протидії він назвав: збір та систематизацію інформації про факти порушення мовних прав громадян України на окупованих територіях для звернень до міжнародних організацій та позовів до міжнародних судів;  запровадження санкцій та порушення кримінальних справ щодо осіб, які реалізують політику держави-окупанта із згортання сфери застосування української мови; забезпечення мовлення українського радіо та телеканалів на тимчасово окуповані території; забезпечення створення онлайн-ресурсів з вивчення української мови для школярів і дорослих, які знаходяться на окупованих територіях; розвиток системи дистанційної освіти для учнівської молоді, яка мешкає на окупованій території, здійснювати моніторинг щодо стану та якості освіти на тимчасово окупованій території України; сприяння створенню і поширенню якісного інформаційного, розважального та пізнавального контенту українською мовою у соціальних мережах з метою поширення на тимчасово окупованих територіях тощо.

Підсумовуючи свій виступ Уповноважений зазначив, що вперше за сім років тимчасової окупації вдалося зробити та презентувати розлогий огляд про обмеження функціонування державної мови на тимчасово окупованих територіях України. «Очевидно не всі факти нам вдалося сьогодні презентувати для суспільства. Ми продовжуємо в постійному режимі збирати матеріали про порушення прав людини», – наголосив Тарас Кремінь.

Сергій Стуканов, керівник аналітичного відділу Центру контент аналізу, співкоординатор руху «Простір свободи» під час свого виступу констатував, що мета окупантів на Донбасі – виростити покоління, яке не розумітиме українську мову.

«Потрібно констатувати, що становище української мови на окупованій частині Донецької та Луганської областей зараз є навіть гіршим, ніж у пізньорадянські часи, які характеризувалися системною русифікацією. Наприклад, у 1980-х роках у Донецьку не лишалося жодної школи з українською мовою навчання. Проте: вона викладалася в усіх школах як предмет. Так, батьки могли написати заяву й звільнити дитину від вивчення української, але цілком ліквідувати предмет тодішня влада не наважилася. Теперішні окупанти на Донбасі це зробили. Українська мова, за даними окупаційних адміністрацій, вивчається в незначній частині шкіл лише факультативно. Тобто переважна більшість школярів її вже не вивчають. Враховуючи те, що українську мову в ОРДЛО цілком витіснено з усіх сфер суспільства, створюються передумови для того, щоб нове покоління, яке підростає, не тільки не говорило українською мовою, але й не розуміло її на слух», – зазначив Сергій Стуканов і додав, що в таких умовах є вкрай важливим реалізація державної політики у сфері освіти, зокрема дистанційна україномовна освіта,  в інформаційній сфері – доступ до україномовного телебачення й радіо, сучасний і привабливий україномовний контент в Інтернеті і соцмережах тощо.

Учасники пресконференції. Фото зі сторінки Сергія Стуканова.

Також під час заходу обговорювалася і тема функціонування та збереження мови корінних народів.

Голова Кримськотатарського Ресурсного Центру, голова управління з правових питань та закордонних справ Меджлісу кримськотатарського народу Ескандер Барієв   у своєму виступі зазначив, що з початком окупації Криму Росією ситуація на півострові в сферах діяльності ЮНЕСКО (освіта, наука, культура, інформація, свобода ЗМІ та ін.) знаходиться в критичному стані.

«Не дивлячись на те, що окупаційна влада« офіційно »визнала кримськотатарську мову одним з державних, сфери його використання звужені, відсутні кримськотатарські версії офіційних сторінок сайтів органів окупаційної влади, тобто представлені виключно російською мовою, діловодство ведеться тільки російською мовою, людям навіть відмовляють у праві користуватися рідною мовою в так званих судах, зафіксовані випадки погроз звільнення працівників за те, що вони розмовляли між собою на рідній мові, що є порушенням статей 2, 8, 15 і 17 Декларації ООН про права корінних народів», – зазначив Ескандер Барієв і додав, що  для збереження і розвитку кримськотатарської мови, зокрема вкрай важливо прийняти Закон України “Про корінні народи”.

У свою чергу засупниця Постійного Представника Президента України в АР Крим Таміла Ташева під час свого виступу наголосила на необхідності впровадження заходів протидії політиці держави окупанта по викорененню української та кримськотатарської мов на території Кримського півострова. Зокрема, вона наголосила на важливості активізація роботи щодо притягнення до відповідальності осіб, причетних до мілітаризації та зміни національної ідентичності дітей на тимчасово окупованій території; на необхідності систематичного інформування міжнародних партнерів щодо відповідних дій держави-окупанта, а також на посиленні Взаємодія органів державної влади з представниками громадянського суспільства з метою фіксації фактів позбавлення права на збереження національної ідентичності громадянами України на тимчасово окупованій території Автономної Республіки Крим та м. Севастополя тощо.

Представник Крайової Ради Українців Криму  Андрій Щекун у своїй промові зосередив увагу на тому, що країна-агресор на тимчасово окупованих територіях здійснює лінгвоцид по відношенню до етнічних українців. «Я зосереджу увагу нашу на понятті лінгвоцид – (від лат. lingua – мова i cide – вбивство),  мововбивство — свідоме, цілеспрямоване нищення певної мови як головної ознаки етносу… Лінгвоцид спрямовується в першу чергу проти писемної форми мовлення. Кінцева мета лінгвоциду це етноцид – ліквідація народу як окремої культурно-історичної спільноти»,  – наголосив Андрій Щекун, і навів декілька фактів мововбивства, що відбулися на тимчасово окупованій території.

  • У листопаді 2014 року Український драматичний театр в м. Сімферополі, що був відкритий в 1954 році, було перейменовано в «Державний академічний музичний театр Республіки Крим». З назви театру окупантами вилучено слово «Український». Жодної україномовної вистави в репертуарі не було, хоча ще в березні 2014 р., під час окупації, театр ставив прем’єру «Назар Стодоля» до 200-річчя з дня народження Тараса Шевченка.
  • У 2016 році музей ЛесіУкраїнки в Ялті було закрито під приводом необхідності проведення ремонту будинку. До сьогоднішнього дня його не відремонтовано і не відкрито для відвідувачів.

Він також, до списку вбитих за українську мову, який був зачитаний Уповноваженим із захисту державної мови, додав ім’я підлітка, якого вбили в Криму за те, що він розмовляв українською.

«21 квітня у Чорноморському районі Криму був на смерть забитий 16-річний Марк Іванюк, що переїхав із сім`єю на проживання з Березнівщини Рівненської області. Юнак завжди і всюди розмовляв українською мовою. Винуватцями смерті хлопця, що навчався у Криму, стали кримські «правоохоронці», що перейшли на бік Росії. Вбили за українську мову»,- констатував представник КРУК.

Андрій Щекун також зауважив, що на сьогодні в Криму єдиним україномовним осередком залишається Кримська єпархія Української Православної Церкви (ПЦУ), адже богослужіння там звершуються українською мовою. І це не дивлячись на те, що Українська церква в Криму перебуває під постійним тиском окупаційної влади і втратила велику кількість своїх парафій та священиків, тому підтримка з боку Української держави УПЦ (ПЦУ) в Криму є вкрай важливою.

«Крим перебуває під окупацією Російської Федерації фактично сім років. Весь цей час на півострові загарбники проводять заходи з придушення української етнічної, громадської, політичної та релігійної ідентичності. Це все факти лінгвоциду, і це все відбувається з що українцями Криму», – зазначив Андрій Щекун.

Завершуючи пресконференцію Уповноважений із захисту державної мови Тарас Кремінь констатував, що на окупованих територіях триває лінгвоцид.

«…Хочу сказати, що не просто обмеження, а лінгвоцид в Україні на окупованих територіях продовжується з вишуканими, довершеними до неможливості формами на рівні геноциду», – констатував Тарас Кремінь.

Ознайомитися з повним текстом огляду обмеження функціонування української мови на тимчасово окупованих територіях України, підготовленого Уповноваженим із захисту державної мови у співпраці з Представництвом Президента України в Автономній Республіці Крим, Крайовою Радою Українців Криму (КРУК), Рухом добровольців «Простір свободи», правозахисними та громадськими організаціями можна за посиланням: ОГЛЯД

Відео з пресконференції: Укрінформ. Пресконференція 

Олександра НЕЗВАНА

SHARE