Учасники презентації. Фото: РЦПЛ

23 червня у приміщенні УКРІНФОРМ відбулося фахове обговорення проблеми знищення окупаційним режимом Російською Федерацією пам’яток культурної спадщини України в Криму. Українські громадські організації презентували видане друковане видання «Культурна спадщина України в Криму: пошкодження та знищення», в якому представлено інформаційний огляд з найбільш показових фактів порушень і нищення Росією об’єктів культурної спадщини України на півострові.

Захід відбувся за ініціативи представників Крайової Ради Українців Криму (надалі КРУК) за участі народних депутатів України Богдана Яременка та Тетяни Циби. Організацію проведення заходу забезпечила громадська організація «Регіональний центр прав людини» (надалі РЦПЛ).

Презентацію інформаційного огляду «Культурна спадщина України в Криму: пошкодження та знищення» провів керівник аналітичного напрямку РЦПЛ, представник КРУК Сергій Мокренюк, один із авторів цього огляду. Він зазначив, що авторським колективом був здійснений моніторинг сучасного стану культурної спадщини в Криму.

Інформаційний огляд. Фото: ІА “Голос Криму”

Всі роботи зі збору матеріалів, які увійшли в презентований інформаційний огляд, проводилися експертами громадських організацій «Євромайдан-Крим» (Евеліна Кравченко), Українська Гельсінська спілка прав людини (Максим Тимочко) і «Регіональний центр прав людини» (Сергій Мокренюк) на базі матеріалів Крайової Ради Українців Криму, інформаційного агентства «Голос Криму» , медіа платформи «Голос Криму. Культура» і газети «Кримська світлиця».

За словами Сергія Мокренюка, робота над інформаційним оглядом розпочалася завдяки запитам прокуратури АР Крим та м. Севастополя про необхідність документувати факти знищення культурної спадщини в Криму, і частина даної інформації вже викладена в презентованому збірнику.

Зокрема, зазначив він, предметом посягань в Криму з боку РФ є культурний об’єкт Херсонес, що входить в список об’єктів Всесвітньої спадщини ЮНЕСКО, а також церква Івана Предтечі в Керчі, що належить до найдавніших зразків сакральних споруд Візантії. 

Сергій Мокренюк. Фото Андрія Іванця.

«Основні форми порушень використання культурної спадщини, які ми зафіксували в окупованому Криму, – це знищення пам’ятників, експропріація майна або примусове позбавлення власності, незаконні археологічні розкопки, вивезення артефактів, здобутих в результаті археологічних розкопок, за межі Криму, а також недотримання вимог міжнародного гуманітарного права про забезпечення і захист пам’ятників на окупованій території», – розповів Сергій Мокренюк. Він також зазначив, що всі ці порушення відбуваються за рішенням вищого політичного керівництва Російської Федерації.

В огляді також зазначенні особливостях вищезазначених порушень, а саме:

  • не визнання РФ факту окупації та застосовності міжнародного гуманітарного права (законів і звичаїв війни);
  • відсутність контролю за цією діяльністю з боку України;
  • відсутність контролю за цією діяльністю з боку світової спільноти;
  • публічність переважної більшості фактів знищення/пошкодження;
  • залучення провідних наукових закладів РФ;
  • надання руйнівної активності РФ в Криму ознак «археологічної діяльності».

Готуючи інформаційної огляд авторський колектив дійшов висновку, що є два аспекти проблеми – формування проблеми повинно відбуватися на національному рівні, але її вирішення знаходиться на міжнародному рівні.

«Що стосується формування проблеми. На нашу думку саме Міністерство культури та інформаційної політики має здійснювати моніторинг ситуації, аналізувати цю інформацію, документувати і далі передавати до Національної поліції, прокуратури АР Крим, Офісу Генерального прокурора для вжиття заходів юридичного характеру. В подальшому ці матеріали можуть бути використані КМУ, СБУ, РНБО для застосування санкцій.  Що ж стосується міжнародного рівня, то тут ми розуміємо, що на базі тих матеріалів, які зібрані на національному рівні, МЗС на міжнародному рівні може захищати інтереси України і використовувати дипломатичні заходи. Ми вважаємо, що це може бути саме інформування міжнародної спільноти під час Саміту Кримської платформи. Наступний крок – це коли Міністерство юстиції України може започаткувати включення міжнародних судів як інструменту для захисту наших інтересів», – наголосив один з авторів інформаційного огляду Сергій Мокренюк.

Тетяна Циба. Фото: РЦПЛ

Ініціативу громадськості щодо захисту культурної спадщини на тимчасово окупованій території підтримали депутати Верховної Ради України від фракції «Слуга народу» Богдан Яременко та Тетяна Циба. Під час свого виступу депутатка Тетяна Циба наголосила, що з приводу подій, які відбуваються навколо культурної спадщини в Криму, треба не просто тривожитися а починати робити активні дії. «За тиждень буде проведено спільне засідання Комітету з питань гуманітарної та інформаційної  політики саме для того, щоб напрацювати дієві вжиткові механізми: яким чином ті факти знищення культурних та археологічних цінностей правильно задокументувати, внести в реєстр і далі пустити в роботу…, щоб зрештою ми їх відбили та покарали порушників цього режиму і все ж таки спробували захистити наш Крим», – наголосила народна депутатка Тетяна Циба. Вона також зауважила, що тема культурної спадщини України в Криму повинна також стати предметом обговорення і на Саміті Кримської платформи.

У свою чергу перший заступник прокурора АР Крим та м. Севастополя Віталій Секретар зазначив, що громадські організації сьогодні є основним джерелом інформації для відкриття кримінальних проваджень.

Віталій Секретар. Фото: РЦПЛ

«Саме інформація стає основою для початку того чи іншого кримінального провадження … Сьогодні, на жаль, від профільних органів ми не отримуємо цієї інформації, тому з огляду на таку ситуацію ми вирішили отримувати цю інформацію від наших громадських організацій і фахівців, які безпосередньо займаються археологічними роботами або свого часу проводили ці археологічні роботи на території півострова, які розуміють особливості ландшафту Криму, особливості тієї чи іншої культурної цінності», – констатував заступник прокурора.

Він також повідомив, що всі факти, які зазначені в інформаційному огляді, зараз є предметом дослідження в рамках кримінальних проваджень, але захист культурної спадщини проводиться не тільки на рівні національного судочинства, а й на міжнародному. З цією метою прокуратура АР Крим та м. Севастополя зверталася до Міжнародного кримінального суду з фактами порушення використання культурної спадщини в окупованому Криму і зараз офіс прокурора Міжнародного кримінального суду вивчає можливість використання матеріалів справ для нових розглядів.

Евеліна Кравченко, кандидатка історичних наук, керівниця Інкерманської експедиції ІА НАНУ у своєму виступі наголосила на важливості збереження культурної спадщини, адже вона є свідченням нашого існування як цивілізованого суспільства і не лише українського, а європейського та взагалі світового. «Кожний окремий артефакт, кожна окрема пам’ятка є свідченням існування певного моменту людського розвитку, певної сходинки, яку людина освоїла/зробила для створення нинішнього світу…», – констатувала одна з авторок інформаційного огляду. Вона також зауважила, що українці як народ, а Україна як держава, сформовані на певній історичній території, яку історики називають Північне Причорномор’я, до якого і входить Крим як одна із складових.

Евеліна Кравченко. Фото Андрія Іванця

У своєму виступі Евеліна Кравченко наголосила на тому, що у ситуації яка склалася у сфері культурної спадщини в Криму Росія переслідує конкретні цілі. По-перше – це ідеологічні проекти, які націлені на поєднання Криму саме з історією Російською імперії починаючи з часів правління Катерини ІІ, а друге – це незаконні розкопки, які відбуваються в авральному режимі, оскільки відбувається будівництво нової воєнної інфраструктури, будівництво стратегічних об’єктів. «В цій ситуації російські музеї та наукові інституції користуються моментом для отримання нових речей для своїх фондів та експозицій,  а також для досліджень», – зазначила науковця і зауважила, що в більшості своїй російські науковці розглядають розкопки в Криму як заробіток.

Вона також навела приклад злочинного ставлення російської окупаційної влади до пам’ятки, яка входить до списку всесвітньої спадщини ЮНЕСКО. «Найбільше непокоїть ситуація з ландшафтними перетвореннями у Херсонесі…, зокрема ситуація на римській цитаделі, де було збудовано театр під відкритим небом. Тобто, на тому місці, де сиділа римська військова влада Римської імперії зараз стоїть сцена прямо на будівельних залишках, а також встановлені ряди для глядачів з сучасним обладнанням досить важким і відбуваються спектаклі», – констатувала Евеліна Кравченко.

Роман Мартиновський. Фото: РЦПЛ

Експерт РЦПЛ Роман Мартиновський наголосив на важливості піднятого питання громадськими інституціями і звернув увагу учасників заходу на недостатню підтримку моніторингу та аналізу культурної спадщини на тимчасово окупованих територій з боку державних органів влади та міжнародних інституцій. «Мене дивує позиція держави у цьому питанні. Якщо ми вже звикли до того, що держава взагалі не приділяє уваги питанням фінансової підтримки громадських організацій, а в такому напрямі про який зараз іде мова я вважаю, що це було б дуже і дуже важливо, то що стосується міжнародних донорів, нажаль, я змушений відзначити, що і з їхнього боку чомусь ця тема не знаходить належної підтримки. Свідченням того є той факт, що цей огляд було видано не завдяки фінансовій підтримці держави або донорів, а за рахунок енергій та фінансів небайдужих людей», – констатував експерт.

Головний редактор газети «Кримська світлиця», представник Крайової Ради Українців Криму Андрій Щекун проінформував учасників заходу, що тема збереження культурної спадщини в Криму піднімалася громадськістю перед державними органами влади системно починаючи з 2018 року. Зокрема, в Укрінформі неодноразово проводилися заходи, що були організовані громадською організацією  «Кримський центр ділового та культурного співробітництва «Український дім».

Андрій Щекун. Фото: РЦПЛ

Він повідомив також про те, що в 2019 та 2020 році громадськими інституціями та науковою спільнотою піднімались актуальні на той час питання, а саме: необхідності ратифікації протоколу Гаазької конвенції про захист культурних цінностей у разі збройного конфлікту 1954 року; необхідність впровадження санкцій; необхідність створення державного реєстру пам’яток культурної спадщини. «На сьогодні ці всі три складові є реалізованими державою. Перше, 30 квітня 2020 року Верховною Радою України було ратифіковано Другий протокол до Гаазької конвенції про захист культурних цінностей у разі збройного конфлікту 1954 року. Друге, 14 травня 2020 року підписано Указ Президента України, яким в дію введено рішення РНБО «Про застосування, скасування і внесення змін до персональних спеціальних економічних та інших обмежувальних заходів (санкцій), якими було застосовано санкції юридичних осіб – закладів культури, науки Російської Федерації. Третє, 25 червня 2020 року Кабінет Міністрів України на своєму засіданні прийняв постанови «Про внесення об’єктів культурної спадщини національного значення до Державного реєстру нерухомих пам’яток України (АР Крим)» та «Про внесення об’єктів культурної спадщини національного значення до Державного реєстру нерухомих пам’яток України (м. Севастополь)», – все це дає нам поштовх рухатися вперед. Ми реально піднімаємо тему і  актуалізовуємо її вже у міжнародній площині, і рухаємося правильним шляхом. Сподіваюся, що перед Самітом Кримської платформи ми актуалізуємо цю тему і вона фактично буде зрушена на державному рівні…», – зазначив представник КРУК.

Він такж зазначив, що відповідно до документів Уряд України вніс до реєстру 175 об’єктів культурної спадщини національного значення, розташованих на тимчасово окупованій території Кримського півострова – 164 в АР Крим і 11 в місті Севастополь. Також ці об’єкти виключені зі Списку обліку та охорони пам’ятників архітектури на території Української РСР.

Водночас він звернув увагу всіх учасників заходу, що в темі культурної спадщини на окупованій території відсутня повністю інформаційна складова. «Сучасний стан культурної спадщини на окупованих територіях не висвітлюється серед українців та міжнародної спільноти – у нас з цим погано… Наразі ми маємо державний телевізійний канал «Дом», який повинен в принципі реалізовувати цю інформаційну політику – це важливо, бо сьогодні в інформаційному полі висвітлюється активно тему політичного переслідування кримчан, політв’язнів Криму, а про нищення культурної спадщини на півострові практично для широкого кола суспільства майже нічого невідомо…», – зазначив Андрій Щекун.

Андрій Іванець. Фото: РЦПЛ

Кандидат історичних наук, лідер громадської організації «Таврійська гуманітарна платформа», представник КРУК Андрій Іванець  у своєму виступі наголосив на тому, що надзвичайна багата культурна спадщина України в Криму використовується, з одного боку, для легітимізації дій окупантів, для прикриття того величезного злочину – окупації, яку здійснила РФ. «Достатньо згадати як «Кримський дім» намагалися створити в Європі, а потім на Кіпрі перетворили цю організацію в «общество друзей Херсонеса» і возили незаконно із Севастополя, залучаючи до цього структури УПЦ Московського патріархату, на Кіпр. Таким чином хотіли легалізувати анексію Криму.  Лише втручання нашого посольства трохи зірвало цю акцію у 2019 році», – зазначив історик і додав, що таких прикладів є дуже багато.

З іншого боку, ще однією болючою проблемою є використання і знищення культурної спадщини, яка має значення для таких спільнот як етнічні українці та кримськотатарський народ. За сім років окупації росіяни позбавили статусу український театр, прибрали українські пам’ятники в Севастополі, зокрема Сагайдачному, Тарасу Шевченку, Військо-морським силам України, фактично вони ліквідовані.

Він також підтримав думку інших учасників заходу щодо необхідності висвітлення теми культурної спадщини  під час Саміту Кримської платформи для того, щоб міжнародна спільнота зрозуміла всю значимість цієї проблематики для України в цілому і для тих спільнот, які сьогодні піддаються дискримінації в Криму.

Олександр Павліченко. Фото: РЦПЛ

У публічному заході та обговоренні також прийняв участь директор Української Гельсінської спілки з прав людини Олександр Павліченко та представниця Міністерства закордонних справ  Руслана Лінік.

Руслана Лінік. Фото: РЦПЛ

Під час своїх виступів вони звернули увагу на необхідність вдосконалення національного законодавства, зокрема в контексті покарання за нанесення шкоди культурній спадщини; використання міжнародного інструментарію у захисті пам’яток; інформування про ситуацію з культурною спадщиною Криму та про важливість проведення більшої кількості заходів щодо захисту пам’яток національного надбання України.

Народний депутат України Богдан Яременко у своєму виступі підсумував результати фахового обговорення та презентації інформаційного огляду. Він зазначив, що ми ще і досі не усвідомили до кінця всю глибину проблеми нищення країною-окупантом нашої історичної пам’яті.  «… мало застосувати національні санкції щодо установ дуже поважних у світі – Ермітаж або Російська академія наук – інша справа добитися від світу такого ж сприйняття цих установ. Тим більше, що ми маємо всі підстави говорити жорстко, безкомпромісно, називаючи ці та інші установи інструментом новітньої колонізації», – наголосив народний обранець.

Він подякував авторам інформаційного огляду за дуже змістовну роботу по систематизації, моніторингу та виданню інформаційного огляду у презентабельному та зрозумілому вигляді, а також ГО «Євромайдан-Крим», «Регіональний центр прав людини», ГС «Українська Гельсінська спілка з прав людини», Крайова Рада Українців Криму за те, що ця робота зроблена.

Богдан Яременко. Фото: РЦПЛ

«Це перший крок, а далі знайдуться інші зацікавлені люди… Найближчим часом все це буде перекладено англійською та французкою мовами для того, щоб окрім тієї роботи про яку говорив шановний представник прокуратури, яка дуже потрібна, – це використання процесуально-правових можливостей для реакції української на злочини, які відбуваються в Криму, розгорталася й інша реакція – політико-дипломатична. Думаю, що в комбінації цих двох підходів ми і можемо реалізувати український національний інтерес – збереження культурної спадщини… або, принаймні, кодифікація і моніторинг, узагальнення, систематизація інформації про те, ким, як і з яких причин ця культурна спадщина була знищена», – наголосив Яременко.

Він також зазначив, що приєднався до роботи над проблемою збереження/захисту культурної спадщини разом з колегою Тетяною Цибою на заклик Крайової Ради Українців Криму. «…Це питання (культурна спадщина – ред.) і питання переслідування української спільноти в Криму очевидно два найменш презентовані в інформаційному полі – це, мені здається, недолік нашої загальної спільної роботи… Та тема, яка найбільше розкриває і пояснює чому Крим є українським, вона презентована в інформаційному просторі найменше і найменше поясненна західній спільноті. Думаю, що нам не треба дивуватися, чому така була квола реакція в 2014 році  на питання окупації, бачте, ми і в 2021 не завжди ініціативні у поясненні чому та чи інша територія є українською і як вона пов’язана з нами… », – констатував народний обранець і додав, що робота буде тривати далі, зокрема будуть проведені перемовини щодо презентації інформаційного огляду на  теренах ПАРЄ.

З інформаційним оглядом можна ознайомитися по QR-коду:

Відео з презентації та фахового обговорення можна переглянути тут.

Ксенія ВІЛІНСЬКА

SHARE