UA EN

29 Березня 2024

Крим в культурних проєктах України

Важливим елементом державної політики щодо деокупації та реінтеграції Криму є забезпечення включення історії та культури Криму у ширший український контекст. Одним із головних інструментів досягнення цієї мети є державна підтримка та сприяння реалізації культурних і мистецьких проєктів, що стосуються Криму. Це не лише сприяє розвитку української культури, а й формує український дискурс щодо Криму та є важливим елементом боротьби з російською пропагандою.

На сьогоднішній день, головним органом державної влади, відповідальним за «культурний напрям», є Міністерство культури та інформаційної політики України. Певний період часу міністерство було поділено на два центральні органи: Міністерство культури України та Міністерство інформаційної політики України, кожне з яких відігравало свою роль у гуманітарних аспектах політики з питань деокупації Криму. На жаль, діяльність Міністерства культури від початку окупації жодним чином не виділялась серед інших державних органів. Абсолютне нерозуміння ситуації в окупованому Криму та відсутність послідовних політичних кроків, адекватних викликам часу, це саме те, що характеризує державні органи з 2014 року.

На цей момент об’єднане Міністерство культури та інформаційної політики спрямовує та координує діяльність Українського культурного фонду і Державного агенства з питань кіно. Також до сфери управління міністерства відноситься державне підприємство «Кримський дім», утворене в 2014 році та до цього моменту залишається осередком Криму в столиці. Через зазначені установи підтримуються та реалізуються найважливіші проєкти з кримської тематики. Проте, об’єктивно найактивнішим та таким, що справляє найбільший вплив, є Український культурний фонд, створення якого є поки що одним із небагатьох прикладів успішного та ефективного рішення державної влади не тільки в контексті реінтеграції окупованих території, але і для української культури та мистецтва загалом.

Проєкти на кримську тематику

Головним завданням створеного у 2017 році Українського культурного фонду  (УКФ) є сприяння розвитку національної культури та мистецтва в державі, забезпечення сприятливих умов для розвитку інтелектуального та духовного потенціалу особистості і суспільства, широкого доступу громадян до національного культурного надбання, підтримки культурного розмаїття та інтеграції української культури у світовий культурний простір. Відбувається це шляхом фінансової підтримки проєктів, відібраних на конкурсних засадах. І за три роки своєї діяльності, УКФ не оминув теми Криму.

Проєкти на кримську тематику, реалізовані завдяки підтримці УКФ:

  • «Пам’ятки Криму: національна спадщина України», який висвітлив стан культурних пам`яток України на тимчасово окупованій території та кримських об`єктів, що входять до списку Всесвітньої культурної спадщини ЮНЕСКО. У його реалізації було залучено журналістів та науковців для фіксації та аналізу стану збереження пам’яток у непідконтрольних Україні регіонах, результатом чого стало видання загальноукраїнського науково-популярного журналу «Пам`ятки України: національна спадщина» https://ucf.in.ua/archive/5f09cc93caaba177af6af367 ;
  • проєкт «Разом», проведення тижневої літньої резиденції у м. Косів для майстрів ужиткового мистецтва, які практикують у своїй творчості кримськотатарський орнамент «Орьнек»;
  • проєкт «Альманах «Гроно» – суспільний проект кримчан для України». У першому випуску літературного альманаху «Гроно» зібрані твори кримських поетів і прозаїків, що пишуть українською мовою, а також твори українських та іноземних письменників про Крим, його минуле та сьогодення. Поряд з відомими іменами — молоді автори, майбутнє українського Криму. Більше про Альманах читайте за посиланням – “Гроно”;
  • інформаційна кампанія «Крим і Південь України — простір культур», у рамках якої створено серію відео, що демонструють спільну історію Криму та південних областей України;
  • інформаційно-просвітницький сайт «Голос Криму. Культура», метою якого є промоція збереження культурної спадщини Криму, що зазнає руйнування з боку країни-агресора. Практично реалізація проекту «Голос Криму. Культурна спадщина для нас з тобою, — і не тільки!» є продовженням діяльності громадської організації «Кримський центр ділового та культурного співробітництва «Український дім» зі збереження, підтримки культурної спадщини Криму, є фактичним продовженням реалізації проекту «Пам’ятки Криму: національна спадщина України», що був підтриманий Українським культурним фондому 2019 році. Завдання проекту — створення та успішне функціонування сайту “Голос Криму. Культура”, написання і поліпшення інформаційно-просвітницьких статей української Вікіпедії про пам’ятки культурної спадщини, історико-архітектурні об’єкти в Криму, які внесені до Державного реєстру нерухомих пам’яток України та каталогів ЮНЕСКО;
  • серія телевізійних програм «Крим. 25 років боротьби за Україну», яка складається з 25 серій і розповідає про боротьбу за український Крим, починаючи з 1991 року;
  • освітній курс «Кримські татари: історія, культура, мистецтво», у рамках якого створено серію відеороликів-лекцій та дистанційних уроків про культуру та історію кримських татар, а також підготовлено навчальний посібник «Історія Криму та кримськотатарського народу», що є важливим кроком для розвінчування російських міфів про Крим;
  • проєкт “Шлях до свободи”(музично-театральний перформанс, створений на основі документальних свідчень очевидців про Революцію Гідності, «анексію» Криму, військовий конфлікт на Сході України. Були використані, зокрема, твори кримськотатарського композитора Ескендера Бекмакбетова написані під час незаконної «анексії» Криму, присвячені депортації кримськотатарського народу);
  • видання та поширення книжки “Твори Шаміля Алядіна” із серії “Кримськотатарська проза українською” (паперові та електронні книжки);
  • розробка аудіоенциклопедії кримськотатарської культури (створено 25 пізнавальних підкастів тривалістю 10-25 хвилин кожний, що з різних сторін розкривають культуру кримських татар);
  • вистава документального театру “Кримські татари: коли ми повернемось…” про історію злочинної депортація кримськотатарського народу 1944 року;
  • підготовка номінаційного досьє з метою включення кримськотатарського орнаменту Орьнек до списку нематеріальної культурної спадщини людства ЮНЕСКО (орнамент включений до Національного переліку елементів нематеріальної культурної спадщини України в 2018 році, а в липні 2020 року внесений до попереднього списку ЮНЕСКО);
  • проєкт «Кримський дім об’єднує серця» з метою підвищення рівня обізнаності людей в різних регіонах України щодо культури кримських татар як корінного народу Криму. У рамках проєкту відбулася серія культурних заходів на кримську та кримськотатарську тематику: 1 опен-ейр концерт до Дня Незалежності у м. Києві на Поштовій площі; 6 дискусій про Крим; 5 літературних читань; 3 концерти українських гуртів; 1 майстер-клас; 1 показ фільму;
  • проєкт «Колискова країна» (анімаційний альманах) (збірка з 12 анімаційних фільмів-пісень, створених на базі українських народних колискових. Загалом у рамках проекту знято 25 фільмів. Кожен трьохвилинний фільм представляє естетику і культурну спадщину кожної з двадцяти чотирьох областей України і, звичайно, АР Крим);
  • короткометражний ігровий фільм «Кегельбан» (фільм кримськотатарського режисера Ернеса Сарихалілова присвячений Решату Аметову, кримськотатарському активісту, вбитому в Криму 2014 року).

Загалом, протягом 2017-2020 рр. за підтримки УКФ було реалізовано 15 проєктів на кримську тематику на загальну суму близько 13,5 млн гривень.

Юлія Федів, виконавча директорка Українського культурного фонду, говорить: «Зараз (у 2021 році) ми з Українським інститутом і «Кримським домом» плануємо запустити окрему програму, яка буде присвячена лише темі Криму. У лютому хочемо оголосити цей лот».

На жаль, діяльність Державного агенства з питань кіно не є настільки відкритою та інноваційною, як у випадку з УКФ. На сайті Держкіно не можна знайти результати конкурсів з відбору кінострічок для отримання державної підтримки протягом останніх років. Не дивлячись на це, з відкритих джерел відомо, що за підтримки Держкіно було створено декілька важливих стрічок про Крим:

  • документальний фільм «Крим, як це було»;
  • «Черкаси»;
  • «Додому».

Активна діяльність сформованого державного підприємства «Кримський дім» розпочалася в 2015 році. Із перших днів функціонування ДП «Кримський дім» відзначилося високим рівнем активності, особливо на фоні бездіяльності центральних органів влади. У приміщенні організації регулярно проводяться дискусії, освітні заходи, круглі столи, фотовиставки, презентації, демонстрація фільмів тощо на кримську тематику. Одним із найвизначніших проєктів є літературний конкурс «Кримський інжир / Qırım inciri», що проводиться в Києві з 2018 року. На конкурсі щороку оцінюються твори українською та кримськотатарською мовою, а за підсумками конкурсів вже вийшли дві антології творів.

Надзвичайно важливо підкреслити, що першопроходьцями у питанні формування та реалізації політики щодо деокупації півострова, у тому числі реалізації культурних проєктів, є представники громадянського сектору. З 2014 року, у період тотальної бездії органів державної влади, громадські активісти були головною рушійною силою змін та постійним джерелом тиску на державу, без якого такі інституції як УКФ могли ніколи не з’явитися.

Наприклад, у 2017 році була презентована українська кінематографічна стрічка «Межа очікування». В основу документального фільму лягли дві історії жінок – Катерини Хом’як з Волині, яка понад 1400 днів нічого не знає про долю своїх синів – Дмитра та Володимира, і  колишньої кримчанки Людмили Щекун, чоловіка якої викрали і катували напередодні незаконної анексії півострова. Стрічка про зниклих безвісти в Криму та на Донбасі потрапила до шортлиста 8-го Мадридського міжнародного кінофестивалю у категорії «Найкращий режисер документального фільму іноземною мовою». Автор сценарію – Сергій Бібік, режисер – Станіслав Цехмістренко. Проект реалізувала громадська організація «Інтерньюз-Україна» за підтримки міжнародної громадської організації Internews. 28 липня 2018 р. стрічка отримала міжнародне визнання, здобувши нагороду на 8-му Мадридському кінофестивалі у категорії «Найкращий режисер документального фільму іноземною мовою». Сотні глядачів за кордоном побачили правду про злочини Росії на нашій землі та розділили з українцями біль від втрати близьких.

Ще раніше, в 2016 році, вийшов пізнавально-просвітницький фільм «Корінні народи»  , над яким працювала творча група інформаційної агенції «Голос Криму» за експертної підтримки експертів Наталії Беліцер і Юлії Тищенко, знято в рамках проекту «Українська миротворча школа» за фінансової підтримки Посольства Великобританії в Україні. «Автори фільму ставили собі за мету розповісти про корінні народи України: караїмів, кримчаків та кримських татар. Ми спробували зробити перші кроки у здійсненні просвітницької аналітично-інформаційної діяльності щодо пізнання українців  про права корінних народів, які утворились як етнос на території нашої держави. Також  у цьому фільмі ми спробували показати думки різних людей: експертів, політиків, представників корінного народу та пересічних українців щодо питання майбутнього статусу півострову. Маємо надію, що цей фільм стане поштовхом до конструктивної дискусії в українському суспільстві», –  зазначає керівник проекту Вельдар Шукурджиєв.

Важливим проектом, який варто відзначити, є всеукраїнський онлайн-банк архівних, музейних, науково-публіцистичних, просвітницьких та інформаційно-аналітичних матеріалів “Крим – це Україна”. Створена Херсонською ОДА у співпраці з Державною архівною службою України, газетою «Кримська світлиця» та ГО «Євромайдан-Крим», онлайн-платформа містить унікальні матеріали щодо історії та сучасності Кримського півострова.

Також у рамках проєкту «Ukraїner» спільно з державною установою  «Український існтитут», який знаходиться в сфері управління МЗС, презентовано проєкт «Рідний Крим», під час реалізації якого створено 4 VR-відео про спогади відомих кримчан про Крим до окупації.

Ще раніше, в 2016 році вийшов пізнавально-просвітницький фільм «Корінні народи», над яким працювала творча група інформаційної агенції «Голос Криму»  при експертній підтримці експертів Наталії Беліцер і Юлії Тищенко, знято в рамках проекту «Українська миротворча школа» за фінансової підтримки Посольства Великобританії в Україні. «Автори фільму ставили собі за мету розповісти про корінні народи України: караїмів, кримчаків та кримських татар. Ми спробували зробити перші кроки у здійсненні просвітницької аналітично-інформаційної діяльності щодо пізнання українців  про права корінних народів, які утворились як етнос на території нашої держави. Також  у цьому фільмі ми спробували показати думки різних людей: експертів, політиків, представників корінного народу та пересічних українців щодо питання майбутнього статусу півострову. Маємо надію, що цей фільм стане поштовхом до конструктивної дискусії в українському суспільстві», –  зазначає керівник проекту Вельдар Шукурджиєв.

Висновки

Як зазначив заступник генерального директора Українського інституту Алім Алієв: «Ми відкриваємо півострів заново не тільки для України, але і для всього світу». Реалізація культурних проєктів, які б формували єдиний загальноукраїнський простір – це саме те, чого дуже не вистачало країні до 2014 року. Початок окупації змусив державу переосмислити гуманітарну політику та розпочати формування єдиного українського культурного простору. Але відбулося це лише завдяки безперервному тиску та професійній роботі з боку громадянського суспільства, представниками якого були розроблені стратегії та шляхи їх реалізації задовго до появи перших ознак формування спроможних органів державної влади. Створення Українського культурного фонду – найкращий приклад зміни підходів до «культурної» політики. Завдяки цьому, активні громадяни та громадські організації отримали неймовірну можливість для реалізації власних мистецьких проєктів за підтримки держави. Реалізація мистецьких проєктів на кримську тематику має ще й стратегічне значення, оскільки є невід’ємною частиною державної політики з деокупації та реінтеграції Криму.

Завдяки активній діяльності громадської організації «Кримський центр ділового та культурного співробітництва «Український дім» з 2019 року у напрямку комунікативного діалогу в форматі «круглих столів» з представниками органів влади та громадськості було зміцнені позиції державної політики України щодо збереження культурної спадщини в Криму. 12 жовтня 2020 року в Києві відбувся круглий стіл «Окупований Крим і археологічна спадщина», що був організований та проведений громадською організація «Кримський центр ділового та культурного співробітництва «Український дім» спільно з громадською організацією «Євромайдан-Крим», Науково-дослідним Інститутом українознавства Міністерства освіти і науки України, громадською організацією «Таврійська гуманітарна платформа», громадською організацією «Регіональний центр прав людини» та Інститутом археології Національної Академії наук України.

На заході були обговорені питання імплементації ІІ протоколу Гаазької конвенції про захист культурних цінностей в разі збройного конфлікту 1954 р., діяльності в цьому напрямку органів державної влади України, впровадження прийнятих Верховною Радою України змін до законодавства у зв’язку із проходженням справи по «скіфському золоту», протидії агресору в гібридній війні ті ін.

Андрій Щекун, представник громадської організації «Кримський центр ділового та культурного співробітництва «Український дім» зазначив: «Це вже третій наш захід, що направлений на збереження культурної спадщини в Криму, перші два проходили в Укрінформі 2019 року. Саме завдяки цим комунікаціям вдалося актуалізувати питання необхідності ратифікації парламентом ІІ Протоколу Гаазької конвенції про захист культурних цінностей в разі збройного конфлікту 1954 р. та введення санкцій проти культурно-мистецьких інституцій та державних органів влади Російської Федерації. Ратифікація  ІІ Протоколу Гаазької конвенції  у квітні 2020 року, а санкції були введені у травні 2020 року. Що є важливим чинником в державні політиці з питань деокупації Криму».

29 травня 2019 року круглий стіл «Пам`ятки Криму – сучасний стан культурної спадщини України»є

30 вересня 2019 року презентація спеціального номеру журналу «Пам’ятки України: національна спадщина» в форматі проведення круглого столу на тему: «Пам’ятки Криму – сучасний стан культурної спадщини України».

До обговорення також долучились представники Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій, Міністерства культури та інформаційної політики, Прокуратури Автономної Республіки Крим та м. Севастополя, Представництва Президента України в Автономній Республіці Крим, журналісти і громадські діячі.

Підсумком роботи круглого столу стало прийняття спільної резолюцію із рекомендаціями органам державної влади.

Сергій Мокренюк, екскерівник управління з питань АР Крим та м. Севастополь Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій, який свого часу готував документи для введення санкцій  проти Російської Федерації, що були введені в дію Указом Президента України 14 травня 2020 року, констатував у своїй статті «Культурна спадщина: санкційні механізми та їх роль у боротьбі з Російською агресією» стратегічні завдання, що повинні бути в пріоритеті державної політики України.

«Закон України «Про національну безпеку» визначає загрози національній безпеці України як явища, тенденції і чинники, що унеможливлюють чи ускладнюють або можуть унеможливити чи ускладнити реалізацію національних інтересів та збереження національних цінностей України». Відповідно, дії Російської Федерації, що направлені на знищення та/або привласнення культурної спадщини України на окупованій території, є загрозою національній безпеці України.

Таким чином, питання культурної спадщини на окупованих територіях ми маємо розглядати як безпекове питання. Захист культурної спадщини на окупованих територіях, переслідування фізичних та юридичних осіб, чиї дії несуть загрозу є інструментом відсічі військової агресії Російської Федерації.

Міністерство культури (як і інші міністерства в своїх сферах відповідальності) має вийти з ролі спостерігача і стати окремим “бойовим” підрозділом держави в боротьбі з окупантом. Для цього необхідно просто виконувати завдання, що вже визначені Мінкульту діючим законодавством. Мінкульт має здійснювати постійний моніторинг стану збереження культурної спадщини України на окупованих територіях, стану дотримання Російською Федерації норм міжнародного права щодо охорони культурної спадщини на окупованих територіях, і щомісяця, щокварварталу видавати публічно звіти про результати моніторингу. Лише за таких умов у суспільства з’являється об’єктивна інформація про стан збереження культурної спадщини. І лише за таких умов з’являється дискурс. Тоді наше суспільство насправді може усвідомити і відчути, що в Криму наша спадщина, що наша спадщина – це наші інтереси, що спадщину треба досліджувати, що знищення пам’яток культурної спадщини в Криму треба документувати. І якщо у міністерства культури на сьогодні не вистачає спроможності, то щонайменше має бути чітко артикульовано бажання служити своїй державі. Саме за таких умов на допомогу прийдуть науковці, які не працюють в органах державної влади. На жаль, поки і моніторинг стану культурної спадщини, і оприлюднення інформації про виявлені порушення і документування фактів знищення культурної спадщини  виконують лише представники громадянського суспільства. Проте, нагадаю, що волонтери лише підтримують спроможність держави, але не замінюють її інституції», – констатував Сергій Мокренюк.

Іван КРИМСЬКИЙ

Колаж Вікторія Букет

Сім причин звільнити Крим

Деокупація і реінтеграція АР Крим і Севастополя є категоричним імперативом для української нації та має ним стати для цивілізованої частини людства загалом.  «Крим – це Україна!» –

АВТОНОМІЇ: поняття, класифікація, позитивні та негативні наслідки утворення на досвіді іноземних країн і ситуація в Україні (частина І)

У статті «Про права корінних народів та імплементація їх у законодавство України», що опублікована на сайті інформаційної агенції “Голос Криму” досліджувалось питання самовизначення корінних народів, а саме:

АВТОНОМІЇ: поняття, класифікація, позитивні та негативні наслідки утворення на досвіді іноземних країн (частина ІІ)

Як зазначалося у статті «Про права корінних народів та імплементація їх у законодавство України», зміст принципу самовизначення народів більш докладно розкривається в Декларації про принципи міжнародного права,

29 Березня 2024