Ганебна діяльність держави за останні 7 років по відношенню до кримчан скасована

350

1 липня 2021 року Верховна Рада України 328 голосами скасувала Закон України «Про створення вільної економічної зони «Крим» та про особливості здійснення економічної діяльності на тимчасово окупованій території України». Цей закон був ухвалений українським парламентом і набрав чинності 27 вересня 2014 року.

У цей день прийнято інший комплекс законопроєктів, поданих народними депутатами України Рустемом Умєровим, Марією Мезенцовою, Ярославом Железняком, спрямованих на скасування вільної економічної зони «Крим», зокрема: № 5502 – про визнання таким, що втратив чинність Закону України “Про створення вільної економічної зони «Крим» та про особливості здійснення економічної діяльності на тимчасово окупованій території України” та про внесення змін до деяких законодавчих актів України, № 5503 про внесення змін до Митного кодексу України у зв’язку із прийняттям Закону України «Про визнання таким, що втратив чинність Закону України «Про створення вільної економічної зони «Крим» та про особливості здійснення економічної діяльності на тимчасово окупованій території України» та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» та № 5501 про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких інших законодавчих актів України щодо адміністрування податків і зборів на тимчасово окупованій території Автономної Республіки Крим та міста Севастополя. Про це повідомляє Представництво Президента в Автономній Республіці Крим.

Центр прав людини «ZMINA» на сайті організації охарактеризував довгоочікувану подію: «Статус «нерезидентів», дискримінація, принизливий перелік речей, які можна провозити через адміністративний кордон… тепер все це для кримчан в минулому. Депутати ухвалили історичне рішення і нарешті скасували закон про ВЕЗ «Крим»».

У матеріалі правозахисниці Альони Луньової виокремленні 5 основних позитивних змін для мешканців окупованого півострова, що відбудуться найближчим часом:

1.Відновлення статусу резидентів України для мешканців Криму. Статус «нерезидентів» для кримчан став найбільш наочним наслідком запровадження режиму ВЕЗ «Крим» на тимчасово окупованій території. Хоча закон прямо не передбачав такого обмеження, Національний банк України власною постановою ще 2014 року ввів спеціальні норми щодо застосування валютного законодавства під час режиму тимчасової окупації на території ВЕЗ «Крим». Через це тривалий час громадяни України, які мали кримську реєстрацію, не могли відкрити банківські рахунки та отримувати послуги на підконтрольній уряду України території (спочатку взагалі, а потім – без оформлення довідки про взяття на облік ВПО). Ці обмеження були зняті НБУ лише в березні 2020 року. Але в податковій та митній сферах кримчан продовжували вважати «нерезидентами». Це призводило до того, що в разі продажу чи обміну об’єктів нерухомого або рухомого майна, прийняття спадщини особами, які мають реєстрацію місця проживання на території Криму, ці доходи оподатковуються за завищеними ставками для нерезидентів. Після ухвалення законопроєктів про скасування ВЕЗ «Крим» кримчани знову вважаються резидентами у всіх сферах, зокрема податковій.

2. Суттєве спрощення порядку перевезення речей через адміністративний кордон з тимчасово окупованим Кримом. Зі скасуванням ВЕЗ «Крим» на перетин адміністративного кордону з тимчасово окупованою територією припиняють поширюватися норми Митного кодексу України, зокрема статті 370, що визначає фактично вичерпний перелік речей, які можна перевозити через адміністративний кордон. Окрім того, що цей перелік є застарілим (наприклад, він передбачає, що можна провозити один переносний радіоприймач, одну друкарську машинку тощо), сама логіка існування певного списку дозволених речей суперечить здоровому глузду та не відповідає потребам жителів окупованої території. Тому підтриманий учора законопроєкт 5502 визначає, що замість списку дозволених буде визначений перелік і обсяги (вартість / вага / кількість) обмежених або заборонених до переміщення речей. Такий список визначатиме Мінреінтеграції, як це вже зроблено для перетину лінії розмежування на сході.

3. Усунення законодавчих умов щодо обміну персональними даними пенсіонерів, які мають зареєстроване місце проживання в Криму, з органами влади країни-агресора. Так, залишається норма про те, що виплата пенсій громадянам України, які проживають на тимчасово окупованій території, здійснюється в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України. Проте вилучається законодавча вимога щодо необхідності підтвердження, що пенсіонер, який має зареєстроване місце проживання в Криму, не отримує пенсію від уповноважених органів Російської Федерації. Існування такої норми зараз призводить до обміну персональними даними Пенсійного фонду України з країною-агресором та є підставою у відмові в нарахуванні пенсійних виплат для громадян, які більшість життя працювали та сплачували податки й збори на території України.

4. Забезпечення доступу кримчан до безоплатної вторинної правової допомоги. Так, зміни до Закону України «Про безоплатну правову допомогу» дають можливість отримати безоплатну вторинну правову допомогу для жителів тимчасово окупованої території без довідки переселенця. Зокрема, жителі Криму зможуть отримувати правові послуги з представництва їхніх інтересів у судах, інших державних органах, органах місцевого самоврядування, допомогу в складанні документів процесуального характеру щодо питань, пов’язаних із захистом порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб у зв’язку зі збройною агресією Російської Федерації та тимчасовою окупацією території України.

5. Створення можливості закінчити спадкові справи, які були початі до тимчасової окупації Криму.

Зміни до Закону України «Про нотаріат» дають можливість закінчити спадкові справи, які були початі, але не закінчені до початку окупації. Наразі закон обмежує роботу нотаріуса нотаріальним округом. Тобто якщо нотаріус працює по Києву, то проводити роботу в Полтаві він не може. Після окупації більшість нотаріусів не припинила своєї діяльності на окупованій території, але вони не передали справ колегам. Саме тому спадкоємці не мають можливості закінчити процес спадкування. Для таких випадків і запроваджується можливість звернення до іншого нотаріуса на підконтрольній території України задля завершення процесу спадкування.

Народний депутат України від фракції «Голос» та один із авторів цього законопроекту Рустєм Умєров визначив ще одну важливу складову – це питання постачання Дніпровської води Північно-Кримським каналом до тимчасово окупованого Кримського півострову. «Жодних перемовин щодо подачі води в Крим! Тепер на рівні закону. Парламент України заборонив постачання води до моменту повної деокупації півострову. Це ми прописали в законі про скасування вільної економічної зони «Крим». А якщо у когось будуть спроби паразитувати на цій темі, ми їх стримаємо. Україна не буде давати воду в Крим, щоб забезпечувати водою путінські військові бази. Це питання національної безпеки», – зазначив народний обранець на своїй сторінці у Фейсбук.

Що для кримчан з тимчасово окупованої території півострову означає практична площина скасування ВЕЗ «Крим»? Про це Постійний представник Президента в АР Крим Антон Кориневич розповів інформаційному виданню «Юридична газета». Він також роз’яснив функціонування і російського закону про вільну економічну зону «Крим», що також був ухвалений у 2014 році.

«… – Російська Федерація дійсно створила на тимчасово окупованій території Кримського півострова так звану «вільну економічну зону», однак варто враховувати, що нею може скористатися дуже обмежене коло осіб.

По-перше, участь у відповідній програмі можуть брати лише новоутворені суб’єкти господарювання. По-друге, мінімальна сума інвестиційного проєкту для участі складає 3 млн рублів (близько 40 тис. доларів США). Більшість наших громадян, які проживають на тимчасово окупованій території, не мають можливості для участі. Відповідний проєкт розрахований, насамперед, на громадян Російської Федерації, які мають відповідні кошти та яким під запропоновані бізнес-проєкти незаконно виділяють кримські землі.

Тому говорити про так звану «вільну економічну зону» від окупантів не доводиться. Це переважно спосіб розпродати Крим росіянам і при цьому змінювати демографічний склад населення.

Окупаційна влада намагається зробити окупований Кримський півострів інвестиційно привабливим, оскільки тимчасово окуповані території більше ніж на дві третини дотуються з Федерального бюджету РФ. Однак санкційна політика міжнародного співтовариства робить інвестування у Крим та ведення там бізнесу іноземними великими компаніями вкрай ризикованим рішенням.

Тому з 2017 р. місцева окупаційна «влада» півострову просить окупаційний парламент внести у федеральне законодавство зміни шляхом введення особливих адміністративних районів в АРК та м. Севастополі, головною «перевагою» якого стане конфіденційність інвесторів з інших регіонів як спосіб захисту від західних санкцій», – пояснює Представник Президента в АР Крим юридичному виданню.

Громадські інституції, кримчани з 2014 року закликали Кабінет Міністрів України, парламент України, Президента України скасувати цей ганебний, на їх думку, законопроект.

Рішення щодо необхідності скасування ВЕЗ «Крим» були прийняті на І Всеукраїнському з’їзді вимушених переселенців з Криму в 2014 році, згодом на ІІ Всеукраїнському з’їзді вимушених переселенців з Криму в 2015 році, що організовувала громадська спілка «Координаційна Рада організацій вимушених переселенців з Криму».

21 червня 2016 року громадський активіст Андрій Щекун  на сайті інтернет-представництва президента України зареєстрував петицію щодо скасування Закон України «Про створення вільної економічної зони (ВЕЗ) «Крим» і про особливості здійснення економічної діяльності на тимчасово окупованій території України». «Протягом вже 2,5 років ми добиваємося скасування Закону України «Про створення вільної економічної зони (ВЕЗ) «Крим» і про особливості здійснення економічної діяльності на тимчасово окупованій території України». Фактично, в рамках скасування його і була блокада, яку організовував Меджліс кримськотатарського народу. Стратегічна мета так і не була досягнута. Сьогодні цей закон дозволяє фактично і надалі дискримінувати кримчан за регіональною ознакою», – пояснив у коментарі Крим.Реалії  мету петиції Андрій Щекун.

Громадський активіст вважає, що Верховна Рада України ухвалила цей закон із порушеннями Закону України «Про загальні засади створення і функціонування спеціальних (вільних) економічних зон». Саме цим законом визначено, що створення вільних економічних зон повинно узгоджувати з місцевими органами влади Криму і Севастополя, які на той момент вже були окуповані Росією. І такого рішення-узгодження Верховна Рада Автономної Республіки Крим не приймала. Адже 15 березня 2014 року Верховна Рада України ухвалила постанову про дострокове припинення повноважень Верховної Ради Автономної Республіки Крим 6 скликання (№4461). ВР постановила що відповідно до пункту 28 частини першої статті 85 Конституції України, абзацу п’ятого частини першої статті 22 Конституції Автономної Республіки Крим, частини шостої статті 4 Закону України «Про Верховну Раду Автономної Республіки Крим», враховуючи Висновок Конституційного Суду України у рішенні № 2-рп/2014 від 14 березня 2014 року у справі про проведення місцевого референдуму в АРК щодо порушення Верховною Радою Криму Конституції України, Верховна Рада України постановляє достроково припинити повноваження Верховної Ради Автономної Республіки Крим.

Завдяки впевненим діям і зусиллям громадськості у грудні 2014 року було підписано Меморандум з міжфакційним депутатським об`єднанням «Крим», де також одним із стратегічних пунктів було скасування Закону України «Про ВЕЗ «Крим». Після чого відбулися комітетські (2015 та 2016 роки) і парламентські (2016 рік) слухання з питань тимчасово окупованої території АР Крим та м. Севастополя. І як наслідок, – реальний юридичний документ: Постанова Верховної Ради України 1602-VIII від 22 вересня 2016 року «Про Рекомендації парламентських слухань на тему: “Стратегія реінтеграції в Україну тимчасово окупованої території Автономної Республіки Крим та міста Севастополь: проблемні питання, шляхи, методи та способи” .

У парламентських рекомендаціях була закріплена необхідність  визнання таким, що втратив чинність, Закон України «Про створення вільної економічної зони «Крим» і про особливості здійснення економічної діяльності на тимчасово окупованій території України».

На переконання Андрія Щекуна, весь цей період – 7 років окупації  – ми були очевидцями і спостерігали битву, в повному сенсі цього слова, кримських громадських активістів за права та свободи всіх кримчан, що залишилися проживати на тимчасово окупованій території, з представниками державних органів влади власної країни. «З одного боку – це успішний досвід, коли громадськість перемагає бездарну державну політику по відношенню до своїх громадян у питаннях деокупації та реінтеграції Криму, а з іншого боку – це ганебна діяльність держави за останні 7 років по відношенню до своїх же громадян ( дискримінація, порушенню прав та свобод), що негативно відобразилося як на життю багатьох людей, так і на іміджі держави в цілому. Краще б стільки зусиль було покладено на вирішення стратегічної мети – наближення того часу, коли ми відновимо територіальну цілісність України, поверненню наших політв’язнів та інших нагальних питань деокупації Кримського півострову. Тому, як на мене, радість від адекватного рішення, скасування ганебного закону, затьмарює  злість до бездарного керівництва представників державних органів влади нашої країни»,– констатував громадський активіст, представник Крайової Ради Українців Криму.

Олекса БЕСКИД

SHARE