20 січня 2021 року за ініціативи Комітету з питань зовнішньої політики та міжпарламентського співробітництва у співпраці з комітетами з питань прав людини, деокупації та реінтеграції тимчасово окупованих територій у Донецькій, Луганській областях та Автономної Республіки Крим, міста Севастополя, національних меншин і міжнаціональних відносин та з питань національної безпеки, оборони та розвідки відбулися спільні комітетські слухання на тему: «Зовнішньополітичні аспекти деокупації АР Крим та міста Севастополь: парламентський вимір» в режимі відеоконференції.

У спільних комітетських слуханнях взяли участь народні депутати України, представники Уряду, Офісу Президента України, неурядових організацій, правозахисних організацій та ЗМІ.

Учасники слухань обговорили поточний стан окупованих територій АР Крим та міста Севастополь, санкції проти Російської Федерації як інструмент деокупації, необхідні правові зміни для прискорення деокупації, роботу груп Верховної Ради з міжпарламентських зв’язків з ключовими партнерами в цих питаннях, діяльність народних депутатів у рамках постійних делегацій Верховної Ради у міжнародних парламентських асамблеях в контексті деокупації.

У своєму вступному слові Голова Комітету Верховної Ради України з питань зовнішньої політики та міжпарламентського співробітництва Олександр Мережко наголосив на необхідності консолідації зусиль усіх гілок влади, усіх міністерств та відомств, громадських організацій та суспільства, представників ЗМІ та наукових кіл, української діаспори задля деокупації Криму. О.Мережко підкреслив, що у цьому процесі парламент України, народні депутати України, постійні делегації Верховної Ради України у міжнародних парламентських організаціях, депутатські групи з міжпарламентських зв’язків  мають відігравати свою важливу і визначальну роль.

Постійний представник Президента України в АР Крим Антон Кориневич наголосив на важливості розробки Стратегії реінтеграції під егідою Ради національної безпеки та оборони України. Цю тезу підтримали учасники слухань.

Народний депутат України, член Комітету з питань зовнішньої політики та міжпарламентського співробітництва Богдан Яременко зазначив, що зроблено чимало для інформування світового співтовариства про ситуацію в Криму. За його словами, потрібно акцентувати увагу не лише на порушення політичних прав, а й необхідності дотримання соціально-економічних прав і збереження майна.

Перша заступниця Міністра закордонних справ України Еміне Джапарова представила модель Кримської платформи, яка працюватиме на рівні глав держав і урядів, міністрів закордонних справ, парламентів, експертів. Еміне Джапарова окреслила ключові напрями діяльності Кримської платформи, серед яких: міжнародна політика невизнання спроби анексії Криму, ефективність санкцій та їх посилення, безпека, права людини та міжнародне право, екологічні та економічні наслідки окупації. Вона також повідомила, що 23 серпня 2021 року заплановано провести інавгураційний саміт Кримської платформи.

Голова Меджлісу кримськотатарського народу Рефат Чубаров висловив позицію щодо необхідності залучення до роботи Кримської платформи Меджлісу.

Учасники слухань також обговорили завдання у законодавчій площині, спрямовані на деокупацію Криму політико-правовими засобами. Народний депутат України Мустафа Джемілєв окреслив необхідні законодавчі ініціативи, спрямовані на захист прав корінного народу та прискорення деокупації Криму.

Голова постійної делегації Верховної Ради в Парламентській асамблеї Ради Європи (ПАРЄ) Марія Мезенцева відзначила важливість створення неформальної Кримської платформи на майданчику ПАРЄ та залучення держав до цієї проблеми.

За результатами обговорення порушених питань на комітетських слуханнях будуть підготовлені відповідні рекомендації. А ми вирішили зібрати найцікавіші заяви та акценти у виступах учасників слухань.

Говорили про…

Перший заступник міністра закордонних справ Еміне Джеппар під час комітетських слухань у Верховній Раді повідомила що до 26 лютого Рада національної безпеки та оборони України може схвалити стратегію деокупації тимчасово окупованого Росією Криму. За її словами цей документ Міністерство закордонних справ України спільно з Представництвом президента України в АРК направили на розгляд РНБОУ.

«Коли ми тільки починали розробляти архітектуру і бачення «Кримської платформи», ми разом з Постійним представництвом президента в АРК ініціювали розробку своїх частин стратегії деокупації і, синхронізуючи з урядом і профільним Міністерством тимчасово окупованих територій, відправили їх на розгляд РНБО. Ми очікуємо, що у символічну дату 26 лютого у нас буде тематичне засідання РНБО і ухвалення подібної стратегії. Я знаю точно, що робота над цим ведеться», – наголосила вона.

В окупованому Росією Криму проводиться примусова вакцинація українських громадян невідомою вакциною. Про це сказав у своєму виступі постійний представник президента України в Автономній Республіці Крим Антон Кориневич.

«Ми маємо факти, по суті, примусової вакцинації наших громадян невідомо чим, невідомо якою вакциною, невідомо якої якості. Так звана російська окупаційна влада показала себе абсолютно нездатною забезпечити належний санітарно-гігієнічний стан в Криму – це і відсутність належної кількості госпітальних ліжок, це і відмова в госпіталізації громадян, це і переміщення хворих на COVID-19 з шпиталів до санаторіїв, де їм не надається відповідна медична допомога», – додав Кориневич.

Він зазначив, що українські громадяни в Криму не мають можливості за власним бажанням зробити тест, а очікування швидкої допомоги може тривати до 24 годин.

«Увага Парламенту до питань деокупації та реінтеграції Криму є дуже важливою. Для належної та ефективної реалізації Кримської платформи Україні необхідно зробити свою домашню роботу для того, щоб показати нашим міжнародним партнерам, що Україна може і хоче працювати задля деокупації та реінтеграції АР Крим та міста Севастополя», – зазначив Антон Кориневич.

За його словами, для сімей засуджених політв’язнів, серед яких є і представники Кримської солідарності, надається матеріальна допомога.

«Ми намагаємося допомагати нашим громадянам. При Міністерстві з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій працює міжвідомча комісія, яка вирішує питання надання матеріальної допомоги сім’ям політв’язнів», – повідомив Кориневич.

Представниця Кримської правозахисної групи Ольга Скрипник порушила проблему доступності до базових ліків для кримчан і відсутності можливості лікуватися від COVID-19. Також вона наголосила, що крім цього потрібно порушувати перед міжнародною спільнотою тему примусової мобілізації. За її даними понад 28 тисяч громадян незаконно призвано на строкову службу.

Моніторинг Кримської правозахисної групи показав, що близько 120 аптек в окупованому Криму не мають необхідних у період пандемії COVID-19 препаратів.

«Кримська правозахисна група провела недавно моніторинг доступу до ліків, які необхідні для лікування пневмонії після ускладнень від COVID-19. Ми перевірили не менш ніж 124 аптеки в Криму і за результатами моніторингу встановили, що кримчани не мають доступу до базових ліків, необхідних для лікування наслідків пневмонії. Це чіткий перелік ліків, які навіть Всесвітньою організацією охорони здоров’я зазначені як необхідні, але в наявності цих ліків у Криму немає», – повідомила Скрипник.

Крім того, зазначила вона, багатьох кримчан, які мають ускладнення після COVID-19, не госпіталізують до стаціонарів, а відправляють лікуватися додому, «щоб знизити статистику захворюваності».

«Тож люди не можуть отримати медичну допомогу – і не можуть вдома лікуватися за протоколами лікарів через відсутність ліків», – констатувала керівниця правозахисної організації.

Народний депутат Рустем Умєров нагадав, що в грудні минулого року було створено міжфракційне депутатське об’єднання «Кримська платформа». До його складу увійшло 42 народних депутатів. Один з основних напрямів діяльності МФО – міжнародна співпраця щодо консолідації зусиль задля звільнення політичних в’язнів, інтенсифікація діалогу з міжнародними партнерами. Також він наголосив на проблемах політичних в’язнів. За його даними, наразі в Криму – від 100 до 150 політичних в’язнів, з них 119 – кримські татари.

Голова Меджлісу кримськотатарського народу Рефат Чубаров висловив позицію щодо необхідності залучення до роботи Кримської платформи Меджлісу. Також політик наголосив на тому, що потрібно проаналізувати попередні напрацювання у кримській тематиці, 2014-2016 років. Ці напрацювання зібрано у Постанові Верховної Ради України “Про Рекомендації парламентських слухань на тему: «Стратегія реінтеграції в Україну тимчасово окупованої території Автономної Республіки Крим та міста Севастополь: проблемні питання, шляхи, методи та способи» і взяти до уваги при формуванні нових рекомендацій.

Учасники слухань також обговорили завдання у законодавчій площині, спрямовані на деокупацію Криму політико-правовими засобами. Народний депутат Мустафа Джемілєв окреслив необхідні законодавчі ініціативи, спрямовані на захист прав корінного народу та прискорення деокупації. Джемілєв також вважає, що Україна повинна законодавчо прописати кримінальну відповідальність громадян Росії, які в роки окупації заселились до Криму.

Народний депутат наголосив, що з моменту окупації Росія проводить активну політику витіснення корінного населення і заселяє Крим власними громадянами. За різними оцінками, до Криму вже заселені понад пів мільйона громадян країни-окупанта. Така колонізація, нагадує Джемілєв, згідно Женевської конвенції, належить до військових злочинів, і Україна має вживати заходів, аби зупинити її.

«Пропоную в проєкті резолюції слухань запропонувати Верховній Раді прийняти закон, який передбачає відповідальність за незаконний перетин українського кордону і заселення на окупованій частині України»,  – підкреслив депутат.

Українська делегація в Парламентській асамблеї Ради Європи ініціює створення «Кримської платформи» на майданчику Асамблеї. На цьому наголосила народний депутат від «Слуги народу» Марія Мезенцева.

«Це неформальна платформа підтримки, в Україні вже започаткована як «Кримська платформа», таку ж назву вона буде мати на теренах ПАРЄ. Ми спрямуємо відповідні листи членам ПАРЄ. Ми погоджуємо, чи буде це стосуватися делегації Російської Федерації», – зазначила очільниця делегації.

Мезенцева прогнозує, що до ініціативи доєднаються 30-40 делегатів.

«Але ми будемо працювати, щоб і географічно віддалені від України країни ПАРЄ долучилися до неї», – додала парламентарій.

За результатами обговорення порушених питань на комітетських слуханнях будуть підготовлені відповідні рекомендації.

Думки з огляду…

Представники громадськості та експерти називають захід не дуже результативним, а деякі  розкритикувала його як за змістом проведення, так і за сутністю поставлених питань на заході, що організовувався представниками парламенту України.

Так, Сергій Мокренюк, колишній керівник Управління з питань АР КРим та м. Севастополя МінТОТ, один із представників Крайової Ради Українців Криму (КРУК) назвав захід неконструктивним та наголосив на тому, що нині немає з ким серед посадовців в державних органах влади працювати по кримській темі:

Сергій Мокренюк

«Я знав, що все погано, але не думав, що настільки. Жодного конструктиву. Розмови про процес, а не про результат. Пусті балачки про форму, а не про зміст. Порожнеча. Спікери – народні депутати, урядовці – декілька раз повторили тезу про відсутність органу, який займається Кримом. Це страшно. Вкотре роблю висновок, що політика по Криму з’явиться лише тоді, коли політичні сили, які сьогодні представлені в парламенті та в уряді зміняться. Наразі варіантів для продуктивної співпраці з ними я особисто не бачу. Нам залишається лише готуватися до виборів чи іншої зміни влади. Залишається працювати з місцевою владою. Підтримувати тих, хто має фах, досвід, спроможність. Залишається працювати персонально і підтримувати тих окремих адекватних чиновників, які досі працюють в органах державної влади України, яких Зеленський та його рада не змінили ще. Задача таких чиновників – зменшити негативні наслідки діяльності команди Зеленського—Шмигаля. В будь-якому разі у нас мають бути готові пакети рішень, які треба буде імплементовавувати одразу після зміни діючих «очільників».

 Свою думку з приводу слухань висловив екс-представник Президента в АР Крим, професор, експерт «Асоціація реінтеграції Криму» Борис Бабін:

Борис Бабін

«Проведення міжкомітетських слухань щодо деокупації Криму є безперечно корисним фактом, адже відповідні питання мають бути постійно на парламентському порядку денному. Але на жаль, слухання самої Верховної Ради з питання стратегії деокупації та реінтеграції Криму, передбачені ще парламентською постановою від 4 лютого 2020 р. за минулий рік так і не відбулися. При цьому розробку та навіть затвердження відповідної стратегії Радою національної безпеки та оборони вже анонсоване на лютий 2021 року. Тому, звісно, підготовка відповідних документів має носити системний характер та носити характер експертних доробок, а не політичних гасел. Характерно, що на міжкомітеських слуханнях, крім народних депутатів та членів Меджлісу, взяли участь лише декілька представників виконавчої влади, насамперед з МЗС. Водночас профільне міністерство, очолюване віце-прем’єром Олексієм Резніковим, наразі, анонсувало для громадського обговорення власний обсяжний законопроект з питань реінтеграції Криму та Донбасу. Не зупиняючись детально на системних недоліках відповідного проекту (хоча, наскільки мені відомо, низка інституцій вже спрямувала відповідні критичні відгуки щодо нього до Уряду), хочу як мінімум зазначити, що на парламентських слуханнях йшлося про одне, а в урядовому проекті – про дещо інше. Тому упевнений, що парламентській законотворчій процедурі щодо деокупацїі Криму дійсно має передувати схвалення РНБО та затвердження указом Президента стратегічного документу щодо окупованих територій із широкою непублічною частиною. А ось надалі дійно буде необхідно багато якісної правотворчої та організаційної роботи, де позиції Уряду та Верховної Ради повинні стати синхронізованими».

Андрій Щекун, головний редактор газети «Кримська світлиця» зауважив, що до розробки рекомендацій парламентських слухань 2021 року обов’язково повинна долучитися Крайова Рада Українців Криму, а також переконаний, що потрібно проаналізувати попередні напрацювання парламенту і подивитися наскільки вони реалізовані:

Андрій Щекун

«Конструктивно виступив Рефат Чубаров щодо необхідності проаналізувати те, що було напрацьовано попередниками ( у тому числі і те, що ми всі як громадськість робили в 2014-2016рр.) і закріплено Постановою Верховної Ради України “Про Рекомендації парламентських слухань на тему: “Стратегія реінтеграції в Україну тимчасово окупованої території Автономної Республіки Крим та міста Севастополь: проблемні питання, шляхи, методи та способи”, – і взяти до уваги при формуванні нових рекомендацій.

На жаль, цього так і не було зроблено. Спікери ставили багато завдань, апелюючи тими чи іншими фактами та роз’ясненнями. У слуханнях 90% піднімалися питання, що вже законодавчо закріплені, але не виконуються. Не поставлені чіткі вимоги виконання законодавчих актів перед Кабінетом Міністрів України. Насправді, цьогорічні комітетські слухання виглядали гнітюче, адже  у більшості випадків – це було «переливання з пустого в порожнє». Таке враження, що захід для «галочки» та активізації проведення заходів перед черговою річницею тимчасової окупації Криму. Коли стратегічно намагаються винести в основу питання «Кримської платформи», – слід усвідомити і зрозуміти те, що ідея проведення за ініціативи МЗС міжнародного заходу «Кримська платформа» – це не черговий річний форум, що відбувався останні роки при підтримці державних органів влади до чергової річниці, який так і немає результативних дій, на які очікує громадянське суспільство та мешканці, що проживають на тимчасово окупованій території Кримського півострову». 

Нагадаємо, експерти для інформаційної агенції «Голос Криму» вже аналізували парламентські слухання на тему «Стратегія реінтеграції в Україну тимчасово окупованої території Автономної Республіки Крим та міста Севастополь: проблемні питання, шляхи, методи та способи», що відбулися 15 червня 2016 року у залі пленарних засідань Верховної Ради України у статті Парламентські слухання «по-кримському»: бездіяльність очевидна .

Свою думку з приводу парламентського заходу висловив і Юрій Смєлянський, експерт з питань окупованих територій, економічний експерт, співзасновник ГО «Інститут Чорноморських стратегічних досліджень»:

Юрій Смєланський

«В одному з підручників з політології прочитав визначення терміна «політична спадкоємність». Автори підручника формулюють термін як «одну з необхідних характеристик і складових політичного процесу. Політична спадкоємність є умовою і принципом процесу відтворення, вона визначає сам характер процесу відновлення елементів політичної системи». У свою чергу, процес відновлення елементів політичної системи забезпечує стійкість політичної системи. Тобто, незалежно від впливу зовнішніх і внутрішніх факторів зберігати поступальний рух до поставленої мети. За логікою, метою державної політики, тобто функціонування політичної системи України, в питаннях тимчасово окупованій території Кримського півострова є відновлення територіальної цілісності, деоккупація і реінтеграція півострова.

Вибачте, ще трохи теорії. Слухання, з точки зору суспільно-політичної діяльності, – це вид комунікації з метою пошуку взаєморозуміння. Відповідно. Мета слухання – реалізувати в предмет діяльності досягнуте порозуміння. Одиницею слухання називають смислове рішення, виражене в прийнятому документі. Для комітетських або парламентських слухань – це Рекомендації. Слухання в комітетах є механізмом стисненого та ефективного інформаційного обміну між представниками суспільства і народними депутатами України. У розвинених демократіях слухання є окремим етапом загальнополітичного процесу, частиною стратегії.

Ось під таким кутом зору мені і хотілося б сформулювати свої враження від проведених слухань, що відбулися 20 січня цього року.  

Це вже треті слухання в комітетах ВРУ по кримського питання за майже сім років війни і окупації. В тому числі, другі, які проводяться з ініціативи комітету з питань зовнішньої політики і міжпарламентського співробітництва. Тобто, є обсяг напрацьованих документів і поглядів на все коло проблемних питань, пов’язаних з окупацією Кримського півострова. Крім того, в червні 2016 року були проведені парламентські слухання і, відповідно, напрацьовані завдання щодо формування державної політики по відношенню до окупованої території Кримського півострова.

Чи можна стверджувати, що по закінченню майже семи років окупації півострова, комітетські слухання виявилися послідовним елементом у формуванні та реалізації політики деокупацію і реінтеграції території Кримського півострова? Однозначно – ні.

У громадянського суспільства в Україні існує неоднозначна позиція з питання сприйняття сформованою владою політики щодо окупованої території АР Крим та м. Севастополя. Частина вважає, що така політика не сформована та відсутня. Особисто я вважаю, що політика існує і вона сформована і реалізується. Тільки це політика «створення хибних реальностей» в питаннях створення умов деокупації і реінтеграції Кримського півострова. Хибна реальність – це брехня, гасла замість реальних дій в інтересах національної безпеки та громадян. Чого тільки варто питання функціонування закону про вільну економічну зону в окупованому Криму. Що прозвучало на слуханнях з цього питання? Чергова констатація того факту, що цей закон необхідно скасувати. Про цю необхідність мова йде з 2014 року. З моменту розгляду законопроекту у Верховній Раді України. Можливо – це великий поступ вперед.

Але, як сказав у своїй вступний промові голова комітету із зовнішньої політики і міжпарламентського співробітництва пан О.О.Мережко весь період окупації Криму підтверджує правильність сформованої і реалізованої українською владою політики по відношенню до окупованої території Криму. Розуміти таку заяву можна по-різному: від нерозуміння розглянутого питання до повної підтримки проведеної владою політики створення хибних реальностей. Політики, яка крім критики з боку експертного співтовариства та суспільства нічого не має.

Можливо, що неприйняття більшістю суспільства той політики  відносно кримського питання, що реалізує українська влада і стало причиною того, що основна маса тих, хто протягом семи років окупації безпосередньо займався кримським питанням не були запрошені до участі в слуханнях. Це вперше за весь період окупації Криму – основна маса кримчан (представників громадських організацій, журналістів, експертів) не запрошені до участі в слуханнях. Що, по суті, робить процедуру слухань як інструменту стисненого та ефективного інформаційного обміну між представниками суспільства і народними депутатами України – безглуздим. Немає такого обміну в процесі проведення цих слухань. Вірніше є, але лише частково. Лише по вузькому колу питань. Звичайно, можна списати на епідемію, на карантин … Загалом, як то кажуть, якби не було вірусної епідемії владі варто було б її придумати.

Можливе й інше. Зібране коло учасників претендує на виключне розуміння кримського питання. Можливо, з цієї причини не був прийнятий підсумковий документ цих комітетських слухань. Принаймні на суботу 23 січня такого документа на сайті комітету немає. Ні в якості проекту, ні в якості прийнятого документа. Але, підсумковий документ є логічним завершенням процесу обговорення, обміну думками у форматі комітетських слухань. Тобто, ніякого смислового завершення ці комітетські слухання не отримали. В такому випадку допустимо зробити висновок, що метою слухань було поговорити на тему окупованого Криму. Показати публічно що йде якийсь процес. Коли метою є процес, а не результат – це чергова хибна реальність. Слід для об’єктивності додати, що на сайті комітету опубліковані документи від міністерств, постійного представництва президента в АРК, які в тому числі повинні були стати базовими для формування комітетських рекомендацій з цього питання.

Політична спадкоємність. Якби пан Рефат Чубаров на 112 хвилині та на 175 хвилині слухань не звернув увагу учасників на те, що ще у 2016 році парламент затвердив Рекомендації з обговорюваного питання, думаю, що ніхто з інших учасників про це і не згадав би. У першій частині слухань виникло стійке відчуття, що чинний депутатський корпус намагається представити це обговорення як первинну дію з вивчення кримського питання. Повторюся – закінчується сьомий рік війни.

Ще одне стійке відчуття після того, як прослухав весь процес цих комітетських слухань – політика створення хибних реальностей в питаннях деокупації і реінтеграції Кримського півострова буде і надалі набирати обертів. Гасла. Слова без прив’язки до реальних справ і рішень. Обіцянки без їх виконання. Процес без результату. На жаль для мене ці слухання не стали ілюстрацією того, що метою діяльності влади є деокупація і реінтеграція території Кримського півострова».

 Ольга ГЕРАСИМЧУК

SHARE