Російська федерація ув’язнила десятки громадян України за політичними мотивами. Наразі відомо про більше ніж 100 громадян України – мешканців Криму, які є політичними в’язнями Росії. Головні тренди російської влади в Криму не змінюються – кількість політичних в’язнів постійно зростає, вони не мають захисту, зокрема правового, і медичної допомоги.

Ситуацію з політв’язнями обговорювали на онлайн-конференції «7 років беззаконня. Що відбувається з політв’язнями Кремля та Донбасу?».

«Зважаючи на те, що прогрес у перемовинах з Російською федерацією щодо звільнення політв’язнів наразі відсутній, дуже важлива увага міжнародної спільноти до цього питання. Адже це дуже впливає на ставлення до політичних в’язнів у колоніях», – наголосив під час заходу Ігор Котелянець, Голова Об’єднання родичів політв’язнів Кремля .

Учасники розповіли про актуальну ситуацію з переслідуванням українських громадян за політичними мотивами з боку російської влади на території РФ, тимчасово окупованого Криму.

Ольга Скрипник, голова Кримської правозахисної групи (КПГ) у своєму виступі повідомила, що наприкінці 2020 року в місцях несвободи в рамках «кримських» кримінальних справ, за даними КПГ, перебувають 109 осіб, позбавлених волі з політичних або релігійних мотивів. Після «обміну» у вересні 2019 року нових звільнень за участю кримських політичних в’язнів не відбувалося. У 2020 році було позбавлено свободи ще не менше 24 осіб.

Також вона наголосила, що окупаційні органи російської влади у Криму продовжили практику відмов у проведенні розслідувань за заявами про застосування катувань, а особи, винні у використанні тортур, залишаються безкарними. Більш того, представники окупаційної влади публічно заохочували застосування тортур.

«Судді» та «слідчі органи» не ухвалюють вироки, якими передбачено реальне позбавлення волі, щодо співробітників силових структур РФ, але постановляють застосовувати як покарання мінімальні терміни чи менші за мінімальні. КПГ задокументувала лише одне рішення про реальне позбавлення волі, втім воно було ухвалено щодо співробітника МВС, котрий побив іншого службовця. Стосовно співробітників ФСБ РФ загалом не знайдено жодної кримінальної справи на сайтах кримських «судів», хоча більшість заявників про застосування до них катувань в рамках політично умотивованого переслідування винними називають саме співробітників ФСБ РФ”, – пояснила О.Скрипник.

За словами правозахисниці,  аналіз вироків кримських «судів», здійснений КПГ у червні 2020 року, засвідчив, що кримінальні справи за фактом застосування тортур за заявами жертв політично умотивованого переслідування «слідчі органи» в Криму відкривають за ст. 286 КК РФ (Перевищення посадових повноважень), себто тортури кваліфікують як один з видів «перевищення повноважень».

У 2020 році було ухвалено 15 вироків, пов’язаних з позбавленням волі за політично умотивованими справами, а також вперше було ухвалено один виправдувальний вирок у «справі кримських мусульман» щодо Ернеса Аметова, котрий, попри це, 3 роки перебував у СІЗО.

Правозахисниця також повідомила учасникам заходу, що КПГ задокументувала 172 рішення «судів» про взяття під варту чи продовження термінів тримання під вартою, ухвалених у 2020 році в окупованому Криму в межах політично умотивованого переслідування. Частина в’язнів була незаконно вивезена на територію РФ, де такі рішення ухвалювалися російськими судами. У 2020 році в судах РФ КПГ зафіксувала 88 рішень про утримання під вартою за політично умотивованими справами. Таким чином, усього КПГ у 2020 році зафіксувала 260 рішень про утримання під вартою в рамцях таких справ, ухвалених щодо 65 мешканців Криму.

«17 лютого 2021 р. окупаційна влада вкотре вдалася до політично мотивованого кримінального переслідування громадян України. Російські силовики провели обшуки в семи будинках жителів Криму. Після обшуків були затримані активісти Ернест Ібрагімов, Олег Федоров, Азамат Еюпов, Лєнур Сейдаметов, а також Абдулборі Махамадамінов (СВІДОК), Тимур Ялкабов  і Яшар Шіхаметов. Всіх затриманих відвезли до “Управління ФСБ” в окупованому Сімферополі для допиту без пояснення причин затримання. Абдулборі Махамадамінова після допиту відпустили», – додала Ольга Скрипник.

Вона розповіла, що також новим стало те, що РФ перейшла до реального позбавлення волі «Свідків Єгови», двоє з них отримали реальні терміни – 6 років колонії, четверо ще перебувають в СІЗО. Також це переслідування кримських татар за іншою справою – за участь в кримськотатарському батальйоні імені Челебіджихана, і теж є вироки, пов’язані з реальними термінами.

«Ми бачимо інший напрямок – переслідування українців за так званими шпигунськими справами. Росія продовжує ці переслідування, є нові вироки, нові затримання. Минулого року було ухвалено щонайменше 15 вироків. Вони всі пов’язані з реальними термінами позбавлення волі», – зазначила Скрипник.

Вона також звернула увагу на рішення РФ щодо посилення Кримінального кодексу, в ньому з’явилася нова стаття, спрямована на переслідування людей, які виступають проти окупації.

«І це може говорити про те, що РФ планує розширити межі переслідування людей саме за те, що вони не згодні з позицією Кремля», – сказала Скрипник.

Ліля Гемеджі, кримська адвокатка, правозахисниця наголосила, що кількість дітей, які залишились без батьків через їхнє ув’язнення – 210-215.

«Серед політв’язнів 15 осіб – люди похилого віку або інваліди. До того ж після того, як справа розслідується, людей вивозять в Ростов і утримують в нелюдських умовах у слідчих ізоляторах або в колоніях», – сказала Гемеджі.

Вона зауважила, що 2021 рік почався не тільки з нових затримань і обшуків, а й з нових тенденцій з боку силових структур – обшуки і затримання проводились о 4-й годині ранку, при проведенні прямих ефірів з місця обшуку використовувались спеціальні прилади, які заважали зйомкам, практично у всіх адвокатів намагались отримати підписки про нерозголошення даних попереднього слідства.

«Це нова тенденція приховування процесів, що відбуваються в Криму, від громадськості. Також нова тривожна тенденція — переслідування жінок. Зараз ми говоримо про переслідування в кримінальному порядку громадянки України, яка займалася волонтерською діяльністю – Ніні Малаховій загрожує від 15 років до довічного ув’язнення. Під загрозу потрапляють всі жінки, які займаються волонтерською діяльністю в Криму, зокрема допомагають сім’ям політв’язнів. І всі ці справи ведуться таким чином, щоб громадськість нічого не знала ні про обшуки, ні про беззаконня, яке чиниться в судах», – зазначила правозахисниця.

Чоловік Ірини Лимешко  Геннадій Лимешко вже понад 4 роки перебуває у в’язниці Ставропольського краю в Росії. Пані Ірина під час заходу розповіла про жахливі умови в яких перебуває її чоловік.

«Умови утримання залишаються жахливими. Зі слів чоловіка, у приміщенні, де він перебуває з іншими в’язнями, взагалі немає води. Туалет знаходиться на вулиці. Харчування жахливе. Вдячна за виплату державної допомоги, бо щомісяця ми намагаємося перекинути гроші або купити продукти, щоб чоловіку було що їсти. У зимовий сезон опалення в приміщенні, де сплять в’язні, взагалі немає. В’язні постійно хворіють».

Це не лише історія про Геннадія – це історія про те, з чим зіштовхуються десятки українських політв’язнів, вона резонує з безліччю життів.

«Кваліфікованої медичної допомоги він [Геннадій. – ред.] не отримав. Йому або відмовляють, або обіцяють, що він отримає допомогу з часом. Під час пандемії дуже багато захворіло ув’язнених, і фактично весь барак мав високу температуру та кашель, нікому допомогу не надавали. Двоє людей померли», — додала Лимешко.

Нагадаємо, перше повідомлення ФСБ про затримання українця Лимешка «при спробі диверсії» ЗМІ поширили 12 серпня 2017 року.

«Геннадій Лимешко затриманий співробітниками органів ФСБ при спробі пошкодити лінію електропередачі в районі траси Судак-Новий світ», – заявили в російській спецслужбі.

У ФСБ також стверджували, що захоплений уродженець Харківської області є «агентом СБУ» і раніше проходив службу в зоні АТО «на посаді старшого розвідника глибинної розвідки в одній з військових частин ЗСУ».

Ірина та Геннадій Лимешко/Фото: Ірина Михайлова-Лимешко з Facebook

 

Трохи пізніше російські ЗМІ розтиражували відео ФСБ нібито із затриманням Лимешка, на якому видно, як співробітники ФСБ дістають з розміщеної на землі сумки вибухівку. У той же день підконтрольний Кремлю Київський районний суд Сімферополя заарештував Лимешка на два місяці до 13 жовтня. На відео він говорить, що восени 2015 року нібито проходив підготовку у складі диверсійно-розвідувальної групи, зокрема фізичну підготовку, стрілецьку підготовку, навчався мінно-вибуховій справі і тактиці спеціальної підготовки. Лимешко також говорить на відео про «підготовку диверсій» в Криму: підрив лінії електропередач в проміжку між Судаком і Новим Світом, руйнування дороги «шляхом обвалу каміння» і підпал звалища біля селища Рибальське і «лісового масиву біля Алушти».

Варто зазначити, що відповіді Геннадія Лимешка під час “допиту” справляють враження заздалегідь заготовлених. Дружина Геннадія Лимешка Ірина заявила ЗМІ, що не вірить в обвинувачення проти чоловіка, проте детальні коментарі давати відмовилася.

Родичі та дружина кажуть, що справа проти Лимешка сфальсифікована.

Політв’язні Криму і Донбасу мають входити до одного списку в’язнів Кремля, незалежно від того, де їх утримують, переконаний колишній політв’язень Олег Сенцов.

«Список має бути один, і до нього мають входити всі полонені Кремля, які сидять і в Криму, і на Донбасі, і в Росії. Оскільки якщо ми будемо це питання розривати, то, можливо, ми колись вирішимо проблему Донбасу, вона трохи легше вирішується, а проблему політв’язнів Криму – ні, тому що її взагалі не хочуть обговорювати», – сказав Сенцов.

Як наголосив колишній політв’язень, до 2014 року в Україні не було ніяких питань з тероризмом та екстремізмом, «вони виникли після російської агресії, тому ми повинні боротися проти російської агресії».

За словами Сенцова, створена колишніми в’язнями Кремля платформа «Звільнення в’язнів» об’єднує людей, які готові разом боротися з російською агресією і використовувати свій «соціальний капітал» для звільнення в’язнів Кремля.

«Для мене це особисте питання, майже з перших днів визволення я відразу зайнявся цією роботою і буду робити її доти, доки останній в’язень Кремля не вийде з в’язниці, де б вона не знаходилася, – у Криму, у Ростові або на Донбасі. Для мене ці в’язниці всі російські, тому що вони підпорядковані російським бойовикам», – сказав Сенцов.

Він зауважив, що учасники платформи змогли отримати свободу завдяки тому, що українські активісти і правозахисники зробили їх відомими. Сенцов додав, що відомість працює не тільки на прискорення звільнення, вона працює і на захист, «тому що таргани бояться світла». За його словами, якщо про людину, яка знаходиться в будь-якій в’язниці, тюремники знають, що про неї турбуються, про неї говорять, що приходять консули, приходять листи з України, з-за кордону, це має вплив. Закордонні листи взагалі тюремників дуже сильно вражають, вони сто разів подумають, а краще не чіпатимуть.

«Тепер ми мусимо зробити відомими тих хлопців, які зараз сидять у російських в’язницях», – сказав Сенцов.

Нагадаємо, 4 березня 2021 року в Києві відбудеться презентація створеної колишніми кремлівськими політв’язнями платформи «Звільнення в’язнів». Засновники платформи – Олег Сенцов, Володимир Жемчугов, Роман Сущенко, Микола Карпюк, Едем Бекіров, Павло Гриб, Ахтем Чийгоз, Станіслав Асєєв, Олександр Кольченко, Володимир Балух, Ігор Козловський, Євген Панов та інші. 

Матеріал підготувала Ольга ГЕРАСИМЧУК

Матеріал підготовлений за підтримки «Фонду прав людини» Посольства Нідерландів в Україні в рамках реалізації громадською організацією «Кримський центр ділового та культурного співробітництва «Український дім» проекту «Крим: час боротися за право».

SHARE