Рік окупації Криму: наслідки трагічні, а перспективи примарні.

19 лютого у Києві відбулася конференція, у рамках проекту «Free Crimea», на тему: «Рік окупації Криму: причини, наслідки і перспективи»,  Протягом декількох годин політологи, журналісти, політичні експерти, історики, громадські активісти намагалися проаналізувати наслідки окупації півострову, а також обговорили можливі сценарії повернення Криму.

Захід розпочався з презентації “Чорної Книги Окупації Криму”, у якій зібрана інформація, що стосується порушень прав та свобод людини, економічного та політичного стану, в якому перебуває півострів. Як пояснив ідеолог проекту «Free Crimea»  Тарас Березовець,  основною метою “Книги” є збирання доказової бази порушеннь прав людини в Криму для міжнародних судів. Адже окупанти повинні відповісти за тортури, зникнення людей, вбивства. «18 березня у Сімферополі був застрелений прапорщик Сергій Кокурін, батько двох дітей, а 6 квітня майора Станіслав Карачевський. Росія не проводить ніяких розслідувань і не збирається карати винних», – констатував Тарас Березовець.

Учасники заходу зауважили, що  криваві події на Донбасі заслонили ті події, які наразі відбуваються у Криму. При цьому всі прекрасно розуміють, що з півострову все і почалося. «Тінь Донбасу, яка впала на Крим використовується російською владою для більш сильнішого закручування гайок на півострові: посилення репресій та вимивання мозку», – констатував Володимир В’ятрович, директор Українського інституту національної пам’яті.  – Ми бачимо на скільки швидко російська пропаганда  намагалася обгрунтувати свої історичні претензії на Крим, буквально за кілька місяців видано колективну монографію “Історія Криму”, яка звичайно свідчить про те, що півострів завжди був “исконно русский”.

У свою чергу російський політичний, експерт Андрій Окара, який долучився до роботи конференції по скапу розповів, що для керівництва Росії півострів наразі є тим аргументом, яким можна виправдати все. «Анексія Криму є певною індульгенцією для нинішнього російського політичного режиму. І вона знімає питання легітимності і цього режиму, і його дій як мінімум на рік, або півтора. Тобто протягом цього часу, будь-які претензії російського суспільства до російської влади, зокрема, падає рубль, нафта, життя стає безперспективним, малий бізнес не розвивається… Ці претензії будуть перекриватися відповіддю: “За те Кримнаш”, – пояснив  експерт. Хоча росіянин зауважив, що вже з осені 2014 року переможна риторика на офіційних федеральних каналах змінюється, тому що Росія зіткнулася з проблемами, на які ніхто не розраховував.

Друга частина конференції була присвячена обговоренню майбутнього Криму, а також ймовірним сценаріям повернення півострову в юридичне поле України.  Завідуючий відділом забезпечення діяльності Уповноваженого Президента України у справах кримськотатарського народу Арсен Жумаділов, розповів, що відділ ініціював розробку законопроекту про корінні народи Криму. Існування цього закону на думку держслужбовця дасть можливість тиснути на Російську Федерацію через міжнародні інституції. Він також повідомив, що на сьогоднішній день за ініціативи голови Меджлісу кримськотатарського народу Рефата Чубарова створюється проект Конституції Криму. «Суть проекту полягає у тому, що та автономія, яка існувала не влаштовувала нікого.  З документом, який буде створений, запропонують ознайомитися нашим співгромадянам в Криму для того, щоб вони розуміли, що коли Крим повернеться до складу України, то це вже не буде заповідник комунізму. Ідеться про демократичну та проєвропейську Конституцію для всіх мешканців Криму, – розповів керівник відділу. – Також ми ініціюємо через Міністерство закордонних справ України натиснути на Росію і надати нашим кримчанам статус резидентів за російським законодавством в Криму. Якщо вони будуть резидентами, тобто громадянами України в Криму, то це суттєво розширить їх права, вони будуть обмежені лише у праві обирати та бути обраними. Ще ми буде ініціювати, хоча це досить складно, створення механізмів у межах ООН, які дозволять мирну реінтеграцію Криму».

У свою чергу політолог Олег Саакян висловив думку, що питання деокупації території полягає не лише в інструментарії, а і в стратегічному розумінні самої причини, у формуванні нової парадигми розвитку самої України, її розбудови, розуміння того, хто ми є і куди ми рухаємося. «Вкрай важливою є історіографія, адже Крим як власне і Донбас для українців є terra incognita, невідома земля, як власне і для західного світу. Треба закривати білі плями правдивою, побудованою на фактах історію України», – констатував політолог.

Наприкінці роботи конференції спікери заходу були одностайні у тому, що українська влада недостатньо потужно працює у напрямку повернення півострову. Зокрема, вкрай бракує єдиного центру ухвалення рішень щодо Криму, відсутня державна політика в інформаційному полі по Криму, як в Україні так і за її межами.  Дипломатичний фронт також не радує здобутками.  Також нікуди не зникла потреба в ухваленні низки законопроектів для допомоги переселенцям.

На думку політолога Тараса Березовця без офіційної стратегій реінтеграції починати будь-які зміни та позитивні кроки неможливо. Також він зауважив, що Україна повинна припинити сприймати себе як країну-жертву. «Україна мусить стати привабливою країною  і позиціонувати себе як сильного регіонального лідера. Але цей проект не можливо буде реалізувати, якщо не відновити територіальну цілісність».

SHARE