«Вавилонський» міст кремлівських «мєчтатєлєй»…

В 1927 році відомий американський прозаїк Торнтон Уайлдер написав роман «Міст короля Людовіка Святого». Не вдаючись у подробиці цього твору, скажемо лише про дві цікаві деталі: люди, які наважилися скористатися цим мостом чомусь фатально пішли із життя, а сам король Людовік IX, ім’ям якого була названа ця споруда, під час восьмого хрестового походу проти невірних мусульман помер у 1270 році від чуми.

Ці паралелі виникли під враженням почутого і побаченого про початок будівництва сусідньою державою на анексованій території мосту через Керченську протоку. І хоч зараз на дворі не XIII, а ХХІ століття історія має здатність парадоксальним чином повторюватися.

Щоб розібратися, а чи взагалі має хоч яку-небудь перспективу цей грандіозний архітектурний проект, ми попросили поділитися думками фахівця з містобудування, архітектора Андрія Куделіна, який свого часу обіймав посаду керівника архітектурно-планувальної майстерні НДІ «Діпромісто», першого заступника директора Департаменту-начальника управління Департаменту містобудування та архітектури КМДА, а нині є директором зі стратегічного розвитку столичного інституту «МіськЦивільПроект».

andrei_kudelin‑ Андрію Євгеновичу, чому, на Вашу думку, будівництво мосту через Керченську протоку, яким зараз переймається Російська Федерація, у багатьох як вітчизняних, так і зарубіжних фахівців все більше викликає скепсис?

‑ Я сам за освітою архітектор. На початку 2000-х став штатним співробітником Українського державного науково-дослідного інституту проектування міст «Діпромісто». Тривалий час займався Схемою планування території Автономної Республіки Крим та багатьох генпланів кримських населених пунктів. У процесі роботи над проектом оцінювалася можливість та необхідність створення мостового переходу через Керченську протоку, який би в перспективі з’єднав Краснодарський край Росії з Керченським півостровом. Керівники Криму дуже наполягали на тому, щоб у Схемі планування обов’язково була відображена ця архітектурна споруда, ігноруючи нашу думку про недоцільність будівництва мостового переходу. Напевне тоді ні в Сімферополі, ні в Києві не до кінця усвідомлювали, з яким комплексом проблем доведеться зіштовхнутися.

керченська протока«Керченська протока» – (в давнину – Босфор Кіммерійський) – з’єднує Чорне море з Азовським, довжина близько 40 верст (1 верста ‑ 1 066,781 метра – авт.); ширина від 15 до 3 верст; фарватер суттєво звужується через чималу кількість підводного каміння поблизу урвистих мисів і пологих мілин двох великих кіс, Тузлинської і Чушки, які заглиблюються у протоку зі східного берега. При вході з Чорного моря, на західному боці – Такил чи Такли-Каволарі, на східному – мис Панагія. На Такилі раніше функціонував маяк; тепер він закритий і замінений іншим – збудованим дещо західніше. Далі уздовж протоки у напрямку Азовського моря знаходяться ще маяки: Чурубашський, Камиш-бурунський, Павловський і Єникальский. У 70-х роках (мається на увазі ХІХ ст. – авт.) фарватер протоки був поглиблений землечерпальними машинами, але все ж протока малодоступна для глибокосидячих суден і при потраплянні їх до Азовських портів відбувається перезавантаження. Глибина навпроти Єникале від 12 до 24 футів (1 фут ‑ 30,48 см – авт.), поблизу мису Ак-Бурун – від 18 до 23 футів, далі, навпроти мису Камиш-Бурун – від 22 до 24 футів. Нарешті, на лінії, що з’єднує мис Такиль і мис Данагія – від 58 до 60 футів. У мілкому місці навпроти Єникале проритий канал довжиною 6 миль     ( 1миля – 1852 м – авт.) глубиною 18 футів при ординарному рівні води» (З енциклопедичного словника Брокгауза і Єфрона (1890-1907 рр.), стаття «Керченська протока»).

‑ І який же це комплекс проблем?

‑ Почну з того, що у процесі роботи над Схемою планування території півострову так і не виявили документації, яка б давала уявлення про геологію дна Керченської протоки. Чув, що нібито всі документи було вивезено до Росії після розпаду Союзу, що містили результати раніше проведених досліджень чорноморського шельфу. В останні роки подібні науково-дослідні роботи не велися спеціалістами із сусідньої держави, оскільки українська сторона не давала на те згоди. Додайте до всього цього відсутність на той час демаркації державного кордону у Керченській протоці, міждержавний конфлікт навколо острова Тузла аж ніяк не сприяли вирішенню цього вкрай складного технічного завдання. Тому наважусь висловити власне припущення: на сьогодні така документація відсутня навіть у росіян, бо за останні десятиліття жодна наукова установа – ні в Україні, а тим більше у Росії – не проводила серйозних досліджень дна Керченської протоки. Отже у них навіть немає елементарного уявлення про те, на яку глибину і якої ширини бити шурфи під спорудження опор для мосту. Скільки цих шурфів має бути при довжині конструкції 19 км – рівняння з багатьма невідомими. От саме на цьому базується мій скепсис.

‑ Тим не менш, Російська Федерація з якоюсь фатальною упертістю береться за реалізацію цього сумнівного архітектурного проекту. Їх навіть не спиняє приклад з Кримською АЕС, будівництво якої було припинене через сейсмічну небезпеку і можливі катастрофічні наслідки.

‑ Це друга проблема, яка, як той дамоклів меч, завжди нагадуватиме про себе ініціаторам будівництва мосту. Існує так звана карта сейсмічного районування Криму, яка вказує на особливі сейсмічні зони. Тобто, це місця на півострові, де амплітуда коливань при землетрусі може бути максимальною. Скажімо, в Ялті і Алушті – від 8 до 9 балів, в районі Керчі ‑ сейсмічність трохи менша, але вона є, і з цим потрібно рахуватися при будівництві високотехнологічних архітектурних споруд.

‑ А що Ви можете сказати з приводу складних природно-кліматичних умов, які обов’язково впливатимуть на конструкцію мосту. Відомий факт: в 1944 році, збудований за вказівкою Сталіна міст між Керченським і Таманським півостровами, простояв лише три місяці, бо дерев’яні опори не витримали натиску дрейфуючих з Азовського моря льодів..

‑ Взагалі Керченська протока вважається однією з штормонебезпечних зон на Кримському півострові. Згадайте, як у 2007 році під час шторму на берег викинуло судно великої тоннажності в районі мису Меганом. Тоді на морі було 9 балів. І це ще не максимум, який там можливий. Міст, що зв’язував у роки війни Керченський і Таманський півострови, повністю був збудований з дерева. Азовське море замерзає і з настанням весни цілі крижані поля починають дрейфувати у бік Чорного моря. Дерев’яні мостові опори не змогли витримати сотні тонн криги, що рухалася під дією вітру і підводних течій. Додайте ще обледеніння естакади мосту, яке так само сприяло зруйнуванню конструкції. Враховуючи ці та інші обставини, я не вірю у те, що міст через Керченську протоку найближчим часом з’явиться.

‑ Тим не менш, на будівництво мосту планується виділити з державного бюджету Російської Федерації фантастичну суму – 212 мільярдів рублів, що по сьогоднішньому курсу становить 3111008715 доларів США…

‑ Чесно кажучи, навіть уявлення не маю, хто і за якими вихідними даними складав кошторис на спорудження мосту. Коли розглядали доцільність будівництва Керченського мостового переходу, стало зрозуміло, що цей проект малоокупний, практично нерентабельний, бо попередньо необхідно мати транзитний потік вантажу. Судіть самі. Крим ще в складі України був дотаційним. За великим рахунком півострів міг бути цікавим для потенційних інвесторів, зазначимо, як для вітчизняних, так і іноземних, насамперед туристичною і сільськогосподарською галузями. Але не сьогодні. Відсутність безперебійного енерго- і водопостачання роблять не привабливим для потенційних інвесторів цей регіон. При діючих проти Росії економічних санкціях ніхто на Заході не наважиться вкладати кошти у розвиток інфраструктури Криму. Крім того, анексія півострова для України та світової спільноти є питанням з однією відповіддю – це наша земля и нам вирішувати її майбутнє, навіть якщо цього не хочуть у Кремлі. Тому будівництво мосту через Керченську протоку з точки зору здорового глузду сьогодні економічно не вигідне Російській Федерації, це виключно політичне рішення. Крім того, це питання і надалі мусуватиметься, аби підтримати моральний тонус у проросійськи налаштованого населення півострова.

‑ А як Ви ставитеся до пропозиції ставленика Кремля Сергія Аксьонова замість мосту через Керченську протоку побудувати тунель, який, за його словами, обійдеться російській державній скарбниці набагато дешевше.

‑ Не дешевше, а дорожче, бо тунелі технологічно складніше будувати, аніж мости. Додайте до цього підвищену сейсмічність регіону і тектонічні особливості в районі Керченської протоки, як одразу та приваблива картинка, яку намалював Аксьонов, починає тьмяніти. До речі, російські фахівці з мосто- і тунелебудування уникають говорити про одну принципову деталь, а саме відсутність досвіду зведення таких високотехнологічних об’єктів та їх експлуатація. За попередніми оцінками щорічна експлуатація тунелю складає близько, боюсь помилитися, 15 відсотків від вартості будівництва. Я, чесно кажучи, не можу пригадати на терені колишнього Радянського Союзу хоч одного збудованого мостового переходу, загальна довжина якого мала два десятки кілометрів. Щодо тунелів, то без нових сучасних технологій, які відсутні у Росії, побудувати такий унікальний об’єкт нереально.

Інтерв’ю вів Тарас ГОЛОВКО, матеріал на замовлення

 ІА «Голос Криму» та газети «Кримська світлиця»


p.s. Коли готувалося інтерв’ю до друку у вітчизняному медійному просторі поширилася інформація про те, що господар Кремля вже втретє за останні місяці кудись зник майже на тиждень без будь-яких пояснень його прес-служби. Однією із версій його пропажі було те, що нібито Володимир Путін таємно проходить курс хіміотерапії, який призначається для онкохворих. Невже пророцтво, закладене у вже згадуваному романі Торнтоном Уайлдером, торкнулося того, хто розв’язав війну на Донбасі, анексував півострів Крим, утопив у крові непокірні народи Кавказу… Напевне міст, який сьогодні абсолютно незаконно і всупереч міжнародному праву намагаються збудувати на окупованій території, рано чи пізно, стане предметом судового розгляду Гаазьким трибуналом, на якому Володимиру Володимировичу пригадають все. І навіть більше…

Читайте також по темі: Керченський міст: відсутність політичної волі чи міцні бізнес-інтереси (радіопрограма)

SHARE

LEAVE A REPLY

Please enter your comment!
Please enter your name here