Кримські музеї, культура народів Криму, релігійні громади: чи можливо зберегти і підтримати?

У Києві за ініціативи ідеолога проекту Free Crimea Тараса Березовця відбулась дискусія на тему «Культура поза Кримом», у якій прийняли участь представники громадськості, влади та діячі культури. На заході обговорювалися питання щодо збереження, підтримки культури народів Криму на півострові та за його межами, а також про тиск на релігійні громади окупованої території.

«На сьогоднішній день основним документом, який регулює культурну сферу на території окупованого півострова є ухвалений Держдумою 27.01.15 Федеральний Закон «Про особливості правового регулювання відносин у галузі культури і туризму у зв’язку з прийняттям в Російську Федерацію Республіки Крим та утворенням у складі РФ нових суб’єктів – Республіки Крим та міста федерального значення Севастополь», – розповів ідеолог проекту  Free Crimea Тарас Березовець. Він зауважив, що небезпека цього закону та угоди з Держмузеєм Ермітаж, яка була підписана в червні 2014 року, полягає у тому, що дає фактично дозвіл на легальне переміщення музейних кримських фондів до Росії. Це може відбуватися під виглядом тимчасових експозицій, виставок з наступною, по суті, експропріацією музейних фондів. «Є вже кілька таких прикладів, коли Росія намагається незаконно відібрати експозиції з кримських музеїв, зокрема вже голландські суди розглядають позови Росії, за якими арештовано майно кількох кримських музеїв, яке мало б повернутися в сховища України, але голландський суд припинив, на превеликий жаль для України,  цю процедуру за позовом Росії», – констатував ідеолог проекту  Free Crimea.

Але новоспечена кримська «влада» не лише грабує унікальні колекції кримських музеїв, прикриваючись законами. Вона один за одним «вичавлює» з півострову потужні культурні заходи, серед яких джазовий фестиваль Koktebel Jazz Festival. Цей музичний захід з кожним роком приваблював дедалі більше туристів та поціновувачів джазової музики, він ставав кожного разу все цікавішим та потужнішим. За словами президента Koktebel Jazz Festival Лілії Млінарич 80 % тих, хто відвідував наші фестивалі були люди з материкової України. Розуміючи, що у заходу тепер не буде глядачів організатори перемістили локацію фестивалю до Одеси. «Для нас важливо, щоб фест жив і далі, тому що він український, крім того Koktebel Jazz Festival є українською торгівельною маркою», – сказала Лілія Млінарич, президент фестивалю.

У свою чергу голова Кримського центру ділового та культурного співробітництва “Український дім”  Андрій Щекун зазначив, що в  окупованому Криму українська культура перебуває у жахливому стані, а відсутність підтримки та адекватних дій зі сторони української влади розчаровує кримчан. «Сьогодні відбуваються спроби зі сторони Росії прибрати до рук  приватну колекцію Героя України, відомої вишивальниці, Віри Роїк, яку наслідує її син. Тяжко виживати сьогодні дитячій зразковій театральної студії “Світанок”. Олександр Польченко разом з Аллою Петровою створили цей колектив на початку 90-х, виплекали не одне покоління талановитих маленьких акторів, їх колектив був переможцем безлічі фестивалів. Сьогодні вони лишилися наодинці із окупантами і без жодної підтримки з боку української влади. У жахливому стані знаходиться і єдина україномовна державна газета “Кримська світлиця” – Міністерство культури призупинило її друк», – сказав Андрій Щекун. Він також зауважив, що ті кримчани, які виїхали на територію материка намагаються як можуть підтримати ці колективи та людей. Наприклад,  18 травня у Верховній Раді України відбулися комітетські слухання, де громадські організації надали низку рекомендацій, в тому числі Мінкульту щодо необхідності напрацювання механізмів і фінансової підтримки філантропів, активістів, саме серед громадського сектору в Криму, які знають потреби та проблеми кримчан у культурній сфері з середини. «Сьогодні більшість українців Криму ідуть до церкви, аби хоч якось компенсувати нестачу української культури. Церква залишилась єдиним культурним об’єднуючим фактором на півострові. Хоча сама єпархія постійно перебуває під тиском окупаційної влади, на що  знову жодної підтримки, чи реакції з боку Києва», – констатує Андрій Щекун.

Тому кримчанам хотілося б бачити реальну роботу держави вже зараз. Зокрема, як зауважив громадській активіст, хотілося б, щоб нарешті запрацював повноцінно, створений за ініціативи Мінкульту рік назад, “Кримський дім”, де ще і досі триває формування структури та визначення з напрямками роботи. Присутній на прес-конференції директор Департаменту у справах релігій та національностей Міністерства культури України Андрій Юраш зазначив, що, нажаль, «Кримський дім» має досить скромні бюджетні кошти, трохи більше трьох мільйонів гривень. Тому треба зараз працювати над тим, аби наступного року у бюджет була закладена адекватна цифра, тобто та сума, яка б допомогла розвивати різні напрямки цього підприємства. Він також зауважив, що на сьогоднішній день ще не зрозуміло до кінця, які саме функції буде виконувати «Кримський дім». «Чи це тільки структура, яка мала б бути виключно для допомоги кримськотатарському народу у сфері культури, чи всім народам півострову? Треба долучитися до максимально широкого обговорення концепції діяльності «Кримського Дому». Структура зареєстрована, вона має державну підтримку, вона має певні можливості фінансові, але широкої повномасштабної дискусії загальноукраїнського плану з залученням громадських організацій немає. Тобто тут потрібна саме ваша активна участь і залученні культурних діячів, і діячів національних спільнот для того, щоб максимально розвинути діяльність цього закладу», – висловив думку представник Міністерства культури.

Під час дискусії також піднімалось питання щодо ситуації навколо релігійних організацій півострову. «Дуже важливим моментом є оцінка діяльності в Криму релігійних організацій. Із більше одної тисячі мусульманських спільнот, близько 600 діяло без державної реєстрації, бо наше законодавство дозволяє релігійним спільнотам діяти без неї. А російське – виключає таку можливість, от і одразу 600 громад випадає. Так само діяло близько 150 протестанських спільнот. Абсолютна меншість змогла пройти перереєстрацію по російському законодавству», – констатував директор Департаменту у справах релігій та національностей. Він також зазначив, що на півострові не просте становище з Українською православною церквою Київського патріархату. Кримська «влада»  змушує Владику Климента до перереєстрації за російським законодавством, і ця ситуації примушує Архієпископа Сімферопольського і Кримського  шукати нестандартні шляхи виходу з цієї ситуації. «У нас є бажання, потреба і можливості перевести вирішення цього питання у міжнародну площину, та долучити до розв’язання проблеми Міністерство закордонних справ України», – констатував Андрій Юраш.

 

SHARE

LEAVE A REPLY

Please enter your comment!
Please enter your name here