UA EN

29 Березня 2024

Заборона “Однокласники” і “Вконтактє”: санкції введені не проти користувачів, а проти російських компаній та фізичних осіб (відео)

В гостях –  Ельвір Сагирман, менеджер з комунікації кримськотатарського ресурсного центру. Ведуча- Ліна Голуб. 

В нашій програмі поговоримо про так звану заборону “Однокласники” і “Вконтактє” і розвінчаємо міфи, що склалися довкола цієї новини. Перш за все варто відмітити, що санкції введені не проти користувачів, а проти російських компаній та фізичних осіб – їх у списку понад тисячу. Согодні НАТО підтримав цей крок, адже це посилює національну безпеку. Як відіб`ється заборона роботи російських сайтів на українцях, і що вони думають з цього приводу – розкажуть мої колеги. 

– На тему санкцій проти російських соціальних мереж існують полярні думки, хтось вважає це захистом нацбезпеки, хтось проявом свавілля та цензури, Ельвіре, ви як представник молоді , як ви це розцінюєте?

Ельвір Сагирман: На мій погляд це була вимушена міра, варто розуміти, що це наслідок війни проти України, це наслідок агресії, правопорушень, пропаганди, що ведуться в цих соціальних мережах. Що стосується моєї думки, то я цілком підтримую заборону російських соціальних мереж. По-перше, російські соцмережі використовувались з метою пропаганди, з метою дискредитування України на міжнародному рівні, вони могли збирати приватну інформацію на будь-яку іноземну особу в тому числі громадян України. І на мій погляд то є цілком логічне рішення, ось в Криму вони заборонили десятки сайтів українських ЗМІ, радіо, телебачення, тому якщо українська влада закрила соціальні мережі, то у цьому немає нічого такого, дійсно це питання нацбезпеки України, і ми маємо це розуміти.

 – А про що на вашу думку свідчать протести школярів та студентів?

Ельвір Сагирман: Ну тут варто розуміти, що молодь більше користувалася соцмережею «Вконтакті», мало молоді сиділо у «Фейсбуці», та навіть серед моїх знайомих багато людей надавало перевагу «Вконтакті», бо, по-перше, зручно спілкуватися, безкоштовна музика, безкоштовні фільми і так далі. Але на сьогоднішній день варто шукати альтернативу, варто переходити на «Фейсбук» і починати спілкуватися там…

Під час мітингу, деякі його учасники казали, що обурюються не на саму заборону популярних сайтів, а на відсутність роз’яснень, як ви вважаєте чиє завдання доносити цю інформацію до молоді і що варто було б їм сказати?

Ельвір Сагирман: На мій погляд доносити інформацію до молоді – це завдання України, як держави і має бути інформування не лиш на території України а і на території окупованого Криму. Тут наша держава має шукати такі шляхи як їх інформувати, можливо це через громадські організації, які мають більш тісний зв’язок з мешканцями Криму, можливо через окремих активістів, через засоби масової інформації, тобто варіантів багато і це завдання держави, щоб вони ці шляхи віднайшли і правильно донесли цю інформацію до молоді.

– А чи був сайт «Вконтакті» в тому числі каналом комунікації з півостровом чи лише зброєю Росії?

Ельвір Сагирман:  Це був дійсно засіб комунікації, але що стосується мене то я ніколи не сприймав «ВК», як такий серйозний засіб комунікації, тому що вся інформація моніториться спецслужбами Російської Федерації. Вони навіть за якісь пости «ВК» можуть відкрити кримінальне впровадження, тобто мені здається що тут зовсім ніяких розмов не може бути, це заборонено і це правильний крок!

І ще до одного нагального питання. В материковій Україні стартувало зовнішнє незалежне оцінювання, що відкриває випускникам двері до вишів. Але не всі кримчани, які хочуть навчатися на материку, зможуть цьогоріч взяти участь у ЗНО. Спеціально для них у семи містах працюють центри “Крим – Україна”.  Там абітурієнтам з Криму допомагають в оформленні усіх необхідних документів, сприяють в проходженні державної атестації з української мови та історії, та вступних іспитів при дванадцяти університетах. Кримчани, що подолають вступні випробування, зможуть безкоштовно навчатися в Україні.

– Ельвіре, що ще може стимулювати абітурієнтів з Криму вибирати українське майбутнє?

Ельвір Сагирман:  Ми повинні розуміти, що дипломи отримані в кримських вишах вони не визнаються ніде в світі, по-друге, варто на мій погляд навчатися на материковій Україні, тому що у нас Болонська система оцінювання, наближена до Європи, а тому ми маємо створювати всі умови для того, аби абітурієнти з Криму мали змогу навчатися в Україні, в Європі, тому що це майбутнє Криму, це майбутнє України і наше завдання донести до них, що є бюджетні місця, наша мета підтримувати кримських абітурієнтів …

– Які основні проблеми в освіті, в доступі до неї виникають у кримчан?

Ельвір Сагирман: Тут варто зазначити, що на Кримському півострові знищують освіту на українській та кримськотатарській мові. Були навіть такі випадки, коли школярам робили зауваження за те, що вони розмовляють на своїй рідній мові! І ці умови змушують кримську молодь виїжджати з Криму і наше завдання підтримувати їх.

 – А чи допомагають одне одному студенти з Криму та які ініціативи є тут в Києві для адаптації молоді яка приїхала з Криму.

Ельвір Сагирман:  На початку кожного навчального року ми збираємось, спілкуємося, знайомимося і завжди підтримуємо одне одного, також ми створили Академію публічної дипломатії – яка передбачає підготовку 20 народних дипломатів кримських татар. Ми намагаємось підтримувати кримську молодь, щоб вона була конкурентоспроможною, навіть, на міжнародному рівні.

– Яку соцмережу ви вважаєте найбільш безпечною для кримчан та й загалом для всіх жителів України?

Ельвір Сагирман: Мені здається, що це є саме «Фейсбук».