Юрист Ганна Рассамахіна розповідає про правила пертинату адмінмежі дітьми та про проблеми кримчан під час виготовляння ID-паспортів

На хвилях українського радіо програму «Голос Криму». Сьогодні в гості до нас завітала  Ганна Рассамахіна  — юрист спеціалізованої громадської приймальні у справах Криму Української Гельсінської спілки з прав людини.

14 червня цього року при безпосередній участі юристів вашої приймальні кримчани нарешті отримали довгоочікуване рішення апеляційного суду, яке скасувало пункт 1 постанови 1035, що обмежувала та грубо порушувала право кримчан на перевезення особистих речей з окупованого півострову на материкову частину України. Але через тиждень після винесення рішення у Фейсбук з’являється допис: стоїмо на КПП «Чаплинка», намагаємось вивезти особисті речі з Криму, посилаємось на рішення суду. На що отримуємо відповідь від прикордонників та митників, що ми вже не перші, хто говорить про відміну пункту першого, але їм ніяких вказівок, роз’яснень не надходило. Що робити, коли Держприкордонслужба та фіскали не пояснили підлеглим, що треба виконувати рішення суду? Коли ці державні органи адекватно відреагують на рішення суду і не будуть гальмувати його виконання?

Г.Р.: … Виявилося, що виграти судовий процес — цього замало. Дійсно, поки митники, які заступають на зміну на КПП «Чонгар», «Каланчак» та інших пунктах, не отримають вказівку від начальника зміни, що постанова скасована і вони її не застосовують, то ця постанова буде діяти.  Поки що маємо такі державні органи. Це не трагедія, просто вирішення цього питання потребує дещо спеціального підходу.

Що ми (юристи УГСПЛ) зробили після винесення рішення: …ми отримала рішення суду з аргументацією та підписами суддів та направили його до Державної фіскальної служби та до херсонської митниці, також направили інформаційний запит, де запитали про подальші дії ДФС та херсонської митниці з огляду на прийняте рішення суду… І всі (Кабінет міністрів України, фіскали, прикордонники — ред.) думають зараз, що з цим робити. Тому почекаємо. Слідкуйте за інформацією по цій справі, яка постійно оновлюється на сторінці нашої приймальні у Фейсбук (громадська приймальня у справах Криму Української Гельсінської спілки з прав людини — ред.).

Читайте також по темі: «Відкрите звернення у зв’язку із скасуванням судом пункту 1 Постанови Кабінету Міністрів України № 1035″

Вже кінець червня, тому перетин адмінмежі дітьми збільшиться, адже хтось везе дітей до родичів у Крим, хтось навпаки на материкову частину України. Не забуваймо, що у нас ще є така категорія як абітурієнти, що будуть вступати до українських вишів. Тому хотілося б почути практичні поради щодо перетину адмінмежі дітьми?

Г.Р.: Правовий режим з Криму на материкову Україну та з материка в Криму відрізняється.

Виїхати з Криму на материк простіше. Дитина до 16 років має їхати або у супроводі одного з батьків, причому дозвіл від другого з батьків не вимагається. Дитина може їхати за своїм свідоцтвом про народження, наявність паспорту також не вимагається. Багато дітей, яким вже по 14-16 років, їдуть за паспортом. Практика склалася так, що у цьому випадку дитина має їхати на материк зі своїм свідоцтвом про народження, я маю на увазі тих, кому вже за 14 років, та в супроводі одного з батьків в паспорт якого вона вписана. Це робиться для того, щоб встановити особу дитини, оскільки в неї ще не має документу з фотографією. На адмінмежі українських прикордонників потрібно попередити про те, що дитина їде виготовляти паспорт. Тоді з батьків беруть письмове попередження про те, що дитина не зможе в’їхати на територію Криму поки не зробить український паспорт.

Коли ж люди їдуть з материка в Криму, то у цьому випадку діє порядок перетину державного кордону. Тобто це ті ж самі правила, коли ми, наприклад, перетинаємо кордон будь-якої іноземної держави. Такий режим перетину кордону діє щодо дітей віком до 16 років. Дорослі можуть перетинати цей кордон у напрямку Криму за внутрішнім паспортом або за закордонним. Діти до 16 років їдуть з материка в Криму лише за закордонним паспортом. Крім того, вони мають їхати або у супроводі обох батьків, або у супроводі одного з батьків та мати нотаріальний дозвіл від другого з батьків, або ж у супроводі третьої особи, але це третя особа, наприклад бабуся, вона повинна мати дозвіл на перетин державного кордону від обох батьків. Цей нотаріальний дозвіл має бути виданий не в Криму. У кожного з онуків має бути власний закордонний паспорт. Щодо нотаріального дозволу: такий дозвіл повинен бути наданий тільки українським нотаріусом, в якому має бути зазначено, що батьки дозволяють прямувати дитині в АР Крим, Україна…

Є у нас ще одна категорія дітей, про яку ми не маємо права забувати — це діти, які стали заручниками не лише анексії, а й своїх батьків, що і досі перебувають в ейфорії від того, що вони тепер росіяни. А діти натомість хочуть мати український паспорт і бути громадянами України. Нажаль вони не можуть отримати цей документ, оскільки їх батьки нізащо не поїдуть на материк, а самостійно вони цього зробити не можуть. Чи можливо в принципі вирішити цю проблему?

Г.Р.: Треба істотно змінювати процедуру отримання паспорту для таких дітей. Треба створювати умови щоб вони самі, зауважу, що це діти від 14 років, виїжджали та виробляли паспорт, їх треба звільнити від держмита. Але не забуваймо, що цій дитині треба десь жити поки вона отримає паспорт, а це все гроші, які їй навряд чи дадуть такі батьки.

Я так розумію, що це не реально…, принаймні, в найближчий час…

Г.Р.: Або ж цій дитині треба чекати повноліття, і вже після 18 років їхати на материк і якось за якимись реєстрами поновлювати ці дані… Можу сказати одне — це питання складне, болісне, воно потребує вирішення…. Ці діти є, і вони залишились на самоті з цією проблемою… Але сьогодні не має рішення цієї проблеми.

Які ще є проблеми щодо отримання українських та закордонних ID-паспортів? І як кримчанам варто їх вирішувати?

Г.Р.: Проблеми звісно є, я б їх поділила на дві частини: проблеми законодавчого врегулювання та проблеми, які пов’язані з «народною творчістю» чиновників — це безпідставні відмови у виготовлення паспортів. Нещодавно був випадок, коли мати з двома маленькими дітьми до 5 років виїхала до своєї рідні у Полтавську область та пішла там робити закордонні паспорти своїм дітям. Їй начальник у виготовленні паспортів відмовила, тому що вони не можуть по своїм реєстрам перевірити чи дійсний у неї паспорт громадянки України виданий в Криму, бо, можливо, вона його підробила. Тут порада тільки одна — не мати більше справ з такою жінкою, адже оскарження її дій в суді займе дуже багато часу.

Тому, по-перше, я раджу кримчанам звертатися виключно до сервісних центрів міграційної служби, адреси цих центрів можна подивитись на сайті Державного підприємства «Документ». По Україні функціонує близько 20 таких Сервіс центрів. В Херсоні місяць тому теж відкрився такий центр, він дуже добре працює… для кримчан, які оформлюють паспорти на дітей, намагаються створювати певні переваги — намагаються в той же день прийняти документи.

Друге, з чим стикаються, зараз я говорю про виготовлення дитячих паспортів…, є така проблема як реєстрація. Згідно Порядку реєстрації місця проживання, який прийняли навесні цього року, міграційна служба не може видати паспорт, в якому не має реєстрації. У цьому Порядку передбачені всі випадки, навіть якщо людина є безхатьком, то ця людина реєструється в центрі обліку бездомних громадян, тобто адреса цього центру стає адресою реєстрації. Це означає, що не має випадків, коли людина може отримати паспорт без реєстрації. Але якщо приїжджає людина з Криму з дитиною, якій 14 років, а на момент окупації відповідно було 11, вони мають надати документи, які підтверджують адресу проживання. Що це за документи? Це домова книга, це довідка з ЖЕКу, довідка про склад сім`ї, але не ватро забувати, що на материку довідки видані на окупованій території не визнаються, за винятком Пенсійного фонду. Тому довідка видана після 2014 року не приймається, якщо не має більш раннього документу,  —  це проблема. Деякі Сервісні центри, на жаль, не приймають правовстановлюючі документи, як підставу для реєстрації, хоча це прописано в Порядку реєстрації… І ось тут починається «народна творчість» ДМС (Державної міграційної служби — ред.), але треба розуміти, що міграційна служба у даному випадку зв’язана переліком документів. Тобто, ми коли подаємось на паспорт, ми маємо надати документи за чітким переліком і в тому числі документ на підтвердження адреси проживання. І ось батьки цієї дитини все подають, а документу не має, і чисто формально ДМС має право відмовити у видачі паспорту, але всі розуміють, що не може людина жити без паспорту. І ось тут починаються пропозиції: зареєструватися як внутрішньо переміщена особа, зареєструватися на материку, власне, щось зробити, аби міграційна служба могла хоч щось вписати в якості реєстрації. Це складно, поки що ця проблема не має законодавчого вирішення. Хоча вирішити її дуже просто —  треба просто вказати, що якщо дитина проживає в АР Крим та м. Севастополь, то вона реєструється автоматично за адресою проживання одного з батьків. Кабмін вже з квітня, з того моменту, коли був прийнятий цей порядок, обіцяє щось вирішити: проводяться численні зустрічі, обговорення, але ніякого рішення поки що не має…

Повну версію радіопрограми слухайте за посиланням: радіопрограма «Голос Криму». 

SHARE

БЕЗ КОМЕНТАРІВ

ЗАЛИШИТИ КОМЕНТАР