Володимир Казарін: “Бюджетні місця для кримчан в ТНУ є… держзамовлення досить велике і повинно покрити всіх бажаючих вступити до вишу…” (радіоефір)

На хвилях Українського радіо програма “Голос Криму”. У студії ведуча – Людмила Боженко та наш гість – в.о. ректора Таврійського національного університету Володимир Казарін.

Майже рік тому ми зустрічались з вами у цій студії. Тоді говорили про початок шляху кримського вишу на материку, про перспективи розвитку. З якими результатами завершуєте перший навчальний рік?

В.К.: За рік і два місяці, що пройшли, напружена робота колективу, студентів, всіх хто нам допомагали, дали результати. Можу сказати, що сьогодні колектив ТНУ нараховує майже  4000 осіб – це біля 3200 студентів університету, понад 500 викладачів та співробітників вишу. На сьогодні відновленні всі факультети ТНУ, а також нами відкриті філіали кримського вишу в Луцьку, Кропивницькому. Крім того, сьогодні здійснюється робота по відновленню в рамках ТНУ Кримського медичного університету (Кримський державний медичний університет ім.С.І.Георгієвського, Сімферополь – ред.) та Кримського агротехнологічного університету.

Я вважаю, що здійснивши ці проекти, також ми будемо здійснювати ще і інші, адже вже сьогодні запит з боку кримських вишів на відновлення в Україні стає все більш стійким. А саме головне, дуже великий запит на це іде з боку студентів. Один з головних аргументів, який змусив їх змінити настрої – це те, що Україна з червня цього року вводить безвіз, і для молодого покоління, студентства, вільне спілкування з світом стає реальністю, а не теорією, яку ми вчора їм викладали…

Ви говорите про те, що ви маєте намір у перспективі відродити на базі ТНУ медичний напрямок та аграрний. Таким чином ми будемо забирати дітей з медичного та аграрного вишів у Сімферополі. Ви це плануєте робити, бо запит на це є саме з Криму?…

В.К.: Так, є запит з Криму. Адже сьогодні медична сфера на півострові знищена “новою владою”. Дуже багато медиків виїхали з Криму і велика кількість вакансій заповнена тепер переведеними до півострову медичними працівниками з Росії, які звісно не відповідають ані нашим стандартам, ані вимогам.

З іншого боку в такій же глибокій кризі перебуває аграрна сфера: із-за того, що “нова влада” знищила Північно-Кримський канал, із-за того, що вони сьогодні нищать грунт, бо відбувається буріння свердловин, які вже сьогодні призводять до перших чітких ознак засолонення води. Зокрема у Судакському регіоні та інших вже з кранів тече напівсолона солона вода. Все це ставить на порядок денний не лише питання підготовки кадрів для медичної та аграрної сфери, а  в тому числі розробку концепції про те, як повинна розвиватися аграрна сфера Криму після повернення півострову, як повинна розвиватися медична сфера після завершення деокупації. З одного боку – це кримські запити, тому ці інститути в рамках ТНУ повинні готувати кадри для Криму і, в тому числі, розробляти саму теорію вирішення цих питань. Але в цілому і медична, і аграрна сфери на материковій частині України теж знаходяться в перехідному періоді: від старих, скажімо так, радянських стандартів, до нових – європейських, світових. В цьому сенсі ТНУ є чуйним до цих всіх нововведень, адже на собі переживши втрату рідної землі, традицій, він сьогодні гостро відчуває необхідність цих змін, бо радянські традиції, які затрималися у свідомості багатьох  кримчан, створили необхідне підґрунтя для путінського експерименту з окупації та захоплення Криму. Тому ми розуміємо, що повинні готувати нових фахівців в цих сферах, і це вже проблема всієї України,  а не тільки окремого регіону – Криму.  Тому, я вважаю, що проблема реформування цих сфер, яка стоїть перед країною, вона теж повинна вирішуватися за участі кримчан, в даному випадку ТНУ, з його новими підрозділами…

В ТНУ навчають не лише діти з Криму, є діти з окупованих територій Донецької та Луганської областе, є також студенти з інших регіонів України. Якщо говорити у відсотках, то яка кількість кримчан?…

В.К.: Кримчани традиційно складають великий відсоток. Раніше вони складали 94-95%, але тепер, коли до нас стали приєднуватися студенти та викладачі з Донбасу, а крім того студенти інших регіонів, включаючи Київ, то сьогодні кримчани в ТНУ складають біля 40%, десь відсотків 20-22 – це колеги з Донбасу, всі інші  – це представники різних регіонів України. Я вважаю, що це правильно, до цього ми повинні були прийти, тому що, університет є національним, а не регіональним…

Хочу перейти до питань, що хвилюють теперішніх випускників кримських шкіл, які обрали для себе навчання у Таврійському національному університеті. Власне цікавлять практичні питання відповіді на які на сайті вашого вишу я не знайшла – це забезпечення гуртожитком, чи доведеться їм платити за нього, і головне – це бюджетні місця, на що можуть розраховувати майбутні студенти ТНУ з Криму?

В.К.: Що стосується гуртожитків, то в Україні діє закон в якому йдеться про те, що студенти, які вступають на перший курс першочергово забезпечуються гуртожитком. Тому ми це зобов’язані виконувати і виконуємо це охоче, адже розуміємо звідки прибувають діти і на скільки складним буде шлях для тих, хто приїде до нас вчитися: це перетин кордону, всі ці обшуки, які влаштовує російська влада; це претензії до молодих хлопців, коли їм закидають звинувачення, що вони, вступаючи до вишів на материку, намагаються ухилитися від служби в їх армії. Таким хлопцям створюють перешкоди, і вони іноді тільки з другої, третьої спроби перетинають кордон. Дівчатам теж створюють певні перешкоди, вони ж (так звана кримська влада – ред.) розуміють чому молодь літом виїжджає з Криму.

До речі з цього року, враховуючи досвід минулорічний, в наказах про зарахування до вишу, що будуть вивішуватися на сайтах, імена тих хто вступив будуть зашифровані. Яке ім’я та під яким номером зашифровано будемо знати лише ми (певне коло працівників вишу – ред.) Це робиться для того, щоб ніхто з тої сторони адмінмежі не міг їх вираховувати по іменам та прізвищам, не шукав їх в Криму, не приходив з погрозами до дому, не тиснув на батьків тощо.

Інформація про вступників-кримчан буде зашифрована в усіх Освітніх центрах “Крим-Україна”?

В.К.: Так. Для дітей з окупованих територій – це буде певний захист, щоб вони не стали об’єктом тиску з того боку.

Ще раз повернусь до питання гуртожитків – всі вступники будуть забезпечені гуртожитком. Ми зараз вирішуємо це питання, у нас для цього є всі необхідні власні ресурси… Ми маємо приміщення фактично по всьому Києву: у Печерському районі на І. Кудрі – це головний офіс, що знаходиться в 200 метрах від метро Дружба народів, у нас також велике приміщення знаходиться на вулиці Кирилівській…, є приміщення і на лівому березі в районі Ленінградської площі тощо… Тому проблеми з гуртожитками ми вирішимо.

Більш того до осені ми кардинально вирішимо і проблему з готелем для викладачів. Адже ринок нерухомості в Криму зійшов нанівець – продати там фактично нічого не можливо. А викладачам, які сюди виїжджають разом з сім’ями треба хоч щось придбати, або хоч якось організувати своє життя – це все ми розуміємо. Тому маю надію, що вже влітку цього року зможемо отримати необхідні рішення, і у нас буде гарний готель для викладачів.

Тепер, що стосується бюджетних місць. Перед міністерством (Міністерством освіти і науки України – ред.) стоїть завдання, яке держава поставила, і нас інструктує зараз міністр Лілія Гриневич, що ми повинні зробити так, щоб всі діти, які приїдуть вступати з окупованих територій могли стати студентами українських вишів…  Для цього були змінені правила вступної кампанії для дітей з окупованих територій. Так як вони там у школах не вивчають предметів українознавчого циклу, то для них ЗНО відмінили (якщо дитина вступає через Освітні центри “Крим-Україна” – ред.), зазначу, що Росія для кримчан цього року ввела ЄДЕ (Єдиний державний екзамен – ред.), а ми продовжуємо зберігати для дітей з півострову цю привілею (вступ без ЗНО – ред.). Коли вони приїздять до нас, вони здають українську мову та історію у школі, яка прикріплена до університету, а потім у нас здають профільний іспит на факультет, який обрали. Більше того, вони можуть приїхати до нас з будь-яким документом: російський паспорт, атестат, не має паспорту взагалі, то привозьте свідоцтво про народження. Ми знаємо що робити з цими документами згідно з новими правилами: замість російського атестату оформлюємо документ, який називається освітня декларація, якщо є свідоцтво про народження, то на основі цього ми оформлюємо особову справу абітурієнта. Вони можуть привозити будь-яку довідку про навчання, бо ми приймаємо і оригінали, і ксерокопії. Головне, щоб вони не хвилювалися, не боялися – приймальна комісія їх чекає і буде вирішувати їх питання.

Ще раз про бюджетні місця… держзамовлення досить велике і воно повинно покрити всіх бажаючих вступити, але у нас ще буде резерв…, і нам будуть збільшувати цю квоту, яку виділяють. Я можу сказати кримчанам, що сьогодні їх чекає велика кількість вишів, бо вони є бажаними гостями, яких бажають залучити українські виші на материку. Зокрема зараз південні області – це Херсонська та Миколаївська – домагаються, щоб пройшов через Верховну Раду законопроект щодо збільшення їм окремої квоти для вступу кримчан…

Я вкотре хочу підкреслити, що вас чекають, вам будуть раді, і ми готові в приймальній комісії ТНУ, яка знаходиться на І.Кудрі, 33, вирішувати проблеми, які будуть перед вами стояти.

Підсумуємо: бюджетні місця є, гуртожитки є. Кримчани можуть їхати на материк і не хвилюватися.

В.К.: Так.

Цікавить також ще одна категорія студентів – це ті, які переводяться з вишів півострову до ТНУ на 2, 3, 4 курси. Ми маємо закон України Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України”, де у статті 7 пункт 12 закріплене право кримчан, які проживають на півострові, на продовження  здобуття освіти в українських вишах на підконтрольній території за рахунок коштів державного бюджету з наданням місць у гуртожитках на час навчання. Чи забезпечені бюджетними місцями, гуртожитком та стипендіями ваші студенти, які перевелися з вузів Криму? Адже на початку навчального року в ТНУ були чималі проблеми з фінансуванням цих студентів…

В.К.: Це дуже важливий закон. Проблема полягала в тому, що він не виконувався. Ось вже два роки як закон прийнятий, а на практиці він не реалізовувався. Мінфін всіляко перешкоджав цьому і говорив, що це великі кошти, яких просто не має…

Всі ми билися, я хочу сказати тут велике дякую кримським громадським організаціям тут в Києві, я хочу сказати дякую позиції Міносвіти, яке 4 рази проект розпоряджень з цього приводу подавало на затвердження…, але кожний раз отримували відповіді з негативною резолюцією. Наразі Верховна Рада це питання вирішила. Цей закон з 1 вересня 2017 року буде виконуватися.

Таким чином з вересня діти при переводі у виші, що знаходяться на підконтрольній Україні території, зможуть отримувати стипендії, а також безкоштовні гуртожитки, оскільки вони прибули з окупованих територій…

Ми маємо надію, що значна частина наших студентів, які до цих пір повинні були певну плату продовжувати вносити, хоча ми пішли на зустріч їм усім, адже за місця в гуртожитку не брали з них кошти, вони оплачували тільки комунальні платежі. Тобто оплату за проживання в гуртожитку, яка йшла в прибуток університету, ми для них відмінили.

Цього року ми очікуємо великий наплив вступників. Це, на нашу думку, відбудеться з цілої низки причин. По-перше, навчання в ТНУ – це навчання в Києві, що надає великі можливості студенту. Навчання в ТНУ – це навчання в університеті, який включений у світову навчальну систему, а це означає стажування, програми по обміну, можливість отримати другий диплом в середині свого власного університету, а також існує можливість отримати подвійний диплом з Польщею, Швейцарією, Туреччиною, Болгарією…

Саме головне – це вітер свободи, який дме їм в обличчя і робить їх людьми, які можуть вчитися в своїй країні та в будь-якій іншій по стандартам, які визнаються будь-якою країною світу.

В продовження теми прослухайте радіоефір зі студентами Таврійського національного університету, де вони розповідають про  розвиток вишу, про студенське життя, про можливості, які їм дає навчання в ТНУ: Радіопрограма “Голос Криму”. 

Нагадуємо, що «Голос Криму» виходить на хвилях Першого каналу Українського радіо (УР-1) щонеділі о 8.10.

SHARE

LEAVE A REPLY

Please enter your comment!
Please enter your name here