“Крим: час окупації”. Право на правосуддя (відео)

Чи може бути на окупованих територіях справедливе правосуддя? Кого нині переслідують в Криму? Хто обвинувачує людей? Про найбільш гучні справи на півострові, та що роблять українські правозахисники і не лише вони, для захисту кримчан поговоримо нині детальніше.

Пропонуємо дослідити 3 найбільш гучні справи – «26 лютого», Олександра Костенка та Володимира Балуха. А ви самостійно робіть висновки про правосуддя в тимчасово окупованому Криму.

26 лютого 2014 року під стінами Верховної ради Криму відбувся багатотисячний мітинг прихильників та противників територіальної цілісності України, що переріс у протистояння. Тоді 2 людей загинули, 79 було травмовано. Російська окупаційна влада вважає головним організатором мітингу заступника голови Меджлісу кримськотатарського народу Ахтема Чийгоза, який утримується під вартою. Також, іншими фігурантами «справи 26 лютого» є затримані Алі Асанов, Мустафа Дегерменджі, Ескендер Кантемиров, Арсен Юнусов, Ескендер Емірвалієв.

Всі вони звинувачуються російськими слідчими в участі у «масових заворушеннях» 26 лютого 2014 року, які виникли біля кримського парламенту під час багатотисячного мітингу за участю прихильників територіальної цілісності України з одного боку та активістів партії «Русское единство» – з іншого.

Так звана «прокурор» Криму Наталія Поклонська особисто підтримує в суді державне обвинувачення. Ще раніше у своїх коментарях вона заявляла, що якщо в суді вина Чийгоза буде доведена, то санкція передбачає покарання у вигляді позбавлення волі строком до 15 років. Іншим учасникам загрожує тюремне ув’язнення терміном від 8 до 15 років.

Правозахисники називають «справу 26 лютого» юридично необґрунтованою — зіткнення відбулися на території, яка навіть за російським законодавством не була частиною Російської федерації, і з російських громадян ніхто до правоохоронних органів не звертався. Нелогічним виглядає і порушення кримінальної справи через рік після подій.

Більшість  учасників «акції 26 лютого «залишаються Криму, однак тепер публічно згадувати про свою участь у протестах небезпечно, адже одного ранку до їхнього дому можуть увірватися російські силовики. Розповідати деталі, можуть лише ті, хто перебуває на материковій Україні. Вони стверджують, що йшли на мирну акцію та були без зброї. Натомість зустріли агресивний та розлючений натовп з проросійських активістів.

Над «Справою 26 лютого» активно працює група юристів, що спеціалізуються на міжнародному праві. Вони називають справу «шитою білими нитками» та такою, що фабрикується.

LEAVE A REPLY

Please enter your comment!
Please enter your name here