Телепрограма “Голос Криму”: державне підприємство “Кримський дім” (відео)

В ефірі телепрограма «Голос Криму». В студії виконуючий обов`язки директора державного підприємства «Кримський дім» – Олексій Скорик.

Рішенням Уряду від 16 травня 2015 року було підтримано пропозицію Міністерства культури України щодо утворення  Державного підприємства «Кримський дім». 

Підприємству довелось  пройти ряд випробувань зокрема питання фінансування, приміщення…  Відомо, будівля, яку надали для облаштування робочих місць була не придатна для перебування в ній. 

Олексію, скажіть будь ласка, з якою метою створене підприємство і які проблемами Вам довелося долати?

О.С.:  Ну, підприємство було створено, як відповідь на ті події, які сталися в Криму, починаючи з кінця лютого 2014 року. Вже тоді, коли було ухвалено рішення – це в травні 2014 року було зрозуміло, що кримчани на окупованій території будуть вимагати якоїсь уваги з боку держави і будуть потребувати допомоги. А підприємство створене для задоволення культурних, інформаційних, релігійних потреб громадян України на окупованій території, в тому числі національних меншин і корінних народів. І ми почали цю роботу по створенню підприємства наприкінці вже 2014 року, а повноцінно підприємство запрацювало на початку 2016 року.

З якими проблемами ми зіткнулись? Це було багато проблем організаційного характеру, бо підприємство створювалось з нульової точки. По-друге, взагалі важко було усвідомити з самого початку, чим же воно має займатися, не дивлячись на те, що були прописані якісь напрямки діяльності. Питання бюджетного фінансування, питання облаштування підприємства в будівлі, яка не була пристосована для активної роботи – оце основні такі питання, які стосувалися предмету нашої діяльності…

У  2016 році ми вже почали стикатися з проблемами іншого характеру: з формуванням порядку денного діяльності підприємства, взаємодії з органами державної влади, з громадськими організаціями, активістами…  Більшою мірою ми подолали вже ці проблеми, дещо залишилося, але сподіваємося, що підприємство вже з набутим досвідом в наступному році буде більш активним і буде створювати більше контенту.

Які ще заходи та у яких напрямках проходять в «Кримському домі»?

О.С.:  З самого початку, починаючи з 2015 року, коли приміщення будівлі «Кримського дому»  не були відремонтовані, але певні приміщення можна було використовувати, ми уклали меморандум про співпрацю з громадською, тоді ще, ініціативою «Крим СОС», пізніше вона була зареєстрована як громадська організація. В рамках цього меморандуму ми надали цій ініціативі повноваження здійснювати юридично-консультативну та іншу допомогу переселенцям, тому що, по-перше, «Кримський дім» не мав ресурсів, в тому числі і кадрових, для здійснення цієї роботи, а по-друге, «Крим СОС» мав вже статус партнера у правлінні Верховного комісару у справах біженців Організації Об’єднаних Націй, тому вони мали можливість надавати таку допомогу переселенцям. І це такий перший, напевно, європейський досвід, коли державні структури передають певну частину повноважень  представникам  третього сектора. В травні цього року до нас звернулася ініціативна група зі створення Таврійського національного університету, на чолі з професором Казаріним, з проханням допомогти в проведенні вступної кампанії абітурієнтів і розміщенні адміністрації ТНУ. Оскільки у них не було жодних приміщень і жодних пропозицій по допомозі, ми виділили в Культурному просторі «Автономус» таке приміщення, де і відбулась вступна компанія, а також формування Таврійського національного  університету. Зараз цей проект успішний: майже 1000 студентів вступили до новоствореного університету, і ми вважаємо, що наш внесок в цю важливу справу був вагомим.

Які проблеми залишилися на сьогодні не вирішеними для підприємства?

О.С.: Частково, це ті ж самі проблеми, які були на самому початку – це не облаштованість приміщень. Фактично, на сьогоднішній день, не відремонтували майже половину приміщень, а це близько 500 квадратних метрів. Нажаль, умов, в яких існують державні структури, не дають нам можливості, навіть маючи фінансову державну підтримку, витрачати гроші на ремонти і на закупівлю обладнання. Тому ми шукаємо можливості, від третіх осіб, від меценатів, спонсорів, щоб облаштовувати наші приміщення. Це, як на мене, найголовніша проблема. Все інше – воно долається в результаті практичної роботи. Єдине, що хотілось би сказати, що це вже навіть не проблема, це, можливо, побажання, тим, хто буде бачити цю передачу, що в «Кримському домі», хоч і не багато людей працює, але ми працюємо фахово і було б корисно, якби інші органи державної влади, які працюють на кримську тематику, запрошували представників «Кримського дому» на свої заходи, які в них відбуваються, коли вони обговорюють питання Криму.  Я маю на увазі, розробку якоїсь концепції, якихось стратегій щодо Криму, тобто, треба зважати, що «Кримський дім» одна з перших державних структур, яка створена для вирішення проблем Криму, і ми могли би надати фахову допомогу будь-якому починанню. Ми, в свій час, можливо, неформально, працювали з нашими представництвами за кордоном, які працюють над тематикою Криму. Ми проводили соціологічні дослідження з питань Криму, і в тому числі серед кримчан, тобто, знаємо громадську думку, те, чого, напевно, наскільки я знаю, не має в жодній державній структурі. Тобто, це таке питання, яке для нас, як для державної структури, важливо.

Хотілося б почути про Ваші прогнози щодо перспектив розвитку «Кримського дому»…

О.С.:  Ну, головне для мене, як для керівника, це те, що в наступному році відбудеться зміна керівництва в «Кримському домі», зокрема, буде новий директор, адже я сьогодні виконую обов’язки директора….

Початкову свою роботу по створенню і виведенню «Кримського дому» з нульової точки я виконав, і думаю, що треба йти, –  це те, що стосується мене особисто. Що стосується планів самого підприємства. Як я вже казав, ми працюємо над відновленням або створенням коворкінгової зони. Ми плануємо, завершити, хоч трохи з затримкою, завершити створення хореографічної студії, де мають займатися уже сьогодні і кримськотатарським танцям, народним, грецьким танцям, є у нас домовленість. Ми продовжуємо видавничу роботу, дуже важливу, оскільки, в цьому році провели серйозне культурологічне дослідження і серйозний збір матеріалів для видання книги «Антологія кримської музики», яку готує Джеміль Каріков , до якої будуть приєднані медійні додатки виконання фахівцями традиційно народної музики на народних інструментах. Ми будемо продовжувати проводити соціологічне дослідження. Це важливо, оскільки будь-яке соціологічне дослідження варте чогось, коли воно проводиться в певній системі. В нас заплановано кілька цікавих виставок, які ми готували в цьому році і не встигли провести, оскільки наші приміщення були зайняті Таврійським національним університетом. Їх ми перенесли на першу половину наступного року. Важко мені сказати, що ще буде, оскільки, знаєте, ми працюємо в такій тематиці, яка змінюється постійно. Але, точно  ми будемо працювати з громадськими організаціями, проводити спільно заходи… У нас буде, вже в цьому році розпочатий і в наступному році продовжений, проект «Корінні народи». В рамках цього проекту будуть  зняті фільми, 2 і 3 частина фільму «Корінні народи». Будуть проводитися освітні курси, як серед громадських організацій, активістів, серед студентів, серед працівників і представників органів державної влади для поширення інформації про «Корінні народи», про права корінних народів, бо це важливе питання. Нажаль, воно трохи випало з фокусу уваги держаних органів влади.

Безумовно, ми, як і в минулі роки, будемо, напевно, організацією, яка візьме на себе  основну організацію заходів з вшанування жертв депортації  1944 року. Ми продовжимо культурологічні заходи з популяризації культури народів Криму. Ну ось такі короткі нариси.

SHARE