Тарас Цимбрівський: “У питанні повернення Криму українська влада має бути… чесною перед своїми громадянами, вести прозору комунікацію з ними: що робиться зараз, яка наступна мета…”

Гість радіопрограми «Голос Криму» пан Тарас Цимбрівський, доцента кафедри теорії права і прав людини Українського католицького університету.

Якщо ми говоримо про схід, то ми розуміємо, що дипломатія нашої держави, яка підкріплена відвагою наших хлопців, нашої армії, дає нам надію на вирішення проблеми на нашу користь, дає надію на перемогу. Якщо говорити про Крим, про цей конфлікт, де явно російська держава окупувала, а в подальшому анексувала територію України, як бути нам?

Т.Ц.: Я відразу зауважу, що у мене не має простої відповіді на таке складне та багатошарове питання. Хоча я хотів би її мати, аби запропонувати усім нам як далі бути, куди рухатися…

…Я б розділив це на два питання: ситуацію на сході України і в Криму… З приводу Криму, погоджуюсь з вами, у нас не має жодних сумнівів, оскільки РФ через анексію цієї території, є відповідальною за її адміністрування, як держава-окупант. Що ж до сходу, то тут такої чіткості Україна не має до сьогоднішнього дня, оскільки з правової точки зору там сьогодні є певна невизначеність за допомогою якої РФ вводить в оману щодо того, що насправді там відбувається. Вона для цього тиражує такі наративи, які є зручними для інтерпретації цієї ситуації. Тобто Росія виставляє ситуацію на сході, як громадянську війну, як внутрішній конфлікт, тим самим заперечуючи будь-яким чином свою участь в даному конфлікті. Хоча це є не так. Нам, громадянам, не легко розібратися в тому, я вже не говорю про міжнародне співтовариство і, в тому числі, про громадянське суспільство, яке знаходиться за кордоном. І в таких умовах виходить дуже строката картина.

Мені видається, що основну відповідальність повинні ми, насамперед, брати на себе, не покладаючись при цьому повністю на міжнародні організації, міжнародних акторів тощо. Оскільки первинні інтереси, те що ми хочемо, повинні йти від нас. Адже ми дуже часто спостерігаємо таку ситуацію, коли означені актори, вони більшою мірою переслідують той інтерес, який може співпадати з нашим, але в дуже малій частині, а ми б хотіли більшого завжди.

Який інтерес ми маємо активізувати та популяризувати? Що ми маємо робити для того, щоб це стало свідомо, зрозуміло і щоб це було нашою діяльністю?

Т.Ц.: Мені видається, що в даному випадку важливий голос громадянського суспільства – це насамперед українців.  Для того, щоб ми  більш менш мали консенсус з приводу того, що насправді відбувається в Україні. Адже дуже часто між самим українцями існує непорозуміння зокрема між тим чи це є агресія з боку РФ, чи це є внутрішньо громадянський конфлікт. На цьому зламі дуже важко знайти спільні точки дотику між самими українцями, нажаль. І цей наратив є дуже зручним для РФ, який дуже  гарно лягає на ті суперечності, з якими іде Україна, які виходять з її історії, з її минулого. Є певне порозуміння в тому, що ми… зацікавлені у поверненні Криму…., то, на противагу цьому,  з мінським процесом  маємо певний ореол втаємниченості: хто є законними представниками від України, які підписували ці мінські домовленості; чи вони мали право підписувати їх, і взагалі, наскільки в мінських домовленостях є інтерес самої України? Це (мінські домовленості) свого роду примус до миру на умовах Російської Федерації…

Коли ми говоримо про Крим, то тут для всіх очевидно, що саме Росія прийшла на українську територію. Але в той же час у нас не має на сьогодні якихось дієвих інструментів для звільнення, і пропонується дуже багато різних речей. Про які застереження ми мали б говорити для того, щоб у подальшому не створити нових конфліктів?

Т.Ц.: Згоден, що у випадку Криму у нас не має цілісної стратегії щодо деокупації, нажаль. Ця тема досить зручна для політиків, які у будь-який спосіб намагаються превернути увагу до цієї тематики. Водночас, на превеликий жаль, у нас не має “дорожньої карти”, за якою ми маємо рухатися задля досягнення певних цілей.

Зрозуміло, що Україна зацікавлена в деокупації та поверненні АР Крим, але яким чином вона буде це реалізовувати так до кінця сьогодні не зрозуміло…

Зрозуміло, що ми не можемо діяти симетричними засобами, тобто тими засобами, якими діяла РФ. Очевидно – це (засоби повернення) мають передбачати суміш економічних, культурних, дипломатичних та інших засобів. Але у даному випадку українська влада має бути, в першу чергу, чесною перед своїми громадянами, і нести відповідальність у тій частині, щоб вести прозору комунікацію з її громадянами: що робиться на даному етапі, яка наступна мета тощо.

Зрозуміло, що багато процесів запущені в міжнародній площині…., але не має якоїсь тяглості, не має лінії для того, щоб було розуміння що і коли ми отримаємо…

…Напевно не треба бути тут великим оптимістом, оскільки у швидке повернення АР Крим, нажаль, не віриться.

Нещодавно, у квітні, група народних депутатів… подала законопроект про статус кримськотатарського народу в Україні. Однією з важливих позицій є різкий розворот від адміністративно-територіальної автономії до національно-територіальної. В той же час пан Р. Чубаров неодноразово говорив, що, на його думку, саме це сприятиме консолідації, злагоді суспільства…, але багато інших людей висловлюються публічно, що не можна приймати таке рішення не питаючи думки інших членів суспільства. То, чи можна у такому випадку здобути злагоду?

Т.Ц.: Мені видається, що початок самої дискусії відбувається не чесно і, відповідно, очікувати якихось справедливих і благородних цілей, які декларуються, як мінімум, не можна. Чому? Оскільки, я в цьому впевнений, на даному етапі первинним є процес деокупації. І, коли не вирішивши одну проблему починається дискусія щодо зовсім іншого питання, і в умовах відсутності будь-яких альтернатив, я не готовий на особистому рівні це прийняти. Більше того, сама постановка питання через такий різкий поворот до національно-територіальної автономії, яка передбачає квотування, як це зазначено у законопроекті….

Я більше прихильник того, щоб повернутися до тієї ситуації, які існувала до початку самого конфлікту для того, щоб вирішити дане питання, але це не виключає того, що ми можемо обговорювати інші законопроекти, не виключно той, який був запропонований цією групою депутатів. Я не бачу взагалі перспективи в тому, що такий законопроект, якщо він буде прийнятий, він призведе до загальнонаціонального консенсусу. На скільки він відповідає, це таке перше моє застереження, іншим народностям чи етнічним групам, які проживають в АР Крим. Відповідно до перепису населення…, то ми побачимо, що є великий відсоток росіян, українців.

Ми маємо прислуховуватися до їх думки?

Принаймні, якщо ми декларуємо мету щодо загальнонаціонального діалогу, то ми повинні чесно обговорити дане питання. Інакше – це не буде прийматися як відкрита і прозора розмова.

В цьому діалозі мають приймати участь жителі не Криму. Жителі, умовно, Волинської чи Запорізької областей?

Я невпевнений, що вони є прямою стороною даного процесу, але принаймні обговорити і почути їхню думку для того, щоб забезпечити повну інклюзивність процесу, я не бачу тут чогось шкідливого.

Мова іде про зміну Конституції. Питання навіть не в тому, чи це шкідливо, чи добре. Для мене головне питання чи є це важливим, чи маємо ми про це думати сьогодні, чи можливо досить того, що домовились між собою кримчани, і всім сказали – дякуємо?

Якщо ми винесемо це на рівень змін Конституції, яка стосується всіх громадян України, то зрозуміло, що потрібні більш далекосяжні заходи. В даному випадку, я погоджуюся з тим, що можна було б включити найбільш широку платформу, до якої б увійшли інші громадяни України.

Наразі при Конституційній комісії створено робочу групу, яке вже розпочала свою роботу щодо внесення змін до Конституції, які стосуються визначення статусу Криму, як кримськотатарської автономії. За результатами напрацювань цієї робочої групи восени можливий розгляд змін. Ви вивчали міжнародну практику зокрема у Боснії та Герцеговині, але там мова йшла про війну про конфлікт, який був припинений силою через підписання Дейтонських угод. Фактично Америка змусила лідерів трьох народів (сербів, хорватів та боснійців) підписати певний документ, аби припинити війну. З того часу минуло багато часу. Чи вважають там сьогодні, що спосіб організації влади, згідно з угодою, є ефективним. Чи знайшли вони злагоду за більш ніж 20 років?

Я б не ставив в один ряд АР Крим і Боснію та Герцеговину, але деякий досвід є доречним у даному випадку. Зокрема та організація державної влади, що існує сьогодні у Боснії та Герцеговині, яка базується на етнічному принципі,… не є ефективною…. це такий неповороткий, громіздкий державний апарат, який з’їдає 65% ВВП країни.

Які уроки ми можемо з цього винести? Зрозуміло, що основну проблему (припинення війни) було вирішено, і в цьому було зацікавлене міжнародне співтовариство. Але міжнародне співтовариство було дуже далеке від того, якою повинна бути організація державної влади. І, очевидно, що етнічний принцип, який був закладений тоді, яким би він привабливим не здавався на той час, він сьогодні не виправдав тих надій, які на нього покладалися….

…. Міжнародна спільнота, як ви сказали, фактично нав’язала такий мир, і вона нав’язала спосіб існування для держави… Все більше у нашому суспільстві є розуміння, що визволення Криму має відбутися дипломатичним шляхом. Чи не має в нас такого страху, що завтра міжнародна спільнота втрутиться і нав’яже нам певний спосіб існування. Чи можемо ми сьогодні зробити так щоб цього не відбулося, щоб це питання вирішувалося тільки завдяки нашій  злагоді?

Я б тільки вітав, якщо б Україна сама формувала свій порядок денний в міжнародних відносинах. Нажаль, цього не спостерігається, і голос України, він більшою мірою формується великими геополітичними гравцями ніж самою Україною.

Я великий прихильник того, щоб вже сьогодні обговорювати те, а що буде після того як Крим буде повернуто? Наскільки ми готові жити у новій ситуації, яких ми заходів для цього вживаємо? Сьогодні, нажаль цього не має….

Повну версію радіопрограми слухайте за посиланням: радіопрограма «Голос Криму». 

Нагадуємо, що «Голос Криму» виходить на хвилях Українського радіо (УР-1) щонеділі о 8.10.

SHARE

LEAVE A REPLY

Please enter your comment!
Please enter your name here