Сергій Мокренюк: «Задля повернення Криму нам треба не звинувачувати один одного, а просто працювати разом» (відео)

Телевізійна програма  «Голос Криму» на UA:Крим. Гість у студії — Сергій Мокренюк. Його нещодавно обрали на посаду начальника Управління з питань Автономної Республіки Крим та міста Севастополя у Міністерстві з питань тимчасово окупованих територій та внутрішньо переміщених осіб. Ми обговоримо перспективи деокупації Криму і діяльність інституцій, залучених до цього процесу. Ведуча  програми — Ліна Голуб.

…Як відбувався конкурс на посаду? Що необхідно було зробити кандидатам?

Сергій Мокренюк: Спочатку все стандартно. Ми поздавали тести на знання діючого законодавства України, де було багато питань. Наступний етап – ситуаційні знання, коли треба було запропонувати певне рішення певних проблем. І останнє – це співбесіда, кожен член комісії задавав свої запитання. Вони виставляли оцінки і з цього складався сумарний бал. 

Як ви оцінюєте — чи вистачає у міністерства ресурсів, щоб втілити ваші ідеї? Які, до речі, Ваші пропозиції?

Сергій Мокренюк: Насправді багато що зафіксовано вже навіть в плані, який є на сайті міністерства. Це план діяльності, де громадські організації приймали участь у створенні цього плану. Власне в ньому по всім сферам життя є пропозиції щодо необхідних змін і яким шляхом це робити. Так само у плані вже вказані виконавці, які відповідають за цю роботу. Я вважаю, що головною задачею на сьогодні є покрокове втілення в життя цього плану. 

В соціальних мережах була неоднозначна реакція на Ваше призначення. Хтось щиро вітав, а хтось висловлював побоювання. Зокрема вони стосуються питання кримськотатарської автономії. Яка ваша позиція з цього приводу?

Сергій Мокренюк: Службові обов`язки начальника управління не вимагають певного ставлення до автономії і прийняття певної участі в цих процесах, для цього є Конституційна комісія… Але моє власне зауваження є таким, що назва, якою сьогодні насправді спекулюють, Кримськотатарська автономія чи Кримська область, чи АР Крим — це все є вторинним. Первісним є те, який буде розподіл взаємовідносин, хто за що відповідає, хто які має повноваження, хто які має гарантії захисту своїх прав… Сьогодні ми не чуємо відповіді на ці питання, а тому само по собі слово автономія ні про що не свідчить, розмова про неї є пустою і немає сенсу. Найважливіше сьогодні створити майданчик, де ми змогли б поговорити про те, що ми розуміємо під словом автономія або, що ми розуміємо під  словом область.

Насправді є країни, в яких області мають такі повноваження, що республікам з статусом автономії таке ніколи не снилось. Тому все ж таки тут (в питанні статусу Криму – ред.) є певні маніпуляції. Варто визнати, що той, хто спирається тільки на назву, він насправді тільки маніпулює нашою думкою.

Давайте розбиратися, які будуть органи, які будуть повноваження, які будуть способи формування цих органів, який буде взаємозв*язок з тим, що відбувається сьогодні в країні. А в країні зараз децентралізація, декомунізація. Якщо в Криму, в майбутньому,  буде децентралізація, то давайте поговоримо, що таке парламент АРКрим. Мені це смішно, бо сьогодні всі повноваження, гроші концентруються на рівні громади, і це правильно. Я впевнений, що це один із найважливіших кроків майбутнього існування злагоди в Криму…

…Тому задача номер один — це припинити окремі назви і розпочати говорити, бо якщо люди не знають, що ховається за цією назвою, то вони бояться і цей страх викликає відторгнення. 

Як Ви плануєте налагоджувати зв’язок і співпрацю з Меджлісом та іншими кримськотатарськими організаціями?

Сергій Мокренюк: Це важливі гравці на полі повернення Криму, тому вони, як і всі інші інституції мають бути залучені до цього процесу. Найважливіше про що я мрію – це те, щоб всі організації берегли один одного і не дозволяли собі певних висловлювань або кроків, які можуть нанести шкоду на шляху до співпраці та порозуміння. Наша задача — просто зрозуміти один одного… Насправді, частіше за все, буває так, що кінцеву ціль всі в середині себе відчувають однаково, але слова ми різні використовуємо. Нам треба домовитися про те, які ми використовуємо поняття.  Все має починатися з розмови. Треба не ховатися і не звинувачувати один одного, а треба просто працювати разом. 

Які ще українські інституції мають обов’язково бути залучені у процес деокупації Криму?

Сергій Мокренюк: Я вважаю, що найважливішою задачею, яку громадськість має собі поставити, це те, щоб громадяни України, де б вони не проживали, всі долучились до цього питання. Щоб у будь-якому селі, містечку України більшість людей вважали, що Крим є і його частиною, тому за нього треба боротися. Я не знаю чи зможемо ми цього з часом досягти, бо відчуття, що Україна і Крим є її частиною, вони, нажаль, не у всіх присутнє, не в усіх сферах суспільства. Дехто навіть вважає, що простіше забути про це (окупований Крим – ред.), щоб пришвидшити свій рух, але це хибне уявлення… Ми маємо боротися за кожного громадянина України, де б він не був, чи то в окупації, чи то в полоні, чи то в іншій державі.

Тим часом на Півдні України у Херсоні триває безстрокова акція протесту щодо діяльності представництва Президента України в Автономній Республіці Крим. Кримчани, що зверталися до цієї інституції і не отримали допомоги, вимагають звільнення керівника. Більше розкажуть мої колеги у наступному сюжеті. 

Сергію, скажіть, Ви знайомі з цією ситуацією? Що думаєте з цього приводу?

Сергій Мокренюк: Це не просте питання, воно складається з декількох. Найголовніше, напевно,що ця проблема виникла виключно через те, що пані Наталія, яка є представником Президента не дуже часто спілкується прямо зі ЗМІ. Я розумію, що знаходження її в Херсоні, а не в Києві зменшує можливості для спілкування, але все ж таки їх треба знаходити, бо кримчанам в більшості не вистачає розмови, простих речей, адекватного ставлення української держави до них…

…Я вимушений був подивитись майже всі інтерв`ю, які робили активісти, почитати їх дописи в соцмережах і на блогах. Я можу сказати, що там відбувається суцільна маніпуляція фактами. Маніпуляція починається зі звинувачення Президента України, що він призначив Наталію Попович на цю посаду, це не є правдою, і смішно, що в цьому звинувачує Президента заступник генерального редактора каналу АТР. Це дивно, адже ця людина не може не знати, що не Порошенко призначав, а пан Турчинов. І другий лозунг, що використовується, — це ролики в мережі, які часто супроводжуються нецензурною лайкою, образою працівників Представництва. Дуже важко спілкуватись з людьми, які не спілкуються нормальною, людською мовою, так не прийнято в нормальному суспільстві. Я розумію пані Попович, насправді, з такими людьми не дуже хочеться спілкуватись, але то є робота, і варто це робити.

Всі їх дії (дії учасників акції – ред.), на мою думку, не направлені на представника президента  безпосередньо. Хоча ясно, що хтось з них напевно мав би бажання заволодіти посадою, бо пропонують  якісь там шляхи…

На мою думку, вся ця акція направлена на підрив інституції Президента України – це однозначно. Це так само, як вони послаблювали цю інституцію  захищаючи підриви ЛЕП в Херсонській області — це ті ж самі особи. Вони раділи постанові № 1035 (обмеження вивезення особистих речей через адмінмежу – ред.), а коли її скасували — теж раділи. Сьогодні, як і в 2015 році вони кричать те саме, що держава не спроможна — це все популістичні лозунги, які націлений проти державної інституції. Треба розмовляти та йти іншим шляхом, а той, який обрали вони не є цивілізованим… 

Куди кримчани можуть звернутися для ефективного вирішення своїх проблем?

Сергій Мокренюк: Треба спочатку зрозуміти, яка проблема і з цього розпочинати. Якщо ця проблема стосується паспорту, то відповідно звертатись в Державну міграційну службу, якщо це стосується виплат, то треба йти в Управління соціального захисту, якщо вступу у виш, то ми розуміємо, що треба звертатись в МОН… 

 Які конкретні кроки має зробити Україна, припустимо, за рік, щоб наблизити звільнення Криму?

Сергій Мокренюк: Ми вже зробили певні кроки. Перше, ми збираємо докази шляхом розслідуваних кримінальних злочинів. Тобто прокуратура розслідує події, які відбуваються на території  Криму і потім ці докази передає в Міжнародні інституції. На сьогодні нам відомо, що були вже передані певні докази в Міжнародний кримінальний суд. Друге, ми боремося за українську молодь з Криму, тому вступ в навчальні заклади України для них спрощено…

…Починаючи з 2014-го року ми (Україна – ред.) поступово стає на ноги, відриваючись від Москви, яка бажає нас колонізувати. У нас війна, яка вимагає, насправді, людських ресурсів, фінансових, емоційних — це треба усвідомлювати. Я думаю, що на сьогодні потрібно створити простий  документ,  в якому були б задекларовані принципи, на яких держава будує свою політику щодо деокупації Криму. …Інститут стратегічних досліджень імені Горшеніна вже презентував певні напрацювання на цю тему, але мені здається, що має на державному рівні бути  прийнятий документ, який був би, нехай суто декларативного характеру, але він мав би бути «дорожньою картою», щоб кримчани знали, що Україна дбає про своїх громадян, пам`ятає і кожен день робить щось, аби їм було комфортно.

Нагадуємо, що програма «Голос Криму» виходить щосуботи о 21.20 в ефірі «UΛ: Крим».  Всі програми можна переглянути за посиланням — «Голос Криму».

SHARE

БЕЗ КОМЕНТАРІВ

ЗАЛИШИТИ КОМЕНТАР