«Крим: час окупації. Освіта» (TV програма)

Окупація Криму показала, що освіта в РФ є інструментом формування в свідомості дітей мислення «русского мира». Дитячий садочок, школа, вищі навчальні заклади – це інструменти мілітаризації свідомості кримської молоді. А через мілітаризацію свідомості привчання до покори і лояльності окупантам.

Під час програми обговорювалися актуальні теми, зокрема, чи освіта в Україні є повноцінним інструментом ідеологічного виховання? Чи готує діюча освітня модель в Україні єдину українську політичну націю? Які можливості для того аби приєднатися до цією української освітньої моделі є у кримської молоді?

«Нажаль, протягом шести років після початку військової агресії РФ освітня парадигма в українському суспільстві не змінилася. Ми і досі живемо в парадигмі миру, а не держави, що перебуває шість років у війні. Тому всі концепції, стратегії, програми, всі стандарти, які приймаються, вони в парадигмі миру. І ми опинилися в бульбашці, в якій, коли ви зайдете в школи і почнете щось говорити про окуповані території, про війну на Донбасі, то вам або закриють рота, бо про це не прийнято говорити, або будуть говорити якимись лозунгами, що взяті з соціальних мереж…..» – констатувала гостя програми Валентина Потапова – голова Центру громадянської просвіти «Алименда», керівниця освітнього напрямку УГСПЛ.

Вона також зазначила, що в державі відсутня політика збереження державної ідентичності у дітей з окупованих територій. «Політика збереження державної ідентичності на рівні перспективи, стратегічного розуміння  – вона відсутня. Те, що відбувається (в системі освіти – ред.)  – це ситуативна реакція на різні виклики. Потрібно вступити в університет  – зробимо якийсь механізм; потрібно відкрити кримський університет – відкриємо, але це все не складається в єдиний пазл».

У свою чергу гість програми Андрій Щекун, представник громадської організації «Кримський центр ділового та культурного співробітництва «Український дім», координатор інформаційно-просвітницьких проектів констатував, що Міністерство освіти і науки (МОН) на сьогодні не здатне пропонувати якісні рішення, адже не володіє необхідною інформацією і, судячи з усього, і не прагне заглиблюватися в аналіз освітнього простору на ТОТ АР Крим та м. Севастополя задля розуміння проблематики та прийняття якісних, стратегічно важливих рішень. «Я буквально в грудні місяці від редакції газети «Кримська світлиця» направив декілька запитів на МОН. Зокрема запитували чи здійснює моніторинг сучасного стану освітньої сфери особливо щодо знищення україномовної освіти в Криму. Відповідь була  – ні. Ми поставили ще одне питання, а скільки захоплено шкіл, садочків, внз російським окупанотом? Чи передані були вами ці матеріали, документацію до прокуратури АР Крим? І на це питання ми отримала відповідь – ні.  Після таких відповідей, я можу сказати, що у нас не має державної політики в сфері освіти щодо забезпечення права на освіту дітей з тимчасово окупованих територій».

Також у програмі обговорювалася тема законодавство України про загальну середню освіту  та його основні завдання. Валентина Потапова коментуючи вищезазначене законодавство зазначила, що  прописані в ньому  основні завдання просто не виконуються по відношенню до дітей з окупованих територій, адже реалізація цих завдання потребує фінансування, а його не має. Крім того, закон «Про повну загальну середню освіту» зовсім не має навіть згадки про тимчасово окуповані території.

Окупація рано чи пізно закінчиться. Як бути з освітою в Криму потім. Хто будуть ті люди, які в умовах вже пост окупаційному Криму готуватимуть членів української політичної нації? Ми готуємо сьогодні цих фахівців для де окупованого Криму?

«Нажаль сьогодні єдиний університет, який міг би працювати для Криму – це ТНУ (Таврійський національний університет – ред.), що відкрився у 2016 році в Києві. Він міг би готувати ці кадри, які могли би здійснювати дії з деокупації. На сьогоднішній день він розчинився серед київських вишів і ми не бачимо його суттєвого вкладу в підготовку кадрів для деокупації. Хоча цей виш стає дедалі  міцним, бо у нього відкриваються філіали, відділення, тощо, але ми не бачимо, що це центр підготовки кадрів. А інші виші України живуть в парадигмі миру, бо вони не готуються до того, що нам треба буде деокуповувати територію»,  – зауважила Валентина Потапова.

У свою чергу Андрій Щекун озвучив тему про необхідність створення реєстру з вишів та студенті з окупованих територій, які вступають за спрощеною системою та навчаються за бюджетні кошти. Він зазначив, що держава повинна не просто дати можливість вступити і заплатити студенту за його навчання, але і формувати перелік фахівців, які після закінчення окупації повинні будуть відпрацювати вкладені в них державою ресурси і внести свою лепту в реінтеграцію деокуповної території, у її відновлені…

Він також звернув увагу на досить небезпечні тенденції, що присутні у Програмі діяльності нового Уряду, де повністю відсутнє питання деокупації. «Там є Ціль 5.3, де йдеться про забезпечення прав внутрішньо переміщених осіб. Тепер як висновок, я спостерігаю подальші дії – ця Програма дій не просто так була написана, адже на сьогоднішній день ліквідовано Управління з питань АР Крм та м. Севастополя в Міністерстві з питань реінтеграції та тимчасово окупованих територій, де працювало практично 5-7 людей. В програмі дій нового міністерства питань деокупації та реінтеграції АР Крим та м. Севастополя  ви не знайдете. Тому виникає цілком логічне запитання: «Яка державна політика  з питань деокупації та реінтеграції є в цього Уряду? Тому ми і маємо такі невтішні наслідки, зокрема в сфері освіти», – констатував Андрій Щекун.

SHARE