Петро Олещук: В якості тиску на Росію повинно бути не посилення тих санкцій, які існують, а скоріше нові форми блокади

У програмі «Голос Криму» з ведучим Олександром Янковським політолог викладач Київського національного університету ім. Тараса Шевченка Петро Оліщук.

Нещодавно у своєму матеріалі ви заявили про те, що в Криму та Донбасі відбуваються етнічні чистки. Що на вашу думку відбувається в Криму, чи відповідає це поняттю етнічна чистка?

Я мав на увазі, що відбувається витіснення одних етнічних груп на користь інших і відповідно відбувається перетворення етнічної карти території задля реалізації певної політичної мети. Ця етнічна чистка відрізняється від тієї, яку ми звикли сприймати у якості класичних еталонів. Тут потрібно розуміти, що для проведення етнічної чистки, які відбувається зараз у нас не має необхідності влаштовувати тотальний геноцид. Скоріш за все використовується не фактор знищення, а фактор примусу людей до масового відселення з окремих територій. Це ми сьогодні спостерігаємо, коли мова йде про понад 1 мільйон вимушених переселенців. Переселяються різні люди з різних причин, але у випадку з Кримом – це 100% люди, які пов’язані з Україною етнічно, ментально.

Риторика російської влади щодо Криму звучить так: це наша ікс поконвічна територія і кому тут жити вирішувати нам…

Так звана кримська влада також використовує такий цікавий термін – деукраїнізація. Тобто на півострові проводилась якась загадкова насильницька українізація і тепер вони «долають» наслідки усіма доступними у їх розумінні методами.

Ви писали про те, що якщо Україна хоче повернути Крим, то вона повинна це робити прямо зараз, оскільки потім це буде не можливим? Чому?

Що ми будемо повертати? На даний момент Північно-Кримський канал «приказав довго жити», тобто найближчим чаом він не буде підлягати відновленню. Це буде означати серйозні гуманітарні наслідки, в комплексі з російською політикою, яка також направлена на те, щоб мінімізувати вплив місцевого населення на побудову там успішної військової бази. Відповідно, з одного боку буде відбуватися відтік населення, а з іншої – заміна цього населення на російських військових та членів  їх сімей та на представників сучасної російської еліти. Тому Крим буде іншим – населеним, м’яко кажучи, вороже налаштованим по відношенню до України елементом з дуже великими економічними та екологічними проблемами, які Україні якимось чином треба буде вирішувати.

Ви говорити про те, що для того аби Крим повернувся сам необхідно, щоб Росія впала в дуже жорстку державну кризу, в якій ніхто у світі серйозно не зацікавлений.  В той же саме час у своєму матеріалі ви пишете, що ніякого мирного звільнення Криму не існує…

Його не існує, бо ми знаємо позицію так званої російської опозиції: референдум був не правильний, давайте ми потім правильний проведемо. А хто і як його буде проводити, адже зрозуміло, що після того як півострів вимушено покинула певна кількість людей він правильним бути вже не може.

Який найбільш ймовірний сценарій повернення півострову?

На даний момент найбільш ймовірний сценарій – це збереження статус-кво на невизначений час. При  чому цей статус буде супроводжуватися не самими приємними процесами у самому Криму: економічному, соціальному і не тільки. В кінці-кінців Крим стане на пів російською провінцією, на пів військовою базою… з незрозумілим статусом і не самим комфортним місцем для проживання. Хоча для когось це буде цілком нормально.

Що може бути, крім санкцій, аргументом тиску на Російську Федерацію?

В якості тиску повинно бути не посилення тих санкцій, які існують, а скоріше нові форми блокади. При чому ключовим направленням цієї блокади повинна стати максимальна ізоляція російської правлячої еліти від Заходу. Адже смисл існування російської еліти полягає у тому, щоб максимально викачати ресурси з Росії і витрати гроші на заході.

SHARE