Максим Тимочко, юрист спеціалізованої приймальні з питань Криму: “Ми надаємо допомогу кримчанам абсолютно безоплатно, ми допоможемо у вирішення всіх юридичних питань… “

Гість радіопрограми “Голос Криму” – Максим Тимочко, юрист спеціалізованої приймальні Української Гельсінської спілки з питань Криму.

Ви кожен день спілкуєтесь з кримчанами, ви майже кожний день займаєтесь аналітикою, ви представляєте інтереси кримчан в судах. Які б ви назвали сьогодні найбільші проблеми, які ви бачите в юридичному полі щодо кримського питання?

М. Т.: Наша приймальна орієнтується на внутрішньо переміщених осіб (надалі – ВПО) з Криму, а також на жителів АР Крим. І за ці два роки, коли я працюю юристом приймальні, я б виділив декілька найбільш актуальних питань, з якими стикаються переселенці…

Перше – це, безумовно, соціальний захист: питання пов’язанні з соціальними виплатами, забезпечення житлом, виплати по народженню дітей, виплати по догляду за непрацездатними членами сім`ї тощо. Чому ці питання є найважливішими? Тому що питання соціального забезпечення є єдиним, як правило, джерелом доходів для ВПО. Коли вони переміщаються з окупованої території перше питання, яке постає перед ними, де взяти кошти для того, щоб утримувати свою сім`ю, де жити і як далі існувати. Тому цей блок питань є найбільш актуальним…

Наступне питання, яке б я виділив, пов’язане із захистом права власності. Наприклад, поширеним є питання неотримання депозитів, які зосереджені були, тепер вже в державному банку, “Приватбанк”. Ми знаємо, що до сьогодні лише одиниці кримчан із сотень тисяч отримали свої депозити, а також доступ до своїх рахунків. Більшість ВПО, які мали бажання розраховувати на кошти, що були зосередженні на банківських рахунках, так і не отримали ці гроші для того, щоб, так скажімо, розпочати нове життя…

Також важливим є питання, яке стосується права на освіту. Дуже велика кількість кримчан, які є внутрішньо переміщеними особами, зіткнулися з проблемами відсутності адекватного дистанційного навчання, відсутності пільг, які були передбачені законодавцем ще починаючи з 2015 року: безкоштовне проживання в гуртожитку, часткове або повне покриття оплати за контракт у вишах. Нажаль, уряд на виконання цього закону так і не розробив адекватного та законного порядку реалізації цих прав, які наразі визначенні частиною 17 ст. 44 ЗУ “Про вищу освіту” і ст. 44-1 ЗУ “Про професійно технічну освіту”….

Уряду України, по-перше, потрібно привести свої нормативно-правові акти, у тому числі постанову уряду, у відповідність до Закону № 425, який прийнятий 14 травня 2015 року. Адже цей закон, не зважаючи на те, що він не був фінансово і економічно обґрунтований…, він дійсно надає дуже важливі гарантії для кримських і донецьких, луганських студентів, які можуть отримати якісну вищу освіту в українських вишах. Оскільки діти з окупованих територій – це майбутнє цих територій… Вони якраз і повинні стати тією елітою, яка буде безпосередню брати участь і повернення цих територій.

Ми розуміємо, що правова держава передбачає захист свого населення, в першу чергу, дітей та молоді. Є закон, який передбачає певні права, є уряд, який не розробляє адекватний порядок і не створює механізм, який би забезпечував виконання цих прав. Якою є на сьогодні ваша допомога у цьому питанні?

М. Т.: На сьогодні ми можемо давати не лише рекомендації нашому уряду, ми знаємо існуючи законні, цивілізовані методи впливу на уряд – це, наприклад, ініціювання судового процесу. Для цього існує наша громадська приймальні, яка надає послуги ВПО абсолютно безоплатно і представляє їх інтереси у судах.

Так нами було підтримано п’ять позовів в інтересах студентів ВПО, в яких вони звернулися до суду проти Кабміну, аби зобов’язати його вчинити ті чи інші дії на їхню користь. Так, наприклад, студентка Тетяна Бесараб виграла суд у Кабміну, де було визнано незаконною бездіяльність цього органу, у неприйнятті порядку надання державної цільової підтримки на виконання ЗУ № 425. Тепер ми маємо нові важелі впливу на уряд, ми буде зобов’язувати його погасити борг студентки, який виник за проживання в гуртожитку. Оскільки її позиція і позиція нашої приймальні полягала у тому, що студенти ВПО, на підставі вище згаданого закону не повинні сплачувати за проживання у гуртожитку…

Ви закликаєте студентів ВПО не сплачувати за гуртожитки, а звертатися до суду?

М. Т.: Перш за все я закликаю студентів ВПО долучитися до наших акцій, до наших дій по скасуванню незаконних нормативно-правових актів уряду, до наших судових процесів щодо зобов’язання уряду розробити такий порядок. Адже ми не хочемо залучати тисячі студентів до однакових судових справ, нам достатньо провести 5-10 успішних судових процеси для того, щоб досягти результату. Тому всі решта можуть долучитися до нас в якості, наприклад, третіх осіб.

Рішення суду, яке є потенційно на боці студента, чи воно є таким обов’язковим для Кабміну, щоб прийняти відповідну постанову? Щоб вона була адекватна, щоб знову не було прийняте абияке рішення, аби було.

М. Т.: Звичайно, саме рішення суду є обов’язковим для уряду, усунути те порушення, яке існує. Але, звичайно, ані ми, ані студенти, не застраховані від того, що уряд розробить якісно інший, але схожий нормативний документ, який так само буде порушувати права студентів. І ми попадемо знову у таку ситуацію незаконності, коли знову змушені будемо звертатися до суду. Тому не можна вирішувати ці питання у відриві від адвокаційних, наприклад, компаній, у відриві від створення робочих груп, коли представники громадськості можуть представляти свої проекти нормативних актів і просувати їх на рівні уряду. Тобто, потрібно створювати альтернативні порядки, постанови і зобов’язувати уряд прийняти їх до уваги.

Не так давно ви отримали позитивне рішення суду першої інстанції щодо часткового визнання недійсним постанови Кабміну № 1035, де фактично було визнано не дійсним обмеження щодо перетину адмінмежі між Кримом та материком, тобто щодо перевезення особистих речей. В той же час майже два місяці минуло, а рішення суду не набуло чинності?… Чи ваша боротьба через позови, через судові інстанції сьогодні є адекватною? Можливо мають бути задіяні інші механізми?

М. Т.: Я б хотів сказати, що це яскравий приклад небажання уряду вирішувати ситуацію, в тому числі пов’язані з тимчасово окупованою територією. За два роки урядом не було вчинено жодних адекватних дій для того, щоб усунути порушення, усунути цей нормативний документ, який порушує права кримчан.

Я вважаю, що на сьогодні уряд зловживає своїми процесуальними правами. Звичайно, Кодекс адміністративно судочинства на сьогодні передбачає, що уряд має право оскаржити постанову суду першої інстанції і, нажаль, Кодексом встановлено, що рішення суду першої інстанції не набирає законної сили на момент його винесення, якщо була подана апеляція, то крапку в питання може поставити апеляційний суд. Адже лише після розгляду питання в цій інстанції ухвала або постанова  Апеляційного суду набуває законної сили на момент проголошення. Саме тому процес, який відбудеться 14 червня 2017 року в апеляційному адміністративному суді міста Києва, буде дуже вирішальним для кримчан, які перемістилися на материк.

Щодо адекватності судового захисту. Я переконаний, що незважаючи на те, що судочинство в Україні здійснюється досить тривалий час, не зважаючи на те, що адміністративні суди заповненні роботою, а також відсутні кадри…, судовий захист є одним з ефективних в Україні. Адже невиконання рішення суду захищається законом, бо за його невиконання наступає відповідальність, рішення суду є обов’язковим до виконання на всій території України. Рішення суду – це те про ти чого уряд не може боротися інакше, ніж у судових інстанціях. Коли апеляційний суд вирішить це питання і його рішення набуде законної сили, то все, що уряд може тут зробити – це подати касаційну скаргу або прийняти інший, якісно новий нормативно-правовий акт, який врегулює це питання. Тобто прийняти нову постанову, якою ці порушення, що були встановленні судом, не будуть існувати…

…Хочу додати, що цей судовий процес не був би таким успішним, якби до цього два роки поспіль не долучилися представники громадянського суспільства, представники громадських та правозахисних організацій не наголошували на цьому питанні. …Одним з моїх аргументів у суді було те, що питання набуло суспільного резонансу, що громадськість постійно наголошує на цьому, що громадськість постійно проводить прес-конференції за участі безпосередніх жертв дії постанови №1035…

…Без підтримки громадськості, я невпевнений, що суд зміг би задовольнити цей позов…

Хотілося б, аби ви звернулись до людей на окупованому півострові?

М. Т.: Ніколи не пізно боротися за свої права. Люди зараз перебувають у такому стані страху перед органами державної влади, перед судовими інстанціями, і дуже часто з цих мотивів вони не хочуть захищати свої права, оскільки вважають, що це є неефективно, що це дуже довгий процес. Я б хотів закликати їх звертатися до нас, ми надаємо допомогу абсолютно безоплатно, ми допоможемо у вирішення всіх юридичних питань, які у них виникають. Пам’ятайте, що ви не покинуті, адже є юристи, які готові і можуть їм допомогти.

Повну версію радіопрограми слухайте за посиланням: радіопрограма «Голос Криму». 

Нагадуємо, що «Голос Криму» виходить на хвилях Українського радіо (УР-1) щонеділі о 8.10.

 

SHARE

LEAVE A REPLY

Please enter your comment!
Please enter your name here