«Крим час окупації. Право»: окупована культурна спадщина (відео)

Крим – це надзвичайно багата на культурну спадщину земля, адже півострів є колискою кількох різних культур, домівкою кількох цивілізацій впродовж століть і тисячоліть.

Окупація півострову Російською Федерацією внесла жорсткі корективи і в цю царину. Вся культурна спадщина Криму, яка належала українському народу та державі, за короткий проміжок часу стала «надбанням» Російської Федерації.

Вже за декілька місяців після проведення так званого кримського референдуму один за одним з’являються закони від новоспеченої кримської  влади. Завдяки яким,  порушуючи міжнародне право та законодавство нашої держави, починається процес «націоналізації» об’єктів культурної спадщини України.

Спробуємо розібратися, як шанується та зберігається те, що нахабно привласнене. Адже саме це окупаційна та федеральна влада обіцяє у своїх законах та розпорядженнях.

Національний заповідник «Херсонес Таврійський».  Вже в середині 2015 року цей об’єкт, який є не лише культурною спадщиною України, а й всього світу, адже займає почесне місце у списку ЮНЕСКО, стає федеральною власністю.

На такі дії країни-окупанта Міністерство культури України відреагувало заявою: «Мінкультури вкрай обурене рішенням Уряду Російської Федерації… Міністерство культури вкотре наголошує, що статус об’єктів розташованих на території Автономної Республіки Крим мають виключно статус об’єктів культурної спадщини України».

Власне, ця заява особливого впливу на Росію не мала як і те, що ЮНЕСКО не визнає окупації Криму, а тому цей об’єкт для світової спільноти і надалі вважається українським.

Вже 7 грудня 2015 року Володимир Путін підписав указ про внесення музею-заповідника  до особливо цінних об’єктів культурної спадщини народів Російської федерації.

У Херсонеса розпочалось нове життя, яке безумовно повинно вписатися в ідеологію «русского мира». Адже ще у грудні 2014 року Володимир Путін заявив: «Крим, і Херсонес зокрема…. має для Росії величезне сакральне і цивілізаційне значення, як храмова гора в Єрусалимі для мусульман та іудеїв».  Тому цю ідею почали жваво втілювати в життя.

Першим гучним скандалом стало призначення на посаду керівника Херсонесу протоієрея Сергія Халюту. Такого зухвальства колектив наукових співробітників не стерпів – повстав проти такого призначення. Результат був досягнутий –  протоієрей добровільно подав у відставку.

Наступним скандалом стала заміна історичної плитки на території заповідника на нову.

23 травня цього року прем’єр-міністр Росії Дмитро Медведєв, перебуваючи в Криму заявив, що за дорученням президента Росії в Херсонесі найближчим часом побудують духовно-просвітницький центр.

Ситуація навколо інших кримських пам’яток розгортається також не кращим чином. У листопаді минулого року відбулась руйнація частини стародавньої вежі Генуезької фортеці, що в Судаку.

У занедбаному стані перебуває і Бахчисарайський палац кримських ханів, який також знаходиться у попередньому списку всесвітньої спадщини ЮНЕСКО.

Не добре там ведеться і тим об’єктам, які нагадують про присутність українців у Криму. У лютому 2016 року закрили для відвідування музей Лесі Українки в Ялті. «Музей закрито під приводом  необхідності проведення  ремонту. Однак, як повідомляють  ялтинські активісти, жодних робіт там не проводиться, а заявлений термін закриття музею – до кінця 2017року», – повідомляється у заяві Міністерства культури України.  У відомстві припускають, що очевидно справжніми намірами Кремля є повне припинення діяльності Музею, адже він був осередком популяризації української культури.

Збереження нерухомих пам’яток на окупованому півострові  надзвичайно важливе питання, яке потребує негайного вирішення, але  як виявилось це не єдина проблема.  Під загрозою опинилися також і рухомі пам’ятки. Зокрема музейні експонати та археологічні знахідки…

SHARE

LEAVE A REPLY

Please enter your comment!
Please enter your name here