“Голос Криму”. Юлія Каздобіна: “… Ми робимо дослідження, аби зрозуміти, що українці хочуть знати про Крим ” (відео)

Гість програми «Голос Криму» – Юлія Каздобіна, аналітик Українського незалежного центру політичних досліджень, а також  радник Міністерства інформаційної політики з питань Криму. Ведуча – Ліна Голуб.

25 січня було завершено будівництво радіотелепередавальної станції в с.Чонгар Херсонської області. Висота нової вежі – 150 м. Зараз ми бачимо реальні кроки для того, щоб кримчани мали можливість залишатись в українському інформаційному просторі.

Відомо, що у Міністерстві інформаційної політики України  розробляють Стратегію інформаційної реінтеграції Криму. Юліє, яка головна мета цієї стратегії? 

Юлія Каздобіна: Головна мета цієї стратегії, по-перше, встановити комунікацію з мешканцями Криму, по-друге, підтримувати питання Криму актуальними і розширювати розуміння кримського питання для української аудиторії, а також заручитися підтримкою наших західних партнерів з метою деокупації Криму, звільнення його від російських військ.

Після ознайомлення  із завданнями стратегії, що знаходиться на сайті Міністерства інформаційної політики хочеться почути, яким чином буде «формуватись розуміння протиправності та неприйнятності дій Російської Федерації та як буде сформуватись розуміння необхідності та невідворотності відновлення територіальної цілісності України»?

Юлія Каздобіна: Реалізація цих завдань буде виходити від аналізу нормативної бази, тобто міжнародного права, в якому йдеться про те, що окупація є тимчасовим станом. І, звичайно, це буде доноситися, і ми  будемо переконувати наших закордонних партнерів, тому що це має бути тимчасовим станом.  Росія має повернути Крим, і що всі її аргументи на користь того, що Крим є російським: як історичні аргументи, так і аргументи щодо так званого референдуму, щодо того, що нібито кримчанам добре в Росії — всі ці аргументи абсолютно не є юридично виправданими, вони не мають жодного стосунку до міжнародного права, яке дуже чітко говорить про те, що якщо територія знаходиться під контролем іноземної армії без згоди країни, вона є окупованою, а окупація є тимчасовим станом, тобто вона має закінчитися, Росія має піти з Криму.

Скільки коштів потрібно на реалізацію стратегії, скільки плануєте отримати з державного бюджету і скільки будете залучати з інших джерел?

Юлія Каздобіна:  На даний момент, відповіді на це питання у нас нема. Насправді, ця стратегія розробляється більше з сподіванням, що її буде затверджено і вже далі під її реалізацію можна буде виділяти гроші з державного бюджету. Тобто, на даний момент, сказати, що в нас є стільки-то грошей ми не можемо. Я дуже сподіваюсь, що вдасться, що ця стратегія стане координаційним механізмом, який дозволить залучати одночасно організаційні спроможності держави, спроможності організаційні і інтелектуальні громадянського суспільства, і також фінансові спроможності донорських організацій, а в ідеалі також хотілося б якось достукатись до українського бізнесу. Наскільки я розумію питання співпраці між громадянським суспільством і бізнесом у нас у такому дуже початковому стані, але дуже хотілося б, щоб воно просувалося, тому що це наша країна, вона належить нам всім, і коли донори виплачують наші потреби, це якось дивно.

Коли робоча група планує презентувати Стратегію інформаційної реінтеграції Криму?

Юлія Каздобіна: На даний момент зроблена тільки частина досліджень, я дуже сподіваюсь, що ми встигнемо опрацювати все до середини березня… Тобто, є стратегія, і є план дій, які спрямовані на виконання цієї стратегії. Звичайно, план дії є таким більш детальним документом, який конкретно розписує, хто і  які конкретні заходи має втілювати. Я думаю, що сама стратегія буде готова до кінця березня, а план дій ми все ж таки будемо прописувати трохи пізніше. Адже для того, щоб він був конкретним і був ефективним треба закінчити всі дослідження і обробити всі їх результати.

Тема Криму  цього тижня дуже актуальна, оскільки саме зараз річниця окупації. Українські ЗМІ інтенсивно готують матеріали на кримську тематику. Але очевидно, що потім це піде на спад. Яким чином міністерство буде підтримувати увагу українських ЗМІ до кримського питання? Можливо є цікаві ідеї та напрацювання?

Юлія Каздобіна:  Ми зараз намагаємося розширювати коло тих, хто буде готовий виробляти контент на кримську тематику. На нашу думку – це має бути дуже різний контент, тобто – це мають бути не лише новини з Криму, не лише повідомлення про те, як там порушують права людини, як там відбувається мілітаризація, проблеми, які всім давно відомі. Все ж таки треба розповідати більше про Крим, щоб він став частиною української культури. Наприклад, у Львові говорили з школою журналістики українського католицького університету, сподіваємося, що буде кілька відеопроектів… Сподіваймося, що вони будуть цікавими глядачу. І, звичайно, інформаційні комунікаційні компанії до історичних дат, певних важливих дат,  як 26 число цього місяця і 18 травня — День депортації. І звичайно будемо комунікувати з представниками громадянського суспільства і журналістами, які займаються кримською тематикою, щоб розуміти краще як вони це бачать. І робимо дослідження для того, щоб зрозуміти, що українці хочуть знати про Крим.

Ви не лише радник Мінінформполітики, а й експерт Українського незалежного центру політичних досліджень. Ваша інституція працювала над аналітичними виданнями темою яких був окупований Крим. Яка функція та кінцева мета таких аналітичних видань?

Юлія Каздобіна:  Для того, щоб формувати політику в державі, і щоб ця політика була осмисленою, треба розуміти, що відбувається, треба розуміти в чому саме полягає проблема, які рішення подібних проблем вже існують у світі, треба також розуміти, яка взагалі мета, і які є можливі засоби досягнення цієї мети. Тобто, це все аналітична робота, яку треба проводити. Власне, цією роботою займається Український Незалежний Центр Політичних Досліджень. Ми досліджуємо певні проблеми, пропонуємо рішення, і як я, так і моя колега Юлія Тищенко, яка очолює цю роботу, ми входимо до великої кількості дорадчих органів, при органах державної влади. Коли розробляються якісь документи, або обговорюються якісь рішення на Кримську тематику, ми беремо участь у цьому обговоренні, надаємо свої пропозиції, які основані на тій роботі, яку ми проводимо в УНЦПД.

Над якими кримськими питаннями ви зараз працюєте? Які  теми по Криму будете вивчати? 

Юлія Каздобіна:  На сьогоднішній день ми продовжуємо дослідження стосовно того, яке бачення існує майбутнього статусу Криму в Україні. Ми презентували першу його частину, яка була основана на фокус групах. Воно ще не закінчено, нам ще доволі велику кількість експертів треба опитати. Потім, цю інформацію буде узагальнено, і ми оприлюднимо ще один звіт. На нашу думку, дуже важливо говорити про майбутнє Криму, про майбутній статус Криму в складі України. Це питання є доволі контроверсійним, і, насправді, на цю тему розмови йдуть доволі важко.

Для мене було трошки дивно, коли я приходила до людей і задавала, на мій погляд, абсолютно нейтральні питання, і в деякі моменти експерти, з якими я говорила, вони просили мене вимкнути мікрофон. Вони були готові говорити, щось мені особисто, але під запис вони не дуже хотіли ділитися своїми думками. Для мене – це ознака того, що ця тема  (статусу Криму – ред.) дуже болюча і існують певні табу, люди бояться про це говорити, і це не добре. Якщо ми боїмося говорити про проблему, вона лишається проблемою, вона не розв’язується, і це потім далі призводить до конфлікту. Нам це не потрібно.

SHARE