«Голос Криму». Архієпископ Сімферопольський і Кримський Климент: «Головне питання – це збереження церкви, збереження пастви, щоб була молитва» (відео)

Сьогодні у нас в студії Архієпископ Сімферопольський і Кримський Української православної церкви Київського патріархату  Климент.

Коли Російська Федерація почала незаконну окупацію Кримського півострову. Насильницьке вторгнення було відчутно в усіх сферах, не оминуло це і релігійні громади Криму.

Владико, як добре всім відомо УПЦ КП в Криму зазнала чи не найбільшого утиску в перший рік анексії.  З чим довелося стикнутися? І як це пережила ваша громада та ви особисто?

Владика Климент: Головною проблемою, яка виникла в ті часи, було збереження УП КП в Криму. Мені треба було зберегти парафію, зберегти священників і зберегти парафіян, які ходили до наших церков, бо час був такий, що багато людей були застрашені, багато людей виїхало з Криму. Священникам так само треба було визначитися з місцем їх подальшого служіння. Священники вивозили і родини, і дітей. І перші  півроку 2014 року були дуже складні, але вже ближче до зими питання більш-менш було вирішено, священники повернулися, вони визначили план своєї роботи і служіння в Криму. Парафії, які були закриті, ми їх відкрили, відновили їх діяльність, але все рівно багато парафій було втрачено. Якщо до 2014 року у нас їх було 20, то на 2015 рік у нас було уже 9 парафій.

Яким для Кримської єпархії був 2016 рік: що втратили, яких утисків зазнали?

Владика Климент: 2016 рік був відносно спокійний, і дякуючи Богу, я його вважаю все ж таки продуктивним і вдалим. Чому? Тому що головне, що було зроблено в 2016 році – це ми придбали дзвони, комплект дзвонів. Придбали ми його саме перед Днем незалежності України.  І 24 серпня дзвони вперше вдарили і сповістили Криму, що церква Київського Патріархату на тернах Криму жива. Київський Патраіархат – це є основа Української держави на тернах Криму. Київський патріархат – це сьогодні і духовний, і культурний, і національний центр.

Чи не було проблем з парафіями?

В 2016 році у нас виникали проблеми на деяких парафіях, але ці проблеми виходили не від влади, а ці проблеми виходили від  священника УПЦ Московського Патріархату, які хотіли ввійти в деякі села і заволодіти майном, яке не належить громаді, а яке належить безпосередньо Управлінню Єпархії (УПЦ КП – ред.), на цьому грунті і були конфлікти. Але, слава Богу, ми їх швидко вирішили і тому, там де цей конфлікт міг перерости в міжрелігійне протистояння, цього не відбулося.

На вашу думку, в якому стані перебуває зараз релігійне життя в Криму? Життя різних конфесій?

Владика Климент: Мені здається, за винятком єдиної церкви, яка веде дуже активну діяльність, як релігійну, так і політичну – це УПЦ МП,  на теренах Криму, – всі решта перебувають в стані збереження того, що вони мають, і мені здається, в стані виживання. Тобто, якоїсь такої діяльності церкви не проводять. Чому вони не проводять? Тому що російське законодавство побудовано таким чином, що будь-які заходи, які ти можеш проводити, вони можуть розцінюватись, як порушення закону  Російської Федерації, що може вилитися у кримінальну відповідальність. Тому церкви і міжрелігійні конфесії обмежуються тільки проповідями, богослужіння. Шлях, щоб зберегтися і виконати ту функцію, яка покладена на церкву – молитва і проповідь.

Ви чи не єдина релігійна громада, яка на сьогоднішній день не перереєструвалася згідно з російським законодавством? Власне, ваші парафії, ваші прихожани та й ви знаходитися у підвішеному стані? Як довго це може тривати? Чи є шанс на збереження?

Владика Климент: Шанс на збереження є завжди. Чому? Тому що головою церкви є Христос, і ті, хто будуть намагатися знищити церкву – вони будуть воювати з Богом, з Ісусом Христом. А цю війну вони програють, як колись програли комуністи війну з церквою в Радянському Союзі. Це питання віри і питання духу, але є адміністративне питання, яке ми намагаємося розв’язати, поки у нас в правовому полі нічого не виходить зробити, тому що нема головного – ми не маємо чітко визначеної позиції держави Україна. Питання, що на території Криму нічого не можна реєструвати, ні в якому разі не можна входити в правове поле, призводить до того, що нас з одного боку Україна заганяє в кут, тому що вона нас не захищає. Ні Верховна Рада, ні, на превеликий жаль,  Адміністрація Президента – вони нас не захищають, бо немає нормативних актів, нема Положень, про які ми говорили, і які просили розробити  у 2014 році, щоб ми чітко розуміли, в якому правовому полі ми повинні працювати, що ми можемо робити, що ми не можемо робити. Для цього треба, щоб працювали фахівці, це не розроблено. Ті закони, які були прийняті, вони обмежили взагалі будь-які права громадян України, які залишилися на території Криму. З боку Росії, яка зараз знаходиться на території Криму, так саме виникають питання. Ви повинні зареєструватися. Спочатку було питання – Ви повинні перереєструватися. Добре. Тепер, коли вже вийшли всі терміни, примушують зареєструватися, але  навіть, якщо ми зареєструємося, тоді виникає питання – а який правовий статус буде мати майно, яке було придбано до 2014 року і яке закріплено за управлінням Кримської Єпархії Української Православної церкви Київського Патріархату? Бо громада, яку ми зареєструємо, вона не може бути спадкоємцем, це нова громада. І знов виникає питання: що дає ця реєстрація, якщо, навіть зареєструвавши будь-яку релігійну організацію, ми не можемо захистити своє майно. Тому, зараз цей правовий колапс, який існує, приводить до того, що це питання не вирішено, це питання я не знаю як вирішити, я не знаю, що мені треба робити, щоби з одного боку виконати вимоги, які мені ставлять в Криму, а з іншого боку – знов не попасти під шквальний вогонь тут, в Україні, коли всі почнуть коментувати, що Климент щось не те зробив, або не так зробив…

Сьогодні в мене нема відповіді, що мені треба робити, тому я завжди покладаюся на волю Божу і вірю, що Господь допоможе мені зрозуміти, що мені треба зробити, але, все одно, це питання треба вирішити. Якби комусь не хотілося уникнути цього питання, вони не зможуть обійти його, бо з кожним разом проблема все буде гірше, гірше і гірше, і наслідок ось такої бездіяльності та споглядання зі сторони, може привести до непередбачуваних наслідків.

Що для вас на сьогоднішній день є головним?

Владика Климент: Для мене головним питанням є збереження Української Православної церкви Київського Патріархату в Криму. Для мене головним питанням є збереження богослужінь, регулярних богослужінь, які проходять в парафіях Київського Патріархату на теренах Криму. Головним питанням у мене є збереження духовенства, збереження пастви, бо це є головним питанням для того, щоб була молитва. Якщо молитви не буде, якщо богослужіння не буде, всі решта питань, всі решта проблем не будуть мати жодного значення. Тому ось для мене – це головне питання, інших питань в мене не існує. Ні фінансових, хоча без фінансів скрутно дуже вживати в цих умовах, але це не є першочерговим, це поточне питання. Головним  – є церква і богослужіння.

SHARE