Аналітик Юлія Каздобіна розповідає про перспективи щодо статусу Криму (відео)

Це програма  «Голос Криму» на UA:Крим, ведуча — Ліна Голуб. Сьогодні в програмі ми дізнаємося яким бачать майбутнє Криму експерти різних галузей. Обговоримо перспективу імовірного варіанту —  кримськотатарської автономії, розберемося з її перевагами та недоліками для населення півострова і всієї України.

А в гостях у нашій студії — Юлія Каздобіна, радник міністра інформаційної політики з питань Криму. Співавторка найсвіжішого дослідження про статус Автономної Республіки Крим в Конституції України.  

Юліє, які основні проблеми вбачають експерти? І у мене одразу питання про поточний статус Криму в нашій Конституції.

Юлія Каздобіна: Переважно більшість експертів говорили, що поточний статус не відповідає своїй назві, йдеться  про те, що Крим називається автономною республікою, але насправді те, що стосується розподілу ресурсів між центром та автономією воно не дуже відрізняє Крим від інших областей України.  Також експерти говорили про те, що йшлося про власну автономію, але ніхто не згадував про носія автономії і в результаті вийшло так, що автономія, яка була у складі України, вона, де-факто, вийшла російською автономією. І це експерти вбачали, як недолік і також говорили про те, що цей статус у Криму з`явився в результаті політичноі боротьби, а не аналізу і якихось теоретичних напрацювань, яким чином має бути врегульовано статус Криму у складі України. І експерти говорили,  що це не найкращий спосіб врегулювання, бо він створює певні перекоси,  тобто, наприклад, в деяких органів влади в Криму, за словами одного з експертів конституціоналістів, були такі повноваження, яких навіть не було у президента України, тобто, він не деталізував, які саме, що він мав на увазі.

Ще хотілося б уточнити. А хто ті експерти, думку яких враховано у дослідженні? Скільки їх приблизно? Чому саме вони?

Юлія Каздобіна: Експертів було 10, вони були різні: були представники конституційної комісії, були представники органів влади, деякі люди, які працюють над кримським питання доволі давно, представники недержавного сектору,  які займаються конституційним правом. Чому саме вони? Просто намагалися відібрати людей різних галузей, які могли б цю проблему, власне автономії, статусу Криму та взагалі адміністративного устрою держави, могли б прокоментувати з різних точок зору.

Тож які основні варіанти  статусу Криму та міста Севастополя наразі розглядають?

Юлія Каздобіна: Не можна сказати, що розглядають. Насправді можна говорити про те, що зараз питання статусу Криму для багатьох, які не працюють саме з кримською тематикою, воно є не дуже актуальним. Тобто, не можна говорити, що якісь варіанти дійсно розглядають, просто були певні пропозиції  і ці пропозиції були дуже різні. Вони (пропозиції — ред.) насправді, відрізняються від тих,  які називали громадяни України. Це просто був другий етап дослідження, який ми робили.  Перший етап: ми провели кілька фокус-груп  та говорили з громадянами України. А це було більш таке експертне опитування,  в них були інші варіанти  — це були варіанти, про які я ніколи не чула, а саме:  персональна національна автономія. Я навіть не певна, що це таке  один з експертів говорив про Кримськотатарську область  в складі України, що стосунки лишаються,  тобто статус, такий самий,  як у інших областях, але разом з урахуванням того, що в Криму є корінний народ, який має певні відмінні права…

Отже, один із можливих шляхів для  зміни статусу півострова — кримськотатарська автономія. Детальніше про цей  проект розкажуть мої колеги — у сюжеті.  

Отже, Юліє. Спершу хочу спитати — як Вам наш матеріал? Що варто було би в першу чергу додати чи уточнити?

Юлія Каздобіна: Я думаю, що насправді дуже важливо бачити різні точки зору, насправді  приємно бачити коментар Арсена Жумаділова,  який очевидно має певне розуміння  того, яким чином має виглядати ця автономія. Коли ми проводили своє опитування,  то одна з речей, на яку погоджувалися переважна більшість експертів полягала в тому, що власне Меджліс  кримськотатарського народу,  який є ініціатором того,  щоб Крим отримав статус  кримськотатарської автономії  у складі України,  щоб саме Меджліс запропонував своє бачення,  як має виглядати автономія. Я знаю, що є дуже багато критики  на адресу Меджлісу,  що таке бачення не було запропоноване із коментарів Арсена  зрозуміло,  що певний рух у цьому напрямку відбувається. Це приємно бачити,  але також хочеться погодитися з моєю колегою Юлією Тищенко,  в тому, що дійсно ці всі деталі  треба проговорювати,  треба пропрацьовувати. Ну тобто, такі рішення  не можна приймати швиденько  без розуміння з боку інших громадян, які проживають, як на території України так і на окупованій території. Адже зрозуміло, що вони (люди — ред.), особливо на окупованій території, зараз знаходяться під інформаційним тиском,  під пропагандистським тиском Російської Федерації. І будь-які рішення, які будуть  тут (на материку — ред.) прийняті  будуть використовувати для того, щоб залякати населення,  а там і так це залякування вже відбувається.

У праці, яку Ви написали спільно з Центром незалежних політичних досліджень вказано, що тема кримськотатарської автономії взагалі табуйована. Хто її замовчує, і чому так відбувається?

Юлія Каздобіна: Я думаю, що насправді це наслідок того, що зараз суспільство перебуває в такому доволі важкому стані, і коли в нас є проблема війни на сході, коли в нас є проблема окупації, і нема чіткого розуміння, як ми до цього ставимося:  сепаратизм це чи не сепаратизм. Теж саме,  якщо ми говоримо про автономію кримськотатарську, то одразу починають виникати питання стосовно угорської меншини,  чи якихось інших меншин, які проживають на території України, і тому це така тема, на яку дуже важко говорити у тому стані, в якому перебуває суспільство.

Як на Вашу думку і на думку експертів — чи достатньо детально пропрацьована пропозиція кримськотатарської автономії? Чи можна її презентувати людям у тому вигляді, як є? Чи можна вже виносити на голосування?

Юлія Каздобіна: Багато експертів говорили про те, що насправді, адміністративний устрій Криму має все ж таки базуватися на тому, яка буде ситуація на момент звільнення. На даний момент, ми не знаємо, коли це звільненні відбудеться, і ми не знаємо, які будуть там настрої та яким чином це звільнення буде відбуватися.  І ми зараз можемо прийняти певне рішення, яке не буде відповідати дійсності і, насправді, можемо цим гірше зробити,  і деякі експерти про це говорили.

Які основні недоліки  спеціалісти  бачать у проекті?

Юлія Каздобіна: Але ж власне, проекту кримськотатарської автономії, ми ще не бачили. Йде поки що обговорення в рамках конституційної комісії. І наскільки я розумію, там поки ще нічого не напрацьовано. Є тільки законопроект про статус корінного народу, який говорить про те, що корінний народ має право на самовизначення, а далі нам треба вже обговорити питання —  яким чином буде реалізовано це право на самовизначення. Кримські татари говорять про те, що вони хочуть мати автономію у складі України,  але все ж таки треба проговорити, як ця автономія має виглядати.

А якими ж є переваги кримськотатарської автономії? Особливо цікавить, які переваги для всіх українців, незалежно від етнічного походження.

Юлія Каздобіна: Багато експертів говорили про те, що Україна визнала кримських татар корінним народом, і має поважати право корінних народів.  Прихильники кримськотатарської автономії  говорили про те, що  автономія є заставою  єдності України, багато хто говорив, що надання цього статусу Криму є ключем до повернення відновлення територіальної цілісності України. Хоча, якщо чесно, я з цією тезою не згодна,  мені здається, що це два різних процеси.  Тобто, зовнішня агресія  і внутрішній статус, вони не дуже між собою пов`язані, але це не означає, що нам треба відкинути розмову про право самовизначення кримських татар.

Ми опитали випадкових людей на вулицях Києва — вони різного походження, різного віку. Пропоную послухати, що думають мешканці столиці щодо кримськотатарської автономії.  

Юліє, що Ви думаєте з цього приводу? Очікувана реакція людей?

Юлія Каздобіна: Різні думки, є побоювання сепаратизму. Ми такі речі під час першого дослідження також бачили… Насправді, українці доволі добре ставляться до кримських татар. Ми проводили опитування громадської думки, і понад 60% українців не проти, щоб держава Україна надавала фінансову підтримку розвитку культури кримських татар. Тому мене така позитивна реакція не дивує.

Чого бояться противники кримськотатарської автономії в Україні? Як можна розвінчати їхні упередження і позбавити страху?

Юлія Каздобіна: Говорив один із респондентів, що люди бояться невизначеності. Тобто, коли тобі пропонують кота в мішку, тобі кажуть, що дайте нам кримськотатарську автономію, захистіть наші права, а не говорять, яким чином будуть захищені права інших людей. Тому людям страшно, враховуючи той самий стан війни, враховуючи рівень недовіри, який існує в українському суспільстві, — це викликає підозри, страх. Розвінчати цей страх можна спільною розмовою громад кримськотатарських, українських і інших, хто вважають себе громадянами України. Чесна розмова про те, як вони будуть жити разом на території Криму.

Чи вважають спеціалісти доцільним публічний діалог на тему кримськотатарської автономії?

Юлія Каздобіна: Про діалог йшлось все ж таки багато, але зараз на цю тему таки доволі тяжко говорити, але все одно мають бути якісь теоретичні розробки. Існує такий міф в Україні, що автономія в складі утилітарної держави є не можливою. Але таких випадків вистачає і в Європі. Говорити про це потрібно.

Чи розглядається варіант якогось референдуму, чи хоча б соцопитування?

Юлія Каздобіна: Ми розглядали процедури про прийняття рішення стосовно зміни статусу автономії і задавали питання стосовно, коли це рішення має бути прийняте. Думки були різні, деякі говорили про те, що це потрібно робити зараз, деякі, що після звільнення. Інші говорили про те, що для внесення зміни в Конституції 10 розділу немає ніякої особливої процедури, крім тої, яка прописана в Конституції, а референдум для цього не потрібен. Інші говорили, що це відновлення територіальної цілісності, і говорили, що навіть потрібно збирати конституційну асамблею, просто нову Конституцію приймати після цього, інший статус Криму має бути частиною Конституції і тоді вже референдум…

SHARE

БЕЗ КОМЕНТАРІВ

ЗАЛИШИТИ КОМЕНТАР