Європейський суд розглядає близько 500 заяв, поданих проти РФ після окупації Криму

На розгляді в Європейському суді з прав людини (ЄСПЛ) близько 500 заяв, поданих проти РФ після анексії Криму, більшість з яких стосуються захисту прав фізичних осіб, найближчим часом можна очікувати великої кількості звернень від юридичних осіб.

Такий прогноз дала заступник голови комітету з цивільного, сімейного та спадкового права Асоціації правників України (АПУ) Ірина Мороз.

Попри недоліки судового процесу в ЄСПЛ, в найближчий період можна очікувати зростання кількості поданих заяв проти РФ, оскільки тисячі українських компаній, які втратили свої активи в Криму, нині на стадії пошуку або очікування ефективних механізмів отримання компенсації“, – вважає юрист.

Коментуючи можливості міжнародних юридичних механізмів для отримання компенсації за втрачені в результаті анексії півострова активи, І.Мороз зазначила, що таких механізмів кілька. Зокрема, найчастіше розглядається варіант звернення до інвестиційного арбітражу в рамках застосування Угоди між урядом Російської Федерації і Кабінетом Міністрів України про заохочення і взаємний захист інвестицій, т.зв. двосторонній інвестиційний договір (ДІД).

Звернення до ЄСПЛ, як правило, зміщується на другий план і вважається недостатньо ефективним способом захисту через відсутність гарантованого механізму отримання компенсації і тривалість судової процедури. Однак застосування ДІД зумовлює труднощі в доведенні базових понять, які необхідні для підтвердження юрисдикції інвестиційного арбітражу та залучення механізмів захисту“, – сказала вона.

Зокрема, за словами юриста, в разі застосування механізмів ДІД, “заявник стикається з проблемою доведення понять “інвестора”, “інвестицій”, “території”в розумінні ДІД”.

Попри те, що всі приватні і державні підприємства, які діяли в Криму до анексії, були створені відповідно до законодавства України і на території України, під час застосування положень ДІД інвестору фактично потрібно довести, що інвестиції він вносив на території РФ, і арбітражний суд повинен визнати анексувати Крим частиною РФ“, – наголосила І.Мороз.

Юрист наголосила, що “такий висновок, безумовно, суперечить позиції міжнародної спільноти про те, що Крим залишається частиною території України”.

Розгляд справи на основі ДІД переважно може бути успішним у разі, якщо інвестиційний трибунал відійде від формалістичного підходу в інтерпретації його положень, а натомість буде керуватися фактичними, винятковими обставинами справи, розуміючи необхідність надати інвестору компенсацію у зв’язку з незаконною анексією Криму органами РФ”, – сказала експерт.