Чи перейде українська влада від занепокоєння до реальних кроків повернення Криму?

Нещодавно у Верховній Раді України відбулися Комітетські слухання, де обговорювалися питання формування стратегії захисту національних інтересів України в частині протидії актам агресії, анексії Криму та іншим злочинам Росії проти нашої держави. Ініціатором слухання виступив парламентський Комітет у закордонних справах. На засідання були запрошені представники законодавчих та виконавчих органів влади, неурядових організацій, наукових кіл та громадськості.

Відкриваючи роботу засідання Голова Комітету у закордонних справах Ганна Гопко зазначила, що сьогодні є вкрай важливим окреслити подальші кроки, які сприятимуть  відшкодування збитків завданих агресією Росії.  «На сьогоднішній день ми можемо констатувати прикру річ, що більше ніж за рік часу з моменту початку російської агресії було зроблено дуже мало заходів, зокрема урядом України, для того, аби забезпечити відшкодування збитків», – констатувала Голова Комітету. Вона також зауважила, що зважаючи на важливість теми зустрічі у Комітеті  очікували побачити на слуханнях міністрів, а прийшли лише заступники. Тим не менш вона сподівається, що обговорення виллється у реальні продуктивні кроки, які Україна мала б зробити раніше.

Розпочались слухання з питання міжнародно-правового визнання факту скоєння країною-окупантом агресії, анексії Криму та інших злочинів проти нашої держави. Представник Міністерства закордонних справ України Олена Зеркаль зазначила, що на сьогоднішній день існує низка рішень та резолюцій прийнятих міжнародними організаціями щодо вищезгаданих подій. Зокрема, ці рішення засуджують скоєння агресії, незаконну окупація, порушення територіальної цілісності. У свою чергу народний депутат Юлія Льовочкіна заявила: «Всі ті резолюції міжнародних організацій не є міжнародно-правовими актами, які визнають агресію Росії проти України. Це просто політичні рішення, які не мають юридичного визначення  цього факту, такого документу на сьогодні не існує».

На що представник МЗС зауважила: «Звичайно ми б хотіли, аби у нас була можливість притягнути Росію до міжнародно-правової відповідальності в рамках міжнародного суду, але нажаль такої ситуації зараз не має. Та ми продовжуємо здійснювати всі можливі дипломатичні кроки для притягнення Російської Федерації, як держави – агресора до відповідальності. Водночас я розумію, що на це потрібно багато часу». Олена Зеркаль також повідомила, що МЗС було спрямовано на адресу російської федерації понад 20 дипломатичних нот, де були викладені факти порушення країною-окупантом міжнародних норм, які стосуються фінансування міжнародного тероризму та підживлення расової дискримінації. У свою чергу заступник Міністра юстиції Антон Янчук нагадав присутнім, що сьогодні у Європейському суді з прав людини знаходиться на розгляді три міждержавні справи. Проте цей процес також не можна вважати дуже швидким.

 

Що ж до внутрішньо-правової процедури визнання Україною факту агресії, анексій Криму та інших злочинів. То представник Мінюсту зазначив, що на сьогодні визначений статус частини території України  (Криму), як тимчасово окупованої внаслідок збройної агресії Росії. Тобто цей факт  встановлений на рівні Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території», а також  рішення РНБО.

Але визнання факту та визначення статусу це лише крапля в морі. Як зауважив Голова Ради представників кримськотатарського народу при Президенті України Рефат Чубаров, щоденно в Криму відбуваються злочини проти громадян України, але системного моніторингового закріплення розслідування цих злочинів не відбувається. Бо не має системи злагодженої роботи, не має тих органів, які б мали цим займатися відповідно до законодавства України.  У свою чергу, народний депутат Сергій Алєксєєв констатував, що проблемами правоохоронного забезпечення документування злочинів по анексії Криму та по окупованій території опікується виключно Генеральна прокуратура України, яка створила  Управління по Криму і окремо Прокуратуру по Криму. «В інших правоохоронних органах: Державній прикордонній службі, СБУ, МВС – не має жодного підрозділу, який би опікувався проблемами Криму», – повідомив  народний обранець. Саме тому, на думку Рефата Чубарова треба не просто створити підрозділи у вищезгаданих установах, а відновити роботу Головного Управління МВС в Криму на материковій частині, також Головного Управління СБУ по Криму. Аби вони всі, в тій мірі на скільки можливо, виконувати свою роботу. «Також для системного захисту громадян України в Криму треба відновлювати виконавчу гілку кримської влади. Було намагання Уряду створити Службу по Криму, яке не увінчалось успіхом, залишившись на папері», – констатував Голова Ради представників кримськотатарського народу.

В той же час Анатолій Матіос, заступник Генерального прокурора України-Головний військовий прокурор був змушений зазначити, що сьогоднішні можливості Прокуратури є обмеженими: «Всі злочини, які здійснюють на території Криму проти громадян України, про які ми отримуємо інформацію з розвідувальних даних, із засобів масової інформації вони виключно підслідні, або в СБУ, або в органах внутрішніх справ. Я сьогодні вимушений підписувати сотні постанов про визначення підслідності кримінальних проваджень за органами внутрішніх справ в херсонській або дніпропетровській областях у зв’язку з неможливістю їх досліджувати, тобто іде фактична фіксація без можливості будь-якої результативності дії. Бо у нас не має стільки сил і засобів, якими наділені структури органів внутрішніх справ». У свою чергу Ігор Цюприк, заступник начальника Головного слідчого управління МВС України, наголосив, що механізму розслідування злочинів, які відбуваються на території Криму на сьогоднішній день не існує. «Слідчі дії на території півострову ми проводити не можемо, тому на часі вирішення цієї проблеми та розробка процедури порядку розслідування у вищезгаданих умовах. Потрібні термінові зміни до існуючих законів, які будуть сприяти підвищенню ефективності роботи відповідних органів».

Юрій Смелянський, експерт БФ «Майдан закордонних справ» зауважив, що зміни треба вносити до всіх законів, які стосуються Криму, а також працювати над новими. «Вважаємо необхідним прийняття ряду нових законів та корегування діючих, а саме введення мораторію на застосування та подальше скасування закону про вільну економічну зону «Крим», розробки та прийняття нової Конституції АР Крим. Змінам, які будуть вноситися повинен передувати аналіз помилок, з метою недопущення і повного виключення можливостей повторення реалізованого в Криму сценарію. Розробка та прийняття закону про створення вільної економічної зони в Херсонській області, який дасть можливість створити образ півострову та на практиці продемонструє позитивне майбутнє Криму. Також підготувати у певному об’ємі управлінські кадри з урахуванням кримської специфіки, налагодити більш тісну систему комунікацій з громадянами країни, які вимушено опинилися в окупації, – зазначив експерт. – Внести зміни до Конституції України в частині визнання кримських татар корінним народом Криму та України, позбавити місто Севастополь особливого адміністративно-територіального статусу, розробити та прийняти закон про стратегію деокупації  та реінтеграції території АР Крим та державної програми по деокупації та реінтеграції Криму, передбачивши фінансування цього процесу. Розробити та прийняти закон про колабораціонізм, як документ що визначає невідворотність настання відповідальності за зраду. Розробити та прийняти закон про статус та забезпечення прав кримськотатарського народу в Україні. Адже він, на наш погляд повинен остаточно вирішити всі накопиченні проблеми по інтеграції кримськотатарського народу, як невід’ємної складової української політичної нації. Розробити та прийняти закон про особливості ведення економічних відносин з тимчасово окупованою територією, в якому повинні бути чітко визначенні критерії та обмеження по формуванню економічних відносин з цією територією. Розробити та прийняти закон про забезпечення реалізації права власності на тимчасово окупованих територіях. Який повинен стати сигналом-гарантом збереження всіх прав власності придбаних законним шляхом на момент окупації та анексій півострову, як для українських так і для іноземних власників, а з іншого боку обмежувачем апетиту окупаційної влади в Криму та інтересів інвесторів, яких окупаційна влада намагається залучити в Крим. Прийняти рішення про створення фонду по реінтеграції Криму, оскільки цей процес достатньо дороговартісний».

У ході слухань учасники  відзначили, що основним завданням України сьогодні є формування стратегії з метою вжиття заходів на національному та міжнародному рівнях для юридичного визнання вчинених Росією агресії та інших злочинів спрямованих проти України.

Також учасники комітетських слухань наголосили на необхідності активних дій з боку України для забезпечення її інтересів. Визначне місце в цьому процесі посідає юридична складова, яка має здійснюватися узгоджено з іншими заходами військового, політичного, дипломатичного, економічного характеру  як на національному, так і на міжнародному рівнях. Припинення агресії, забезпечення гарантій її непоновлення, матеріальне відшкодування заподіяної в результаті її скоєння шкоди і є основною метою заходів, які мають застосовуватися Україною та іншими державами світу.

За підсумками комітетських слухань Комітет у закордонних справах має затвердити рекомендації, які стосуватимуться необхідних змін до національного законодавства та можливості створення єдиного координаційного органу з зазначених питань. Ці кроки, на думку учасників слухань, наблизять Україну до формування єдиної стратегії з метою досягнення ефективності у сфері захисту національних інтересів в умовах російської агресії.

SHARE

LEAVE A REPLY

Please enter your comment!
Please enter your name here