175 об’єктів культурної спадщини Криму внесено до Державного реєстру нерухомих пам’яток України

25 червня 2020 року Кабінет Міністрів України на своєму засіданні прийняв постанови “Про внесення об’єктів культурної спадщини національного значення до Державного реєстру нерухомих пам’яток України (АР Крим)” та “Про внесення об’єктів культурної спадщини національного значення до Державного реєстру нерухомих пам’яток України (м. Севастополь)”.
Це не перший крок України, спрямований на захист культурної спадщини українського народу на території тимчасово окупованого Криму. 30 квітня 2020 року Верховна Рада прийняла рішення про приєднання України до Другого протоколу Гаазької конвенції про захист культурних цінностей у разі збройного конфлікту 1954 року. Протоколом, зокрема, розвинуто питання кримінального переслідування за злочини проти культурних цінностей, що значно розширяє та посилює відповідальність за злочини у сфері охорони культурної спадщини, вчинених на тимчасово окупованій території.
Державний реєстр нерухомих пам’яток України був створений відповідно до Закону України «Про охорону культурної спадщини». До реєстру заносяться об’єкти, які з огляду на їх археологічну, естетичну, етнологічну, історичну, мистецьку, наукову чи художню цінності, становлять важливу частину спадщини українського народу. Такі об’єкти офіційно беруться державою під охорону та набувають статусу пам’яток. Після того, як певний об’єкт здобув статус пам’ятки, відбувається його грошова оцінка. Це створює можливості для належного захисту та компенсації шкоди, нанесеної таким об’єктам.
Відповідно до постанови Кабінету Міністрів, до реєстру внесено 175 об’єктів культурної спадщини національного значення, розташованих на тимчасово окупованій території Кримського півострова – 164 в АР Крим і 11 в місті Севастополь. Цим же рішенням вони були виключені зі Списку обліку та охорони пам’ятників архітектури на території Української РСР.
До переліку потрапили найвідоміші історичні та археологічні пам’ятки України в Криму: Ханський палац в Бахчисараї, Генуезькі фортеці в Судаку та в Феодосії, палац “Ластівчине гніздо”, Воронцовський, Лівадійський, Масандрівський  палаци та багато інших.
Це рішення є важливим для збереження пам’яток на території Криму, які після початку окупації опинилися під загрозою. Наприклад, серйозні побоювання викликає триваюча «реставрація» окупаційною адміністрацією Ханського палацу в Бахчисараї. У 2017 році Міністерство з питань тимчасово окупованих територій України повідомляло, що підрядники не мають необхідного досвіду та фактично проводять ремонтні роботи замість реставраційних. Також було пошкоджено розпис XVIII століття Великої Ханської мечеті (Біюк Хан Джамі), а на фасаді будівлі з’явилися тріщини.
Законодавством України заборонено знесення, а також зміна традиційного характеру об’єктів культурної спадщини. Таким чином внесення об’єктів культурної спадщини на території Криму до державного реєстру дозволить Україні в міжнародних позовах вимагати від Росії компенсацію за незаконну «націоналізацію» та знищення українських пам’яток, у тому числі відомого Ханського Палацу.

Ознайомитися з Державним реєстром нерухомих пам’яток України можна за посиланням: https://cutt.ly/1iE6h71.

Іван Кримський

SHARE