Чи зможе архиєпископ Климент стати громадським захисником кримчанина Олега Приходька?

18 червня 2020 року у Південному окружному воєнному суді, що у місті Ростов-на-Дону (Росія), відбувся розгляд «справи Олега Приходька» по суті.

Відразу після початку засідання адвокат Приходька Назім Шейхмамбетов вкотре подав клопотання про те, щоб до засідання допустили громадського захисника Архієпископа Климента (Павла Куща) – голову Православної місії допомоги жертвам порушення прав людини та особам, позбавленим волі. Для цього Архієпископ прибув в Кримський гарнізонний військовий суд в місті Сімферополі, щоб по відеозв’язку взяти участь у судовому засіданні. Про це повідомила Кримська солідарність.

«Хочу звернути увагу суду на те, що Кущ має досвід участі в кримінальних справах як громадський захисник. У 2018 році його допущено Роздольненським районним судом Республіки Крим в якості громадського захисника. Його участь дозволить мені, Олегу Аркадійовичу (Приходьку – ред.), отримати моральну, духовну допомогу і підтримку. У конституції РФ є статті, що вказують на право отримання юридичної допомоги та право мати кілька захисників», – наголосив Шейхмамбетов.

Суддя Олексій Магомадов погодився розглянути клопотання, але відклав його до наступного судового засідання, в ході якого колегія розгляне можливість допуску Климента в якості захисника. Священнослужитель допущений до участі в наступному судовому процесі по відеоконференцзв’язку з КГВС для вирішення клопотання.

Суд допитав двох свідків – «Іванова» та «Панькова». Обоє свідків засекречені і обоє знають про участь Приходька у Майдані, та стверджують, що він ніби-то планував щось підривати та зробити провокацію на посольство або консульство РФ, яке знаходиться на Україні.

Згодом суд допитав оперативника ФСБ Дмитра Перепелицю, який повторив фабулу звинувачення: Приходько хотів підірвати адміністрацію міста Саки, спалити консульство РФ у Львові, щоб вплинути на рішення влади про повернення Кримського півострова до складу України. Повідомляють журналісти видання Ґрати.

Наступне засідання заплановане на 23 червня 2020 року.

Нагадаємо, кримчанина Олега Приходька затримали 10 жовтня 2019 року. ФСБ звинуватила його у підготовці терористичного акту та незаконному виготовленні вибухових речовин, і йому висунули обвинувачення у «незаконному придбанні, передачі, збуті, зберіганні, перевезенні або носінні вибухових речовин або вибухових пристроїв». 5 лютого Приходька також звинуватили у плануванні вибуху в будівлі генерального консульства Росії у Львові.

До цього Приходька так званий «Сакський районний суд Криму» 25 червня оштрафував на дві тисячі рублів, і визнав винним за частиною першою статті 20.3 кодексу Росії про адміністративні правопорушення. У постанові «суду» зазначено, що «Приходько шляхом доступу третіх осіб до цих предметів і документів пропагує і публічно демонструє нацистську атрибутику і символіку». Приходько не раз наголошував, що атрибутика «антикварна» та «сувенірна».

8 лютого 2019 року співробітники ФСБ провели обшук у Приходька та вилучили українську символіку, портрет Степана Бандери, прапори партії «Свобода», червоно-чорні прапори, техніку і домашні CD-диски. Після обшуку Приходька відвезли до Сімферополя, де допитували, розпитуючи про його діяльність і зв’язки на материковій частині України.

Зазначимо, що Приходька було внесено до списку екстремістів Росфінмоніторингу ще у грудні 2019 року, але навіть у рамках російської правової системи включення в перелік Росфінмоніторингу є можливим лише тих громадян, у яких вирок набув законної сили.

Через арешт Олега Приходька в Криму українська Прокуратура Автономної Республіки Крим почала кримінальне провадження за ч. 1 ст. 146 КК України (незаконне позбавлення волі).

Матеріал: Ігора Остапюка.

Фото: crimeahrg.org

SHARE