Інформаційна політика щодо Криму має несистемний характер: автори дослідження «Крим: поза зоною досяжності?»

Українська інформаційна політика щодо тимчасово окупованого Криму носить не системний характер, особливо останнім часом, у зв’язку з постійними змінами, що відбуваються в системі центральних органів виконавчої влади. Відсоток висвітлення кримської тематики в провідних ЗМІ України критично малий. Також не завжди можна бути впевненими в об’єктивності та достовірності інформації, яка поширюється навіть в українських ЗМІ. В умовах гібридної війни держава повинна приділяти особливу увагу формуванню картини світу своїх громадян, де Крим це невід’ємна частина України та її історії.

Такі висновки зробили експерти команди Школи політичної аналітики Національного університету «Києво-Могилянська академія», під час  презентації-обговорення дослідження «Крим: поза зоною досяжності?», яке присвячене інформаційній політиці України щодо тимчасово окупованої території АР Крим та м. Севастополь. Захід відбувся 21 вересня в Укрінформі.

«20 лютого 2014 року стало одним з найбільш трагічних днів у новітній історії України: внаслідок протиправних дій Російської Федерації територія Кримського півострова була окупована, а українська влада майже повністю втратила контроль над інформаційним простором Автономної Республіки Крим, який і до того був перенасичений контентом російського виробництва. На момент початку окупації Кримського півострова державна влада в Україні перебувала в перехідному, нестабільному стані, що не дозволило оперативно та належним чином відреагувати на події. Важливою проблемою, якій потрібно приділити увагу, є співпраця між центральними органами влади та регіонами. Така взаємодія має відбуватись для того, щоб ідея цілісності українських територій не зникала з порядку денного жителів навіть найвіддаленіших куточків України. Адже в різних регіонах ставлення до російських ЗМІ й інформаційних продуктів відрізняється. Не можна допустити підміну уявлень про історію Криму і його зв’язки з Україною. Для цього потрібно зосереджувати увагу на проведенні в регіонах розважальних, освітніх, наукових, культурних заходів та створенні продуктів, які будуть спрямовані на формування й підтримку наративів про спільне минуле та майбутнє», –  наголосив кандидат політичних наук, доцент, директор ШПА НаУКМА Максим Яковлєв.

Експерти також зазначили, що відсоток висвітлення кримської тематики в провідних ЗМІ України критично малий і не завжди можна бути впевненим в об’єктивності та достовірності інформації, яка поширюється навіть в українських ЗМІ. Станом на сьогодні інформаційний простір Криму здебільшого перебуває під контролем російської пропаганди, зворотний зв’язок майже відсутній, інформація ззовні практично не надходить і всіляко блокується окупаційною владою. Це ставить українські органи влади та суспільство перед необхідністю винайдення шляхів поширення українського контенту в Криму задля подальшої реінтеграції АРК. У цих умовах інформаційна політика стає особливо важливою та потребує системності, зваженості й професійності під час її розробки та впровадження.

«В умовах гібридної війни держава повинна приділяти особливу увагу формуванню картини світу своїх громадян, де Крим це невід’ємна частина України та її історії. Потрібно щодня тримати тему Криму на порядку денному. Крім того, важливим є формування у населення України та світової спільноти чіткого уявлення про державну політику України щодо тимчасово окупованої території, щоб уникнути поширення брехні й маніпуляцій. Українці та жителі інших країн кожен день стикаються з російською пропагандою, фейками і дезінформацією, яка нав’язує свою “правду” і бачення ситуації. На проти вагу і для протидії російській міфології необхідно зміцнювати та створювати власні наративи про непорушність культурного, ментального і територіального зв’язку конти нентальної частини України з півостровом»,  – сказав Антон Суслов – аналітик ШПА НаУКМА.

Аналітикиня ШПА НаУКМА, автор дослідження «Крим: поза зоною досяжності?» Вероніка Усачова озвучила рекомендації для органів влади, які безпосередньо формують інформаційну політику щодо Криму.

«Міністерству культури та інформаційної політики України ми зокрема, рекомендуємо, розробити та прийняти план заходів до Стратегії інформаційної реінтеграції Автономної Республіки Крим та м. Севастополь. Також, залучати приватні ЗМІ до розповсюдження інформаційних повідомлень органів державної влади, які безпосередньо стосуються проблем внутрішньо переміщених осіб, умов вступу та навчання в українських ЗВО для молоді з півострова, питань перетину адміністративної межі, отримання адміністративних послуг тощо. Звісно, потрібно запровадити планування строків виконання, контенту та заходів, присвячених темі тимчасово окупованих територій Криму, які необхідно реалізувати кожному ЦОВВ, залученому до виконання Стратегії інформаційної реінтеграції Автономної Республіки Крим та м. Севастополя, для постійного підтримання актуальності питання Криму в Україні та за кордоном», –  наголосила аналітикиня.

Окрім того експерти зробили висновки, що потрібно збільшувати частку контенту, який би стосувався Криму на загальнонаціональних та регіональних телеканалах шляхом пошуку нових форм співробітництва з при ватним сектором та сприяти включенню тематики Криму до художніх творів, що створюються за підтримки держави, зокрема через Український культурний фонд, Держкіно тощо.

Експерти також рекомендують Міністерству з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України виробити та зафіксувати чіткі повноваження та завдання для центральних органів виконавчої влади, які будуть залучені до реалізації інформаційної політики стосовно тимчасово окупованої території АР Крим та м. Севастополя та визначити сфери їх відповідальності. В межах наявних підрозділів визначити відповідальних за напрямок розробки та впровадження інформаційної політики щодо Автономної Республіки Крим та м. Севастополя та розглянути можливість створення в обласних державних адміністраціях позиції посадової особи або відділу, який буде відповідати за актуалізацію, координацію та проведення заходів, пов’язаних з питаннями тимчасово окупованих територій.

Ольга ГЕРАСИМЧУК

Презентацію дослідження можна переглянути за посиланням: «Крим: поза зоною досяжності?»

SHARE