Андрій Щекун: «У руху «Євромайдан-Крим» після 26 лютого кожний день був днем спротиву окупації» (відео)

Деокупація Криму не можлива без відновлення виконавчих та законодавчих структур АР Крим, без прийняття закону про колабораціонізм та державного фінансування необхідних напрямків для повернення півострову. На цьому наголосив Андрій Щекун, генеральний директор «Національного газетно-журнального видавництва», координатор руху «Євромайдан – Крим», під час ефіру на Чорноморської ТРК.

«По-перше, нам треба завершити роботу над відновленням усіх структур, в тому числі, виконавчих та законодавчих. Тобто Верховної Ради АР Крим та Ради міністрів АР Крим. І це треба вирішити на законодавчому рівні. Щоб подальші процес щодо деокупації Криму відбувався спільними більш злагодженими діями. По-друге, нам потрібно прийняти дуже багато законів через ВР України, в тому числі, дуже важливий закон про колабораціонізм. Сьогодні навколо цього точаться дискусії, але цей законопроект нам потрібний як повітря. Окупанти повинні знати, що з ними буде, коли прийде час. По-третє, треба в бюджеті України створити фонд, кошти якого будуть направлені на деокупацію Криму, і фінансувати його. Тому що толку від того, що ми говоримо, дискутуємо, ходимо по телевізійних каналах, акції якісь проводимо, якщо у нас не має фінансової підтримки у питанні деокупації, тому ця вся говорильня не має жодного сенсу», – наголосив Андрій Щекун, навівши невтішний приклад зі ставленням держави до  газети «Кримська світлиця».  Адже українська влада за два роки так і не спромоглася вирішити питання з фінансуванням видання.

Також у програмі громадській активіст висловив свою позицію і щодо 26 лютого (мітинг під стінами ВР Криму у лютому 2014 року – ред.)

«Сьогодні говорять про те, що мітинг 26 лютого – це день опору, день спротиву, але, на мою думку, у нас не може бути якийсь визначений один день спротиву. Адже тимчасова окупація АР Крим відбувається і далі, тому спротив у нас триває кожен день… І український прапор Володимира Балуха, і заарештовані кримські татари, українці, росіяни  – за проукраїнську позицію  –  це все щоденний спротив», – зауважив  гість програми.    

«У руху «Євромайдан-Крим» після 26 лютого кожний день був днем спротиву… Коли 27 лютого були захоплені адміністративні будівлі, ми прийняли рішення, що вже не можемо виступати як рух «Євромайдан-Крим», і почали організовувати рух спротиву. Ми почали проводити свої акції біля пам`ятиника Т. Шевченку (У Сімферополі – ред.) кожного дня, аби, в першу чергу, прорвати інформаційний простір. Бо після 26 лютого складалася така картинка, що всі в Криму щасливі: біля  адміністративних будівель лунають російські пісні, збираються проросійські активісти, вивішуються російські прапори. Всі ЗМІ були сконцентровані біля них, навіть, для українських каналів не було іншої картинки. Тому нами було прийняте рішення почати акції 2 березня 2014 року, а прийшло на цю акцію лише 20 осіб, але журналістів було близько 200… Нам вдалося сколихнути, ми прорвали інформаційний простір. Ми показали, що в Криму є мітинги за Україну, на які приходять люди за покликом своєї душі… І піку наші акції досягли 9 березня, куди за різними оцінками вийшло більше 3 тисяч людей біля пам’ятника Шевченка», – згадує події 4-річної давнини координатор громадського руху.

Він також наголосив на тому, що за чотири року окупації півострову Україною були зроблені певні позитивні кроки. Це і створення правоохоронних органів АР Крим на материку, Представництво Президента України в АР Крим. Але в той же час, на думку Андрія Щекнуа, існують поруч з позитивними рішеннями і абсолютно абсурдні речі: «Закон про вільну економічну зону «Крим», досі не скасовано. Якісь дискусії навколо цього відбуваються, якась торгівля. Люди добрі, завдяки цьому закону ми стали нерезидентами, і яка може бути вільна економічна зона в Криму – це абсурд».

Повну версія програми дивіться за посиланням: «Важливо про» 

SHARE